Кайдашиха прикусила язика, але її розбирала злість.

— Чи ти здуріла сьогодні, чи наважилася мене з світу звести? Омельку! — крикнула Кайдашиха на свого чоловіка. — Чи ти чуєш, що витворяє твоя невістка?

 

 

Стар`ий Кайд`аш леж`ав на л`аві догор`и лиц`ем і в`ажко д`ихав (старый Кайдаш лежал на скамье вверх лицом и тяжело дышал). Він зв`ечора так`и д`обре в`ипив у ш`инку й спав як уб`итий (он с вечера всё же хорошо выпил в корчме и спал как убитый). Жін`очий крик, г`острі жін`очі голос`и стрив`ожили йог`о (женский крик, резкие женские голоса встревожили его), і він поч`ав крич`ать ч`ерез сон д`иким, чудн`им г`олосом (и он начал кричать сквозь сон диким, странным голосом). Йом`у присн`илось, н`іби в х`ату с`еред н`очі вб`ігла коз`а з черв`оними оч`има (ему приснилось, будто в хату среди ночи вбежала коза с красными глазами), з вогн`ем у р`оті (с огнём во рту), освіт`ила огн`ем х`ату (осветила огнём хату), вхоп`ила в пер`едні л`апи кочерг`у (ухватила в передние лапы кочергу) й почал`а п`оратись к`оло п`ечі (и начала хозяйничать у печи) та все кл`ацала до й`ого черв`оними огн`яними зуб`ами (и всё щёлкала на него красными огненными зубами). Він хот`ів підв`ести р`уку та перехрест`иться (он хотел поднять руку и перекреститься), ал`е р`уки ст`али нен`аче зал`ізні (но руки стали словно железными). А коз`а все крут`илась к`оло п`ечі (а коза всё крутилась у печи), а д`алі почал`а танцюв`ати (а затем начала танцевать), в`исолопивши язик`а на піварш`ина (высунув язык на пол-аршина). Д`ивиться Кайд`аш на ту коз`у (смотрит Кайдаш на ту козу). З коз`и ст`ала коб`ила з здор`овою, як н`очви, голов`ою (коз а стала кобыл ой со здорово й, как корыто, голово й), з страшн`ими черв`оними оч`има (со страшными красными глазами), з огн`яним язик`ом (с огненным языком). Кайд`аш закрич`ав не сво`їм г`олосом (Кайдаш закричал не своим голосом). Син`и повск`акували з пост`елі й к`инулись до б`атька (сыновья повскакивали с постели и бросились к отцу). Мотря й Кайдаш`иха перест`али свар`иться і соб`і повстав`али (Мотря и Кайдашиха перестали ругаться и сами встали). Карп`о перек`инув б`атька на бік (Карп перевернул отца набок), і він т`ільки тод`і прок`инувся й опам'ят`ався (и он только тогда проснулся и опомнился).

 

Старий Кайдаш лежав на лаві догори лицем і важко дихав. Він звечора таки добре випив у шинку й спав як убитий. Жіночий крик, гострі жіночі голоси стривожили його, і він почав кричать через сон диким, чудним голосом. Йому приснилось, ніби в хату серед ночі вбігла коза з червоними очима, з вогнем у роті, освітила огнем хату, вхопила в передні лапи кочергу й почала поратись коло печі та все клацала до його червоними огняними зубами. Він хотів підвести руку та перехреститься, але руки стали неначе залізні. А коза все крутилась коло печі, а далі почала танцювати, висолопивши язика на піваршина. Дивиться Кайдаш на ту козу. З кози стала кобила з здоровою, як ночви, головою, з страшними червоними очима, з огняним язиком. Кайдаш закричав не своїм голосом. Сини повскакували з постелі й кинулись до батька. Мотря й Кайдашиха перестали свариться і собі повставали. Карпо перекинув батька на бік, і він тільки тоді прокинувся й опам'ятався.

 

 

— Т`ату (папа)! Чог`о це ви так кричит`е (чего это вы так кричите)? М`абуть, вам щось страшн`е присн`илось (наверное, вам что-то страшное приснилось)? — пит`ав б`атька Карп`о (спрашивал отца Карп).

Кайд`аш підв`івся, сів на л`аві й д`овго протир`ав `очі (Кайдаш поднялся, сел на скамье и долго протирал глаза). Страшн`ий сон переляк`ав йог`о (страшный сон перепугал его). Він уст`ав з л`ави, поч`ав мол`итись Б`огу п`еред образ`ами (он встал со скамьи, начал молиться Богу перед иконами). Йом`у все здав`алось (ему всё казалось), що йог`о кар`ає свят`а п'`ятниця (что его наказывает святая пятница) за те, що він не дод`ержував п`осту в п'`ятницю і вв`ечері в ш`инку напив`ався гор`ілки (за то, что он не /до конца/ выдерживал пост в пятницу и вечером в корчме напивался горилки).

Так`ий неспод`іваний в`ипадок зав'яз`ав р`ота свекр`усі й нев`істці (такой неожиданный случай завязал рот свекрови и невестке). Вон`и об`идві к`инулись до роб`оти (они обе бросились работать), ал`е Мотря не виміт`ала х`ати та все погляд`ала ск`оса на свекр`уху (но Мотря не выметала хату и всё поглядывала искоса на свекровь). Свекр`уха так с`амо погляд`ала то на в`іник, то на нев`істку (свекровь так же поглядывала то на веник, то на невестку), а д`алі в`итягла з скр`ині сор`очку й с`іла к`оло вікн`а ш`ити (а после вынула из сундука сорочку и села у окна шить). Мотря одімкн`ула сво`ю скр`иню (Мотря отомкнула свой сундук), в`итягла стар`у сор`очку й соб`і с`іла лат`ать к`оло др`угого вікн`а (вынула старую сорочку и в свою очередь села зашивать /её/ у второго окна).

 

— Тату! Чого це ви так кричите? Мабуть, вам щось страшне приснилось? — питав батька Карпо.

Кайдаш підвівся, сів на лаві й довго протирав очі. Страшний сон перелякав його. Він устав з лави, почав молитись Богу перед образами. Йому все здавалось, що його карає свята п'ятниця за те, що він не додержував посту в п'ятницю і ввечері в шинку напивався горілки.

Такий несподіваний випадок зав'язав рота свекрусі й невістці. Вони обидві кинулись до роботи, але Мотря не вимітала хати та все поглядала скоса на свекруху. Свекруха так само поглядала то на віник, то на невістку, а далі витягла з скрині сорочку й сіла коло вікна шити. Мотря одімкнула свою скриню, витягла стару сорочку й собі сіла латать коло другого вікна.

 

 

Об`ід докип`ав у печ`і (обед докипал в печи). Борщ, прист`авлений до ж`ару (борщ, поставленный в жар / к углям в печи /), дув б`ульки й клекот`ів вряд`и-год`и (надувал пузыри и клокотал изредка), нен`аче хто в йом`у л`япав л`ожкою (будто кто в нём шлёпал ложкой). Х`ата сто`яла нем`етена (хата оставалась невыметенной). Свекр`уха гл`янула на нев`істку спідл`оба й пром`овила (старуха взглянула на невестку исподлобья и проговорила):

— Чог`о це ти, Мотре, с`іла ш`ити (что это ты, Мотре, села шить)? Хіб`а ти не б`ачиш, що в печ`і обід недов`арений (разве не видишь, что в печи обед недоварен), а х`ата сто`їть і д`осі нем`етена (а хата до сих пор невыметенная)?

— Та вже ж б`ачу, не повил`азило (да конечно же вижу, „не повылазило” / глаза не выпали /), — обізв`алася Мотря зат`ягуючи н`итку в в`ушко (ответила Мотря, втягивая нитку в ушко /иголки/).

— Гляд`и лиш, щоб тоб`і й спр`авді не повил`азило (смотри только, чтоб у тебя и вправду не „повылазило”). С`ядеш соб`і ш`ити по об`іді, як уп`ораєшся (сядешь себе шить после обеда, когда управишься).