Чоловіки посходились в хату. Мотря стала насипать борщ. Чоловіки посідали за стіл; сіла й Кайдашиха.

— Чи помирились? — спитав батько, обертаючись до молодиць.

Свекруха й невістка мовчали. Карпо сидів за столом і обідав мовчки. Після того, як він оженився, він ніби виріс у своїх очах. Кожний батьків докір здавався йому тепер удвоє важчим. Його думка літала коло якоїсь хати, в котрій він живе сам з своєю жінкою, сам господарює без батька, без матері і ні од кого не чує ніякого приказу та загаду.

 

 

Од тог`о ч`асу вже не бул`о л`аду між свекр`ухою та нев`істкою (с того времени уже не было согласия между свекровью и невесткой). Вон`и погляд`али одн`а на др`угу спідл`оба (они поглядывали одна на другую исподлобья). Мотря не д`уже вваж`ала на Кайдашиху й Кайдаша (Мотря не очень считалась с мнением Кайдашихи и Кайдаша), ал`е для н`еї все здав`алось (но ей всё казалось), що в х`аті чог`ось т`існо (что в хате отчего-то тесно), нен`аче ї`ї д`ушать ст`іни, д`ушить ст`еля, д`ушить піч (будто её давят стены, давит потолок, давит печь).

Вже бул`о недал`еко до Різдв`а (уже было недалеко ло Рождества). Роб`оти бул`о ще б`ільше (работы было ещё больше). Мотря в`имазала с`іни (Мотря выбелила сени), пом`ила л`ави, м`исник, пол`иці (помыла скамьи, посудницу, полки). П`еред пр`азниками закол`оли кабан`а (перед праздниками закололи кабана). Поч`ався в х`аті гарм`идер (началась в хате суета). Кайдашиха все гук`ала на Мотрю (Кайдашиха всё кричала на Мотрю), а Мотря нік`оли не зм`овчувала свекр`усі (а Мотря никогда не молчала в ответ свекрови).

— М`амо! Не крич`іть на м`ене (не кричите на меня), — говор`ила Мотря (говорила Мотря), п`ораючись к`оло ковб`ас (возясь с колбасами). — Я й сам`а поробл`ю д`іло й без вас (я и сама сделаю дело и без вас). Л`учче ляг`айте на л`іжко (лучше ложитесь на кровать) та, про м`ене, бер`іть у р`уки банд`уру (и, как по мне, берите в руки бандуру / струнній инструмент овальной формы /), кур`іть л`юльку (курите трубку), як н`аша п`ані екон`омша (как наша госпожа экономка).

 

Од того часу вже не було ладу між свекрухою та невісткою. Вони поглядали одна на другу спідлоба. Мотря не дуже вважала на Кайдашиху й Кайдаша, але для неї все здавалось, що в хаті чогось тісно, неначе її душать стіни, душить стеля, душить піч.

Вже було недалеко до Різдва. Роботи було ще більше. Мотря вимазала сіни, помила лави, мисник, полиці. Перед празниками закололи кабана. Почався в хаті гармидер. Кайдашиха все гукала на Мотрю, а Мотря ніколи не змовчувала свекрусі.

— Мамо! Не кричіть на мене, — говорила Мотря, пораючись коло ковбас. — Я й сама пороблю діло й без вас. Лучче лягайте на ліжко та, про мене, беріть у руки бандуру, куріть люльку, як наша пані економша.

 

 

П`еред св`ятками М`отря жд`ала (перед праздниками Мотря ждала), що Кайдашиха спр`авить для н`еї б`удлі-як`у нов`у одеж`ину (что Кайдашиха справит ей что-нибудь новое из одежды). Кайдашиха одр`ізала для н`еї нов`у зап`аску (Кайдашиха отрезала ей новую запаску / верхнюю запахивающуюся юбку /).

На тр`етій день Різдв`а Мотря в`итягла з скр`ині нов`у спідн`ицю, прив`езену од б`атька (на третий день Рождества Мотря вытянула из сундука новую юбку, привезённую от отца). Спідн`иця бул`а д`уже г`арна та р`ясна (юбка была очень красивая и пышная /со множеством складок/), зел`ена з черв`оними густ`ими р`ожами (зелёная с красными пышными розами). Вон`а пов`ісила спідн`ицю на св`олоці, на кілк`у (она повесила юбку на сволоке / продольной балке / на колке / деревянном гвозде /). Кайдаш`иха т`ільки ск`оса погляд`ала на ту спідн`ицю (Кайдашиха только искоса посматривала на ту юбку).

Мотря пішл`а в х`ижку (Мотря пошла в кладовку), над`іла спідн`ицю й черв`ону зап`аску (надела юбку и красную запаску), ввійшл`а в х`ату та все походж`ала по х`аті (вошла в хату да всё похаживала по хате) та розправл`яла шир`окі ф`алди круг`ом с`ебе (да расправляла широкие складки вокруг себя; “ фалда ” — широкая трубчатая складка на одежде или шторах), п`еред с`амим н`осом у свекр`ухи (перед самым носом у свекрови). Свекр`уха н`іби не див`илась на спідн`ицю (свекровь будто не смотрела на юбку).