Настало літо. Почались жнива, почалася в полі робота.

Сім'я літом мало сиділа в хаті, менше стало колотнечі.

За гарячою роботою в полі не було часу сваритись. Кайдаші вижали свій хліб і стали заробляти у пана на сніп. Мотря жала дуже швидко й заробила з Карпом більше кіп, ніж Кайдаш з Кайдашихою.

 

 

Восен`и Мотря оброд`инилась (осенью Мотря родила). Кайдаш спр`авив хрест`ини (Кайдаш справил крестин ы). Карп`о ще б`ільше н`іби в`иріс сам в сво`їх оч`ах (Карп ещё больше словно вырос сам в своих глазах). Він теп`ер вваж`ав себ`е за правд`ивого хаз`яїна (теперь он считал себя настоящим хозяином), у всь`ому р`івного б`атькові (во всём равным отцу). В йом`у десь узял`ась пов`ага до сам`ого себ`е (в нём откуда-то взялось уважение к самому себе). Б`атько був д`уже р`адий он`укові (отец был очень рад внуку) й обіц`яв на хрест`инах прист`авити для Карп`а х`ату ч`ерез с`іни (и обещал на крестинах приставить = добавить для Карпа хату через сени). Мал`а дит`ина н`аче тр`охи помир`ила свекр`уху з нев`істкою (маленький ребёнок будто немного помирил свекровь с невесткой). Кайдашиха припад`ала к`оло свог`о он`ука (Кайдашиха суетилась около своего внука), нен`аче к`оло сво`єї дит`ини (как около своего ребёнка), вч`ила нев`істку, як дит`ину куп`ать, як сповив`ати (учила невестку, как ребёнка купать, как пеленать), і знов заговор`ила до нев`істки сол`одким г`олосом (и снова заговорила с невесткой сладким голосом). Мотря ненав`иділа той обл`есливий г`олос (Мотря ненавидела тот льстивый голос), ал`е ст`ала ласк`авіша до свекр`ухи (но стала приветливее со свекровью). П`оки вон`а слабув`ала п`ісля р`одива (пока она болела после родов), Кайдашиха ст`ала для н`еї в вел`икій приг`оді (Кайдашиха очень ей пригодилась). Ал`е не так ст`алося, як дит`ина почал`а підрост`ать (но не так сложилось, когда ребёнок начал подрастать). Кайдашиха т`ішилась он`уком, колих`ала йог`о (Кайдашиха тешилась внуком, „колыхала” = качала его), гойд`ала (качала; “ колихати ”, “ гойдати ” /синонимы/, в отношении ребёнка оба слова означают “качать, убаюкивая, на руках или в люльке”), а Мотря м`усила роб`ити всю важк`у роб`оту за с`ебе й за свекр`уху (а Мотря в ынуждена была делать всю тяжёлую работу за себя и за свекровь).

 

Восени Мотря обродинилась. Кайдаш справив хрестини. Карпо ще більше ніби виріс сам в своїх очах. Він тепер вважав себе за правдивого хазяїна, у всьому рівного батькові. В йому десь узялась повага до самого себе. Батько був дуже радий онукові й обіцяв на хрестинах приставити для Карпа хату через сіни. Мала дитина наче трохи помирила свекруху з невісткою. Кайдашиха припадала коло свого онука, неначе коло своєї дитини, вчила невістку, як дитину купать, як сповивати, і знов заговорила до невістки солодким голосом. Мотря ненавиділа той облесливий голос, але стала ласкавіша до свекрухи. Поки вона слабувала після родива, Кайдашиха стала для неї в великій пригоді. Але не так сталося, як дитина почала підростать. Кайдашиха тішилась онуком, колихала його, гойдала, а Мотря мусила робити всю важку роботу за себе й за свекруху.

 

 

Карпо й Мотря, зароб`ивши л`ітом соб`і хл`іба, вже зн`али (Карп и Мотря, заработав летом себе хлеба, уже знали), що вон`и їд`ять свій хліб, а не б`атьківський (что они едят свой хлеб, а не отцовский). В стіжк`ах сто`яло ж`ито й пшен`иця (в стожках стояла рожь и пшеница), до котр`ого вон`и прикл`али б`ільше пр`аці, ніж б`атько та м`ати (до которой они приложили больше работы = усилий, нежели отец с матерью). В скр`ині в Кайдашихи леж`ало полотн`о (в сундуке у Кайдашихи лежало полотно), в котр`ому м`оже, тр`етя н`итка бул`а напр`ядена Кайдаш`ихою (в котором может, третья нитка была напрядена Кайдашихой). Карп`ові та Мотрі ст`ало ще в`ажче див`итись б`атькові в р`уки (Карпу и Мотре стало ещё труднее смотреть отцу в руки). Л`ихо в х`аті т`ільки зат`ихло й прита`їлось (зло = горе в хате только затихло и притаилось), нен`аче г`адина з`имою (словно гадина = пресмыкающееся зимой). Весн`яне тепл`о к`инули на ту г`адину п`ерше молод`иці (весеннее тепло бросили на ту гадину сперва = первыми молодицы).

І г`адина підвел`а г`олову (и гадина подняла голову), засич`ала на всю Кайдаш`еву х`ату, на все подв`ір'я (зашипела на всю Кайдашову хату, на всё подворье).

 

Карпо й Мотря, заробивши літом собі хліба, вже знали, що вони їдять свій хліб, а не батьківський. В стіжках стояло жито й пшениця, до котрого вони приклали більше праці, ніж батько та мати. В скрині в Кайдашихи лежало полотно, в котрому може, третя нитка була напрядена Кайдашихою. Карпові та Мотрі стало ще важче дивитись батькові в руки. Лихо в хаті тільки затихло й притаїлось, неначе гадина зимою. Весняне тепло кинули на ту гадину перше молодиці.