Одначе одного дня по обіді Мотря витягла з своєї скрині десять товстих починків, взяла мотовило й хотіла мотать. Кайдашиха побачила, що то не жарти, і спахнула.

— Чи ти жартуєш, молодице, чи зо мною дражнишся? — спитала в Мотрі свекруха.

— В мене нема жартів, - сказала Мотря, махаючи мотовилом, котре гойдалось в її руках і черкалось об сволок.

Кайдашиха зобідилась. — Дай сюди мотовило! Це не твоє, а моє. Принеси од свого батька та й мотай на йому, про мене, свої жили, — крикнула Кайдашиха й ухопила рукою мотовило. — Ба не дам, бо й мені треба, — одказала Мотря, не випускаючи з рук мотовила.

 

 

— Дай сюд`и, каж`у тоб`і (дай сюда, говорю тебе)! — кр`икнула на всю х`ату Кайдаш`иха (крикнула на всю хату Кайдашиха), л`юта од зл`ості (лютая = озверев от злости). — Я сам`а з`араз б`уду мот`ать (я сама сейчас буду мотать).

— Ба не дам (а не дам)! У вас нем`а чог`о мот`ать (у вас нечего мотать), бо ви ніч`ого не напр`яли (так как вы ничего не напряли), — кр`икнула й соб`і на всю х`ату Мотря й ухоп`ила мотов`ило обом`а рук`ами (крикнула в свою очередь на всю хату Мотря и схватила мотовило обеими руками).

Геть соб`і ік неч`истій м`атері (/ иди себе / вон к нечистой матери)! Дай мотов`ило, каж`у тоб`і (дай мотовило, говорю тебе)! — зарепетув`ала Кайдашиха вже не сво`їм г`олосом і вхоп`ила мотов`ило обом`а рук`ами ще й потягл`а до с`ебе (завопила Кайдашиха уже не своим голосом и схватила мотовило обеими руками, ещё и потянула к себе).

— Ба не дам (а не дам)! Хіб`а б`удемо б`итись, чи що (неужели будем драться, или что)? — кр`икнула Мотря й сіпн`ула до с`ебе мотов`ило (крикнула Мотря и рванула к себе мотовило).

 

— Дай сюди, кажу тобі! — крикнула на всю хату Кайдашиха, люта од злості. — Я сама зараз буду мотать.

— Ба не дам! У вас нема чого мотать, бо ви нічого не напряли, — крикнула й собі на всю хату Мотря й ухопила мотовило обома руками.

Геть собі ік нечистій матері! Дай мотовило, кажу тобі! — зарепетувала Кайдашиха вже не своїм голосом і вхопила мотовило обома руками ще й потягла до себе.

— Ба не дам! Хіба будемо битись, чи що? — крикнула Мотря й сіпнула до себе мотовило.

 

— Дай (дай)!

— Ба не дам (а не дам)!

— Дай, каж`у тоб`і (дай, тебе говорю)!

— Ба не дам (а не дам)!

Молод`иці піднял`и страшний ґвалт (молодицы подняли страшный шум). Чоловік`и позбіг`ались у хату (мужчины сбежались в хату). Їм здал`ось, що молод`иці б’`ються (им показалось, что молодицы дерутся). С`еред х`ати сто`яли свекр`уха й нев`істка і с`іпали к`ожна до с`ебе мотов`ило (посреди хаты стояли свекровь и невестка и рвали каждая к себе мотовило). Об`идві бул`и л`юті, в об`ох `очі блищ`али (обе были злы, разъярены, у обеих глаза блестели). Поч`инок кач`ався д`олі (заготовка каталась по полу). Стар`ий Кайд`аш, Карп`о й Лавр`ін повитріщ`али на молод`иць `очі (старый Кайдаш, Карп и Лаврин вытаращили на молодиц глаза), не зн`аючи, од ч`ого ск`оїлась між н`ими так`а св`арка (не зная, из-за чего произошла между ними такая ссора). Свекр`уха й нев`істка так розлютув`ались (свекровь и невестка так разъярились), що не прим`ітили чоловік`ів (что не заметили мужчин).

 

— Дай!

— Ба не дам!

— Дай, кажу тобі!

— Ба не дам!

Молодиці підняли страшний ґвалт. Чоловіки позбігались у хату. Їм здалось, що молодиці б’ються. Серед хати стояли свекруха й невістка і сіпали кожна до себе мотовило. Обидві були люті, в обох очі блищали. Починок качався долі. Старий Кайдаш, Карпо й Лаврін повитріщали на молодиць очі, не знаючи, од чого скоїлась між ними така сварка. Свекруха й невістка так розлютувались, що не примітили чоловіків.

 

 

— Дай сюд`и, бо як пхну, то й н`оги задер`еш (дай сюда, а то как толкну, так и ноги задерёшь)! — крич`ала Кайдашиха й с`іпала до с`ебе мотов`ило (кричала Кайдашиха и рвала к себе мотовило).

— Одчеп`іться, бо й я вм`ію пх`атися (отцепитесь, а то и я умею толкаться), — крич`ала Мотря несамов`ито й тягл`а до с`ебе мотов`ило (кричала Мотря вне себя и тянула к себе мотовило).

— Чи ви подур`іли сьог`одні, чи показ`ились (то ли вы сдурели сегодня, то ли взбесились), — сказ`ав Кайд`аш (сказал Кайдаш), — чи в хр`ещика гр`аєтесь (то ли в крестик играете; “ хр ` ещик ” — детская игра в догонялки парами)? Пок`иньте мотов`ило (оставьте = отпустите мотовило)!

Молод`иці йог`о не сл`ухали й тяг`ались по х`аті з мотов`илом (молодицы его не слушали и таскались по хате с мотовилом), незваж`аючи на й`ого слов`а (не обращая внимания на его слова).

— Та це вон`и, м`абуть (да это они, наверное), в в`орона гр`аються (в ворона играют; “ в `орон” — игра, в которой имитируется нападение ворона на цыплят, которых защищает наседка), — обізв`ався насм`ішкувато Лаврін (сказал насмешливо Лаврин).

— Це д`обра `іграшка (это хорошая игрушка)! Мотре, пок`инь мотов`ило (Мотря, отпусти мотовило), бо як ухопл`ю кочерг`у, то поб'`ю тоб`і р`уки (а то как схвачу кочергу, то побью тебе руки).

 

— Дай сюди, бо як пхну, то й ноги задереш! — кричала Кайдашиха й сіпала до себе мотовило.

— Одчепіться, бо й я вмію пхатися, — кричала Мотря несамовито й тягла до себе мотовило.

— Чи ви подуріли сьогодні, чи показились, — сказав Кайдаш, — чи в хрещика граєтесь? Покиньте мотовило!