Поняття та значення співучасті v злочині

Характерною оисою діяльності людини є колективізм. Виконання будь-яких завдань завжди стає оеальнішим пои участі декількох індивідів. Слід також зазначити, шо певні види побіт можуть здійснюватися тільки спільними зусиллями великої кількості учасників (наггоиклал. будівництво великої технічної спооудиі Сказане цілком належить і до злочинної діяльності, шо може здійснюватися гпупами з декількох осіб. Гоупова злочинна діяльність представляє підвишену суспільну небезпеку не тільки тому, шо вчинення злочину v гтотгі значно полегшено, але й тому, шо явише пуупової злочинності викликає обґвунтовану тоивогу гтюмадян. спотвооює соціальне обличчя суспільства. лєгЬоомує здебільшого уявлення людей ггоо соціальну стгоаведливість і законність. Однак не кожний пууповии злочин є ггооявом співучасті. Саме тому виникає потюеба v з'ясуванні питань необхідності визначення поняття співучасті у злочині і групового злочину.

У теоретичному плані питання співучасті виявляються одними з найскладніших v межах загального вчення ггоо злочин. Однак зпостання злочинності v пепіод швидкої «капіталізації» всіх суспільних відносин, активний ггоояв її організованих гЬоом змушують українських учених активізувати ооботу в наггоямі дослідження ггооблем співучасті

•2 _лг • • • • •

у злочині. У різні роки питання співучасті досліджувались такими

¹ Иванов Н. Г. Понятие и формы соучастия в советском уголовном праве.
Онтологический аспект / Н. Г. Иванов; под ред.: О. Ф. Шишов. - Саратов: Изд-во
Сарат. ун-та, 1991. -С. 3.

² Див: Андрушко П. Концепція Закону про боротьбу з організованою
злочинністю/ П. Андрушко, С. Єфремов, С. Шапченко II Радянське право. -
1991. - № 9. - С. 26-31; Бурчак Ф. Г. Соучастие: социальные, криминологические и
правовые проблемы / Ф. Г. Бурчак. - К.: Вища школа, 1986. - 206 с; Бурчак Ф. Г.
Учение о соучастии по советскому уголовному праву / Ф. Г. Бурчак. - К.: Наук,
думка, 1969. - 213 с; Гуторова Н. А. Совершение преступления организованной
группой лиц как форма соучастия по уголовному праву Украины / Н. А. Гуторова //
Збірник наукових праць Харківського Центру по вивченню організованої
злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні. Вил. другий. -
Харків, 2001. - С. 31—48; Даньшин И. Н. Организованная преступность /
И. Н. Даньшин // Збірник наукових праць Харківського Центру по вивченню
організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні.
Вил. 2. - Харків, 2001. - С. 4-31; Кваша О. О. Організатор злочину: кримінально-

вченими, як В. О. Алексеев, Д. П. Альошин, П. П. Андрушко, В. П. Бахін, I. М. Борисов, М. П. Берестовий, Ф. Г. Бурчак,

0. Ф. Долженков, Р. Р. Галіакбаров, В. П. Ємельянов,
А. Ф. Зелинський, М. С. Карпов, Г. А. Крігер, І. П. Малахів,
М. I. Мельник, Ю. В. Москвін, Р. С. Орловський, А. В. Савченко,

1. В. Сервецький, В. Д. Сущенко, А. I. Писецький, В. С. Прохоров,
П. Ф. Тельнов, М. I. Хавронюк, В. П. Шеломенцев та ін.

Співучасть у злочині (ст. 26 КК України) - умисна спільна участь декількох cv6 'єктів злочину v вчиненні умисного злочину.

Спільне вчинення злочину ггоелставляє підвищену суспільну небезпеку, оскільки декілька осіб, зазвичай, здатні заподіяти істотнішу шкоду попівняно із вчиненням злочину одним суб'єктом Гнаппиклад. утт)ьох винні можуть нанести потеплілому більшу кількість удавів, викоадуть не один, а кілька ггоелметів тошоУ Часто спільна діяльність двох або більше суб'єктів суттєво полегшує досягнення злочинного оезультату. Кпім того, v злочинну діяльність виявляються втягнутими відоазу декілька суб'єктів, шо істотно підвищує шкідливість вчиненого діяння. Ппи спільній участі v злочині декількох суб'єктів особі набагато легше зважитися на його вчинення і важче відмовитися від здійснення задуманого.

Співучасть виступає особливою гЬопмою злочинної діяльності, пои якій дві чи більше особи вчиняють один з умисних злочинів, пеоелбачених Особливою частиною КК. У деяких випадках пе враховує і сам ЗУпКВ, конструюючи в межах Особливої частини КК

правове та кримінологічне дослідження / О. О. Кваша. - К.: НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2003. - 214 с; Кваша О. О. Співучасть у злочині: сутність, структура та відповідальність: автореф. дис на здобуття наук, ступ, д-ра юрид. наук: спец.: 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / О. О. Кваша. - К., 2013. - 36 с Кваша О.О. Співучасть у злочині: структура та відповідальність: [монографія! / О. О. Кваша. -Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2013. - 560 с; Ковітіді О. Ф. Інститут співучасті у кримінальному праві України: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук: спец.: 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / О. Ф. Ковітіді. - X., 1999. - 16 с; Митрофанов 1.1. Кримінальна відповідальність осіб, які вчинили злочин у співучасті: монографія 1.1. Митрофанов, Т. М. Слободяник. - Кременчук: Видавництво ІШ Щербатих О.В., 2009. - 280 с; Ус О. В. Кримінальна відповідальність за підбурювання до злочину / О. В. Ус. - X.: ФОП Вапнярчук Н. М., 2007. - 264 с; Про стан законодавства щодо боротьби з корупцією і організованою злочинністю та пропоновані зміни і доповнення до нього // Питання боротьби зі злочинністю: зб. наук, праць. Вип. 1. - Харків: «Право», 1997. - С 69-87; Хавронюк М. І. Ознаки і поняття організованої групи та злочинної організації / М. І. Хавронюк, М. І. Мельник // Право України. - 2000. - № 4. - С 59-64; Жаровська Г. П. Співучасть у злочині за кримінальним правом України: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук: спец.: 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Г. П. Жаровська. - К., 2004. - 19 с

склали, шо передбачають показання за вчинення конкретних злочинів гоупою осіб, глупою осіб за попередньою змовою, організованою тупою і злочинною on гані з аиі сто. Отже, нопми ппо співучасть не можна оозглялати v вілоиві віл ноом Особливої частини, тому шо «вона (співучасть) хаоактеоизує rhooMv. шо може ггоийняти умисний злочин, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу». Спеціальне значення інституту співучасті в загальній системі кримінального права України полягає в тому, що він:

- визначає об'єктивні і суб'єктивні ознаки, що характеризують
вчинення умисного злочину кількома суб'єктами:

- встановлює коло цих осіб, ггоинципи та умови їхньої
відповідальності за вчинення злочинних діянь:

- зактплює коитетї призначення показання особам, які спільно
бетгь участь v вчиненні злочинів, тобто ошєнтує суд на сггоавелливе.
законне та обгрунтоване обпання конкретного кримінально-правового
засобу впливу на співучасника злочину:

- лає змогу обґвунтувати відповідальність осіб, які самі безпосепедньо не вчиняли злочин, але певним чином сппияли його вчиненню. Цим самим і визначається коло діянь, шо безпосепедньо не пепелбачені в ноомах Особливої частини КК Укоаїни. але є суспільно небезпечними і відповідно вимагають кримінально-правового врегулювання:

- лає змогу обґвунтувати відповідальність осіб, які самі безпосепедньо не вчиняли злочин, але певним чином сппияли його вчиненню. Цим самим і визначається коло діянь, шо безпосепедньо не пепелбачені в нопмах Особливої частини КК Укпаїни. але є суспільно небезпечними і відповідно вимагають кримінально-правового врегулювання;

- є основою для визначення форм організованої злочинної діяльності.

Ознаки співучасті v злочині

Співучасть, як самостійний кпимінально-ппавовий інститут, має набіо об'єктивних і суб'єктивних ознак, кожна з яких є обов'язковою. Відсутність будь-якої з них виключає можливість визнання діяння співучастю v злочині. Так. до об'єктивних ознак співучасті належать: участь v злочині двох і більше суб'єктів: часова ознака, тобто можливість співучасті тільки на сталії незакінченого злочину: спільність дій співучасників, а також наявність ппичинового зв'язку між діями кожного зі співучасників і наслідком, шо наступив.

Пепшою з об'єктивних ознак, шо випливає із законодавчого визначення співучасті, є участь у злочині двох чи більше суб'єктів,

¹ Тельное П. Ф. Ответственность за соучастие в преступлении: уч. пособ. /
П. Ф. Тельнов. - М.: РИО ВЮЗИ, 1978. - С 13.

² Грищук В.К. Кримінальне право України. Загальна частина: навч. посіб. /
В. К. Грищук. - К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2007. - С. 326.

тобто законодавець свідомо вживає теомін «суб'єкт злочину». вкладаючи в нього cvbodo Фіксований зміст: не гЬізична осудна особа, шо досягла віку, з якого може наставати кпимінальна відповідальність. Інтеогшетапія поняття «осіб», шо вживається в ст. 28 КК Укоаїни ггои оозквитті ознак гготювого способу вчинення злочинів, не в контексті поняття «суб'єкт злочину» поизводить на ппактиігі до висновків, шо супеоечать змісту співучасті v кримінальному ггоаві. Так. v абз. 2 п. 14 Постанови № 4 ПВСУ «Поо судову ггоактику v сггоавах ггоо зґвалтування та інші статеві злочини» від 27 бепезня 1992 п. було загЬіксовано. шо дії учасника гготювого зґвалтування підлягають кваліфікації за ч. З ст. 117 КК і v тому пазі, коли інші учасники злочину чепез неосудність, недосягнення віку, з якого настає кпимінальна відповідальність, або з інших передбачених законом підстав не були ггоитягнуті до кримінальної відповідальності. Звідси можна було визнати, шо співучасниками можуть бути й неосудні особи, й ті. які не лосягли необхідного для ггоитягнення до кримінальної відповідальності віку. Такий підхід невіоний. оскільки супєоєчить положенню ст. 26 КК Укпаїни. Відсутність двох суб'єктів у вчиненні злочину виключає співучасть.

Саме тому ПВСУ v постанові «Поо судову ггоактику v сггоавах ггоо злочини ггпоти статевої свободи та статевої недотогжаності особи» від ЗО тоавня 2008 dokv № 5 виггоавив власну помилку, зазначивши, шо «в сазі, коли із ггопи осіб, які вчинили зґвалтування або насильницьке задоволення статевої ггпистпасті неггоиподним способом, лише одна особа є суб'єктом злочину, а оешта осіб внаслідок неосудності або v зв'язку з нелосягненням віку, з якого може наставати кпимінальна відповідальність, чи з інших підстав не можуть бути суб'єктами злочину, дії винної особи, яка за таких обставин ггоитягується до кримінальної відповідальності, не можна розглядати як вчинення злочину тготтою осіб».

Використання ггоидатним (V змісті кримінальної відповідальності) суб'єктом неосудного чи неповнолітнього, який не лосяг віку кпимінальної відповідальності. Гпосепеднє сггоичинення. посепедня винність, посеоелнє виконання) не є співучастю. У цьому випадку кпимінальна відповідальність може бути покладена тільки на осудного, дорослого злочинця, який є суб'єктом кпимінальної відповідальності.

Таким чином, кількісна ознака, шо хаоактеоизує інститут співучасті з об'єктивної стооони. ггоипускає участь v одному й тому самому злочині двох або більше осудних осіб, які досягли віку кпимінальної відповідальності. Умисне ж використання винним зі злочинною метою неосудних або осіб, які на вимогу ст. 18 КК Укпаїни не досягли віку кримінальної відповідальності, не утворює співучасті у

¹ Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / за заг. ред. В. Т. Маляренка. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - С 93.

Див.: Абз. 5 п. 9 Постанови ПВСУ від 30.05.2008 № 5 «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи».

злочині і оозглялається як шзновил посереднього виконавства. Також не утворить співучасті використання винним v rrooueci вчинення злочину твапин. механізмів чи агпегатів. Також як малолітні чи неосудні, зазначені предмети визнаються не співучасниками, а знаряддями посягання.

Наступна об'єктивна ознака співучасті — часова, хапактепи-зується тим. шо дії спільників здійснюються на сталії незакінченого злочину, а саме готування або замаху, коли посягання почалося, але ше не закінчено. У тому пазі, якшо злочин доведений до кіния. можливість співучасті в ньому виключається, тому шо передбачений законом наслідок уже наступив, отже, злочинний оезультат. до якого ггоагнув винний, не може бути досягнутий спільними діями співучасників. Так. Судова колегія Верховного Суду Укоаїни не встановила ознак співучасті v вбивстві в діях О. Н. У сггоаві було встановлено, шо О. Н. вчинила пазом з іншими особами на ґпунті нетгоиязних стосунків умисне вбивство П. Після того як О. С. і Г. побили потеплілого, вона, побачивши, шо П. ше живий, з метою вбивства вдавила його ножем v шию. Смепть потеплілого настала від сукупності заподіяних тілесних ушкоджень. Як на доказ участі О. Н. в умисному вбивстві суд послався v високу на неггоиязні стосунки між засудженою і потеплілим, але пе посилання не відповідає дійсності. Так. засуджена О. Н. показала, шо з П. v неї не було ніякої сваоки. Навпаки, потеплілий був уважний до неї. шо не сподобалось О. С який став бити П. Вона намагалась їх позбопонити. але ue їй не вдалося. Показання О. Н. підтвепдили засуджені О. С. і К. За таких обставин не можна вважати, шо О. Н. боала участь v вбивстві П. Пхюте. як показала О. Н.. вона була пписутня під час вчинення вбивства потеплілого іншими засудженими, а потім боала участь v ггоиховуванні слідів злочину: змила сліди газові в кімнаті, спалила покоивало й одяг. Засуджені О. С. і К. підтвердили, шо О. Н. ппиховувала сліди злочину. О. Н. не була обізнана тгоо наміпи Г.. О. С і К. вчинити вбивство і заздалегідь не обіцяла приховати сліди злочину. її дії не утворять співучасті v вбивстві.

Розглядаючи ознаку співучасті необхідно тгоиймати до уваги ту обставину, шо в деяких випадках момент (Фактичного і (Формального закінчення злочину може не збігатися. У таких ситуаціях співучасть можлива до моменту (Фактичного тгоипинення винним злочинного діяння. Наггоиклал. катування Гст. 127 КК Угазаїни) вважається закінченим з моменту здійснення насильницьких лій. шо заподіюють сильного (Фізичного болю або (Фізичного чи мопального стпаждання потеплілому. У тому пазі, якшо винний, здійснивши зазначене діяння. ігоодовжує заподіювати стоажлання потеплілому. (Формально цей злочин є закінченим, хоча пеально воно ше здійснюється. Якшо в ггооиесі зазначених лій до винного ггоиєлнається інший співучасник, вчинене буде визнано співучастю, тому що фактично злочин продовжує відбуватися.

Спільність лій співучасників. Лля співучасті, кпім кількісної ознаки, необхідно встановити, шо винні боали саме спільну участь v вчиненні одного й того ж самого злочину, і виключити простий збіг

діяльності декількох осіб, кожна з яких вчиняє злочин самостійно. Тлумачення ЗУпКВ. аналіз юридичної літеоатуои. а також матеріалів постанов Пленумів Вепховного Суду Укпаїни та ВССУ дають змогу визначити, шо спільність як об'єктивна ознака співучасті в матеріальних складах полягає в тому, шо: а) ооганічний взаємозв'язок співучасників, тобто дії кожного є необхідною умовою для злочинних лій інших: б) злочинний результат їхніх лій (бездіяльності) є загальним для всіх співучасників. Спільні суспільно небезпечні діяння

1 N.

поподжують спільний злочинний наслідок: в) діяння кожного зі співучасників знаходяться в ггоичиновому зв'язку із загальним злочинним оезультатом. Вона виражається в тому, шо винні особи v взаємозв'язку вчиняють умисні злочини і спільно заподіюють злочинний оезультат. Отже, зусилля винних пои спільній діяльності поєднуються. Кожний з них виконує свою частку єдиного злочину, чим сприяє здійсненню наміпів співучасників.

У теооії кримінального ггоава пя ознака віднесена до оозояду об'єктивних на тій підставі, шо спільність відноситься до діяння, яке позглядається в межах об'єктивної стопони злочину. Втім і діяння, і спільність лій співучасників неоозоивно пов'язані із суб'єктивною стороною. Тому. А. В. Наумов зазначає, шо загалом можна говооити навіть ппо одну ознаку співучасті — ппо спільність дій співучасників, але пя ознака має спєііигЬіку як в об'єктивній, так і суб'єктивній плошини. v зв'язку з чим пі стооони спільності злочинної діяльності розглядаються в теорії самостійно. В. К. Грищук називає спільність участі суб'єктів у вчиненні злочину об'єктивно-суб'єктивною ознакою співучасті у злочині.

На думку П. Л. Фпіса. спільна участь двох або більше осіб v вчиненні злочину має міспе толі, коли діяльність одного співучасника доповнює діяльність іншого, шо лає можливість досягнути сумісного для них суспільно небезпечного наслідку. Однак, якшо така спільна діяльність має лише зовнішній (виключно об'єктивний) хаоактео і позбавлена внугоішнього. усвідомленого зв'язку, то не можна говопити ппо співучасть в єдиному злочині. У цих випадках винні повинні нести самостійну кримінальну відповідальність, незважаючи на те. шо об'єктивно їх діяльність стала ггоичиною спільного, єдиного для них злочинного наслідку. Сумісність дій співучасників матеріалізується v спільному єдиному для них наслідку, наявності причинового зв'язку між діями кожного співучасника і наслідком, що

¹ Див.: Грищук В.К. Кримінальне право України. Загальна частина: [навч.
посіб.] / В. К. Грищук. - К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2007. - С. 325.

² Тельное П. Ф. Ответственность за соучастие в преступлении / П. Ф. Тельнов. -
М., 1974. -С. 24.

³ Наумов А. В. Российское уголовное право. Общая часть: [курс лекций] /
А. В. Наумов. - М., 1997. - С. 287.

⁴ Див.: Грищук В.К. Кримінальне право України. Загальна частина: [навч.
посіб.] І В. К. Грищук. - К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2007. - С. 325.

настав, а також у створенні умов здійснення дій іншими співучасниками.

Отже, при посяганні на охоронюваний ЗУпКВ об'єкт дії співучасників завжди взаємозалежні, суспільно небезпечне протиправне діяння вчиняється їхніми загальними зусиллями, обумовленими досягненням конкоетного злочинного наслідку.

Наступною об'єктивною ознакою співучасті є наявність ппичинового зв'язку між діями кожного співучасника і наслідком, шо наступив. Ue означає, шо злочинна поведінка будь-якого співучасника пеоебуває в закономірному зв'язку з наслідком, шо наступив. Так. схиляючи іншу особу вчинити злочин, ггілбушовач збуджує в неї бажання здійснити не посягання, шо обумовлює досягнення злочинного оезупьтату. Поолаючи виконавцю збоою. пособник налає знаоялля вбивства і сггоияє вчиненню цього злочину. Відсутність ппичинового зв'язку між діями особи і наслідком, шо наступив, виключає ггоавову оцінку вчиненого як співучасті v злочині. Наприклад, якшо до особи звертаються з ггооханням надати виконавцю otdvtv для вчинення вбивства, а вона, побоюючись настання кримінальної відповідальності лає свідомо неггоилатний засіб Гне шкідливий посошок замість отоутиі дії такого суб'єкта не визнаються співучастю, тому шо вони не можуть обумовити настання смерті потеплілого, шо виключає ггоичиновий зв'язок.

За винятком виконавця, діяння всіх інших співучасників можуть виражатися лише v гЬопмі активних дій. Ооганізаиія злочину. ггілбуоювання до його вчинення, а також сггоияння в оеалізаігії злочинного задуму, з яких складається злочинна поведінка ооганізатооа. підбупювача чи пособника за своєю суттю можуть виражатися тільки в діях. Водночас злочинна поведінка виконавця може мати як активну, так і пасивну гЬоому. Наприклад, ггілбушовач схиляє посадову особу до невиконання покладеного на неї обов'язку, v оезупьтаті чого настають суспільно небезпечні наслідки. Тут діяння ггілбутловача виражається в активній гЬоомі. v той час як безпосередній виконавець не діє. не виконуючи посадові обов'язки.

Суб'єктивні ознаки співучасті: навмисність вчиненого злочину, умисний хаоактео лій співучасників, спрямованість дій співучасників на досягнення загального оезультату.

Петпою з названих ознак є можливість співучасті в умисних злочинах. Спрямованість свідомості на вчинення загального для співучасників злочину властива тільки умисним злочинам, v яких винний усвідомлює як (Фактичний хаоактео. так і суспільну небезпеку вчиненого діяння. Пои цьому умисел може бути як поямим (більш пошиоенийі так і непоямим. Виключається можливість вчинення v співучасті необеоежних злочинів. Зміст необеоежної гЬооми вини визначається тим, що винний, заподіюючи шкоду не передбачає

¹ Фріс П. Л. Кримінальне право України. Загальна частина: [навч. посіб.] / П. Л. Фріс. - К.: «Центр навчальної літератури», 2004. - С.171.

можливості її настання, або пеоелбачає абсгоактну. малоймовірну можливість заподіяння наслідків. Наприклад, спізнюючись в аеоопоот. пасажип таксі ппосить водія їхати швидше, попушуючи ппи ііьому ггоавила лооожнього ovxv. обіцяючи за пе подвійну винагороду. У оезультаті перевищення швидкості відбувається наїзд на пішохода, шо сппичинив його смепть. У такому пазі пасажип схиляє водія лише до пепевишення швидкості, шо є адміністративним ппавопопушенням. не маючи наміп ппи цьому заподіяти смепть людині. Завдяки цьому вести мову ппо співучасть v необепежному злочині не можна.

На ппактиш тпапляються випадки, коли декілька осіб спільно вчиняють необепежний злочин. Наприклад, попушуючи ггоавила випобниитва. опепатопи. шо кєпують діяльністю електпостанпії допускають аваоію. v оезультаті якої чеоез необережність заподіюється велика матеріальна школа. Тут співучасть v злочині враховуючи його необепежний хапактеп виключається, і зазначені особи будуть нести відповідальність самостійно.

Умисність співучасті - irovra суб'єктивна ознака співучасті випливає зі ст. 26 КК Укпаїни. Вона означає, шо кожний зі співучасників усвідомлює гЬакт учинення злочину v співучасті і бажає здійснити його пазом з іншими співучасниками. Пои цьому їхні дії повинні бути погодженими і иілесгтямованими. Ця ознака відсутня. якшо один з учасників діяння не усвідомлює його суспільної небезпеки і. відповідно, злочинності. Наприклад, учиняючи викладення мотоцикла, суб'єкт ппосить свого товапиша допомогти пепекотити його в гаоаж. стверджуючи, шо цей ггоелмет належить йому. Тут незважаючи на спільність лій. вчинене не утворює співучасті, тому шо особа, яка допомагала котити мотоцикл не усвідомлює злочинності вчиненого діяння.

Умисність співучасті ггоипускає взаємну поінгЬоомованість співучасників ппо спільне вчинення злочину. Якшо одна особа, вчиняючи злочин мимоволі допомагає іншому суб'єкту здійснити злочинне посягання (наггоиклал. відкривши кваотиоу і вчинивши позкпадання. вона залишає двепі відкпитими. чим кописталася інша особа, викоалаючи печі, шо залишилися), це не може оозшнюватися як співучасть. Розглянута ознака співучасті ггоипускає усвідомлення винними гЬакту спільності вчинення злочину. Ue. однак, не означає, шо співучасники обов'язково повинні знати один одного в обличчя і поіменно. В окоемих випадках вони можуть взагалі не зусгоічатися ні до. ні після вчинення злочину. Наприклад, замовник по телегЬону зв'язується з виконавцем, домовляючись ппо вчинення вбивства, а після пепепаховує гпоші на заздалегідь обговопений пахунок.

Наступною суб'єктивною ознакою співучасті є сппямованість лій співучасників на досягнення загального для всіх результату. Співучасть - це спільна злочинна діяльність, коли дії всіх співучасників об'єднані єдиним умислом, вони ппагнуть до досягнення загальної для всіх мети. Наприклад, вчиняючи злочин v складі банди і маючи наміо на вбивство за попередньою змовою пзупою осіб. П.. Б. та ін. спільно й одночасно стріляли по автомашині, у якій перебували

потеплілі. Tvt кожний зі співучасників, усвідомлюючи гЬакт спільного вчинення злочину наплавляв свої дії на досягнення загального для всіх пезуттьтату — заподіяння смепті потерпілим. Отже, в даному випадку відбулася співучасть v вбивстві.

lie не означає, шо спрямовуючи наміо на досягнення загального пезуттьтату. співучасники в vcix випадках кепуються однаковими для всіх мотивами. У деяких ситуаціях вони можуть бути оізними. Наприклад, на ґпунті особистої вооожнечі винний підмовляє іншу особу спільно побити свого недпуга. обіцяючи за ие tdoihobv винагоооду. Тут. ггоагнучи до єдиного оезультату - нанести потеплілому побої, вони вчиняють спільне посягання, однак один з них кєпується почуттям особистої ворожнечі, тоді як інший діє з корисливих мотивів.

Досліджувана ознака відсутня v тому сазі, якшо кілька осіб одночасно вчиняючи злочин, пепеслідують пізну мету і не діють спільно. Так. не є співучастю викладення залишків зготлого магазина випадковими перехожими, тому шо кожний переслідує власну мету, і їх дії не об'єднані єдиним умислом.

Вили співучасників злочину

Особи, які бепуть участь v вчиненні злочину, можуть виконувати пізні гЬункшї. Залежно віл цього закон виліляє таких співучасників як виконавець, ооганізатоо. ггілбутловач і пособник (ч. 1 ст. 27 КК УкпаїниУ Основою поділу співучасників злочину на види є (Фактично виконувана ними v злочинній діяльності ооль. Так. підбутловач схиляє іншу особу до вчинення злочину. Своєю чеогою дії пособника випажаються v ствопенні умов для інших співучасників. Поділ співучасників на вили лає змогу чітко індивідуалізувати відповідальність залежно віл хаоактеоу і ступеня (Фактичної участі v вчиненому злочині, а також визначити різні способи здійснення злочинної діяльності.

Виконавцем (співвиконавием) злочину є особа, яка v співучасті з Іншими суб'єктами злочину безпосепедньо чи шляхом викопистання інших осіб, шо відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений КК Укоаїни Гч. 2 ст. 27 КК Укпаїниі Таким чином, v ЗУпКВ існує тпи види виконавства: безпосереднє, співвиконавство і посеоелнє виконавство.

Виконавець - це особа, яка безпосепедньо виконує дії (бездіяльність! шо становлять об'єктивну стопону складу злочину. Виходячи з цього, для визнання особи, яка вчинила злочин, його виконавцем, співучасник має виконати повністю або хоча б частково дії. шо входять до об'єктивної стопони складу злочину. ТТпи цьому така особа може використовувати для вчинення злочинного задуму тварин (нацьковуючи собаку) або механізми чи технічні ггоисттюї.

У пазі безпосепеднього вчинення злочину особами, лише одна з яких має спеціальні ознаки суб'єкта злочину, дії останнього підлягають кваліфікації як дії виконавця, а дії особи, яка такими ознаками не володіє, кваліфікуються за правилами ст. 27 КК України. Відповідно до

Цієї нооми особа, яка не є суб'єктом злочину, але боала участь v вчиненні злочину, передбаченого цією статтею, підлягає кримінальній відповідальності за пей злочин як його опганізатоп. підбупювач або пособник. Однак v літеоатутл пропонуються й інші підходи. Наприклад, пропонується ввести поняття співвиконавіїя як особливого виду співучасника, під яким слід позуміти особу, яка виконує суспільно небезпечне діяння пазом з виконавцем, але не має спеціальних ознак, властивих останньому. Тим самим ставиться піл сумнів Факт існування спеціального суб'єкта — і тому така пропозиція навряд чи може бути ггоийнятною.

Інша позиція полягає в тому, шо випадки співвиконавства
спеціальних суб'єктів злочину і ппиватних осіб визнаються не
співучастю v злочинах зі спеціальним суб'єктом, а специфічним вилом
сукупності, пои якій одним гготювим посяганням заподіюється
одночасно шкода декільком об'єктам кпимінально-ппавової охопони.
завдяки чому вчиняється кілька суспільно небезпечних діянь, v яких
вбачається одночасно кілька складів злочину. Отже, дії осіб, які
наділені ознаками спеціального суб'єкта злочину, ппопонується
кваліфікувати за відповідною статтею (частиною статті) Особливої
частини КК Укоаїни. шо пеоелбачає відповідальність саме спеціальних
суб'єктів, а дії інших співвиконавіїів — за статтями (частинами статей)
Особливої частини КК, шо передбачають відповідальність загальних
суб'єктів злочину Поголитися із запропонованим варіантом