Обставини, що обтяжують покарання

При вчиненні злочину можуть траплятися не лише обставини, що істотно знижують рівень його суспільної небезпеки, а й умови, наявність яких значно підвищує небезпеку посягання чи особи, яка його вчинила. За наявності таких обставин, виходячи з принципу справедливості, закон передбачає можливість призначення суворішого покарання.

Обставини, що обтяжують покарання, - сукупність передбачених законом умов, наявність яких істотно підвищує суспільну небезпеку злочинного діяння або особи, яка його вчинила. Ці обставини характеризують об'єктивні і суб'єктивні ознаки кримінально караного посягання, а також особу винного. Перелік обставин, що обтяжують покарання (ч. 1 ст. 67 КК), є вичерпним і

¹ Загальні засади призначення кримінальних покарань в Україні: [навчальний
посібник] / Л. С. Горбач, О. Г. Колб, В. С. Наливайко [та ін.]; за заг. ред.
О. Г. Колба. - Луцьк: РВВ «Вежа», 2006. - С 110.

² Яаукоео-практичний коментар до Кримінального кодексу України / відп. ред.
С. С. Яценко. - 2-ге вид., перероб. та допов. - К., 2003. - С. 88.

³ Матишевський П. С. Кримінальне право України. Загальна частина:
[підручник] І П. С. Матишевський. - К., 2001. - С. 270.

розширеному тлумаченню не підлягає, тому суд не може враховува-ти інші обставини як такі, що обтяжують покарання (ч. З ст. 67 КК). Обставинами, шо обтяжують покапання. визнаються:

1. Вчинення злочину особою повтопно та рецидив злочинів. Відповідно до ст. 32 КК повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК. Вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями КК, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині КК. При цьому для повторності не має значення, чи було особу засуджено за раніше вчинений злочин. Не утворює повторності раніше вчинений злочин, за який особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, засуджено без призначення покарання або зі звільненням від покарання, а також злочин, судимість за який було погашено чи знято. Стадії вчинених злочинів, а також вчинення злочинів одноособово чи у співучасті на визнання їх вчиненими повторно не впливають. У межах повторності злочинів їх неодночасне вчинення означає, що не збігаються за часовими показниками початкові моменти вчинення кожного зі злочинів. У зв'язку з цим повторність можуть утворювати злочини, один з яких був вчинений у період, коли інший злочин уже розпочався, але ще не закінчився (наприклад, після початку вчинення шахрайства, але до його закінчення особа вчинює крадіжку). У такому пазі вчиненим повторно вважається злочин, розпочатий пізніше. Рецидив злочинів -це вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин (ст. 34 КК). Рецидив злочинів утворюють лише умисні злочини. Це означає, що особа має бути раніше засуджена за умисний злочин і в період до погашення або зняття судимості знову вчинити умисний злочин. Оскільки відповідно до частини першої статті 88 КК особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості, то вчинення саме в цей період нового умисного злочину утворює з попереднім умисним злочином їх рецидив. При вирішенні питання про наявність повторності чи рецидиву злочинів не має значення, за який злочин - закінчений чи незакінчений - особа була засуджена раніше, а також яку поль вона ппи їх вчиненні виконувала.

2. Вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, організованою групою чи злочинною організацією. Вчинення злочину у співучасті, як правило, заподіює тяжчі наслідки, що значно

¹ Див.: Пункти З і 4 Постанови ПВСУ «Про практику застосування судами
кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх
правові наслідки» від 04.06.2010 № 7 // Вісник Верховного суду України. - 2010. -
№ 7. - С 6.

² Загальні засади призначення кримінальних покарань в Україні: [навч. посіб.] /
Л. С. Горбач, О. Г. Колб, В. С. Наливайко [та ін.]; за заг. ред. О. Г. Колба. - Луцьк:
РВВ «Вежа», 2006. - С 113-114.

підвищує його небезпеку. На цій підставі ця обставина передбачена законом як обтяжуюча покарання. Злочинне діяння вважається вчиненим групою осіб за попередньою змовою, коли в його вчиненні беруть безпосередню участь дві або більше осіб, що заздалегідь домовилися про здійснення цього посягання. Поняття злочинних об'єднань дано в ст. 28 КК, а тлумачення його зроблено ПВСУ у Постанові «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями». При призначенні покарання учасникам злочинного угрупування суд має індивідуалізувати вид і розмір покарання кожному з таких учасників з урахуванням його участі в досягненні мети злочинного угрупування та ступеня небезпеки його конкретних дій. При цьому організатор стійкого злочинного об'єднання підлягає відповідальності за всі злочини, вчинені таким об'єднанням, що охоплювалися його умислом. Інші учасники злочинного об'єднання підлягають відповідальності за злочини, у підготовці або вчиненні яких вони брали участь, незалежно від тієї полі, яку виконував v злочині кожен із них.

З Вчинення злочину на ґпунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату. Основою визнання цієї обставини як такої, що обтяжує покарання, є погляди про неповноцінність людей певної раси, національності, а релігійної ворожнечі або розбрату -хибні уявлення про переваги одного віросповідання над іншим чи однієї конфесії над іншою всередині одного віросповідання. У більшості випадків расова, національна чи релігійна ворожнеча або розбрат характеризують обстановку вчинення відповідного злочину, але інколи вони можуть бути пов'язані з учиненням злочину опосередковано - через його мотив. Покарання за порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалід-ності та за іншими ознаками пепепбачено ст. 161 КК Укпаїни.

4. Вчинення злочину v зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку. Підставою для визнання цієї обставини як такої, що обтяжує покарання, є мета вчинення злочину -перешкоджання правомірній діяльності потерпілого у зв'язку з виконанням ним службового або громадського обов'язку, а так само з мотиву помсти за таку діяльність незалежно від часу, що минув з моменту виконання потеплілим своїх обов'язків до вчинення винним злочину. Виконання службового обов'язку - це така діяльність потеплілого, шо вхопить до кола її службових повноважень. Виконання громадського обов'язку - це здійснення спеціально покладених на потерпілого громадських повноважень (член будинкового комітету,

¹ Див.: Митрофанов 1.1. Кримінальна відповідальність осіб, які вчинили злочин
у співучасті: [монографія] / 1.1. Митрофанов, Т. М. Слободяник. - Кременчук:
вид. ПП Щербатих О. В., 2009. - 280 с.

² Яаукоео-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня
2001 року / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. - К., 2002. - С 386-388.

член громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону тощо) чи будь-яких інших дій в інтересах суспільства або окремих громадян (припинення правопорушення, повідомлення правоохоронним органам про злочин, вчинений винним, тощо). Зі змісту цієї норми можна дійти висновку, що зазначена у ній обставина має місце тоді, коли потерпілим від злочину є лише особа, яка виконує, буде виконувати чи вже виконала свій службовий чи громадський обов'язок. Тому вчинення злочину щодо інших осіб, зокрема, близьких родичів такої особи не можна розглядати як обставину, шо обтяжує показання.

5. Заподіяння злочином тяжких наслідків. На ступінь суспільної
небезпеки вчиненого безпосередньо впливає характер і обсяг шкоди,
заподіяної злочином. На цій підставі заподіяння внаслідок вчинення
забороненого ЗУпКВ діяння тяжких наслідків істотно підвищує його
небезпеку і впливає на вид і розмір призначуваного покарання. У
судовій і слідчій практиці як тяжкі наслідки розглядаються заподіяння
смерті чи шкоди здоров'ю іншій людині, матеріальна шкода у великих
та особливо великих розмірах, у тому числі: упущена вигода,
зараження ділянки місцевості отрутними відходами, дезорганізація
роботи великої установи, виникнення масових заворушень тощо.

Суд, визначаючи покарання за злочин, яким було завдано тяжких наслідків, має враховувати не лише ті з них, які настали безпосередньо від діяння винного, а й усі так звані похідні наслідки, які він міг передбачити. Так, якщо він при вчиненні злочину використав руйнівну силу вогню, води або енергії, то він має відповідати за всі наслідки, які сталися від дії таких сил, якщо він передбачав або міг їх передбачити. Тут ідеться про тяжкі наслідки, які не входять до конкретного складу злочину. Якщо тяжкі наслідки входять до складу злочину, передбаченого будь-якою статтею (частиною статті) 04 КК України, вони вже враховані у санкції такої статті, і суд не може ще раз вказувати на них у вироку при призначенні покарання як такі, що його обтяжують.

6. Вчинення злочину шоло малолітнього, особи похилого віку
або особи, яка перебуває в безпорадному стані. У разі посягання на
малолітніх, а також осіб похилого віку або осіб, які перебували в
безпорадному стані, винний використовує їхню нездатність здійснити
опір, що обумовлює можливість заподіяння більшої шкоди, а також
свідчить про цинізм і особливу зухвалість винного. Ці обставини

¹ Див.: Пункт 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову
практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» від 7 лютого 2003
року № 2 // Практика розгляду судами кримінальних справ: збірник постанов
Пленуму Верховного Суду України. - К., 2004. - С. 389.

² Загальні засади призначення кримінальних покарань в Україні: [навч. посіб.] /
Л. С. Горбач, О. Г. Колб, В. С. Наливайко [та ін.]; за заг. ред. О. Г. Колба. - Луцьк:
РВВ «Вежа», 2006. - С 115.

³ Матишевський П. С Указ, праця. - С. 273.

значно підвищують ступінь небезпеки вчиненого злочину. Малолітніми визнаються особи, які не досягли до моменту початку посягання чотирнадцятилітнього віку. При iibOMv винний повинний мати чітке уявлення про вік потерпілого. Особами похилого віку слід вважати чоловіків при досягненні ними 60 років, а жінок - 55 років, а також осіб, яким до досягнення загального пенсійного віку залишилось не більше півтора року. Безпорадний стан - такий стан потерпілого, коли він позбавлений можливості чинити опір (параліч, стареча неміч, фізичні вади, розлад душевної діяльності, непритомний стан) або нездатний усвідомити характер вчинюваних з ним дій. Ця обставина визнається такою, що обтяжує покарання, у разі, якщо винний, вчиняючи суспільно небезпечне діяння, усвідомлював, що злочин вчиняється щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, яка перебуває в безпопадному стані.

7 Вчинення злочину шодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності. Вчинення злочину відносно жінки, яка перебуває у стані вагітності, посягає як на неї, так і на ненароджене ще немовля. Це може істотно позначитися на здоров'ї жінки, і майбутньої дитини, що істотно підвищує ступінь небезпеки вчиненого діяння. Для встановлення розглядуваної ознаки необхідно, щоб винний знав про вагітність потерпілої або свідомо припускав це, тобто усвідомлював факт вагітності. Сумлінна омана винного щодо такої обставини, коли він не знає про вагітність потерпілої, виключає наявність зазначеної обставини.

8. Вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій або іншій залежності від винного, пов'язане з використанням винним свого посадового, службового або іншого (громадського, професійного, сімейного тощо) становища. Це положення в даному випадку використовується винним лля скоєння злочину шопо підлеглих або залежних від нього осіб. Матеріальна залежність - пе таке становите винного, ггои якому він повністю або частково пеоебуває на утоиманні особи, яка схилила його до вчинення злочину, або має пепед иією особою зобов'язання майнового хаоактеоу. Службовою є залежність винного віл іншої особи в силу ггілггсгоялкованості чи пілконлюльності її за посадою чи виконуваною поботою. шо Шунтується на побоюванні негативної оцінки його службової діяльності, бути звільненим з ооботи. пониженим в посаді, позбавленим ггоемії або на його очікуванні підвищення в посаді, матепіальної або іншої винагоподи. Інша залежність - будь-яка залежність винного, шо виникла чеоез життєві обставини і внаслідок якої він відчуває себе зобов'язаним перед такою особою - винний

¹ Про судову практику у справах про перевищення влади або службових
повноважень: Постанова ПВСУ від 26 грудня 2003 року № 15 // Практика розгляду
судами кримінальних справ: збірник постанов ПВСУ. - К., 2004. - С. 371.

² Яаукоео-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня
2001 року / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. - К., 2005. - С 168.

зобов'язаний врятуванням життя когось із його оілних чи близьких або віл нього залежить включення винного ло виборчого списку партії або їй відомі обставини, які винний бажає збепегти в таємнииі тошо.

9. Вчинення злочину з викопистанням малолітнього або особи,
що страждає психічним захворюванням чи недоумством.
Використання зазначених осіб свідчить про цинізм винного, який
втягує у злочинну діяльність суб'єктів, що цілком або частково не
усвідомлюють фактичний характер і суспільну небезпеку своєї
поведінки. Слід браги до уваги, що за наявності важких форм
психічних розладів чи недосягнення віку кримінальної
відповідальності особа взагалі не може розглядатися як суб'єкт
злочину. Використання таких осіб не утворює співучасті. Ця
обставина, насамперед, охоплює випадки так званого посереднього
(опосередкованого) виконання злочину, коли винний використовує
малолітніх або осіб, що страждають психічним захворюванням чи
недоумством, для вчинення відповідного діяння, а сам безпосередньої
участі у вчиненні злочину не бере. Зазначена обставина наявна також у
разі, якщо винний вчинює відповідне діяння з указаними вище
особами, використовуючи їх як спільників чи помічників. У таких
випадках виконавцем конкретного злочину визнається особа, яка для
вчинення злочину викопистала вказаних осіб.

10. Вчинення злочину з особливою жорстокістю пов'язане з властивістю особи злочинця, яка виявляється у певному способі його вчинення та використаних при цьому знаряддях, якими потерпілому спричиняються особливі страждання. Особлива жорстокість - вияв при вчиненні злочину безжалісності, безсердечності до потерпілого (завдання потерпілому особливих страждань шляхом глуму, тортур, мордування, мучення, в тому числі з використанням струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень як щодо потерпілого, так і щодо його рідних чи близьких). Визначаючи наявність у діях винного зазначеної обставини, суд повинен зазначити у вироку, які саме з них він вважає проявом особливої жорстокості.

11. Вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій. Використання винним цих умов для вчинення злочину є свідченням його особливої небезпеки і обтяжує його покарання. Воєнний стан - це особливий правовий режим (політико-правова ситуація), що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу,

¹ Фріс П. Л. Кримінальне право України. Загальна частина: [навч. посіб.] /
П. Л. Фріс. - К., 2004. - С 305.

² Яауюзво-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня
2001 року / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. - К., 2002. - С 167-168.

³ Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи:
Постанова ПВСУ від 7 лютого 2003 року № 2 // Практика розгляду судами
кримінальних справ: збірник постанов ПВСУ. - К., 2004. - С. 387.

небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам влади, військовому командуванню і органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина і прав та законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку цих обмежень. Надзвичайний стан - це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» повноважень, необхідних для відвер-нення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, норма-льного функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конститу-ційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Інші надзвичайні події - це надзвичайні ситуації або небезпечні події, масові завоттнення і т. п.

12. Вчинення злочину загальнонебезпечним способом наявне у разі, якщо винний, посягаючи на відповідну цінність, водночас

¹ Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 6 квітня 2000 року
№ 1647-ПІ // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 28. - Ст. 224.

² Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України від 16 березня 2000
року № 1550-ІП // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 23. - Ст. 176.

³ Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті
господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням
нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією,
пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням
засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести)
до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і
постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості
проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній
господарської діяльності. Небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа,
аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми
наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до
завдання матеріальних збитків (Див.: Кодекс цивільного захисту України: Закон
України від 02.10.2012 № 5403-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2013. -
№ 34-35.-Ст. 458).

створює реальну небезпеку для життя чи здоров'я кількох людей або загрожує спричиненням серйозної матеріальної шкоди власності фізичних чи юридичних осіб. До загальнонебезпечних способів учинення злочину слід відносити: вибух, мінування предметів чи частини території, підпал, зараження чи отруєння водойм, затоплення, використання автоматичних пристроїв, електричного струму, газу, ловчих ям тощо. Такі способи вчинення злочину в багатьох випадках надають злочинові кваліфікаційного виду, впливають на визначення ступеня суспільної небезпечності вчиненого посягання та враховуються судом при призначенні покарання винному у вчиненні такого злочину. Якщо закон визначає загальнонебезпечний спосіб вчинення злочину як обов'язкову ознаку конкретного складу злочину (ст. 113, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 292 КК тощо), суд не може ще раз врахувати його як обставину, що обтяжує покарання.

13. Вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів. Зазначені стани часто є причиною вчинення злочину, який характеризується імпульсивністю, агресивністю, особливою жорстокістю, шо неоілко гшизволить ло тяжких наслідків. ІІі умови підвищують суспільну небезпеку особи, тому складають обставину, шо обтяжує покапання. Алкогольне сп'яніння - пе такий стан людини, який виникає внаслідок вживання будь-яких алкогольних напоїв, ггоичому мається на увазі лише так зване Фізіологічне, а не патологічне сп'яніння. По стану сп'яніння людина доводить себе сама. Пои цьому вона усвідомлює, шо в такому стані у неї зменшується почуття реальної небезпеки своїх вчинків. Вживання наркотичних або інших одурманюючих засобів означає введення будь-яким способом зазначених засобів в організм людини. При цьому необхідно мати на увазі, що оскільки в п. З ч. 1 ст. 67 КК України окремо виділені лише наркотичні засоби, поняття інших одурманюючих засобів є тут більш широким, ніж, наприклад, у ст. 322 КК України - крім власне одурманюючих засобів воно охоплює також психотропні речовини та аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин, також інші засоби, що надають одурма­нюючий ефект - змінюють психіку і поведінку людини.

¹ Про судову практику в справах про знищення та пошкодження державного чи колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 3 березня 2000 р. № 3 // Практика розгляду судами кримінальних справ. -К., 2004. - С 433.

²Матишевсъкий П. С Указ, праця. - С. 273.

³ Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру
та примусового лікування: Постанова Пленуму Верховного Суду України від З
червня 2005 р. № 111 Вісник Верховного Суду України. - 2005. - № 6(58). - С 9-10.

⁴ Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних
засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів: Постанова ПВСУ

Відповідно до ч. 2 ст. 67 КК суд, установивши наявність зазначених у пунктах 2, 6, 7, 9, 10, 12 ч. 1 цієї статті обтяжуючих обставин, зобов'язаний навести їх у вироку та врахувати при призначенні покарання. Обставини, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5, 8, 11, 13 ч. 1 ст. 67 КК, суд залежно від конкретних обставин справи (зокрема, за відсутності зв'язку якоїсь із названих у цих пунктах обставин зі злочином) вправі не визнати обтяжуючими, навівши у вироку відповідні мотиви (абз. 2 п. 6 Постанови ПВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7).