Форми реалізації кримінальної відповідальності

Реалізації кримінальної відповідальності передують складні фактичні відносини між суб'єктами, спрямовані на встановлення характеру і меж взаємних прав і обов'язків та здійснювані у певній процесуальній формі. Після уточнення змісту й обсягу прав і обов'язків суб'єктів, кримінальна відповідальність особи, яка вчинила злочин, знаходить своє об'єктивне втілення в тих чи інших кримінально-правових засобах виливу, що обираються судом. Ці засоби у їх різних проявах становлять форми реалізації кримінальної відповідальності.

Форма (лат. forma) - насамперед зовнішній обрис, зовнішній вид предмета, зовнішнє вираження якого-небудь змісту, а також порядок протікання процесу на відміну від його «аморфного» матеріалу (матерії), змісту або вмісту. Тобто, говорячи про форми реалізації кримінальної відповідальності, ми маємо на увазі порядок втілення у регульовані суспільні відносини кримінально-правового впливу як реакції держави на вчинений злочин, що знаходить свій вияв у засудженні конкретної особи, визнаної винною у вчиненні конкретного суспільно небезпечного діяння, а також у застосуванні передбачених КК України засобів кримінально-правового впливу.

Практично всі вчені визнають, що формами кримінальної відповідальності є: 1) кримінальна відповідальність, що не пов'язана з призначенням винному покарання; 2) кримінальна відповідальність, що пов'язана з призначенням покарання, але без його реального

відбування; 3) кримінальна відповідальність, що пов'язана з відбуванням призначеного покарання. П. Л. Фріс з цього приводу зазначає, що основною формою реалізації кримінальної відповідальності є винесення судом обвинувального вироку з призначенням засудженому відповідного виду та строку (розміру) покарання, яке особою відбувається реально; другою за поширеністю формою реалізації кримінальної відповідальності є винесення судом обвинувального вироку з призначенням відповідного виду та строку покарання з одночасним застосуванням звільнення від реального його відбування; третя форма - засудження винного без призначення покарання із одночасним звільненням його від покарання на підставі ч. 4 ст. 74 КК².

Не можна погодитися з точкою зору, висловленою деякими вченими щодо віднесення до форм реалізації кримінальної відповідальності - «притягнення особи до кримінальної відповідальності» та «примусових заходів медичного характеру та примусового лікування». Це пов'язано з тим, що притягнення особи до кримінальної відповідальності є кримінально-процесуальним забезпеченням майбутньої її реалізації, але не її формою. Притягнути до кримінальної відповідальності можна лише при постановленій обвинувального вироку, а процесуальний порядок формування тдстави кримінальної відповідальності регулюється не ЗУпКВ, а кримінальним процесуальним законом і відбувається в межах кримінально-процесуальних відносин. Що ж стосується примусових заходів медичного характеру та примусового лікування, то це питання нами розглядалося на монографічному рівні.

Якщо проаналізувати точки зору вчених з означеної проблематики, то таку різнополярність поглядів частково можна

¹ Баулін Ю. В. Звільнення від кримінальної відповідальності: [монографія] /
Ю. В. Баулін. - К.: Атіка, 2004. - С. 28-29; Кузнецов В. В. Сучасне кримінальне
право України: [курс лекцій] / В. В. Кузнецов, А. В. Савченко, О. Ф. Штанько. -
К.: Вид-во «ПАЛИВОДА А.В.», 2006. - С 43^5.

² Фріс П. Л. Кримінальне право України. Загальна частина: [навч. посіб.] /
П. Л. Фріс. - К.: «Центр навчальної літератури», 2004. - С. 56.

³ Кримінальне право України. Загальна частина. Практикум: [навч. посіб.] /
І. П. Козаченко, О. М. Костенко, В. К. Матвійчук [та ін.]. - К.: КНТ, 2006. - С 48.

⁴ Недбайло П. Е. Советские социалистические правовые нормы /
П. Е. Недбайло; отв. ред. В. Г. Сокуренко. - Львов: Изд-во Львов, ун-та, 1959. -
С. 61-62; Загородников Н. И. О пределах уголовной ответственности /
Н. И. Загородников // Советское государство и право. - 1967. - № 7. - С. 44;
Грошевой Ю. М. Освобождение от уголовной ответственности в стадии судебного
разбирательства: [учеб. пособ.] / Ю. М. Грошевой. - X.: Изд-во Харьк. юрид. ин-
та, 1979.-С. 32.

⁵ Митрофанов 1.1. Протидія злочинності наркозалежних осіб у сфері
наркообігу: [монографія] І 1.1. Митрофанов. - Кременчук: Вид. ІШ Щербатих
О. В., 2008.-С 170-183.

пояснити відсутністю у КК України визначення центрального поняття ЗУпКВ - кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин. Насправді це виглядає як парадокс, оскільки Закон України, який має назву «Закон про кримінальну відповідальність» не містить визначення поняття такої відповідальності. Виникає питання - а про що закон?

Стаття 46 КК Республіки Білорусь законодавчо закріплює всі види реалізації кримінальної відповідальності, відповідно до якої кримінальна відповідальність реалізується через засудження: 1) із застосуванням призначеного покарання; 2) з відстрочкою виконання призначеного покарання; 3) з умовним незастосуванням призначеного покарання; 4) без призначення покарання; 5) із застосуванням щодо неповнолітніх примусових заходів виховного характеру.

Однак розглянуті види відповідальності не є формами її реалізації.

З курсу логіки нам відомо, що логічний поділ понять припускає дотримання низки необхідних правил. Таким правилами є: 1) поділ має бути сггіврозмірним, тобто загальний обсяг членів поділу повинен дорівнювати обсягу поділеного родового поняття; 2) при кожному акті поділу необхідно застосовувати лише одну підставу; 3) члени поділу повинні взаємовиключати один одного; 4) поділ повинен бути послідовним, тобто поділене поняття повинно являти собою найближчий рід для членів першого поділу, а члени поділу повинні бути безпосередніми видами поділеного поняття. Не можна переходити до підвидів, минаючи безпосередні видові поняття.

У зв'язку з цим, слід погодитися з точкою зору P. P. Галіакбарова, який вважає, що будь-яка класифікація може бути побудована за єдиною загальною підставою поділу її структурних елементів. Дійс­но, ця підстава поділу є неодмінною умовою наукової класифікації. На думку І. В. Хоменка, класифікація - це багатоступеневий, послідовний поділ обсягу поняття з метою систематизації, поглиблення і отри­мання нових знань стосовно членів поділу. Результатом класифікації є система сггівпорядкованих понять: подільне поняття є родом, а нові поняття (члени поділу) є видами цього роду, видами видів тощо.

Завдання класифікації форм реалізації кримінальної відповідальності полягає у відображенні порядку протікання однорідного процесу втілення у регульовані суспільні відносини кримінально-правового впливу як реакції держави на вчинений злочин.

¹ Уголовный кодекс республики Беларусь от 9 июля 1999 г. № 275-3 II
Национальный реестр правовых актов Республики Беларусь. - 2008. - № 14. -
2/1412.

² Логика: [учебное пособие] / под ред. Н. П. Лукашевича. - 4-е изд., перераб. и
доп. - К.: МАУП, 2003. - С. 92-93.

³ Галиакбаров Р. Р. Уголовное право Российской Федерации. Общая часть:
[конспекты лекций и иные материалы] / Р. Р. Галиакбаров. - Краснодар: Изд-во
Кубан. гос. аграрн. ун-та, 1999. - С. 202.

⁴ Хоменко I. В. Логіка для юристів: [підруч.] 1 1. В. Хоменко. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - С. 62.

Тому, беручи за підставу класифікації критерій - призначення покарання, нами пропонуються такі форми реалізації кримінальної відповідальності: 1) кримінальна відповідальність, що не пов'язана з призначенням винному покарання, а отже без судимості; 2) кримінальна відповідальність, що пов'язана з призначенням покарання та судимістю. Остання має два види: а) кримінальна відповідальність, що пов'язана з призначенням покарання, але без його реального відбування; б) кримінальна відповідальність, що пов'язана з реальним відбуванням призначеного покарання.

Найбільш дієвою формою реалізації кримінальної відповідальності є покарання. Вона полягає у тому, що відносно особи, яка вчинила суспільно небезпечне винне діяння, передбачене КК, суд виносить обвинувальний вирок, у якому вчинене діяння одержує від імені держави негативну правову оцінку (визнається злочином), а обвинувачений, визнаний винним у його вчиненні, засуджується та йому призначається покарання як найрепресивніший засіб кримінально-правового впливу. Відбуття призначеного покарання (як повне, так і часткове) тягне за собою специфічний правовий наслідок у вигляді судимості. У цій (і тільки в цій) формі реалізації кримінальна відповідальність складається з усіх чотирьох своїх елементів: 1) обов'язку особи, яка вчинила злочин, дати звіт за вчинене перед державою в особі суду; 2) із висловленої у судовому вироку негативної оцінки вчиненого діяння і засудження особи, яка його вчинила; 3) із призначеного винній особі покарання; 4) судимості як правового наслідку відбування покарання. Кримінальна відповідальність, реалізована в цій формі, припиняється після погашення (зняття) судимості.

Різновидом розглядуваної форми реалізації кримінальної відповідальності є призначення покарання зі звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 79 і 104 КК) та безумовним звільненням від відбування покарання (статті 80 і 106 КК). У цих випадках кримінальна відповідальність припиняється (закінчується) після закінчення іспитового строку або після остаточного спливу з дня набрання чинності обвинувальним вироком певних строків.

Другою формою реалізації кримінальної відповідальності є засудження без призначення покарання (ч. 4 ст. 74 та ч. 1 ст. 105 КК). У разі застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру кримінальна відповідальність складається з трьох її елементів. Останній елемент кримінальної відповідальності -судимість - у цьому випадку відсутній. Примусові заходи виховного характеру є видом реалізації кримінальної відповідальності лише в тому разі, якщо вони застосовуються замість покарання на підставі обвинувального вироку суду. Якщо ж суд застосовує їх до неповнолітнього, який уперше вчинив злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, при звільненні від кримінальної відповідальності або до неповнолітнього, який до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння,

передбаченого Особливою частиною КК (частинами 1 і 2 ст. 97 КК), то видом реалізації кримінальної відповідальності вони не є. Кримінальна відповідальність при її реалізації у вигляді примусових заходів виховного характеру закінчується з реальним виконанням таких заходів.

Таким чином, формами реалізації кримінальної відповідальності є порядок втілення у регульовані суспільні відносини кримінально-правового впливу як реакції держави на вчинений злочин, що виявляється у державному засудженні конкретної особи, визнаної винною у вчиненні конкретного суспільно небезпечного діяння, а також: у передбачених КК України обмеженнях особистого, майнового або іншого характеру, чітко визначених обвинувальним вироком суду. КК визначає дві форми реалізації кримінальної відповідальності: 1) кримінальна відповідальність, що не пов'язана з призначенням винному покарання; 2) кримінальна відповідальність, що пов'язана з призначенням покарання.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте поняття кримінальної відповідальності.

2. Охарактеризуйте кримінальну відповідальність як різновид юридичної відповідальності.

3. Які «родові» та «видові» ознаки притаманні кримінальній відповідальності?

 

4. Які спірні питання щодо кримінальної відповідальності існують в науці кримінального права?

5. Що є підставою кримінальної відповідальності в кримінальному праві?

6. Охарактеризуйте визначення підстави кримінальної
відповідальності за КК України.

7. Яку мету переслідує кримінальна відповідальність?

8. Що таке механізм реалізації кримінальної відповідальності та які його складові?

9 За якими підставами класифікуються кримінальна відповідальність на форми?

10. В яких формах реалізується кримінальна відповідальність кримінальній відповідальності?

Рекомендована література

Багрий-Шахматов Л. В. Социально-правовые проблемы уголовной ответственности и форм ее реализации. Общая часть: [курс лекцій] / Л. В. Багрий-Шахматов. - О.: AT «Бахва». - 1998. - 192 с.

Багрий-Шахматов Л. В. Уголовная ответственность и наказание / Л. В. Багрий-Шахматов. - Минск, 1976. - 383 с.

Баулін Ю. В. Звільнення від кримінальної відповідальності: монографія / Ю. В. Баулін. - К.: Атіка, 2004. - 296 с

Брайнин Я. М. Уголовная ответственность и её основание в советском уголовном праве /Я. М. Брайнин. - М., 1963. - 275 с.

Вереша Р. В. Поняття та підстава кримінальної відповідальності І Р. В. Вереша II Право України. - 2006. - № 12. - С. 98-103.

Елеонский В. А. Уголовная ответственность и воспитание позитивной ответственности личности / В. А. Елеонский. - Рязань, 1977. - 66 с.

Козаченко И. Я. Санкции за преступления против жизни и здоровья / И. Я. Козаченко. - Томск, 1987. - 211 с.

Кримінальне право України. Загальна частина: [підручник] І за ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. І. Тапія. - Київ - Харків: Юрінком Інтер - Право, 2002. - С. 26-33.

Матишевський 77. С. Кримінальне право України. Загальна частина: [підручник] / П. С Матишевський. - К.: A.C.K., 2001. -С 82-88.

Митрофанов 1.1. Кримінально-правові засоби впливу на осіб, які вчинили злочини: [монографія] / І. І. Митрофанов. - Кременчук: Вид. ПП Щербатих О.В., 2009. - 488 с

Митрофанов 1.1. Необхідність розробки механізму реалізації відповідальності наукою кримінального права [текст] / І. І. Митрофанов // Право і суспільство. - 2010. - № 4. - С. 173-179.

Митрофанов 1.1. Поняття кримінальної відповідальності наркозалежних осіб, які вчинили злочини / І. І. Митрофанов // Юридична Україна. - 2007. - № 1. - С 85-90.

Митрофанов 1.1. Початковий етап механізму правореалізації: поняття та його складові / Т. В. Гайкова; 1.1. Митрофанов // Юридична Україна. - 2007. - № 12. - С 15-20.

Митрофанов И. И. К вопросу о понятии уголовной ответственности и механизма ее реализации / Митрофанов И. И. // Вестник Самарской государственной академии. Серия «Право». -2013.-№1(13). -С. 117-123.

Митрофанов И. И. Уголовно-правовое учение о механизме реализации уголовной ответственности: [монография] / И. И. Митрофанов. - Одесса: Издательство: «Фенікс», 2014. - 448 с.

77ауково-практичний коментар до Кримінального кодексу України/ відп. ред. С. С. Яценко. - 2-ге вид., перероб. та доповн. - К.: А.С.К.,2002.-С. 7-8.

Чистяков А. А. Уголовная ответственность и механизм её основания: монография / А. А.Чистяков. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, закон и право, 2002. - 275 с.