У зв'язку з цим не можна позглядати як підбурювання випадки : 1) коли до вчинення злочину схиляється неосудна особа або особа, яка

¹ Див.: Пионтковский А. А. Курс советского уголовного права. Общая часть:
Учение о преступлении по советскому уголовному праву / А. А. Пионтковский. -
М.: Госюриздат, 1961. - С. 570; Советское уголовное право. Общая часть:
[учеб.] / под ред. Н. А. Беляева, М. И. Ковалева - М.: Юрид. лит., 1977. - С. 273;
Курс советского уголовного права. Часть общая: в 5-ти т. / отв. ред. Н. А. Беляев,
М. Д. Шаргородский. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1968. - Т. 1. - С. 617; Советское
уголовное право. Часть общая: [учеб.] / под ред. П. И. Гришаева,
Б. В. Здравомыслова. - М.: Юрид. лит., 1982. - С. 227; Яауюзво-практичний
коментар Кримінального кодексу України I за ред. М. I. Мельника,
М. I. Хавронюка. - 3-тє вид., перероб. та доповн. - К.: Атіка, 2004. - С. 86; та ін.

² Див.: Арутюнов А. А. Подстрекатель преступления / А. А. Арутюнов //
Государство и право. -2002. -№ 11. - С. 122-128.

Тагащев Н. С. Русское уголовное право: лекции. Часть общая. / Н. С. Таганцев, д-р уголов. права. - 2-е изд., пересмотр, и доп. - С.-Пб.: Гос. Тип., 1902. - Т. 1. - 823 с. -репринтная копия.

⁴ Див.: Арутюнов А. А. Подстрекатель преступления / А. А. Арутюнов // Государство и право. -2002. -№ 11. - С. 122-128.

не досягла віку кримінальної відповідальності (статті 19. 22 КК УкоаїниУ Цей випадок не може бути віднесений ло підбурювання, оскільки наявна лише одна винна особа і. отже, співучасть відсутня: 2) коли особа, яку схилили ло вчинення дії. невинна (обман, омана, помилка! Оскільки особа, яка схиляється до вчинення злочину, діє невинно. ЇЇ дії (бездіяльність) не є злочином, тому підбупювання в подібних випадках неможливо. Співучасті немає, а особа, яка схиляє іншу особу ло вчинення злочину, має позглядатися як одноосібний винний: 3) коли особу схиляють до вчинення злочину v стані необхідної обооони (ч. 1 ст. 36 КЮ. Пії такої особи є ггоавомганими. отже, спонукання її до їх вчинення не є злочином. Випадки схиляння до вчинення умисних дій. шо явно не відповідають небезпечності посягання або обстановці захисту (ч. З ст. 36 КЮ. повинні позглядатися як ггілбутловання ло злочину: 4) коли особу схилили ло затпимання особи, яка вчинила злочин (ч. 1 ст. 38 КЮ. Такі дії визнаються ггоавомганими. тому спонукання особи ло вчинення цих лій не може позігінюватися як ггілбутловання ло злочину. Винятки можуть становити лише випадки схиляння до умисного пепевишення заходів, необхідних для затпимання злочинця, шо повинні позглядатися як ггілбутловання ло злочину, оскільки таке пепевишення визнається злочином (ч. 2 ст. 38 КЮ: 5) коли особу схилили до вчинення дій v стані крайньої необхідності (ч. 1 ст. 39 КЮ. Стан кпайньої необхідності не є злочином, а отже, і схиляння ло заподіяння школи в цьому випадку не може позглядатися як підбупювання до злочину. Пепевишення меж крайньої необхідності тягне за собою кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 39 КЮ. отже, схиляння ло умисного заподіяння шкоди ппи пепевишенні меж кпайньої необхідності має оозиінюватися як ггілбутловання ло злочину: 6) коли в пезупьтаті гЬізичного або психічного itohmvcv особа, яка схиляється ло вчинення злочину, не могла кепувати своїми вчинками. Підбупювання в UbOMv пазі відсутнє, оскільки дії такої особи не є злочином (ч. 1 ст. 40 КЮ. Якшо ж унаслідок гЬізичного чи психічного itohmvcv особа, яка схиляється до вчинення злочину, збепігала можливість кепувати своїми діями (ч. 2 ст. 40 КЮ. вона оозглялається як виконавець злочину, а особа, яка її схилила до вчинення злочину. - як ггілбушовач: 7) коли особу спонукають до вчинення злочину дії. сплямовані на виконання законного наказу або позпопядження (ч. 1 ст. 41 КЮ. Оскільки заподіяння школи особою, яка виконує законний наказ чи позпопядження. не є злочином, остільки особа, яка віддала незаконні наказ чи позпопядження. не є ггілбутловачем ло злочину, а оозглядається як опосеоедкований виконавець злочину. Особа, шо виконала явно злочинний наказ або позпопядження. за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або позпопядження. підлягає кпимінальній відповідальності на загальних підставах (ч. З ст. 41 КЮ. У цьому пазі така особа має позглядатися як виконавець злочину, а особа, яка віддала завідомо незаконні наказ чи позпопядження. як ггілбутловач (чи навіть опганізатоп) злочину: 8) коли особу схилили ло вчинення дій при виправданому ризику для досягнення значної

суспільно кооисної мети (ч. 1 ст. 42 КЮ. Зазначені дії особи не є злочином, тому і схиляння ло їх вчинення не може оозглялатися як підбупювання до злочину. Винятки становлять випадки спонукання до оизику. шо завіломо створював загтюзу для життя інших людей або загоозу екологічної катасттюгЬи чи інших надзвичайних полій (ч. З ст. 42 КЮ. Такий невиппавданий пизик тягне за собою кпимінальну відповідальність, тому і схиляння ло такого оизику має гюзшнюватися як підбурювання ло злочину: 9) коли особу схилили ло вчинення лій. сплямованих на виконання спеціального завдання з попепедження чи гюзкшитя злочинної діяльності організованої гготш чи злочинної організації (ч. 1 ст. 43 КЮ. Не є злочином вимушене заподіяння школи ппавоохопонюваним інтепесам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беоучи участь в організованій гттгі чи злочинній організації з метою попепедження чи гюзкшитя їх злочинної діяльності, а. отже, й схиляння до вчинення дій. сггоямованих на виконання спеціального завдання з попепедження чи гюзкшитя злочинної діяльності організованої гготш чи злочинної організації, не може позглядатися як підбупювання до злочину.

Із суб'єктивної стооони підбурювання може бути тільки умисним. Збуджуючи v іншої особи шшучість вчинити злочин, підбурювач завжди усвідомлює суспільно небезпечний хапактеп своїх дій і пеоедбачає їх наслідки. Вольова стооона діяльності підбурювача полягає в бажанні вчинення злочину виконавцем і настання злочинного пезуттьтату. Підбупюючими дії можуть бути визнані лише в тому пазі, якшо суб'єкт закликає ло вчинення конкретно визначеного злочину. Тому не можуть визнатись підбурюванням до злочину заклики, домовленості, попади, які не гЬопмують v виконавця наміпу вчинити посягання на конюзетний об'єкт. Загальні заклики ло здійснення злочину, не адресовані ло конкретної особи, не є злочином. їх можна позглядати як злочинні лише у випадку, якщо згідно з КК вони містять ознаки самостійного злочину.

Невдала співучасть належить до випадків, які можна назвати безнаслідковою співучастю. Ппиклад невдалої співучасті, коли підбурювач намагається схилити виконавця ло злочину, ооганізатоо зообив сггообу організувати злочин, але виконавець (виконавці) відмовився його вчинити: або виконавець спочатку погодився, але потім відмовився вчинити злочин.

Складним вважається питання оозмежування підбурювання віл інтелектуального пособниитва. Різниия між підбупюванням та інтелектуальним пособництвом полягає в тому, що підбурювач схиляє

¹ Про цю та інші обставини, що виключають злочинність діяння, див.:
Митрофанов 1.1. Кримінально-правові засоби впливу на осіб, які вчинили
злочини: [монографія] / 1.1. Митрофанов. - Кременчук: Вид. ІШ Щербатих О.В.,
2009.-С 115-142.

² Фріс П. Л. Кримінальне право України. Загальна частина: [навч. посіб.] /
П. Л. Фріс. - К.: «Центр навчальної літератури», 2004. - С. 187.

ло вчинення злочину (збуджує ташучість його вчинити! а інтелектуальний пособник своїми посадами полегшує, допомагає, підтпимує іншу особу v вчиненні злочину. Таким чином, підбупювач впливає на бажання виконавця вчинити злочин, а інтелектуальний пособник впливає на виконавця вже після ігоийняття ним вішення вчинити злочин. Іншими словами, дії підбупювача сплямовані на визначення лій виконавця, а дії інтелектуального пособника підлеглі діям виконавця.

Пособник злочину. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину Гч. 5 ст. 27 КК Укпаїниі

У законодавчому визначенні пособниптва передбачені способи і засоби надання допомоги v вчиненні злочину, які можуть бути гЬізичними Гматепіальними) та інтелектуальними (психічними! Саме тому кримінальне ігоаво виліяє інтелектуальне і гЬізичне пособниптво. Інтелектуальне пособниптво полягає v сггоиянні вчиненню злочину інтелектом. гЬізичне — гЬізичною діяльністю. Інтелектуальне пособниптво дуже схоже на підбурювання. Відмінність між ними полягає в тому, шо інтелектуальне пособниптво не є злочинною

......---2

ініціативою, а є лише гпдтпимкою вже виявленої ініціативи.

Пои інтелектуальному пособниптві оозглядуваний співучасник лає посади виконавцю, вказівки, як коаше вчинити злочин, налає для вчинення злочину необхідну інформацію тошо і заздалегідь обіцяна допомога в ггоиховуванні злочину. Піл обіцянкою слід оозуміти не тільки словесне запевняння чи вираження згоди, але й різні конклюдентні дії.

Сггоияння вчиненню злочину посадами чи вказівками полягає в наданні іншим співучасникам інгЬоомашї шоло найбільш ігоийнятних місця, часу, способів вчинення злочину та інших обставин, шо є необхідною умовою для оеалізашї спільних злочинних намітав Надання інгЬоомашї близьке за своїми властивостями ло посади і вказівки, але порівняно з порадою вона більш нейтральна. Порада

¹ Більш детально див.: Арутюнов А. А. Подстрекатель преступления /
А. А. Арутюнов // Государство и право. - 2002. - № 11. - С. 122-128.

² Див.: Ковалев М.И. Соучастие в преступлении: [монография] I
М. И. Ковалев. -Екатеринбург: Изд-во УрГЮА, 1999. -С. 163.

³ Яаукоео-практичний коментар до Кримінального кодексу України [2-е вид.,
перероб. та доп.] / за заг. ред. П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренка, Є. В. Фесенка. -
К.: Дакор, 2008. - С. 70.

⁴ Яаукоео-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред.
М. I. Мельника, М. I. Хавронюка. - 3-тє вид., перероб. та доповн. - К.: Атіка,
2005.-С. 86.

виявляє інтеоес ло безпосереднього вчинення конкретного злочину. Надання ж інгЬоомашї - пе ггооста пеоедача відомостей ггоо потеплілого, ппо об'єкт злочину, ппо засоби його охопони. ппо можливі пеоешкоди на шляху здійснення злочинного задуму ггои видимій відсутності якої-небудь особистої зацікавленості ло самого (Факту злочину, ппо який, звісно. інгЬопматоп має достатнє уявлення. Тому не можна зводити «сггоияння вчиненню злочину порадами чи вказівками» ло ггоостого надання інгЬоомапії.

Попала — ие поз'яснення як кпаше чи безпечніше підготувати злочин, яким шляхом доцільніше його здійснити, v який час кпаше почати вчинення задуманого, кого залучити v співвиконавиі. Тобто, будь-яка інгЬопмаиія. пекомендаиія. шо має відношення до вчинення основних чи (Факультативних елементів складу злочину. Піл указівкою оозуміється настанова чи поз'яснення. як діяти в цьому випадку. В усьому Іншому позходження між попадою і вказівкою гтовести досить складно. Посади і вказівки можуть бути лані як усно, так і письмово. тому не завжди потоібно. шоб виконавець і пособник спілкувалися між собою безпосепедньо. Попади і вказівки можуть бути зроблені відкрито чи в замаскованій (Фопмі.

Фізичне пособниитво полягає v вчиненні діяння, шо допомагає
виконавцю виконати об'єктивну стопону ппи вчиненні злочину.
Наггоиклад. пеоедача виконавцю збоої для вчинення вбивства, знарядь
для відкриття сейфа, відключення сигналізації, тобто надання засобів
чи знарядь, усунення пепешкод для вчинення злочину іншими
співучасниками Якшо виконавець не скористався послугами

(Фізичного пособника, то останній не може бути названий співучасником злочину, тому шо він (Фактично в ньому не бпав участь. У такому випадку відсутній причиновий зв'язок, а отже, і об'єктивна умова відповідальності.

Закон пепедбачає два види (Фізичного пособниитва: а) надання засобів чи знаояль для вчинення злочину: б) усунення пепешкод для вчинення злочину іншими співучасниками. Піл наданням засобів позуміються будь-які дії. шо полегшують можливість вчинити чи довести ло кінця початий злочин. Пії пособника можуть полягати в наданні злочинцю знаояль вчинення злочину: постачання вбивш збпоєю. тпабіжника — відмичкою тошо. По цього ж виду пособниитва можна віднести надання виконавцю оізних побічних засобів, необхідних для досягнення злочинного наслідку: тоанспопту. (Фальшивих документів і т. п. По усунення пепешкод можна віднести злом сховиша для наступної крадіжки, отоуєння стооожових собак для того, щоб виконавець міг вільно проникнути на склад, отримання згоди

¹ Науково-ирактшшии коментар до Кримінального кодексу України [2-е вид.,
перероб. та доп.] / за заг. ред. П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренка, Є. В. Фесенка. -
К.: Дакор, 2008. - С. 70.

² Грищук В. К. Кримінальне право України. Загальна частина: [навч. посіб.] /
В. К. Грищук. - К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2007. - С. 336.

вахтового чи стооожа на оозкоалання зі складу матеріальних цінностей. На ггоактиш обидві зазначені в законі гЬопми гЬізичного пособниптва настільки тісно переплітаються одна з одною, що між ними важко ггоовести межу.

Сггоияючи виконавцю, пособник тим самим посягає на конкретні суспільні відносини, шо взяті під охопону ЗУпКВ. і саме ця обставина визначає суспільну небезпечність вчиненого ним діяння. У кожному конкретному випадку ступінь суспільної небезпеки діяння пособника залежить, по-пепше. від хапактепу суспільних відносин, шо зазнали впливу v зв'язку з посяганням, і. по-лтте. від значення вчиненого сприяння для досягнення злочинного наслідку.

Ппи встановленні пособниіггва пгшниипове значення має час його здійснення. За змістом ч. 5 ст. 27 КК пособниитво може бути зроблено або до початку виконання злочину, або в момент його вчинення, але в будь-якому випадку до (Фактичного його закінчення. У поодиноких випадках пособниитво можливе до того, як «з'явився» виконавець, чи коли підбутловач спочатку умовив пособника надати йому знаоялля чи засоби злочину, для якого він ше не підшукав виконавця. Ппи цьому вапто мати на увазі, шо v всіх таких випадках ініціатива вчинити злочин виникає не v пособника. Однак якшо виконавець так і не визначився і відмовився від злочину, то дії пособника кваліфікуються як готування, оскільки необхідна умова пособниитва - заподіяння злочинного наслідку. Не є співучастю надання допомоги, якою виконавець не скопистався чи яка була настільки незначною, що не могла вплинути на оозвиток причинового зв'язку.

Пособниитво можливе і пои бездіяльності, якшо пособник умисно не викопистав обов'язку діяти. Однак пособниитво в злочинах, вчинених шляхом бездіяльності, завжди повинно бути активним. У більшості таких випадків можливо інтелектуальне пособниитво. кпім злочинів, об'єктивна стопона яких виражається не тільки шляхом дій, але й шляхом бездіяльності.

Отже, на відміну віл підбурювання, з об'єктивної стооони пособниитво може випажатися як v діях, так і v бездіяльності. Пособник сггоияє виконавцю v вчиненні злочину, створюючи своїми діями оеальну можливість його здійснення. Умисел пособника хапактепизується: а) усвідомленням суспільно небезпечного хапактепу злочину, шо вчиняється за його допомогою: б) пеоедбаченням суспільно небезпечних злочинних наслідків, шо наступили в пезультаті спільних з виконавцем дій: в) бажанням чи свідомим допущенням настання таких злочинних наслідків.