Суспільно небезпечні наслідки: поняття та види

Наслідком (злочинним результатом) діяння прийнято вважати передбачену кримінально-правовою нормою матеріальну або іншу шкоду, заподіяну злочинним діянням об'єкту посягання. Важливість цієї ознаки полягає в тому, що від розміру та характеру можливої або фактично заподіяної шкоди залежить значною мірою ступінь суспільної небезпечності злочину.

Особливо великого значення суспільно небезпечні наслідки набувають у так званих матеріальних складах злочинів, об'єктивна сторона яких включає такі наслідки як обов'язкову ознаку. Такі злочини вважаються закінченими з моменту настання наслідку. Наприклад, убивство, викрадення чужого майна, за винятком розбою, є злочинами з матеріальним складом. Убивство може визнаватися

закінченим лише з моменту настання смерті іншої людини, а викрадення - з моменту, коли суб'єкт заволодів майном і має реальну можливість хоча б початково розпорядитись ним.

На відміну від матеріальних, формальними є склади злочинів, об'єктивна сторона яких не передбачає наслідків як обов'язкову їх ознаку. Закінченим такий злочин вважається з моменту вчинення діяння, а наслідок віднесено за межі складу злочину, і на кваліфікацію не впливає. Це такі злочини, як державна зрада, шпигунство, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою тощо.

Окремі склади злочинів сформульовані в законі таким чином, що наслідок діяння зазначено як альтернативну ознаку. Так, посягання на життя працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку (ст. 348 КК України), може бути у формі замаху на умисне вбивство або у формі умисного вбивства зазначених осіб. У обох варіантах злочин буде закінченим. Такі склади злочинів у теорії кримінального права отримали назву формально-матеріальних, хоча ця назва досить умовна і здебільшого практичного значення не має.

Критерієм вирішення законодавцем питання про включення або невключения наслідку до обов'язкових ознак об'єктивної сторони складу конкретного злочину є міра відображення ознаками складу злочину ступеня суспільної небезпечності того чи іншого діяння. При цьому враховується специфіка самого діяння, ступінь вірогідності спричинення шкоди, її характер, обсяг і час настання можливого наслідку. Значення специфіки діяння у вирішенні питання про конструкцію об'єктивної сторони складу злочину можна продемонструвати на прикладі такого злочину, як погроза вбивством. Погроза вбивством - це дія, що сама по собі суспільно небезпечна. Тому злочинний результат не є обов'язковою ознакою цього злочину.

У інших випадках значне підвищення ступеня суспільної небезпечності діяння зумовлює характер заподіяної шкоди. Наприклад, незаконна лікувальна діяльність визнається злочинною лише за умови настання певних наслідків, тобто, якщо ця діяльність спричинила тяжкі наслідки для хворого (розлад здоров'я або смерть потерпілого) (ст. 138 КК). Тому ці наслідки введені законодавцем у конструкцію об'єктивної сторони складу цього злочину. Іноді таку функцію виконує розмір заподіяної шкоди. Наприклад, у ст. 364 КК України вказана як злочинний наслідок істотна шкода. Якщо зловживання владою або службовим становищем не завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, тобто такої шкоди, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, воно не є злочином. Для деяких злочинів характерно, що можливі їх наслідки дуже

віддалені від учинення діяння за часом. У такому разі визнаються злочинними самі дії, а наслідки не включаються до складу злочину. Наприклад, пропаганда війни (ст. 436 КК) або публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій (ч. 1 ст. 109 КК). Тож наслідки не входять до конструкції об'єктивної сторони складу злочину у разі, якщо діяння самі по собі суспільно небезпечні, а можливі наслідки за характером, обсягом або через значну віддаленість моменту їх настання суттєво не підвищують суспільну небезпечність злочину.

Форма закріплення у статтях КК наслідків як обов'язкової ознаки складу злочину різноманітна. У деяких випадках вони безпосередньо вказані у законі (статті 138, 364 КК України), в інших - випливають зі змісту закону. При цьому висновок про обов'язковість наслідків для того чи іншого складу злочину робиться шляхом тлумачення закону. Наприклад, висновок про обов'язковість майнової шкоди можна зробити при з'ясуванні нормативних конструкцій викрадання майна в будь-якій формі за винятком розбою. Трапляються диспозиції статей, які описують і діяння, і наслідок одним терміном. Наприклад, у ст. 194 КК України йдеться про знищення або пошкодження майна, тобто мається на увазі як процес приведення майна у непридатність (діяння), так і наслідок - факт знищення або пошкодження майна і заподіяння відповідної майнової шкоди у великих розмірах.

Труднощі у визначенні злочинних наслідків здебільшого пов'язані з тим, що ця ознака описана в законі у вигляді оціночного поняття. У таких випадках вирішенню цього питання сприяє легальне або судове тлумачення закону. Наприклад, безпосередньо у законі визначено поняття «значної шкоди потерпілому» (примітка до ст. 185 КК України), а також роз'яснено у п. 27 постанови ПВСУ від 6 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності». Так, у статтях 185, 186, 189 та 190 КК значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Залежно від змісту соціального інтересу, на який здійснюється злочинне посягання, суспільно небезпечні наслідки можна поділити на низку видів. Найнебезпечнішою є фізична шкода, під якою слід розуміти результат протиправного впливу на організм людини. Зазначений наслідок може мати різний характер (заподіяння смерті, шкода здоров'ю людини) і ступінь тяжкості. Так, шкода здоров'ю може бути: легкої, середньої тяжкості і тяжка, завдяки чому заподіяння тяжкішої за ступенем шкоди здоров'ю особи свідчить про вищий рівень суспільної небезпеки.

Наступним видом наслідку є економічна шкода, під якою слід розуміти заподіяння шкоди матеріальним (фінансовим) інтересам потерпілого. Вона полягає у прямій майновій втраті (вилучення, ушкодження майна) або у вигляді упущеної вигоди. Наприклад, ухиляючись від сплати податків (ст. 212 КК України) громадянин тим

самим не вносить до державного бюджету необхідні платежі, завдяки чому Фінансовим інтепесам держави завдається пряма шкода.

Моральна шкода - це протиправний вплив на свідомість особи, внаслідок якого страждає її честь, гідність та ділова репутація. Особливим різновидом моральної шкоди є протиправне посягання на психічну недоторканість особи шляхом погроз чи знущань.

По нематетальних наслідків відноситься організаційно-управлінська шкода, що характеризується порушенням або дезорганізацією встановленого порядку діяльності різних державних органів, а також органів місцевого самоврядування, громадських і комерційних організацій, об'єктів життєзабезпечення населення (наприклад, порушення роботи великої організації (міськводоканалу), блокування ділянки шляхопроводу тощо).

Підвищену суспільну небезпеку ппепставляють протиправні посягання, що заподіюють соціально-політичні наслідки - підрив основ конституційного устрою України, порушення порядку здійснення органами влади повноважень у сфері державного управління, завдання шкоди обороноздатності і зовнішній безпеці держави. Так, дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 109 КК України), ставлять під загрозу закріплений Конституцією України демократичний порядок формування представницьких державних органів. потттточи сформований баланс різних гілок влади.

Екологічна шкода є наслідком найрізноманітніших за характером злочинних посягань. Серед наслідків вчинення злочинів проти довкілля законодавець передбачив масову загибель об'єктів тваринного чи рослинного світу (ч. З ст. 239, ч. 2 ст. 243 КК України), екологічне забруднення значних територій (ст. 236 КК України), матеріальну шкоду у великому розмірі (ч. 2 ст. 239 КК України), створення небезпеки для довкілля (частини 1 і 2 ст. 240, ч. 1 ст. 241, ч. 1 ст. 242 КК України), створення небезпеки для живих ресурсів моря (ч.ч. 1 і З ст. 243 КК України), забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміну їхніх природних властивостей, або виснаження водних джерел (ч. 1 ст. 242 КК України), перешкоджання законним видам використання моря (ч. 1 і 3 ст. 243 КК України), шкоду зонам лікування і відпочинку (ч. З ст. 243 КК України), створення небезпеки загибелі живих організмів моря (ч. 1 ст. 244 КК України), масову загибель тварин (ч. 2 ст. 245 КК України), створення небезпеки тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення або інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 253 КК України), тривале зниження або втрату родючості земель, виведення їх із сільськогосподарського обороту (ст. 254 КК України). Вони настають

¹ Митрофанов 1.1. Довкілля під охороною закону про кримінальну відповідальність: [монографія] / 1.1. Митрофанов, В. В. Локтіонова. - Кременчук: Видавець «ПП Щербатих О. В.», 2010. - С. 48^9.

відразу чи через певний час після вчинення самих протиправних дій. Всі вони завдають значної шкоди навколишньому природному середовищу, яка (шкода) в подальшому може призвести до екологічної катастрофи.

У зв'язку з останніми подіями в Україні значної небезпеки Ha6vBaiOTb злочинні наслідки, випажені у вигляді шкоди громадській безпеці і громадському порядку. Вчинення таких злочинів, як терористичний якт, бандитизм, організована злочинна діяльність, масові заворушення тощо, народжує у суспільстві почуття страху, паніки, непевності в майбутньому. Особливістю таких злочинів є та обставина, що їх вчинення є результатом значного суспільного резонансу, у зв'язку з чим ці наслідки нематеріального характеру торкаються великого кола охоронюваних законом інтересів особи, суспільства і держави.

Особливість наслідків як ознаки об'єктивної сторони складу злочину полягає в тому, що вони можуть бути або підраховані, або певним чином визначені. Лише за такої умови наслідки можуть виконувати функції ознаки складу злочину. Наприклад, майнова шкода може визначатися вартісними критеріями, шкода здоров'ю може встановлюватись за допомогою судово-медичних критеріїв визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, порушення нормальної роботи транспорту може виявлятися у зриві графіку руху поїздів тощо.

Як і інші ознаки матеріального складу злочину, наслідки входять у предмет доказування у кримінальному провадженні, що стає можливим за умови конкретності цієї ознаки. Так, відповідно до п. З ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Якщо наслідки злочину при розслідуванні кримінального провадження не були встановлені або були визначені помилково, - це є підставою для направлення судом кримінальної провадження на новий судовий розгляд або винесення виправдувального вироку.