Наведемо приклад тексту науково-популярного підстилю. мАРкЕтинГ і мЕнЕДжмЕнт

За ринкової економіки, де діє закон попиту і пропозиції, у зба­лансованості руху товарів та послуг важлива роль належить марке­тингу. Він являє собою особливий вид підприємницької діяльності, спрямованої на задоволення потреб шляхом обміну.

З позиції сучасних уявлень про ринок маркетинг слід розуміти як процес планування і здійснення задуму товарообміну, ціноутворен­ня, реалізацію цілей, товарів та послуг, управління їх просуванням від виробника до споживача. Маркетингова орієнтація передбачає:

• облік реальних і потенційних потреб;

• широкий асортимент виготовленої і реалізованої продукції;

• планування виробництва і збуту продукції на основі наміче­них цілей.

Роль підприємницького маркетингу полягає у застосуванні дій, що дають можливість зменшити ступінь невідомості й ризику по­тенційних споживачів.

Менеджмент являє собою узагальнення практики раціонально­
го управління фермою в комерційних цілях. Фермер як організатор
і управлінець одночасно є менеджером, тобто відповідальною і за­
цікавленою особою в комерційній діяльності свого підприємства.
Але повне впровадження маркетингу і менеджменту неможливе
без перебудови діяльності сільського господарства України, його
органів на місцях. Вони мають займатися не лише проблемами
виробництва продукції, а й усім, що пов’язане з її просуванням
від «поля до стану споживача». У цьому аспекті показовий досвід
США. До функцій міністерства сільського господарства США вхо­
дять: створення й постійне удосконалення тари, техніки заванта­
ження, розвантаження, перевезення товарів; правове регулювання
та контроль операцій на біржах; розробка стандартів на сільсько­
господарські продукти; методи зберігання їх на складах; удоско-
Українська мова за професійним спрямуванням 147

Розділ ІІІ

налення форм ведення обліку, статистики канцелярської роботи у сільському господарстві тощо.

Дмитренко В. Маркетинг і менеджмент // Сільські обрії. – 1997. – № 1–2. – С. 10–11.

Зразок аналізу тексту

Уривок зі статті, уміщеної в «Сільських обріях», характеризу­ється науковим викладом: чітким, логічним, послідовним. Тексту властива стандартизація у висловах, широке вживання сталих сло­весних формул, наприклад: слід розуміти, на основі, з урахуванням, досягається завдяки. Лексика здебільшого нейтральна, вживається в прямому значенні. Текст ділиться на абзаци. У перших трьох аб­зацах викладено основну думку статті, а в четвертому – наводиться приклад, що є підсумком сказаного вище (У цьому аспекті показо­вий досвід...). Автор застосовує поділ на пункти. Це сприяє чіткій організації тексту. Речення прості, багато простих поширених ре­чень (З позиції сучасних уявлень про ринок маркетинг слід розуміти як процес планування і здійснення задуму товарообміну, ціноутво­рення, реалізацію цілей, товарів та послуг, управління їх просуван­ням від виробника до споживача). Є складнопідрядні речення з під­рядними означальними (За ринкової економіки, де діє закон попиту і пропозиції, у збалансованості руху товарів та послуг важлива роль належить маркетингу. Роль підприємницького маркетингу полягає у застосуванні дій, що дають можливість зменшити ступінь не­відомості й ризику потенційних споживачів).

У ряді випадків ужиті сталі словосполучення: як організатор і управлінець одночасно, полягає у застосуванні, проблеми виробни­цтва, органи на місцях.

Численні терміни: ринкова економіка, маркетинг, менеджмент, ціноутворення, аспект, біржа, стандарт, менеджер тощо. Наявні типові для наукового тексту віддієслівні іменники на -нн(я): засто­сування, планування, просування, здійснення, управління, узагальнен­ня, ведення та ін. У порівнянні з подібними за тематикою науковими текстами – багато дієслів.

Стаття призначена читачеві, який має певну підготовку, тому на­уковість її переважає над популярністю.

науково-навчальний підстиль виконує специфічну функцію – навчальну. Він займає «проміжне місце між власне науковим і

148 Українська мова за професійним спрямуванням

Стилістика

науково-популярним підстилями. Від першого його відрізняє трохи менша строгість викладу, менша докладність у посиланнях на дже­рела, більш спрощена система доведень, що спрямоване на більшу доступність інформації, обсяг якої визначає програма. Від другого – менша художність, більша послідовність у викладі, строгість»¹.

Науково-навчальний стиль має за мету активізувати логічне мис­лення читача (слухача). Звичайно, важливу роль відіграє те, кому адресовано наукову інформацію – студентові, слухачеві курсів тощо. Навчальні підручники для учнів школи, особливо для учнів молодших класів написано популярно, тому цю літературу можна віднести до науково-популярної.

Науково-навчальний підстиль сформувався на кінець ХІХ – по­чаток ХХ століття (його формували такі видатні вчені, як І. Фран-ко, М. Драгоманов, С. Подолинський, К. Михальчук, А. Кримський, В. Гнатюк, І. Верхратський, І. Свєнціцький, М. Сумцов та ін.). У той час українська мова мала вже свою наукову термінологію з ба­гатьох галузей знання, а це давало можливість виражати відповідні наукові поняття. Були вироблені загальнонаукові терміни: абстрак­ція, агент, аналіз, аргументація, аспект, генетичний, дослід, праця, принцип, проблема, процес, розвідка, синтез, система, твір, тео­рія, форма та ін. Цікавим є той факт, що в 1921 році було створено Інститут української наукової мови при Українській Академії наук. Його завданням було збирання термінологічної лексики, створення термінологічних словників тощо.

Наведемо приклад тексту науково-навчального підстилю (фрагмент з підручника): ТОВАРНЕ ВИРОБНИЦТВО. ГРОШІ, ЇХ СУТЬ І ФУНКЦІЇ... Як же можна виміряти величину вартості товару? Відповідь одна – кількістю витраченої праці або кількістю робочого часу, не­обхідного для його виготовлення. Робочий час, який витрачається окремим виробником (підприємством) на виготовлення якого-небудь товару, називається індивідуальним робочим часом, а вартість, ство­рена ним, – індивідуальною вартістю. Однак величина вартості то­вару визначається не індивідуальними витратами робочого часу, а суспільно необхідним робочим часом, тобто часом, витраченим на

¹Стиль і час. Хрестоматія. – К.: Наукова думка, 1983. – С. 136.
Українська мова за професійним спрямуванням 149

Розділ ІІІ

виготовлення продукту за середніх у суспільстві умов виробництва. Вартість, створена суспільно необхідною працею, називається сус­пільною вартістю товару.

Звідси можна кількісно визначити таку залежність: вартість од­ного товару відноситься до вартості іншого як робочий час, необхід­ний для виробництва даного товару, до робочого часу, необхідного для виробництва іншого:

Вт₁/ Вт₂ = Pz₁/ Рz₂.

Проте робочий час змінюється зі зміною продуктивної сили пра­ці. Тому величина вартості товару змінюється залежно від продук­тивності праці.

Продуктивність праці визначається кількістю продуктів, виго­товлених в одиницю часу, або часом, витраченим на виробництво продукту.

Отже, величина вартості товару змінюється прямо пропорційно кількості витраченої на нього праці і обернено пропорційно його продуктивній силі.

Праця може бути більш і менш інтенсивною. Інтенсивність праці – це її напруженість, яка визначається ступенем витрачання робочої сили в одиницю часу. Інтенсивніша праця створює в однаковий час більшу вартість порівняно з працею менш інтенсивною.

Слід підкреслити, що протягом нинішнього століття сталася певна еволюція товарного виробництва. Відбулися істотні зміни у характері праці, споживної вартості й вартості, викликані усклад­ненням суспільних потреб, еволюцією форм власності, зрушеннями у науково-технічному прогресі.

Бобров В. Я. Основи ринкової економіки. – К.: Либідь, 1995. – С. 33 – 34.

Зразок аналізу тексту:

Уривок з підручника, призначеного для студентів вищих на­
вчальних закладів, насичений спеціальною термінологією (індиві­
дуальний робочий час, індивідуальна вартість, величина вартості
товару, суспільна вартість товару, продуктивність праці, інтен­
сивність праці, виробник, підприємство тощо), різними науковими
термінами (еволюція, прогрес, століття), книжними словами, зво-
150 Українська мова за професійним спрямуванням

Стилістика

ротами, іменними конструкціями (можна кількісно визначити таку залежність, слід підкреслити, відбулися істотні зміни, викликані ускладненням), віддієслівними іменниками на -нн(я) (виготовлення, ускладнення). Терміни, які вводяться в словниковий запас студентів пояснюються, подається визначення виміру величини вартості то­вару, продуктивності праці, інтенсивності праці, наводиться фор­мула залежності вартості одного товару від вартості іншого.

Речення чіткі за будовою, здебільшого прості поширені, усклад­нені дієприкметниковими зворотами, багато також складнопідрядних речень (з підрядними означальними, додатковими). Переважають без­особові конструкції (визн ачається, відноситься, називається, мож­на визначити), а також особовими (інтенсивніша праця створює...).

Запитання і завдання для самоконтролю

Завдання 1. Випишіть із підручника зі спеціальності, з моногра­фії, наукового часопису чи з науково-популярної літератури уривок тексту (1,5–2 сторінки), зробіть його аналіз, використовуючи подані нижче план, таблицю, зразок аналізу.

План аналізу наукового тексту

1. Точна вказівка на текст, який аналізується (бібліографічні дані праці) або ж ксерокопія тексту (якщо це стаття чи уривок).

2. Жанр і тема праці.

3. Для кого розрахована праця?

4. Ознаки стилю.

5. Композиція тексту (допоможуть слова і словосполучення
табл.1).

6. Способи вираження наявної інформації в авторському тексті.

7. Мовні засоби (описати: терміни, схеми, таблиці, графіки (їх різновиди і роль у праці); наукова фразеологія, цитати, посилання, синтаксичні конструкції (різновиди речень, навести приклади, їх роль), частини мови, які слова і словосполучення використано для поєднання частин у тексті.

8. До якого підстилю наукового стилю можна віднести аналізо­ваний текст?

Українська мова за професійним спрямуванням 151

Розділ ІІІ

 

Конструкції для аналізу наукового тексту, його структури, мовних засобів
структура тексту, тема, проблема (ідея)	лексичні засоби і конструкції
Як передано тему	Стаття (монографія) має назву, названа, назва статті –... Стаття присвячена проблемі, темі, питанню... Тема статті, ця стаття на тему... У статті йдеться про... Автор монографії розглядає дану проблему... Стаття є узагальненням, викладом, оглядом, аналізом тощо... У статті розглядається (що?), ідеться (про що?), по­дана оцінка, викладений погляд
Як вираже­но наявну інформацію в авторському тексті	Автор розглядає, аналізує, характеризує, дово­дить, порівнює, зіставляє, з’ясовує, підкреслює, посилається на..., зупиняється на..., наголошує на важливості, формулює..., виходить з того, що..., заперечує, торкається, стверджує, критично ставиться (до чого?), ставить завдання, підтверджує висновок фактами, пояснює це тим, що..., причину цього вбачає в тому, що..., вважає, що...
Про композицію тексту	Стаття поділяється на..., починається (чим?), складається з..., завершується (чим?)
Як з’ясовано основну думку, проблему	У статті автор ставить, торкається (таких проблем), висвітлює (такі проблеми), зокрема зупиняється на... Сутність пробле­ми зводиться до (чого?). У монографії зроблені узагальнен­ня, науково порушено питання про (що?)
Як описати ав­торський текст	У статті викладений погляд на..., викладені дискусійні твердження, суперечливі, загальновідомі істини, цінні відомості, експериментальні дані, зроблено спро­бу довести (щось), переконливі докази, накреслені правильні шляхи, враховано, взято до уваги, сутність цього зводиться до того, що..., необхідно підкреслити, що... Автор переконливо доводить, автор обгрунтовує висновки, не викликає сумнівів той факт (частина), обстоює погляд, наводить приклад, підтверджує цю думку фактами, схвалює, поділяє погляд, визнає здо­бутки, дотримується тієї ж думки тощо

Українська мова за професійним спрямуванням

Стилістика

Як висловити критичні заува­ження

Виявлено недоліки, автор ігнорує, заперечує, спростовує, випускає з поля зору, не розкриває змісту (чого), не підтверджує висновки фактами, дискусійним є висновок щодо

 

Закінчення

Автор приходить до висновку, автор робить висновок, на закінчення є підстави стверджувати, сутність ви­кладеного дає підстави твердити (зводиться до...), на основі цього ми переконуємося в тому, що..., узагаль­нюючи сказане, ці дані свідчать...

 

Які засоби для поєднання частин у тексті використано

Для поєднання частин інформації: і, також, при цьому, до речі, крім того, більше того, разом з тим;

для зіставлення і протиставлення: а, але, проте, однак, і все ж, з одного боку, навпаки, не тільки (не лише), таким чином, на противагу, з іншого боку...

для узагальнення, висновку: отже, таким чином, одне слово, з цього випливає, що...

для пояснення, уточнення, виділення окремого: на­приклад; так, зокрема; а саме; тільки; лише; причому; притому; лише; навіть;

для зв’язку з попередньою і наступною інформацією: як уже було зазначено, як зазначалось, як було пока­зано, як було доведено, згідно з цим, відповідно до цього, подібно цьому, останній, попередній, наступ­ний, згаданий, зазначений, доведений, викладений, знайдений, сформульований, визначений, перерахо­ваний, наведений, обстежуваний, проаналізований, досліджений;

для введення узагальнюючої інформації: розглянемо такі випадки, наведемо приклад, продовжимо аналіз, з’ясуємо відношення

 

Українська мова за професійним спрямуванням

Розділ ІІІ

Зразок детального аналізу наукового тексту (зроблений студенткою економічного факультету нУБіП України купрій м. В.)

Для аналізу мовних особливостей тексту наукового стилю була обрана книга Ястремського О. І. «Основи теорії економічного ризи­ку»: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальнос­тей вузів. – К.: АртЕк, 1997. –248 с.

Жанр даної роботи – навчальний посібник. У ньому викладені основи теорії економічного ризику, що базуються на класичних те­оріях корисності та споживаної корисності за Дж. фон Нейманом, О. Моргенштерном та Л. Севіджем з використанням доробку київ­ської школи оптимізації. Навчальна функція посібника, крім теорії, представлена також вправами, завданнями різного ступеня склад­ності, предметним та іменним покажчиками для полегшення роботи з книгою, глосарієм основних термінів.

Посібник розрахований на студентів програм бакалавра та спеціаліста з економічних наук. Деякі розділи можуть бути ви­користані студентами магістерських програм. Його призначення – розкрити аудиторії читачів основні поняття теорії економічного ризику, навчити студентів самостійно проводити аналіз ситуації, пов'язаної з ризиком.

Для мови даної праці характерні понятійність, предметність, об'єктивність. Представлені погляди на дану проблему представ­ників різних економічних шкіл і напрямків. Погляди провідних західних економістів Долана, Ліндсея, Нікбахта порівнюються із точкою зору вчених колишнього СРСР Болдирєва, Канторовича, Красникової та ін.

У передмові визначається предмет дослідження, а після змістов­ного викладу основних питань роботу завершують предметний та іменний покажчики, глосарій основних термінів та понять, список рекомендованої літератури.

У побудові тексту простежується логічна послідовність: спочат­
ку розглядається суть та роль ризику в економічному житті, умо­
ви його виникнення, далі подаються різні методи оцінки ризикової
ситуації. Після опису загальних закономірностей мета дослідження
звужується до аналізу ролі окремої фірми в умовах ризику, на за-
154 Українська мова за професійним спрямуванням

Стилістика

вершення описуються способи зменшення ризику та можливості прогнозування нестабільних ситуацій. Відповідно проведено поділ тексту на розділи та підрозділи.

Кожний розділ складається із окремих частин. Постановка про­блеми представлена підпунктами у вигляді питань: що нового? що потрібно знати? що? де? У них подається інформація про те, з чим читач познайомиться після опрацювання розділу, що він має вже знати, та джерела, де більш повно описане дане питання.

Основний текст розділу поділений на параграфи, а ті, у свою чергу, на підпункти. Останні два параграфи мають назви відповідно «Згадаємо прочитане» та «Вправи та завдання». Для систематизації знань пропонується короткий словник основних термінів і понять, подано стислий підсумок розділу.

Внутрішня структура кожного параграфа подібна до структури розділу, унаслідок чого автором досягається систематизація, уза­гальненість інформації, перехід від постановки проблеми до її ви­рішення. Застосовуються та поєднуються такі загальнонаукові ме­тоди пізнання як аналіз і синтез, коли розглядаються окремі частини проблеми, які потім поєднуються в єдине ціле у пункті «стислий підсумок».

Для мови посібника характерні точність, однозначність, лаконіч­ність. Усі терміни вжиті в єдиному значенні, яке зафіксовано у слов­нику в кінці праці. Речення максимально позбавлені емотивності, «зайвих» слів, які не несуть інформаційної функції.

Теоретичні положення роботи обгрунтовано арґументуються, чим досягається їх переконливість. Так, наприклад, для доведення гіпотези щодо намагання продавця отримати в середньому макси­мальний прибуток (с. 17–19) використовується задача про дилера, запропонована Р. Віллером та В. Піплс – ефективність ом.

Для лексики наукової праці характерна насиченість загально-
науковими словами як абстрактними, так і термінологічними. Се­
ред слів, типових для будь-якої наукової роботи, можна навести
такі як аналіз, вплив, висновок та ін. Наявні у тексті терміни на­
лежать до сфер економіки, математики та теорії ймовірностей,
на перетині яких і виникла теорія економічного ризику. Напри­
клад, слова: попит, пропозиція, корисність, благо, доход, витра­
ти (економічні терміни), аксіома, базис, функція, графік (мате-
Українська мова за професійним спрямуванням 155

Розділ ІІІ

матичні), дисперсія, математичне сподівання, частота події (теорії ймовірностей).

Зміст посібника широко проілюстрований фактичним матері­алом: таблицями, графіками, рисунками. Так у роботі налічується 68 рисунків, 46 таблиць, за даними кожної з яких побудовано гра­фік. Таблиці, що ілюструє функцію корисності фірми, визначену на прибутку, відповідає графік. Текст насичений формулами, які дають можливість здійснити практичні розрахунки ризику:

N

U(ς)= ∑pu(x₅) (с. 79) або u(с)=min(a₁c+β₁) (с. 176) та ін.

S=1

Табл.3-5. Функція корисності фірми, визначена на прибутку (C. 94).

Посилання на джерела подаються у підрядковій формі, нумерація зносок у кожному розділі починається з одиниці. Наприклад, на с. 170, 175 відповідно наводяться такі посилання: 1Харрис Л. Денеж-ная теория. – М., 1990. – 702 с, ⁴Канторович Л. В. Экономический расчет наилучшего использования ресурсов. – М., 1959. – 344 с.

Посилання на закордонні видання зроблено мовою оригіналу.

У списку використаної літератури перелічено 43 роботи з еко­номічного ризику, з яких 16 - закордонні видання, 15 - російські, українські тощо, 12 - переклади зарубіжних авторів.

Аналіз синтаксичних особливостей тексту свідчить про те, що кількість простих і складних речень у ньому майже рівна з не­значним переважанням складних. Наприклад, у перших двох під-параграфах другого розділу налічується 24 складних речення та 23 простих. Останні - поширені та ускладнені або описують певну послідовність математичних дій («Розглянемо приклад» (с. 38) «По­казовою є інтерпретація Теореми 2» (с. 181).

Прості речення часто ускладнені відокремленими членами та зворотами. Розглянемо кілька прикладів: «Не запроваджуючи до­даткових понять, можна висловити деякі попередні міркування щодо характеру розв'язку» (дієприслівниковий зворот, с. 37); «Для більшості менеджерів зменшення збитку більш вагоме, ніж збіль­шення прибутку», (порівняльний зворот, с. 114);

156 Українська мова за професійним спрямуванням

Стилістика

«Сільськогосподарське виробництво залежить від різних факто­рів, зокрема від економіки» (відокремлений додаток, с. 15). У тексті використано такі типи складних речень:

1) складносурядні: «Складена лотерея має кілька можливих на­слідків, і лише один може трапитись з певною ймовірністю» (с. 79);

2) складнопідрядні різних видів:

– означальні: «Перший імпульс, який може виникнути у недо­свідченого менеджера страхової компанії – зменшити страхову ви­нагороду та збільшити страховий внесок» (с. 149);

– з'ясувальні: «Також вважатимемо, що страхова подія трапля­ється для всіх осіб однієї групи разом» (с. 155);

– обставинні:

– місця: «Для фірми, де виробляють товари нееластичного по­питу, ймовірність великих збитків нижча» (с. 84);

– часу: «Існує важливий випадок, коли можна гарантувати існу­вання математичного сподівання» (с. 19);

– порівняльні: «Чим менше відхилення граничних витрат від ціни, тим більший прибуток» (с. 89);

– причинові: «Оскільки інтенсивність програмних способів оби­рається за неповної інформації, то за несприятливих умов оцінка витрат може перевищувати ефект від способу» (с. 187);

– мети: «Для того, щоб бути більш певним у своєму майбутньо­му, власник активу може звернутись до страхової компанії і застра­хувати актив або його частку» (с. 139);

– наслідкові: «Ціни можуть зрости так, що більшості виробників стане невигідно закуповувати сировину» (с. 156);

– умовні: «Якщо фірма має можливість отримувати повну інформа­цію про внутрішні та зовнішні умови її функціонування, то природно вимагати від неї обов'язкового збігу витрат та результатів» (с. 187);

– допустові: «Хоч ефект і перевищує дійсну оцінку витрат, проте можуть виникнути й більш сприятливі обставини» (с. 187).

4. Речення з різними видами зв'язку: «Звернемо увагу на особли­вості взаємозв'язку сумарних та програмних обсягів: якщо програм­ний обсяг замалий, то не завжди можливо надолужити прогаяне за рахунок адаптивних випусків» (с. 118).

Якісний аналіз типів складних речень дає можливість зробити висновок, що у мові наукової праці використовуються майже всі

Українська мова за професійним спрямуванням 157

Розділ ІІІ

різновиди речень, але їх кількісне співвідношення різне. Підрахує­мо кількість складних речень кожного типу в чотирьох підрозділах § 1–4 розділу I:

 

Складносурядних –
Складнопідрядних:
з'ясувальних –
означальних –
причинових –
умовних –
порівняльних –
часу –
Речень з різними видами зв'язку –

Отже, у тексті переважають означальні та з’ясувальні речення, а також складні речення змішаного типу.

Серед частин мови домінують іменники, це, насамперед, термі­ни, що називають поняття: бізнесмен, випадок, ступінь, момент, графік та ін., а також відносні прикметники, що виступають у ролі означення: максимальна корисність; програмні, адаптивні випуски; повна інформація; спадна функція.

Дієслів значно менше, особові форми вживаються рідше у порів­нянні з безособовими. Наприклад, «порівняємо графіки сподіваної корисності» ( с. 104); складемо аналогічну таблицю» (с. 119) тощо.

Крім того, у тексті наявні дієприкметники та дієприслівники, такі як: отриманий, сподіваний, здійснений, користуючись, споді­ваючись та ін.

Розглянуту роботу обґрунтовано можна віднести до науково-навчального підстилю. Для неї характерна менша строгість викладу матеріалу, більша категоричність термінів, наявність повторів, пи­тальних речень, пояснень, тлумачень, великої кількості простих ре­чень та відсутність надто ускладнених синтаксичних конструкцій. Проведений аналіз її мовних особливостей є підтвердженням того, що вона має всі ознаки, притаманні творам наукового стилю.

У ході дослідження ставилася мета розглянути мовні особливос­ті даної праці та довести, що вона має всі атрибути свого стилю.

Для мови тексту характерна понятійність, предметність, логічна
послідовність викладу. Застосовано прийоми аналізу, синтезу, зро-
158 Українська мова за професійним спрямуванням

Стилістика

блено узагальнення та висновки. Вживаються терміни з різних га­лузей науки. Зміст посібника широко проілюстрований фактичним матеріалом: таблицями, графіками, рисунками. У монографії налі­чується 68 рисунків, 46 таблиць, за даними кожної з яких побудова­но графік. Посилання на джерела подані у підрядковій формі.

У списку літератури зазначені 43 роботи з економічного ризику, з них 16 – закордонні видання, 15 – російські, 12 – переклади зару­біжних авторів.

Аналіз синтаксичних особливостей тексту свідчить, що кількість простих і складних речень у ньому майже рівна (з незначним перева­жанням складних). Прості речення часто ускладнені відокремлени­ми членами та зворотами. Складні речення представлені безсполуч­никовими, складносурядними та складнопідрядними різних видів, з переважанням складнопідрядних означальних та з'ясувальних, а також складних речень змішаного типу.

Серед частин мови найбільш уживаними є іменники, відносні при­кметники, безособові дієслова, дієприкметники та дієприслівники.

На основі результатів аналізу тексту можна зробити висновок, що особливості мови розглянутої наукової праці відповідають тео­ретичним засадам наукової стилістики, мові наукових праць.

Сучасний рівень розвитку наукового стилю багато в чому зумов­лений прогресом науки і техніки. Поява нових об'єктів досліджен­ня, розвиток інформаційних технологій викликають до життя нові терміни, поняття, ускладнюють апарат наукової мови. Відповідно зростає необхідність його дослідження та вдосконалення.

Завдання 2. Дайте стилістичну характеристику поданого уривка з тексту.