РОль АмОРтиЗАЦіЙнОГО ФОнДУ У ВіДтВОРЮВАльнОмУ ПРОЦЕсі ПЕРЕХіДнОї ЕкОнОміки УкРАїни

2.1. Амортизаційні відрахунки та їх функції

Основний капітал, беручи участь у виробничому процесі, пере­
носить на продукцію, що виготовляється, частину своєї вартості, що
відповідає його зносу. Цей процес носить назву амортизації. Амор­
тизація нараховується як на устаткування, що функціонує, так і на
устаткування, яке не працює, якщо бездіяльність спричинена ви­
робничими потребами (наприклад, налагодження і ремонт, або воно
являє собою резерв чи запас, необхідний для нормального функці­
онування виробництва) чи технічними та організаційними причи­
нами (простої у неробочі зміни, вихідні та святкові дні, сезонний
характер роботи і ін.).
Українська мова за професійним спрямуванням 141

Розділ ІІІ

Перебування засобів виробництва у таких простоях К. Маркс на­зивав «прихованим станом». Хоча засоби праці не зайняті в цей час виготовленням продукції, величина амортизації, яка переноситься на вартість продукту, визначається втратою в цей період споживної вартості.

Не нараховується амортизація по засобах праці, які переведені на консервацію. Не здійснюються також амортизаційні відрахунки із засобів праці, які знаходяться у тривалому капітальному ремонті, а також по устаткуванню, ще не змонтованому і не зданому в екс­плуатацію.

Що стосується руйнування засобів праці внаслідок незвичайних явищ природи і стихійних лих (пожежі, повені, землетруси), то вони також не підлягають амортизації, тому що ці руйнування не спри­чинені ходом виробництва, не пов’язані з процесом виготовлення продукції.

Для запобігання подібним руйнуванням засобів праці та інших матеріальних цінностей (в їх вартісному виразі) існує страхування, яке нічого спільного з амортизацією не має.

Амортизація відшкодовує не будь-який знос. Передусім аморти­зуються засоби праці матеріального виробництва. У нематеріальній сфері амортизаційні відрахування здійснюються лише в житловому господарстві та інших організаціях і господарствах, які працюють на господарському розрахунку.

Фукс А. Е. Амортизація і оновлення основного капіталу: теорія і практика. – К., 1996. – С. 38.

Зразок аналізу тексту:

Уривок з монографії відображає власне науковий стиль. Бага­
то спеціальної економічної термінології: вартість, амортизація,
засоби виробництва, консервація. Характерне вживання теперіш­
нього часу дієслів в узагальненому значенні: існує, відповідає, а
також віддієслівних іменників з суфіксом -нн(я): устаткування,
перебування, налагодження, виготовлення, відрахування, руйну­
вання, запобігання, страхування. Трапляється нагромадження ро­
дових відмінків (пор. руйнування засобів праці). Є книжні слова
й звороти: беручи участь у виробничому процесі; специфічні за­
чини: що стосується...; використання безособових дієслів (сто-
142 Українська мова за професійним спрямуванням

Стилістика

сується, визначається). Переважають складні речення, серед них найчисленнішими є речення з підрядними означальними (1, 2, 4, 5, 6 та ін.), причиновими (7), умовними (2). Є дієприслівникові (беручи участь у виробничому процесі) і дієприкметникові звороти (необхідний для нормального функціонування виробництва, ще не змонтованому і не зданому в експлуатацію). Автор подає побіжне визначення поняття (амортизація), докладний опис амортизацій­них відрахувань та їх функцій.

Науково-популярний підстиль

Учені зазначають, що в другій половині ХIХ століття між власне науковим і науково-популярним текстами не було суттєвої різниці. Науково-популярні твори були, по суті, на той час єдино можливи­ми, вони мали вимушений характер, що пояснювалося відсутністю сформованого наукового стилю¹.

Популярна форма сучасного наукового твору є вторинною, бо їй передує власне наукова форма викладу (вона стала надто вузь-коспеціалізованою, передбачає складність термінології, специфіку об’єктів досліджень, зрозумілу лише фахівцеві). Отже, виникає необхідність широкої пропаганди досягнень науки, а також – по­треба в літературі, яка б у зрозумілій, доступній формі знайомила масову аудиторію (неспеціалістів) з досягненнями науки і техні­ки, зацікавлювала, залучала до активної діяльності в тій чи іншій галузі. Саме таку функцію і виконує сучасна науково-популярна література.