Мовний етикет української науки

Від чого він залежить? Як формувався?

Мовний етикет існував і існує в сучасній українській науці. Він є результатом значних мовно-стилістичних процесів, які відбулися в царині українського наукового стилю. Ці процеси особливо поміт­ні за останнє століття. Наука розвивалася під гаслом інтегрування, фахове мовлення науки тяжіло до уніфікації і стандартизації, тобто на засобах вираження мовного етикету суттєво позначилися відо­мі соціальні, тобто позамовні чинники. Це й спричинило, на думку вчених, те, що національне в мовному етикеті української науки ні­велювалося, розчинилося¹.

Мовний етикет має велике значення у комунікації науковців. Їх поведінка і мова залежать від того, з ким вони спілкуються: учений і його колеги спілкуються у власне науковому підстилі, а вчений і його учні – в науково-навчальному підстилі тощо.

¹Богдан С. К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. – К.: Рідна мова, 1998. – С. 432.

70 Українська мова за професійним спрямуванням

Українська мова в житті суспільства

Науковець, спілкуючись з колегами, використовує одні мовні формули (вітань, прощань, представлень, звертань тощо), а під час спілкування зі студентами – інші. Отже, засоби вираження мовно­го етикету залежать від того, з ким спілкується науковець, і мають вони певні диференційні ознаки (бо змінюється різновид наукового стилю).

Структура мовного етикету в науковому стилі залежить від фор­ми спілкування. Так, перебуваючи на науковому симпозіумі, науко­вець має використати зовсім іншу форму звертання до колег-учених, ніж ту, яку він використовує під час академічної лекції. Звичайно, науковець може змінювати ці мовні формули. Ці зміни будуть за­лежати від культури, вишуканості мовлення, смаків, традицій на­уковця, умов і мети спілкування.

Майже незмінними залишилися етикетні вирази, які вико­ристовуються під час публічного захисту дисертацій (це вирази звертань до голови і членів спеціалізованої вченої ради, напр.: Глибокоповажаний голово спеціалізованої вченої ради! Глибоко-поважані члени спеціалізованої вченої ради! Шановні колеги!; вирази подяки членам спеціалізованої вченої ради, опонентам, напр.: Дозвольте сердечно подякувати голові спеціалізованої вченої ради – членові-кореспонденту Академії педагогічних наук України, доктору економічних наук, професору...; моєму керів­никові, доктору економічних наук, професору...; сердечно дякую офіційним опонентам: докторові економічних наук, професору..., кандидатові економічних наук, доценту..; ученим провідної установи: кандидатові економічних наук, доценту..; докторові економічних наук, професору... Моя дяка всім ученим, які наді­слали відгуки на автореферат (аналогічно, як і вище, називають­ся). Щиро дякую кафедрі.., її завідувачеві.., усім співробітникам кафедри та зокрема професорові.., доцентові.., які доклали зу­силь при атестації роботи на попередніх етапах. Сердечна дяка всім членам спеціалізованої вченої ради за участь в обговоренні роботи. Висловлюю особливу подяку вченому секретареві спеціа­лізованої вченої ради...).

Українська мова за професійним спрямуванням

Розділ І

Етикетні вирази науковців

Вітання	З колегами: Доброго дня! Здрастуйте! Учасників конференції керівник може привітати так: Радий Вас вітати в нашо­му місті! Свого колегу викладач може привітати словами: Моє шанування! (звучатиме більш урочисто). Зі студентами: Доброго дня! Здрастуйте!
Прощання	До побачення! До зустрічі! До наступної лекції!
Подяка – (після закінчення наукової доповіді чи лекції): – при захисті дисертації: – людям, які допомагали, консультували під час ство­рення праці	Дякую за увагу! Дякую за запитання! Дякую за слушні зауваження! У роботі над книгою неоціниму допомогу авторові подали члени наукового семінару відділу диференціальних рівнянь Інституту прикладних проблем механіки і математи­ки АН України. Керівникові семінару, заслу­женому діячеві науки України професору В. Я. Скоробагатьку і всім активним його учасникам автор висловлює найщирішу под­яку (Сявавко М. С. Інтегральні ланцюгові дроби. – К.: Наукова думка, 1994. – С. 7).
У наукових текстах (і в усно­му мовленні) потрібно вжи­вати авторське «ми»	На наш погляд, вважаємо, ми переконані, ми дотримуємось іншої класифікації
Під час полеміки, запере­чення чи висловлювання побажання щодо точок зору інших: 1) нейтральна позиція автора (проста констатація поглядів інших учених): 2) схвалення позиції інших авторів:	зазначив, запропонував, наголошував, займався слушний /слушно, справедливий/ справед­ливо, без сумніву, безперечно

Українська мова за професійним спрямуванням

Українська мова в житті суспільства

3) несприйняття автором позиції інших авторів:

При написанні рецензій:

автор має дібрати мовні кліше, щоб висло­вити сумнів – несприйняття – заперечення У вступі: нова оригінальна праця з марке­тингу (основ ринкової економіки), є пер­шою спробою глобального дослідження, праця є спробою зіставного аналізу..., дав­но очікуваний фінансовий словник тощо. В основній частині подається оцінка роботи, її частин, висловлюються по­бажання: подана до захисту дисертація – надзвичайно вагоме і скрупульозне дослідження про..., процедура аналізу дис­ертантки відзначається грунтовністю, виваженістю, які забезпечуються вдалим використанням статистичного методу та ін.

Завершення рецензії

Зауваження висловлюють за допомогою таких мовних формул, які ніби «стира­ють» певну категоричність (це вияв науко­вого такту): однак, на нашу думку, аналіз... виграв би, якби дисертант послідовніше розрізняв..., очевидно, помилково.., хотілося б... Кінцеві фрази

При схваленні роботи: проте висловлені нами зауваження не знижують гарно­го враження, яке справляє дисертаційне дослідження.., із серйозним заглиблен­ням у суть проблеми, зроблено важливі теоретичні висновки.

Дисертація... повністю відповідає су­часним вимогам, які ставляться до дисертацій на здобуття наукового сту­пеня кандидата економічних наук; та­ким чином є всі підстави вважати, що П. О. Коваль – сформований науковець і цілком заслуговує присудження їй за пред­ставлену дисертацію наукового ступеня кандидата економічних наук.

 

Українська мова за професійним спрямуванням

Розділ І

Висновок:

• мовний етикет визначається формою наукового спілкування, його різновидом, жанром;

• він узгоджується структурою наукового тексту;

• вибір етикетної формули не залежить від віку, характеру вза­ємин науковців, місця й часу їх спілкування.