Відмінювання дробових числівників

1. Дробові числівники читаються так: ¹/₂ – одна друга, ¹/₃ –
одна третя, ⁵ /₂ – п'ять других, ²/з – дві треті, ³/₄ – три четвер­
ті, ⁴/з – чотири треті, ³/₅ – три п'яті, ²/₇ – дві сьомі,⁹ /₁₀ – дев'ять
десятих.

Відмінюються вони як звичайні числівники: двом третім, трьо­ма п'ятими; ділити на одну двадцяту.

Половина (¹/₂), третина (¹/₁), чверть (¹/₄) відмінюються як зви­чайні іменники.

2. Числівники півтора (карбованця, відра), півтори (тисячі), пів­
тораста не відмінюються.

Зв’язок числівників з іменниками

Числівники граматично пов’язуються з іменниками. Вони або керують іменниками, або узгоджуються з ними.

1. Числівник один узгоджується з іменниками у роді, числі й від­мінку: один комбайнер, одна година, одне село.

2. Числівник два вживається у двох родових формах: одна форма – для чоловічого і середнього родів: два столи, два відра; жіночого роду – дві картоплини, дві медсестри.

 

3. Числівники два, три, чотири, вступаючи у граматичні зв’язки з іменниками, вимагають від них форми називного від­мінка множини: два дуби, три корови, чотири вівці. Але вони не сполучаються з іменниками, що не підлягають лічбі (кисень, сила, міць, праця).

4. Числівники від п’яти і далі вживаються з іменниками у формі родового відмінка множини: п’ять полів, дев’ять комбай­нів, десять ветлікарів, сто сорок шість курчат, тисяча двісті кі­лограмів.

 

5. При неозначено-кількісних та дробових числівниках іменники вживаються у родовому відмінку множини: кілька гусенят, п’ятеро щенят, шестеро комбайнерів.

6. При дробових числівниках іменники мають форму родового

602 Українська мова за професійним спрямуванням

Додатки

відмінка однини, а слово частина може не вживатись: одна сьома, три цілих і три восьмих, дві третіх площі.

7. Числівники півтора, півтори сполучаються з іменниками у ро­довому відмінку однини: півтора дня, півтори доби.

8. Порядкові числівники узгоджуються з іменниками в роді, чис­лі, відмінку: сьомий період, сьома година, сьоме число.

Вправа 33. Цифрові позначення в реченнях замініть словами.

1. Найбільшим морем, що омиває Україну, є Чорне море, яке має площу близько 420 тис. км². Особливістю моря є зараженість його вод, починаючи з глибини 150–200 м, сірководнем. 2. Найбільшим серед кажанів є вечірниця велетенська: довжина її тіла досягає 104 мм, маса – до 76 г. Найшвидша тварина суші – заєць. Він може роз­винути швидкість до 70 км/год, олень – до 67, вовк – 65, лисиця і козуля – до 60 км/год.

Вправа 34. Провідміняйте дробові числівники. 25/40 площі, 6/9, 17/56, одна десята сотні овець, одна ціла і 1/2, 40/67.

Вправа 35. Розкрийте дужки, запишіть числівники словами.

187 (коровам), на 245 га, від 879, під 678, по 4776 (гривня), через 2983 (кілометр), 17 колегами, на 3985 (кінь), у 476 (вівця), до 365 (каченя), з 89 345 (гектар), 765 студентам, над 15 (озеро), від 254%, у 45 (фірма), через 65 (дні).

Вправа 36. Перепишіть речення, розкривши дужки. Числівники запишіть словами й узгодьте їх з іменниками.

Ціна патоки на ринку – 30 (гривня). Згідно з розрахунком, що додається, сума несплаченого боргу складає 1 456 (гривня). Госпо­дарством закуплено 100 чистопородних племінних (телиця) та 73 племінних (свинка) на суму 14 657 (гривня). Посівні площі госпо­дарства збільшено до 496 га. Перші візуальні ознаки дії гербіциду проявляються на 5–7-ий день (при засусі або прохолодній погоді – на 14–20-ий день) у вигляді пожовтіння верхівок стебел, країв листя та затримки росту бур'янів.

Українська мова за професійним спрямуванням 603

Додатки

Правопис часток

Частки пишуться з іншими словами разом, окремо й через дефіс.

Разом пишуться частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із займенни­ками, прислівниками, прикметниками та іменниками: абищо, ані­скільки, дедалі, дечий, чимало, щонайдешевше, якраз, чималенький, щоденник, якби.

через дефіс пишуться частки будь- (-будь), -небудь, казна-, у складі займенників і прислівників: будь-який, де-небудь, казна-як, хтозна-який. Але: хтозна з чим, будь з ким; частки -бо, -но, -то, -от, -таки: біжи-но, як-от, пишіть-бо, тому-то, все-таки. Але: все ж таки.

Окремо пишуться частки: атож, би (б), же (ж), то, що з повно­значними словами. Якщо ж вони входять до складу сполучників, то пишуться разом: абощо, немовбито, ніби, щоб, якщо.

Вправа 37. Поясніть написання часток:

Абищо, атож, де з ким, з-під, неначебто, з-над, із-за, з-поміж, не сіють, аніде, мовбито, хтозна-чим, де-не-де, щоб, працював-таки, нечутно, знайшов би, ніколи, ні від чого, де про кого, будь з ким, на будь-кого.

Вправа 38. Перепишіть, розкриваючи дужки.

(Аби)чий, (ні)чого, тільки(но), посади(но), (ні)коли, поки(що), (таки)прийшов, що(б), (анти)соціальний, (от)як, (не)мовля, (що) правда, як(от), дарма(що), (не)зібрали, (не)абиякий, ні(за)що, хто(зна)який, ані(кого), з(ким)не/будь.