Основні стилі української мови

Звичайно, для характеристики функціонально-стильової сис­теми важлива також форма мовлення – усна чи писемна. В усній формі мовлення виділяють розмовно-побутовий стиль і оратор­ський. Учені виділяють такі стилі писемної мови: публіцистич­ний, художній, науковий, офіційно - діловий. Інколи ще виділяють виробничо - технічний і епістолярний стилі. У зв’язку з жанровою диференціацією функціонально-стильових єдностей стилі мови по­діляються на різновиди (підстилі), наприклад, у межах публіцис­тичного стилю виділяються такі різновиди: стиль передової статті,

¹Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів, К.: Вища школа, 1985. – С. 291–292.

²Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. – К.: Либідь, 1993. – С. 6.

¹Єрмоленко С. Я. Нариси з української словесності: стилістика та культура
мови. – К.: Довіра. – С. 269.
Українська мова за професійним спрямуванням 131

Розділ ІІІ

репортажу, нарису тощо. Зазначимо, що поряд з функціональними стилями, враховуючи характер експресивності мовних елементів, виділяються також стилі експресивні, або колоритно-експресивні різновиди, а саме: урочистий, офіційний, фамільярний, інтимно-ласкавий, гумористичний, сатиричний.

У сучасній українській літературній мові вчені виділяють такі функціональні стилі:

• епістолярний,

• ораторський,

• розмовний,

• художній,

• публіцистичний,

• науковий,

• офіційно-діловий,

• конфесійний.

Усі стилі, за винятком розмовного, функціонують у писемній та усній формах.

Віднести той чи інший текст до певного функціонального стилю, на думку М. А. Непийводи, можна на основі його глибокого аналізу, врахування всіх його ознак:

1) мети і завдання спілкування;

2) сфери спілкування;

3) змісту тексту;

4) використання мовних одиниць, що є діагностуючими для сти­лю, тобто тих, які відрізняють один стиль від іншого, напр.: сло­ва протокол, акт, заява, довідка, резолюція є діагностуючими для офіційно-ділового стилю, а слова-терміни є діагностуючими для на­укового стилю тощо;

5) співвідношення мовних одиниць стилістично забарвлених
і стилістично нейтральних, визначення їх ролі й місця в загальній
структурі тексту.

Завдання 1. Допишіть речення. Стиль – це … Стилістикою називається..

Для характеристики функціонально-стильової системи важ­лива…

Українська мова за професійним спрямуванням

Стилістика

В усній формі мовлення виділяють стилі:…

До писемних стилів мовлення належать …

Функціональні стилі – це…

До них відносять такі стилі: …

Віднести текст до того чи іншого стилю можна на основі …

Завдання 2. Запишіть по невеликому уривкові кожного із стилів. Назвіть, до якого стилю належить кожен текст. На основі чого ви зробили такий висновок?

Публіцистичний стиль

О. Д. Пономарів зазначає, що публіцистика сьогодні є сфе­рою масової комунікації, тому цей стиль має дуже широкий діапазон. Він призначений для формування громадської думки. Визначальною його рисою є вдале поєднання логізації викладу з емоційно-експресивним забарвленням. Публіцистичні твори повинні бути бездоганними стосовно логічної побудови, впли­вовими й інформативними, експресивними (з-поміж емоційно-експресивних засобів є звернення до читача, зокрема у формі запитань-відповідей).

Характерні ознаки публіцистичного стилю:

1) орієнтація на усне мовлення,

2) використання діалогічної форми мовлення (часто увиразне­ної на тлі авторського монологу),

3) чіткі політичні оцінки,

4) присутність автора,

5) широкий вияв авторської індивідуальності.
Виник цей стиль відносно пізно, у кінці минулого століття, коли,

на думку вчених, склалися основні його риси. Помітним кроком у розвитку і формуванні публіцистичного стилю становили поодино­кі твори у східноукраїнських альманахах: «Супліка до пана іздате-ля» Г. Квітки-Основ’яненка («Утренняя звезла», кн. 2), «Так собі до земляків» та «До побачення» Є. Гребінки (передмова і післямова до «Ластівки»), прозові вставки О. Корсуна до вірша «Від чого чапу-ра живе біля моря» (альманах «Сніп»), а також західно-українські альманахи «Русалка Дністровая» і «Вінок русинам на обжинки»).

Українська мова за професійним спрямуванням 133

Розділ ІІІ

Автори публіцистичних творів

• висловлюють думку нетрафаретними, нестандартними мов­ними засобами;

• демонструють при цьому високе вміння створювати свіжу, нешаблонну образність;

• досягають значного ефекту завдяки своїй орієнтації на кон­кретність назв предметів, явищ, понять тощо:

• використовують живомовні, прості, точні слова і словоспо­лучення, якими послуговуються у своєму мовленні прості люди.

Запитання і завдання для самоконтролю

Завдання 1. Запишіть невеликий уривок тексту публіцистично­го стилю. Чим ви можете довести, що цей текст належить до саме цього стилю?

Завдання 2. Допишіть речення:

Публіцистичний текст – це …

Він використовується …

До публіцистичного тексту ставляться такі вимоги: …

Характерними рисами публіцистичного стилю є …

Художній стиль

Цей стиль має естетично-інформативну комунікативну функцію. Інформативність тут здійснюється не шляхом простого повідомлен­ня фактів, а через художній образ, у якому відтворюється і певна ситуація, і сприйняття її автором, і реакція інших людей. Об'єктивна дійсність зображена у текстах художнього стилю за допомогою ху­дожніх образів.

Найважливішою ознакою художньої мови є її естетична функція – гранична чуттєва конкретність, глибока виразність, емоційність, картинна мальовничість.

Твори, написані цим стилем, виконують функцію впливу на почуття і уяву читача або слухача. Це зумовлює використання

134 Українська мова за професійним спрямуванням

Стилістика

в художньому стилі своєрідних образних засобів. У своєрідно­му доборі цих мовних одиниць виявляється творча індивідуаль­ність автора, його почерк, тобто його авторський індивідуальний стиль.

Художній стиль характеризує:

1) точність слововживання (ідеальне оформлення думки);

2) використання зображувально-виражальних засобів (епітетів, метафор, порівнянь, образно-метафоричних синонімів тощо);

3) використання антонімів для таких зображувально-художніх прийомів, як контраст, антитеза, іронічне зіставлення (антонімічна іронія) та ін.;

4) наявність архаїзмів, неологізмів (дзвінкостеблий, срібносяй-ний, голубокосий, роси-перли, розкрилена – у М. Рильського), діа­лектизмів, жаргонізмів та ін.

5) багата фразеологія;

6) своєрідні засоби словотвору;

7) використання множини іменників – власних назв, кличної форми тощо;

8) синтаксичні засоби – інверсії, питальні та окличні речення, риторичні оклично-питальні звороти й риторичні звертання, еліп­тичні конструкції, пряма й невласне-пряма мова, різнотипні прості й складні речення.

Запитання і завдання для самоконтролю

Завдання 1. Випишіть уривки текстів художнього стилю. Визна­чте основні риси цього стилю.

Завдання 2. Допишіть речення: Художній стиль – це … Його характерні риси: …

Завдання 3. Дайте відповіді на запитання:

1. Чим відрізняється художній стиль від інших стилів?

2. Чи обов'язковим є для художнього стилю використання фактів?

3. Чим характерний стиль художніх творів П. Тичини?

Українська мова за професійним спрямуванням 135

Розділ ІІІ