Запам’ятайте формули мовного етикету

• Вагомі наукові здобутки...

• Заслугою автора...

• Слушною є думка...

• Слушно вважати, що...

• Справедливе твердження...

• Справедливо стверджувати...

• Без сумніву, Ви маєте рацію...

• Безперечно, ваші міркування...

• Дякую за увагу!

• Дякую за прихильне ставлення до мене!

• Дякую за запитання!

• Дякую за слушні доповнення і запитання!

• Складаємо щиру подяку... за цінні зауваження й поради...

• Ми ладні погодитись у цьому радше з...

• Краще було б...

• На наш погляд..., на нашу думку...

• Ми дотримуємось іншої класифікації...

Завдання для самоконтролю Завдання 1. Випишіть із 11-томного «Словника української мови» значення слів: ввічливий, вихований, галантний, гречний, делікатний, звичайний, коректний, обхідливий, поштивий, почтивий, привітний, люб’язний, тактовний, шанобливий, шляхетний, чемний.

Завдання 2. Прочитайте текст.

Українська народна педагогіка з допомогою національного мов­леннєвого етикету вчить нас формувати щирі й доброзичливі вза­ємини з людьми. У її арсеналі чимало цінних порад, які втілені в афоризмах: «Що маєш казати, то наперед обміркуй», «Дав слово – виконай його», «Слухай тисячу разів, а говори один раз», «Говори мало, слухай багато, а думай ще більше».

74 Українська мова за професійним спрямуванням

Українська мова в житті суспільства

Народна педагогіка дуже вимоглива до дотримання мовленнєво­го етикету, бо це основа доброго ладу між людьми, ознака високої духовності й людської краси…

В Україні батьки змалку призвичаюють дітей до мовленнєвого етикету. Дитя щойно зіп'ялося на ноги чи навіть ще сидить у колис­ці, а його вже привчають при зустрічі слухати вітання «Здоров. Рос­ти великий», а при прощанні казати «па-па» й привітно з усмішкою махати ручкою. Увагу дітей до мовленнєвого етикету привертають і народні казки.

В українському мовленнєвому етикеті є чіткі правила, хто з ким, коли і як повинен вітатися: молодший першим вітається з людиною старшого віку, чоловік – із жінкою (чи юнак з дівчиною). А в примі­щенні першим вітається той, хто заходить: «Добрий день», «Добро­го вечора», «Доброго ранку». У селі традиційно вітаються з усіма односельцями і навіть з незнайомими людьми (М. Стельмахович).

Дайте відповіді на запитання:

– Чого вчить народна педагогіка?

Які ви знаєте правила вітання і прощання?

Завдання 3. Прочитайте текст.

Абсолютно суперечать українському мовленнєвому етикетові звер­тання на кшталт: «Борька», «Ваня», «Вася», «Маня», «Шурка», «па-паня», «мамаша», «Сидорівна», «Петрович». Його грубо порушують особи, що вдаються до нецензурних слів. Особливо несприйнятною є матірна лайка – пережиток первісного азіатського дикунства. Той, хто вдається до цієї грубої лайки, чинить злочинний замах на культуру нашої рідної мови, споганює наш національний мовленнєвий етикет, який формувався впродовж тисячоліть і став взірцем шанобливого ставлення до людей, невід'ємним компонентом не тільки української національної, а й європейської мовної культури, в якій людина вважа­ється найголовнішою цінністю (згадаймо звертання пан, пані, панна, паничу, що походить від грецького слова «все»)…

Слова «пан», «пані» – давні атрибути нашого мовленнєвого ети­кету, які широко побутують в усній народній творчості, зокрема в колядках, що належать до найдавніших її жанрів («Добрий вечір тобі, пане господарю…», «Ой підемо, пане-брате, від хати до хати, нашим панам господарям заколядувати») (М. Стельмахович).

Українська мова за професійним спрямуванням 75

Розділ І

Дайте відповіді на запитання:

– У чому полягає особливість українського мовленнєвого етикету?

– Як ви ставитеся до людей, що використовують у своєму мов­ленні нецензурні слова, сленг, жаргонну лексику?

– Що свідчить про те, що слова «пан», «пані» – давні атрибути нашого мовленнєвого етикету?

Завдання 4. Прочитайте поезію І. Драча.

Як це мало – сказати: «Добридень!»,

Як на диво багато в цім слові.

Бо воно аж по вінця сповнене

(Перехлюпується, вишумовує)

І надіями, і тривогами.

І запеклими вболіваннями

За людський, справді добрий день!

Хай же день буде з чистого неба,

Із струнких, ніби мислі, тополь,

Із пекучих солоних невдач

Та прийдешніх манливих здобутків.

А «добридень» – тобі добридень.

Коли іскри летять з-під ніг,

І земля хитається палубою

Од моєї швидкої ходи,

І скоряється владній волі,

Всяке діло, узяте в руки…

Хай же прийде в шалений вік

Мій вогнистий, мій спраглий

«Добридень!»

– Які форми вітання ви використовуєте при зустрічі зі знайоми­ми, друзями, викладачами?

Завдання 5. Прочитайте уважно поради.

У товаристві, де багато незнайомих людей, варто одразу зробити загальний уклін (трохи схилити голову й привітатися).

Вітаються за руку здебільшого чоловіки (якщо один із них си­дить, то неодмінно повинен встати), незалежно від того, хто з

76 Українська мова за професійним спрямуванням

Українська мова в житті суспільства

ним вітається. Вставання – не лише вияв уваги до того, хто до вас підійшов привітатися, а насамперед – вияв власної гідності.

Жінці, дівчині, якщо вона подасть вам руку, цілують пальці, злегка нахиливши голову. Вітаючись із жінкою, дівчиною, чоловіки, юнаки повинні встати, незалежно від того, подасть вона вам руку чи ні. Сісти належить лише після того, як сяде жінка. Потиску руки цілком достатньо для щоденного вітання. Водночас рукостискання – це ще й звичка.

Дехто з чоловіків полюбляє при зустрічі поплескувати рукою по плечу співрозмовника. Якщо цей жест можливий для давніх друзів, родичів, то в усіх інших ситуаціях його бажано уникати:

Не треба класти руку на плече.

Цей рух доречний, може, тільки в танці.

Довіра – звір полоханий, втече.

Він любить тиху паморозь дистанцій.

Л. Костенко. Дотепер в Україні поширені привітання «за козацьким звича­єм»: зустрівшись у гостині, добрі знайомі обіймаються й цілуються (С. Богдан).

Дайте відповіді на запитання:

1. Які етикетні норми вітань притаманні українцям?

2. Що ви знаєте про те, як слід цілувати руку жінці, вітаючись з нею?

3. Чому не можна поплескувати по плечу при зустрічі?

Завдання 6. Прочитайте і запам'ятайте!!!

• Вітаючись, жінка може не знімати рукавичок. Чоловік, віта­ючись із жінкою в рукавичках, подає руку без рукавички.

• Чоловік може не знімати рукавичку, вітаючись зі своїм дру­гом.

• Під відкритим небом руки жінкам не цілують.

• Не дозволяється цілувати руку під час їжі.

• Збираючись поцілувати руку жінці, нахиліться самі (а не під­німайте руку до своїх губів), поцілуйте і повільно опустіть.

• Цілувати руку треба в тильну частину пальців, бо поцілунок вище – в долоню чи зап'ясток – сповіщатиме про прагнення до інтимніших стосунків і свідчитиме про невисоку культуру.

Українська мова за професійним спрямуванням 77

Розділ І

Завдання 7.

Як бути? Як би вчинили Ви?

Ситуація 1. Ви йдете вулицею, назустріч Вам – людина, з якою з певних причин Вам не хочеться привітатись. Якою буде Ваша по­ведінка?

Ситуація 2. Ви прощаєтесь із викладачем? Які мовні формули Ви використаєте?

Ситуація 3. Ви йдете по вулиці з товаришем. Відрекомендуйте його однокурсниці, яку зустріли.

Ситуація 4. Ви прийшли до вузу, зустріли викладача. Яку форму вітання оберете?

Ситуація 5. Ви – чоловік. Ідете вулицею, назустріч Вам – жінка. Хто з Вас привітається першим? Як? Від чого залежить Ваша мовна формула вітання?

Cитуація 6. Коли першою вітається жінка? (підказка: якщо вона наздоганяє чоловіка; якщо проходить повз гурт людей чи приєдну­ється до нього; зі своїм керівником вона також вітається першою; студентки перші вітаються з викладачем).

Ситуація 7. Вам потрібно звернутись до колеги в присутності інших людей на роботі. Які формули вітання можливі?

Ситуація 8. Ви вперше прослухали лекцію відомого вченого. Після її закінчення Ви вирішили з’ясувати деякі деталі. Як Ви звер­нетесь до вченого?:

Ситуація 9. Ви хочете влаштуватися на роботу, прийшли на при­йом до директора фірми. Вас запросили до кабінету. Зайдіть, приві­тайтеся, відрекомендуйтесь. Якщо потрібно – підтримайте бесіду.

Ситуація 10. Ви недавно працюєте в установі. Встигли побачи­ти багато недоліків, маєте свої міркування щодо їх усунення. Захо­дите до кабінету начальника... (зробіть пропозиції, як усунути ці недоліки).

Ситуація 11. Ви звертаєтесь до викладача з проханням повтори­ти останню фразу. Які мовні формули Ви використовуєте із поданих нижче:

а) Повторіть ще раз!

б) Що – що?

в) Повторіть, будь ласка, ще раз останню фразу!

78 Українська мова за професійним спрямуванням

Українська мова в житті суспільства

Ситуація 12. Як правильно зробити зауваження одногрупникові:

а) Не підштовхуй, будь ласка, я тебе зараз пропущу.

б) Куда прьош?

в) Зачекай, будь ласка, я тебе зараз пропущу.

г) Не лізь на голову.

Завдання 8. Дайте відповіді на запитання.

1. Коли рекомендування є зайвим?

2. Які вирази неприйнятні для рекомендування?

3. Як рекомендують промовця?

4. Як рекомендують гостей на офіційних прийомах (торжествах). (Для відповіді скористайтесь порадами, які знайдете у кн.: С. К. Бог­дан Мовний етикет українців: традиції і сучасність. – К.: Рідна мова, 1998. – С.175 – 186 та Емілії Поуст Американський етикет. – Київ-Тернопіль, 1991. – С. 7 – 19, 28 – 29).

Завдання 9. Що неетичного є у використанні деяких мовних формул знайомства?

Ситуація 1.

– Як Ваше ім’я?

– Назар.

– А по батькові?

– Сергійович.

– А як Ваше прізвище?

– Григоренко.

– Запишіть, будь ласка, в анкеті своє прізвище, ім’я, по батькові та інші дані.

Ситуація 2. У вашому кабінеті відвідувачка. Ви голосно зверта­єтесь до колеги:

– Пробачте, хто ця красива дівчина?

– Це Оксана.

– Хто вона?

– Інженер фірми «Кармен».

– А хто це поруч неї?

– Це її колега, Василь.

– Він теж із цієї ж фірми?

– Ні, він із іншої.

Українська мова за професійним спрямуванням 79

Розділ І

Завдання 10. Як бути? Як би вчинили Ви?

Ситуація 1. Яку із мовних етикетних фраз для представлення лектора Ви обрали б? або Що б Ви зробили не так?

а) «Дозвольте представити Вам відомого економіста Дмитра
Гнатовича Коваля»;

б) «Вам прочитає сьогодні лекцію Дмитро Гнатович Коваль»;

в) «Радий познайомити Вас із Дмитром Гнатовичем Ковалем, який є
автором багатьох монографій, посібників з основ ринкової економіки»;

г) «Знайомтесь – це Дмитро Гнатович Коваль, він із задоволен­
ням прочитає лекцію на тему:...».

Ситуація 2. Ви виступаєте з повідомленням на науковій конфе­ренції. Після закінчення виступу Ви:

а) подякуєте за увагу, а після слів керівника секції «Можливо, є
запитання до...», відповідатимете на запитання;

б) не чекаючи запитань, покинете трибуну і сядете;

в) попросите вибачення за можливі недоречності.
Ситуація 3. Ви випадково зустрічаєте на науковому зібранні

свого колишнього вчителя. Ви:

а) привітаєтесь: «Добридень!» і простягнете йому руку;

б) «Моє шанування! Радий Вас зустріти!» і якщо він подасть
руку, потиснете її;

в) скажете: «Привіт, Іване Дмитровичу! Скільки літ. Скільки зим!»

Завдання 11. Перегляньте закінчення передмов і вступних час­тин у монографіях. Яка особливість мовного етикету представлена в них? Назвіть засоби її вираження.

* * *
Автор з вдячністю сприйме усі критичні зауваження як щодо

змісту, так і щодо методики викладення матеріалу і врахує їх у по­дальшій роботі над підручником.

Глибоку вдячність автор висловлює Академії педагогічних наук України, тим інститутам, організаціям та особам, які сприяли під­готовці та виданню підручника.

Свою працю, що сконцентрувалася в написанні цього підручни­ка, автор присвячує світлій пам’яті свого сина – Юрія (Бобров В. Я. Основи ринкової економіки. – К.: Либідь, 1995. – С. 4).

* * *

80 Українська мова за професійним спрямуванням

Українська мова в житті суспільства

Автор висловлює щиру подяку своєму вчителеві й відповідаль­ному редакторові монографії С. П. Бевзенку, рецензентам І. П. Чепі­зі, А. П. Грищенкові за висловлені зауваження (Німчук В. В. Давньо­руська спадщина в лексиці української мови. – К.: Наукова думка, 1992. – С.8).

Завдання 12. Проаналізуйте описані ситуації. Що виходить за рамки мовного етикету і етикету взагалі?

Ситуація 1.

Одного разу у Відні до Берліоза підбіг маленький жвавий чолові­чок і в захопленні вигукнув:

– Пане Берліоз, я пристрасний прихильник вашого таланту... Прошу Вашої ласки, дозвольте торкнутися руки, що написала «Ро-мео і Юлію», – з цими словами він вчепився за рукав композитора і блаженно завмер.

– Пане, – торкнув за плече Берліоз, – тримайтесь ліпше за інший рукав: я маю звичку писати правою рукою.

Ситуація 2.

Бородін поїхав якось зі своєю дружиною за кордон. Під час пе­ревірки паспортів на прикордонному пункті урядовець запитав, як звуть дружину. Композитор, думаючи про щось своє, не зрозумів одразу запитання. Урядовець підозріло глянув на нього:

– Не знаєте, як звуть дружину?

У цю хвилину до купе ввійшла Катерина Сергіївна. Бородін ки­нувся до неї:

– Катю! Ради Бога, як тебе звати?

Постава і поза

З давніх часів люди використовують ритуальні пози, які симво­лізують відношення вищості – підлеглості. Упасти на коліна – зна­чить визнати свою повну залежність від того, хто над тобою вищий. А людина, що стоїть з піднятою головою і розпрямленими плечима, усім своїм виглядом демонструє незалежність, упевненість у собі, повне володіння ситуацією. Між цими полюсами лежить широкий спектр поз, які ми несвідомо приймаємо відповідно до ситуації та стилю спілкування.

Лідером у групі зазвичай є той, хто сидить, відкинувшись на спинку стільця, склавши руки за головою тощо. Щоб підкреслити

Українська мова за професійним спрямуванням 81

Розділ І

значимість своїх слів, вони злегка нахиляються вперед. У таких лю­дей широкі плавні жести, які свідчать про звичну впевненість і від­чуття переваги.

Навпаки, люди, які відчувають свою незначимість, можуть сиді­ти, зсутулившись, стиснувши пальці чи склавши руки на груди, ніби бажаючи стати непомітними.

Є й багато інших варіантів та нюансів цих поз, які багато про що можуть сказати спостережливій людині. У процесі спілкування має значення і положення ніг, напрямок ступнів, поза сидячи, навіть хода людини (що в своїй практичній роботі використовують ФБР та аналогічні структури).

Взуття, помада, окуляри, одяг, аксесуари теж відповідно харак­теризують свого господаря. Як сказав З. Фрейд: «Жоден смертний не в змозі сховати таємниці. Якщо губи його мовчать, то говорять його пальці».

Дещо про протокол та етикет

Слово «протокол» вживається у значеннях: 1. «Документ, який містить запис усього, про що йшла мова на зборах, засіданні, до­питі і т. ін.» 2. «Документ, який засвідчує певний факт, подію і т. ін.» 3. «Писемна угода між державами; одна з назв міжнародного договору»¹.

Найважливіші правила спілкування між представниками різних країн охоплені в діловому протоколі та етикеті. У їх основі лежать принципи дипломатичного протоколу та етикету.

Протоколом називають форму ієрархічного порядку, демонстру­вання хороших манер партнерами з різних країн. Це і сукупність правил поведінки, норм та традицій на офіційних і неофіційних зустрічах. Ще в стародавні часи казали, що протокол – це фіміам дружби. Саме протокол визначає методи, рамки, поведінку і етикет. «Етикет – це правила гри, яка називається «життя». І правила ці рівні для всіх, незалежно від віку, статі, становища. Тому що вони диктують не те, що потрібно робити, а те, як робити», – стверджує радник з протоколу українського МЗС Галина Науменко.

Етикетові здавна надавали великого значення. Цікавим видається
той факт, що коли вперше зібралися у Відні представники європей-
¹Словник української мови в 11-ти тт. – К.: Наукова думка, 1977. – Т. 8. – С. 323.
82 Українська мова за професійним спрямуванням

Українська мова в житті суспільства

ських держав, що були розорені військами Наполеона, то першою темою, яку вони винесли на обговорення, була така тема: «Розмі­щення за столом під час переговорів». Звичайно, етикетні правила з часом змінюються, доповнюються.

Несумісними є поняття революція і етикет. Тому держава, яка оголошує, що в ній відбулася революція, оголошує, по суті, про від­міну етикету. Першим це зробив Кромвель, який заявив: «Громадя­ни, у нас революція. Тепер всі рівні, геть етикет». До тих, хто відки­дав етикет, відносять Робесп'єра, Леніна. У кінці ХIХ ст. американці також стали нехтувати етикетом (під час переговорів дозволяли собі класти ноги на стіл, жувати гумку тощо). І лише у 1986 році США ратифікували Віденські конвенції з протоколу.

Дипломатичний протокол – це загальновизнані всіма державами правила, традиції та умовності. Їх мають дотримуватися уряд, ди­пломатичні представництва, відомства закордонних справ, дипло­матичні працівники та інші офіційні особи в міжнародному спіл­куванні. Саме дипломатичний протокол має передбачити, як у ході ділової зустрічі застосувати всі способи демонстрації поваги однієї держави іншою.

Протокол однаковий як по горизонталі, так і по вертикалі, неза­лежно від держави. Особливо слід зважати на національні нюанси. Ми, наприклад, зустрічаючи гостей, подаємо їм хліб-сіль, а в Індії одягають на шию квіткову гірлянду, у Шрі-Ланці посипають сотня­ми пелюстків троянд. Але що це означає?

У нас – чим поважніший гість, тим з вищим караваєм його зу­стрічають. А якщо ви приїдете до Індії, потрібно уважно розди­витися, що вплетено у гірлянду. Виявляється, у неї можуть уплес­ти квіти з надзвичайно приємним запахом. Їх називають «смерть європейця». Можуть бути навіть орхідеї, але якщо немає маленької календули – символа бога Сонця – це означає, що делегація може поїхати ні з чим.

Учені сьогодні стверджують, що потрібно вивчати і мову погля­ду. Для чого? Не лише через допитливість. Ці знання необхідні і артистові, і журналістові, і менеджерові. Усі вони мають уміти без­помилково тлумачити вираз погляду співрозмовника. Усі ж ми пови­нні знати, що «дивний» погляд співрозмовника, вихованого в інших традиціях, не свідчить про його ворожість чи зайву набридливість.

Українська мова за професійним спрямуванням 83

Розділ І

Так, наприклад, японці в ході розмови можуть дивитися на шию співрозмовника, на підборіддя (прямий погляд в обличчя, за їхніми уявленнями, неввічливий).

Араби ж, навпаки, будуть увесь час дивитися на того, з ким роз­мовляють.

Шведи, розмовляючи, дивляться на свого співбесідника більше, ніж англійці.

Психологи стверджують, що погляд виконує під час бесіди функ­цію синхронізації. Той, хто говорить, менше дивиться на співроз­мовника, ніж слухач. Це дає можливість першому сконцентрувати увагу на формулюванні і висловленні думки. Але перед завершен­ням фрази він обов'язково піднімає очі на слухача, ніби перевіряє його реакцію на сказане і дає сигнал про те, що чекає його слів.

Існують і певні знаки у протоколі, які потрібно вміти «розшиф­ровувати» – хто до кого і як підійшов, з ким енергійно привітався, кого поцілував при зустрічі. Це все тайні знаки, що мають скрите значення і адресовані політикам, які знають протокол і розуміють розіграну ситуацію.

Завжди потрібно пам'ятати, що різні народи мають свою часто оригінальну і специфічну систему мов­ної поведінки, свої правила, які відмінні від наших.

• Англійці, наприклад, будуть з вами розмовляти на відстані півтора-два метри, а італійці – на відстані метра.

• На Сході подають суп у кінці обіду (вас це може шокувати).

• У Японії під час прийому (обіду) можуть весь час вибачати­ся за скромний стіл (а стіл ломитиметься від яств).

• Англійці вас не зрозуміють (навіть будуть обурені і здивова­ні), якщо ви дозволите собі запізнитися на зустріч хоча б на п'ять хвилин.

Часто спеціалістам доводиться приймати закордонну делега­цію, яка приїздить для з'ясування можливостей співпраці, проведен­ня переговорів, організації виставки, ярмарки тощо. Під час при­йому також потрібно дотримуватися певних протокольних звичаїв та правил. Адже недаремно кажуть, що «добре поставлений і до­триманий діловий протокол – це як машинне мастило, що дозволяє поступово погоджуватися і працювати без перешкод».

84 Українська мова за професійним спрямуванням

Українська мова в житті суспільства

До прийому гостей потрібно готуватися: скласти програму перебування. Насамперед варто уточнити, сам чи з дружиною при­їздить глава делегації і члени делегації (якщо з дружинами – варто продумати і скласти програму їх перебування).

До програми зустрічі делегації включити такі пункти:

– організація зустрічі делегації (транспорт, квіти, хліб (каравай), готель);

– переговори (бесіди, семінари);

– прийоми (фуршет, обід, вечеря тощо);

– культурна програма (відвідування виставок, музеїв тощо);

– поїздки по країні (міста, господарства, підприємства тощо, зу­стрічі з людьми);

– проводи делегації (подарунки, сувеніри, транспорт).

Кожен із цих пунктів має бути детально розроблений. Наприклад:

Зустріч делегації:

– список відповідальних за зустріч;

– організація представників преси, радіо, телебачення під час зустрічі;

– квіти (хто вручає);

– привітання гостей;

– транспорт (кількість гостей, зустрічаючих, їх розміщення в ма­шинах, кількість машин);

– готель.