Міжнародний маркетинг підприємства, галузі

67. Міжнародна маркетингова цінова політика підприємств, галузі.

68. Міжнародна маркетингова товарна політика підприємства, галузі.

69. Міжнародна збутова політика підприємства, галузі.

70. Міжнародна комунікаційна політика підприємства, галузі.

71. Механізм розробки міжнародних маркетингових стратегій підприємства.

72. Організація та управління міжнародною маркетинговою діяльністю підприємства.

73. Проблеми організації міжнародного маркетингу на підприємстві.

74. Міжнародний маркетинг підприємств України у торговельно-економічних відносинах з іншими країнами (на прикладі конкретної країни).

75. Маркетингові технології як фактор підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

76. Маркетингова діяльність іноземної фірми.

77. Перспективи розвитку маркетингу в мережі Інтернет: зарубіжний досвід і українська практика.

78. Маркетинг інформаційних технологій як фактор розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

79. Використання прийомів маркетингу на міжнародному ринку професійних послуг.

80. Стан та перспективи розвитку інформаційних та комунікаційних технологій на світовому та українському ринках.

81. Маркетингові дослідження міжнародного ринку (на прикладі конкретного продукту).

82. Організаційно-методичні аспекти маркетингових досліджень зовнішнього ринку.

83. Інформаційне забезпечення міжнародних маркетингових досліджень (на приладі підприємства, галузі).

84. Реклама та її місце в системі міжнародних маркетингових комунікацій.

85. Організація рекламної компанії національного товаровиробника на зовнішніх ринках (на прикладі конкретного продукту, підприємства).

86. Виставки і ярмарки в системі міжнародного маркетингу.

87. Кон'юнктура міжнародних товарних ринків (на конкретному прикладі).

88. Механізми функціонування міжнародних товарних ринків (на конкретному прикладі).

89. Методичні особливості прогнозування кон’юнктури світових ринків.

90. Організаційно-методичне забезпечення дослідження кон’юнктури зовнішніх ринків (товарних, регіональних).

91. Розвиток ринку туристичних послуг як фактор міжнародного економічного співробітництва.

 

Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства, галузі, продукту

92. Міжнародна конкурентоспроможність продукції (послуг) українських підприємств (організацій).

93. Основні напрями підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних товаровиробників на міжнародних ринках.

94. Основні напрями підвищення конкурентоспроможності підприємства на світовому ринку.

95. Система управління конкурентоздатністю продукту на зовнішньому ринку.

96. Методичні особливості оцінки міжнародної конкурентоспроможності підприємства, галузі, продукту.

97. Управління конкурентоспроможністю підприємства на зовнішніх ринках.

98. Методи оцінки конкурентоздатності підприємства та шляхи її підвищення на зовнішніх ринках.

99. Цінова політика і конкурентоспроможність підприємства на міжнародних ринках.

100. Управління інноваційною діяльністю підприємства (галузі) на зовнішніх ринках.

101. Механізм та моделі вибору інноваційної міжнародної стратегії підприємства (галузі).

102. Планування та принципи розробки міжнародних інноваційних стратегій.

103. Механізм та методи державної підтримки міжнародної інноваційної діяльності підприємства, галузі.

104. Організаційно-управлінські форми та методи розвитку інноваційної діяльності підприємства, галузі.

 

Управління міжнародною інвестиційною діяльністю

105. Управління іноземним інвестиціями в Україні.

106. Форми і особливості міжнародної інвестиційної діяльнос­ті (на прикладі конкретного об'єкта).

107. Іноземні інвестиції і національна конкурентоспромож­ність.

108. Ефективність міжнародної інвестиційної діяльності (ме­тодологія оцінки та шляхи досягнення).

109. Розвиток міжнародних інвестиційних ринків (сучасні тен­денції та регулятивна інфраструктура).

110. Регулювання міжнародної інвестиційної діяльності.

111. Регулювання іноземної інвестиційної діяльності в Україні (проблеми адаптації зарубіжного досвіду).

112. Мотивація і стратегія прямого інвестування у конкурент­ному середовищі.

113. Маркетингові стратегії на міжнародному ринку інвестицій (на конкретному прикладі).

114. Ефективність іноземної інвестиційної діяльності та макроекономічні заходи її підвищення в Україні.

115. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства в між­народному бізнесі.

116. Управління міжнародним інвестиційним портфелем (на конкретному прикладі).

117. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства, галузей та регіонів для іноземного інвестора.

118. Методологія та інструментарій оцінки інвестиційної при­вабливості країни (регіону, галузі, підприємства).

119. Розробка та оцінка міжнародних інвестиційних проектів (на конкретному прикладі).

120. Інвестиційні ризики в міжнародній інвестиційній діяльно­сті (досвід управління ризиками іноземних фірм в Україні).

121. Формування сприятливого інвестиційного клімату в пере­хідних економіках.

122. Стратегії українських промислових підприємств по залу­ченню іноземних інвестиційних ресурсів.

123. Інвестиційні стратегії українських підприємств у міжна­родному бізнесі.

124. Макроекономічне регулювання інвестиційного процесу (на прикладі конкретної країни).

6. Міжнародний фінансовий менеджмент

125. Механізми використання інструментів грошового ринку у фінансово-господарській діяльності фірми.

126. Шляхи підвищення ефективності фінансової політики підприємства на зовнішніх ринках.

127. Фінансові методи державного регулювання ринку інвестицій.

128. Управління фінансовою діяльністю іноземних компаній на українському ринку

129. Роль методів і інструментів фінансового менеджменту в забезпеченні ефективної діяльності підприємства на зовнішніх ринках.

130. Фінансові методи стимулювання підприємництва в Україні.

131. Участь іноземного капіталу в розвитку фінансового ринку України.

132. Стратегії іноземних портфельних інвесторів в Україні.

133. Стратегії іноземних компаній в сфері прямих інвестицій в українську економіку.

134. Особливості фінансового менеджменту в транснаціональних компаніях.

135. Фінансова стратегія компаній при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності (на прикладі компанії …...).

136. Особливості управління ризиками в ТНК.

137. Факторинг: світова практика і перспективи розвитку в Україні (на прикладі фірми ….).

138. Форфейтинг: світова практика і перспективи розвитку в Україні (на прикладі фірми ….).

139.

140. Дослідження діяльності іноземних венчурних фондів на українському ринку.

141. Фінансування науково-дослідних та досвідно-конструкторських робіт в корпораціях.

142. Роль і функції фінансової інформації в міжнародному бізнесі.

143. Валютне регулювання експортно-імпортних операцій і його вплив на фінансовий станстан компанії.

144. Форми міжнародних розрахунків, шляхи їх вдосконалення (на прикладі фірми …….).

145. Фінансово-кредитні методи проникнення корпорацій на нові ринки.

146. Міжнародний фінансовий менеджментв корпораціях.

147. Світова практика страхування компаніями валютних ризиків.

148. Злиття як метод збільшення вартості компанії.

149. Стратегічний аналіз і перспективи зростання акцій компанії.

150. Основні теоретичні концепції міжнародного фінансового менеджменту та їх розвиток в сучасних умовах.

КЕРІВНИЦТВО ДИПЛОМНИМИ РОБОТАМИ

Наукового керівника призначає зав. кафедрою менеджменту ЗЕД з числа професорсько-викладацького складу кафедри і за представленням кафедри затверджується наказом Ректора.

З урахуванням теми ДР керівниками та консультантами можуть бути висококваліфіковані фахівці міністерств та відомств України, які мають великий досвід наукової та практичної роботи.

Науковий керівник разом із студентом розробляють завдання та план-графік написання ДР (додаток Б), в якому передбачаються терміни написання розділів.

 

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Вимоги до структури роботи

ДР включає:

· Титульний аркуш

· Завдання та план-графік на дипломну роботу

· Реферат

· Зміст

· Вступ

· Основна частина (розділи, підрозділи, пункти)

· Висновки

· Список використаної літератури

· Додатки

Титульний аркуш містить:

· найменування міністерства;

· найменування вищого навчального закладу;

· найменування кафедри;

· назву роботи;

· шифр і найменування спеціальності;

· прізвище, ім'я, по батькові автора;

· науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника (або) консультанта і зав. кафедри; місто і рік.

Підписи та дати на титульному листі мають бути виконані вручну чорними чорнилами чи чорною пастою. Дата повинна містити число, рік, - арабськими цифрами, а місяць – прописом.

Дипломна робота повинна бути підписана автором на першій сторінці тексту роботи з зазначенням дати підписання та розшифровкою прізвища (додаток В).

Завдання та план-графік (додаток Б), підписане науковим керівником і студентом, затверджене завідувачем кафедри, під час оформлення дипломної роботи слід розмістити після титульної сторінки (до загального обсягу сторінок не входить).

Реферат роботи, в якому в дуже стислій формі наведено основний зміст, мету, актуальність наукове та практичне значення дипломної роботи, його обсяг не більше 1 сторінки через 1,5 комп’ютерних інтервали (додаток Д) (до загального обсягу сторінок не входить).

Зміст дипломної роботи має бути складним і містити: вступ, три розділи (як правило), кожен з яких містить не менше двох параграфів; висновки; список використаної літератури та додатки. Подають його на початку роботи з найменуваннями та номерами початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок), вступу, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури та додатків (додаток Е).

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності). Якщо в роботі вжито специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у роботі окремим списком, який розміщують перед вступом.

Перелік друкують двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальну розшифровку.

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ розкриває актуальність, сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обгрунтування необхідності проведення дослідження.

У вступі подають загальну характеристику роботи в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми чітко, аргументовано обгрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для її досягнення. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення, а не на неї саму. Мета роботи звичайно тісно переплітається з назвою роботи і повинна чітко вказувати, що саме вирішується в роботі.

Об’єкт дослідження – процес але явленне, яке породжує проблемну ситуацію та зібране для вивчення;

Предмет дослідження – то, що знаходитися в межах об’єкта. Предмет дослідження визначає тему роботи.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження або досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Теоретичне значення одержаних результатів. Коротко викладають наукові положення (рішення),розвинуті студентом. Кожне наукове положення чітко формулюють, виокремлюючи його основну сутність. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень).

Практичне значення отриманих результатів. В дипломній роботі висвітлюють результати практичного застосування отриманих результатів або рекомендації щодо їх використання. Це можуть бути нові способи, технології, методи, методики, алгоритми, тобто те нове, що дає виконана ДР для практики роботи тієї чи іншої галузі промисловості із зазначенням ступеня готовності до використання або масштабів використання.

Основна частина ДР складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором. Кожен розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом обраного напрямку й обґрунтуванням застосованих методів досліджень. Наприкінці кожного розділу обов’язково формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від незначних подробиць.

У розділах основної частини подають:

теоретичне обґрунтування проблеми, що досліджується;

огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень;

виклад загальної методики і основних методів досліджень;

експериментальну частину і методику досліджень;

проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;

аналіз і узагальнення результатів досліджень.

Перший розділ, теоретичний, містить декілька параграфів. Теоретичне обґрунтування має визначати роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності галузі чи підприємства. У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, наводиться огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела, іншої інформації, пов'язаної з темою.

В огляді літератури студент на основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури, в тому числі іноземної, розкриває підходи різних авторів до розв'язання проблеми, показує, в чому полягає подібність, а в чому — відмінність їх поглядів, а також обґрунтовує власні погляди на проблему, окреслює основні стадії розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітивши роботи науковців і фахівців, студент повинен виявити ті питання, котрі залишилися невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми.

Теоретичне обґрунтування, сутність, сучасні тенденції розвитку, методичні підходи до розв’язання наукової проблеми повинні мати певні елементи наукової новизни, полемічності, власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження.

Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 25—30% загального обсягу дипломної роботи.

Другий розділ, аналітико-дослідницький (2—3 параграфи), забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного третього розділу і містить детальний соціально-економічний аналіз діяльності галузі чи підприємства, діагностування їх діяльності щодо обраного напряму дослідження, ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням певного методичного інструментарію. В цьому розділі, як правило, обгрунтовують вибір напряму досліджень, наводять методи вирішення задач і їхні порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення досліджень. Теоретичні роботи спрямовують на розкриття методів, розрахунків, гіпотез.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність досліджуваних процесів, їх особливості, тенденції, створити базу для визначення невикористаних резервів. Аналіз проблеми повинен здійснюватися з урахуванням чинників позитивного та негативного впливу.

Текст доцільно ілюструвати реальними документами, що наводяться у додатках, та обов'язково стисло коментувати їх. Для виконання другого розділу студент має зібрати фактичні дані під час науково-дослідної переддипломної практики. Джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів накопичення первинної інформації, які використовує студент під час переддипломної практики.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких провадиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

Дипломна робота виконується із застосуванням ЕОМ.

Не слід обмежуватися використанням стандартної програми для аналізу динаміки основних економічних та фінансових показників під час стислої характеристики об'єкта дослідження або використати тільки програму-редактор для друку і оформлення тексту та ілюстрацій. Необхідно використовувати адаптовану автором стандартну програму або розробку власної програми для спрощення трудомістких розрахунків.

Під час опису цього етапу роботи слід зазначити:

поставлену задачу;

програму, за якою вона буде вирішуватися;

базу даних (бажано у додатку навести реальні документи, які є джерелами первинної інформації - баланс, інші форми звітності);

формули розрахунку;

блок-схему алгоритму розв'язання задачі;

результат — у формі підсумкової таблиці, діаграм, графіків тощо;

аналітичний опис результату.

Використання ЕОМ слід обов'язково зазначити у назві відповідного пункту плану: «............................. із застосуванням ЕОМ».

Обсяг другого розділу — у межах 30—35% від загального обсягу дипломної роботи.

Третій розділ, проектно-рекомендаційний, присвячують вичерпному і повному викладу результатів досліджень автора з висвітленням того, що він вносить у розробку проблеми. Студент повинен дата оцінку повноти вирішення поставлених задач, достовірності отриманих результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних досліджень, обґрунтування потреби у додаткових дослідженнях, негативних результатів, які визначають необхідність припинення подальших досліджень.

Завданням третього розділу, є розроблення конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління параметрами розвитку та діяльності суб’єктів, що здійснюють зовнішньоекономічні операції (стратегія, бізнес-план, консультативний проект, реінжиніринг бізнес-процесу, реструктуризація тощо) на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, що викладені у першому розділі, а також висновків проведеного у другому розділі дослідження.

Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваної теми повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної спрямованості.

Рекомендований обсяг третього розділу — 30% загального обсягу дипломної роботи.

У висновках викладають по пунктах найважливіші наукові та практичні результати, отримані в дипломній (дипломній) роботі, з формулюванням розв'язаної наукової проблеми (завдання) та її наукового значення і практичного використання здобутих результатів. Перший пункт висновків має дати коротку оцінку стану питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в роботі наукової проблеми (завдання), їхній практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями, наголошують на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обгрунтовують їх достовірність.

Список використаних джерел слід укладати за наскрізною нумерацією в алфавітному порядку чи в порядку згадування їх у тексті.

У разі потреби для повноти сприйняття роботи до додатків можна включити допоміжний матеріал:

- проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- розрахунки економічного ефекту;

- інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, розроблені в процесі виконання дипломної роботи;

- ілюстрації допоміжного характеру.