Форми і методи оптового продажу товарів

 

Залежно від каналів руху товарів від виробничих підприємств у роздрібну торгівлю можуть бути дві форми оптового обороту:

1)складський;

2)транзитний.

При складському обороті оптове підприємство організовує продаж товарів зі своїх складів. Така форма в інтересах ритмічного постачання роздрібної торговельної мережі дозволяє проводити комплектування та підсортування товарів у потрібному асортименті, невеликими партіями регулярно доставляти їх у магазини. При використанні цієї форми опто­вого обороту підвищується відповідальність оптовика за наявність та стабільний продаж товарів у торговельну мережу, що обслуговується.

Складська форма оптового обороту — необхідна ланка товароруху, якщо враховувати розширення спеціалізації виробництва товарів, ук­рупнення магазинів, розширення мережі дрібних пунктів продажу, що не мають своїх складів. Звичайно, при складському обороті відбувається деяке підвищення витрат, пов'язаних з транспортно-експедиційними та складськими операціями, і, на перший погляд, пожвавлення товароруху. При цьому відбувається концентрація товарних запасів та з'являється можливість більш оперативно маневрувати ними, забезпечується своєчасне постачання необхідними партіями для магазинів.

Складський оборот застосовується переважно по товарах складного асортименту (одяг, взуття, галантерея, культтовари, господарські това­ри), доставка яких спричиняється необхідністю комплектування та підсортування, тобто перетворення виробничого асортименту у торго­вий. Це пов'язано з тим, що при своєчасному поточному виробництві промислові підприємства працюють циклами. Скажімо, перші п'ять днів випускаються вироби одного розміру та найменування, дальші п'ять днів — іншого і т.д. За таких умов не може бути й мови про будь-яке підсортування на складах промислових підприємств. Запаси гото­вих виробів у них рідко перевищують 2-3-денну норму відвантаження. Тільки оптові підприємства, отримуючи товари у великій кількості від різних виробників-постачальників, мають можливості здійснювати їх підсортування. Транзитні отримувачі товарів таких можливостей не ма­ють.

Складський оборот має свої переваги, незважаючи на те, що він пов'язаний з підвищенням деяких витрат з транспортно-експедиційних та складських операціям (приймання, зберігання, підсортування та відвантаження товарів).

При транзитному обороті здійснюється постачання товарів з про­мислових підприємств-постачальннків (або вихідних баз) безпосеред­ньо у роздрібну торговельну мережу, минаючи склади оптової торгівлі.

□ ліквідуються зайві ланки у товарорусі;

• скорочується час руху товарів, прискорюється просування товарів у роздрібну торгівлю;

□ зменшується потреба у складській площі в оптовій ланці;

□ знижується обсяг транспортно-експедиційних операцій;

• зменшуються витрати обігу, прискорюється товарообертаємість, скорочуються товарні втрати, що виникають при надмірних пере­валках (бой, лом, пошкодження). У ряді випадків транзитні шляхи товароруху є найбільш доцільними, і їх слід застосувати та вдоско­налювати.

Умови застосування транзитного обороту:

1)для великих роздрібних торговельних підприємств (універмагів, універсамів, супермаркетів, торгових центрів, гіпермаркетів та ін.);

2)по товарах простого асортименту, які не вимагають підсортування та комплектації (цукор, сіль, борошно, мило, сірники, крупи та ін.);

3)при постачанні товарів, які швидко псуються (молоко, м'ясо, риба, ковбасні вироби, ниво, сметана та ін.).

При одноміському обороті транзит застосовується й по товарах складного асортименту лише великим роздрібним структурам, що ма­ють можливість отримувати товари в асортименті у межах не нижче мінімальної норми відвантаження. Останнім часом прямі зв'язки роздрібних торговців з виробниками значно розширились. Разом з тим, надмірне захоплення транзитом може призвести до порушення прин­ципів формування товарного асортименту, утворенню наднормативних запасів та накопиченню неходових товарів на роздрібних торговельних підприємствах. Отже, негативні моменти у транзитних операціях — це зростання товарних запасів у роздрібній торгівлі, звуження асортимен­ту. Тому при транзитних постачаннях товарів безпосередньо в магазини необхідно враховувати наявність у них достатніх підсобних приміщень для приймання, розміщення, підсортування та зберігання великих партій товарів.

Залежно від системи розрахунків розрізняють два види транзитного обороту: оборот з вкладанням коштів оптовика (з участю у розрахун­ках); без вкладання коштів.

При транзитному обороті з вкладанням коштів оптової ланки опто­вик сплачує постачальнику вартість відвантажених товарів, яку справ­ляє потім з покупця (вантажоотримувача). Такий оборот, наприклад, ви­користовується тоді, коли постачальник-виробник товару не впевнений у платоспроможності товароотримувача.

Транзит без вкладання коштів спрощує відносини учасників оптово­го обороту. У цьому випадку постачальник (виробник) пред'являє раху­нок за відвантажені товари до сплати не оптовику, а безпосередньо по-

купцю (товароодержувач). Роль оптової ланки при цьому виді транзит­ного обороту є чисто організаторською (укладання договору з постачальниками, надсилання їм рознарядок, контроль за ходом доставки товарів).

Транзитний оборот з вкладанням коштів менш економічний порівняно з оборотом без вкладання коштів, оскільки він ускладнює роз­рахунки, дублює оптовий оборот, спричиняє необхідність кредитування у банку двох учасників обороту, підвищує коефіцієнт ланковості товаро­обороту.

Вибір конкретної форми оптового обороту вимагає врахування пев­них умов та залежить від величини товарообороту магазину, розмірів складської площі, специфіки товарного асортименту, транспортних умов та економічної доцільності. Форми обороту та методи оптового продажу в різних ланках оптової торгівлі складаються неоднаково. В од­них оптових структурах основна частка обороту припадає на транзит, в інших — складська форма. Але в основній масі в оптових підприємствах переважна частка товарів реалізується через склади.

Розглянемо методи продажу товарів зі складу оптового підприємства.