Місце та функції оптової торгівлі у сфері товарного обігу

Оптова торгівля — це сфера підприємницької діяльності із закупівлі і відповідного перетворення товарів для подальшої їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності. Вона включає як безпосередні комерційні зв'язки в умовах договорів купівлі-продажу та поставки між підприємствами-виробниками і покупцями, так і зв'язки між ними через торгових посередників.

Залежно від обсягу угоди виділяються: оптова торгівля і дрібнооптова (оптово-роздрібна) торгівля.

Дрібнооптова торгівля — це різновид оптової торгівлі, що пов'яза­ний з реалізацією партій товарів виробниками і торговими посередника­ми для подальшого перепродажу у роздрібній торгівлі або іншому ко­мерційному обороті. Мінімальна партія товару при дрібнооптовій торгівлі не може бути меншою, ніж кількість одиниць відповідного това­ру в одній упаковці виробника для роздрібної реалізації.

Оптово-посередницька ланка у системі товарного обігу посідає пев­не місце в організації раціонального руху товарів між виробниками і роздрібними торговельними підприємствами. Організація системи товароруху вважається раціональною, якщо вона забезпечує: максимальний обсяг кінцевої реалізації товарів відносно ємності ринку, що розши­рюється; максимальну сукупну (в усіх ланках товароруху) швидкість обігу товарів; мінімальний сукупний рівень витрат обігу в усіх ланцюгах товароруху.

Організація раціональної системи товароруху базується на виборі:

• найкоротших напрямків та шляхів руху товарів;

• раціональних форм та ланковості товароруху;

• економічних видів транспортних засобів.

Вирішення цих завдань досягається на підставі обліку та оцінки факторів, що визначають необхідність оптово-посередницьких ланок і характер товароруху:

□ виробничі фактори, серед яких — рівень спеціалізації та рівномірність розміщення виробництва на території країни;

□ умови транспортування товарів, способи і швидкість їх доставки;

□ можливості роздрібної торгівлі (потужність підприємств, наявність складських приміщень, холодильних ємностей);

□ складність асортименту та фізико-хімічні властивості товарів.

Необхідність оптової торгівлі обумовлюється нерівномірним розміщенням виробництва товарів в економічних районах, високою те­риторіальною та галузевою концентрацією виробничих підприємств, їхньою вузькою спеціалізацією, сезонністю виробництва.

Ці фактори визначають необхідність оптово-посередницьких ланок, а існуючий на товарних ринках рівень конкуренції формує набір послуг, які вони можуть пропонувати своїм партнерам.

На процес розвитку оптової торгівлі позитивно впливають такі фак­тори:

♦збільшення числа віддалених від своїх основних покупців великих промислових підприємств;

♦зростання обсягів виробництва;

♦розширення числа рівнів проміжних виробників і користувачів;

♦необхідність адаптації товарів до потреб проміжних і кінцевих споживачів з точки зору кількості, упаковки, різновидів товарів.

Доцільність наявності оптової ланки товароруху обґрунтовується тим, що оптовики забезпечують ефективність торговельного процесу. Цьому сприяють такі обставини:

1.Дрібний виробник з обмеженими фінансовими ресурсами не в змозі створити та утримувати організацію прямих господарських зв'язків.

2.Маючи достатній капітал, виробники скоріше віддадуть перевагу спрямувати кошти на розвиток виробництва, а не на організацію оптової торгівлі.

3.Ефективність діяльності оптовиків може бути вищою завдяки об­сягам операцій, великої кількості ділових контактів у сфері товарного обігу, наявності у них спеціальних знань та вмінь.

4.Роздрібні торговці, що мають справу з широким товарним асортиментом, часто проявляють більший комерційний інтерес закуповувати увесь набір товарів у одного оптовика, а не частинами у різних вироб­ників.

Оптова торгівля як один з важливих елементів сфери обігу має вели­кий вплив на організацію та функціонування всієї системи товароруху. Вона не завершує процес зміни форми власності і не доводить споживчу вартість до кінцевого споживача. Тому оптова торгівля є лише початко­вою стадією торгівлі товарами народного споживання, оскільки здійснює первісний збут товарів від виробників та забезпечує ор­ганізацію їх раціонального просування до роздрібних підприємств.

На макрорівні оптова торгівля виконує такі функції:

♦ інтегруючу — забезпечує взаємозв'язок між партнерами по постав­кам продукції, у знаходженні каналів збуту;

♦ оціночну — визначає рівень суспільно необхідних витрат праці через ціноутворення;

♦ організаційну і регулюючу — забезпечує раціональну побудову і гармонійне функціонування економічних систем з допомогою імпульсів, що стимулюють структурні зміни.

Макроекономічні функції оптової торгівлі трансформуються на мікрорівні у різноманітні функції оптових підприємств: економічна інтеграція території і усунення просторового розриву; перетворення ви­робничого асортименту у торговий; формування товарних запасів; згла­джування цін; зберігання, доробка, доведення товарів до потрібної якості, фасування, пакування; кредитування; маркетингові дослідження та організація рекламних кампаній.

Розвиток ринкових відносин сприяє виникненню нових елементів у діяльності оптових підприємств, зокрема, послуг з управління, консуль­тацій з питань використання товарів, гарантійне обслуговування.

Оптові підприємства забезпечують значну економію витрат обігу, оскільки роздрібні торговці звільняються від закупівель товарів у бага­тьох виробників; скорочуються матеріальні витрати, пов'язані із зберіганням, формуванням асортименту товарів та їхнє доставкою. Зберігання товарів в опті обходиться дешевше, ніж їх розміщення в роздрібній мережі. Особливе значення має зберігання оптовими підприємствами товарів, виробництво і попит на які носять сезонний ха­рактер.

Саме оптовики, використовуючи своє положення на перехресті інформаційних потоків, здатні забезпечити збір, нагромадження та об­робку комерційної інформації, узагальнити та проаналізувати її, а потім передати постачальнику або покупцю. Ця інформація включає такі еле­менти:

■дослідження ємності ринку, характеристика ринкової ситуації, вивчення можливостей виходу на зовнішній ринок;

■визначення поточних і перспективних потреб покупців, споживчих характеристик, конкурентоспроможності товарів різних товарови­робників;

■вивчення мотивації покупок та закономірностей поведінки по­купців на ринку;

■моніторинг ринку товарів та можливостей його освоєння;

■розробку пропозицій щодо оновлення і вдосконалення продукції, яка виробляється з урахуванням вимог покупців.

Оптові підприємства повинні залучати учасників господарських зв'язків з поставки товарів. У зв'язку з цим важливе значення має розви­ток такої функції оптової торгівлі, як комерційне кредитування, фінан­сування угод. Досвід західних фірм показує, що в багатьох випадках вибір каналів товароруху залежить від того, наскільки його організатор

може сам кредитувати комерційні операції зацікавлених партнерів-контрагентів.

Оптові підприємства можуть фінансувати виробника тим, що нада­ють йому замовлення на певну партію товару з гарантією його реалізації і при цьому у вигляді авансу сплачують частину замовленої партії това­ру. Для роздрібних підприємств оптові фірми здійснюють фінансуван­ня, реалізують їм товар з відстрочкою платежу.

Привабливість оптових підприємств залежить від рівня обслугову­вання, який вони пропонують своїм клієнтам. У свою чергу рівень об­слуговування залежить від таких факторів: швидкості виконання замов­лення; можливостей термінової доставки товару на спеціальне замовлення; готовності прийняти назад поставлений товар; забезпечен­ня партіонності відвантаження; вміння користуватись найзручнішим видом транспорту; високоефективної служби сервісу; добре налагодже­ної складської мережі; достатнього рівня товарних запасів; рівня цін на послуги, що надаються.

Характерною особливістю оптових підприємств є поєднання в їхній діяльності комерційних та технологічних функцій. Від правильної ор­ганізації роботи оптовиків залежить успішне виконання планів роздрібного товарообороту та задоволення попиту споживачів. До комерційних функцій оптовиків належать:

організація вивчення та прогнозування попиту оптових покупців і населення на товари, складання на цій основі замовлень виробни­кам;

проведення ярмарків з оптової закупівлі-продажу товарів, узгод­ження з промисловістю асортименту нових виробів;

укладання договорів поставки з урахуванням потреб оптовиків та роздрібних торговців, що обслуговуються, оперативний облік і контроль виконання договірних зобов'язань;

виявлення додаткових товарних ресурсів за рахунок підвищення їхнього обсягу виробництва на підприємствах місцевої промисло­вості, малих і середніх фірмах, закупівель сільськогосподарської продукції у фермерських господарствах;

постійний вплив на виробництво з метою своєчасної та рівномірної поставки товарів, розширення асортименту та підвищення їхньої якості, збільшення випуску та надходжень фасованих товарів;

організація планомірного та ритмічного постачання товарами підприємств роздрібної торгівлі;

надання допомоги роздрібним торговельним підприємствам у фор­муванні товарного асортименту, організації вивчення попиту, скла­данні замовлень на товари, контролі їхньої якості, рекламуванні

продукції, вдосконалення методів продажу товарів та обслугову­вання кінцевих споживачів.

Технологічні функції оптових підприємств становлять основу діяль­ності їхніх складів. Вони включають комплекс заходів, пов'язаних з нагромадженням на складах необхідних запасів товарів, перетворенням виробничого асортименту у торговий, підготовкою товарів до продажу покупцям, організацією транспортно-експедиційних операцій.

Успішне виконання технологічних функцій залежить перш за нее від стану і потужності складського господарства оптових підприємств, рівня технічної оснащеності складів.

Крім комерційних і технологічних функцій оптові підприємства мо­жуть виконувати виробничі операції. Характер цих операцій визна­чається властивостями і особливостями асортименту окремих товарів, умовами їх зберігання, транспортування і споживання.

До виробничих операцій належать, наприклад, переробка і фасування плодоовочевих, бакалійних, м'ясних та молочних товарів.

Оптова торгівля товарами народного споживання є частиною товар­ного обігу. Вона покликана здійснювати господарські зв'язки між виробництвом і роздрібною торгівлею, забезпечувати раціональну організацію товароруху в Україні.

Головне для оптових торговельних ланок — це планомірне постачан­ня роздрібних торговельних підприємств товарами у необхідному обсязі, асортименті та належної якості. Представляючи перед промисловістю інтереси роздрібної торгівлі та безпосередніх споживачів, оптова торгівля несе відповідальність за задоволення попиту населення на товари.

Значення оптової торгівлі для контрагентів угод полягає в тому, що оптова торгівля надає такі переваги для виробників:

1.Розвантажує органи збуту. Немає потреби оформляти багато накладних, рахунків, листів на адресу кожного окремого отримувача то­варів. Знижуються витрати, пов'язані з реалізацією продукції. Це пояс­нюється тим, що замість великої кількості підприємств роздрібної торгівлі поставки здійснюються тільки на адресу невеликої кількості ве­ликих підприємств оптової торгівлі.

2.Знижує коливання завантаженості виробничих потужностей. Оп­товий торговець робить замовлення на майбутній період. Тому підприємство-виробник може здійснювати довгострокове планування. Завантаженість виробничих площ стає рівномірнішим, а виробництво — раціональнішим; скорочуються витрати виробництва.

3.Знижується ризик, пов'язаний із зберіганням продукції па складі. У виробника є можливість відвантажувати товари, замовлені оптовим торговцем зразу ж після їх виготовлення.

4.Фінансові переваги. Полягають у тому, що, як правило, оптовий торговець здійснює оплату в обумовлені строки з використанням зни­жок при платежах. Це дозволяє виробнику отримувати необхідні вільні кошти для продовження свого виробництва.

Наявність каналів оптового товароруху надає такі переваги для роздрібної торгівлі:

• полегшується організація закупівель. Із великої кількості пропо­зицій виробників оптовий торговець відбирає найвигідніші, фор­мує їх у єдине замовлення, і тим самим полегшується вибір роздрібному торговцю;

• забезпечується терміновість і малий обсяг поставок. Роздрібний торговець може в будь-який час мати запаси у стислий строк та у малій кількості. Відпадає необхідність утримання великих складських запасів та знижується ступінь ризику;

• забезпечується кредитна допомога. Досвід багаторічних ділових зв'язків дає оптовому торговцю можливість оцінити кредитоспро­можність роздрібного торговця і надати йому відповідну кредитну підтримку. Надаються сервісні послуги з організації продажу то­варів;

• виступаючи замовником на виробництво товарів народного споживання, оптова торгівля організує та встановлює господарські зв'яз­ки між промисловими і сільськогосподарськими підприємствами, з одного боку, та роздрібними торговельними підприємствами — з іншого. У процесі оптового продажу встановлюються також зв'яз­ки між суб'єктами оптової та роздрібної торгівлі.

Таким чином, завдяки оптової торгівлі здійснюється товарний обмін між різними сферами економіки та районами країни. Організуючі пе­реміщення товарів з районів виробництва у пункти споживання, оптова торгівля сприяє оптимальному розподілу товарних ресурсів у тери­торіальному просторі країни, підвищенню ефективності використання транспортних засобів, зниженню витрат обігу.

В сучасних умовах необхідно подальше укріплення та вдосконалення економічних, комерційних зв'язків торгівлі з виробництвом для організованого та активного впливу на нього. Цей вплив має бути спрямований на більш раціональне розміщення виробництва, збільшення випуску то­варів, поліпшення та оновлення їхнього асортименту, підвищення якості. Вплив оптової торгівлі на виробництво повинно проявлятися ще в про­цесі планування випуску товарів. Важливість цієї вимоги особливо оче­видна сьогодні, коли виробництвом товарів для населення займаються різні галузі економіки. Постійне зростання випуску товарів, розширення їхнього асортименту вимагають поліпшення роботи оптових підприємств з вивчення та прогнозування попиту на товари, своєчасного і цілеспрямо­ваного використання інформації про попит для прийняття комерційних рішень. Тільки з урахуванням стану товарного ринку та прогнозів обсягу і структури споживчого попиту можна правильно планувати розширення виробництва товарів, складати потрібні замовлення на їх потребу, поліпшення постачання роздрібної торговельної мережі.

Оптова торгівля активно впливає не тільки на виробництво товарів, а й через роздрібну торгівлю — на їхньої споживання. Цей вплив прояв­ляється у наданні постійної допомоги роздрібним торговельним підприємствам у формуванні товарного асортименту, організації вив­чення попиту і складанні замовлень на товари, контролі їх якості, рекла­муванні, впровадженні та підвищенні ефективності прогресивних форм продажу та методів обслуговування споживачів.

В умовах вузької спеціалізації та кооперування виробництва товарів особливе значення набуває накопичення на складах оптових підприємств необхідних товарних запасів, перетворення вузького ви­робничого асортименту товарів у широкий торговий. Концентруючи за­паси товарів на своїх складах, оптові торгові ланки організують їх підго­товку для кінцевої реалізації споживачам (залежно від властивостей та специфіки реалізації). Ця підготовка включає послідовне виконання комплексу допоміжних операцій: зберігання, фасування, пакування то­варів, комплектування торгового асортименту. Виконання цих операцій на оптових (або промислових) підприємствах дає передумови для вдос­коналення торгової технології, забезпечення збереження споживчих властивостей товарів, підвищення рівня культури торгівлі. Поряд з цим оптова торгівля покликана виявляти додаткові товарні ресурси, стиму­лювати місцеве виробництво товарів, залучаючи їх у товарооборот.

Провідними організаційно-господарськими ланками оптової торгівлі є оптові торговельні підприємства, які виступають безпосе­редніми учасниками руху товарів з районів виробництва у пункти спо­живання та організаторами постачання товарами роздрібної торговель­ної мережі. Вони виконують двосторонні операції, пов'язані як з оптовою закупівлею, так і з оптовим продажем того ж самого товару. Ви­робничі та роздрібні торговельні підприємства виступають лише учас­никами оптового товарообороту, оскільки виконують односторонню оп­тову операцію.

За місцем та роллю у процесі товароруху розрізняють оптові торго­вельні підприємства, розміщені в районах виробництва і районах спожи­вання товарів. Така класифікація підприємств характерна в основному для оптової торгівлі непродовольчими товарами (з урахуванням особли­востей їх виробництва, асортименту, попиту). Оптові торговельні підприємства, що знаходяться у місцях виробництва, покликані зосере­джувати товари на своїх складах, проводити оптовий продаж та відван­таження великих партій товарів торговельним підприємствам, що розміщені у районах (пунктах) споживання.

Оптові торговельні підприємства, розміщені у районах споживання, призначені для оптової закупівлі товарів у постачальників та забезпе­чення планомірного постачання ними роздрібних торговельних підприємств та дрібних оптовиків свого району діяльності.

Оптові підприємства мають такі риси: тісно пов'язані як з виробни­ками товарів, так і з роздрібними підприємствами; як правило, спеціалізуються на торгівлі окремих груп товарів; мають справу з вели­кими партіями товарів; охоплюють відносно великий район діяльності.

Унікальне положення оптових підприємств у системі товарного обігу робить їх об'єктами постійних технологічних та організаційно-еко­номічних перебудов, обумовлених прогресивними змінами у вироб­ництві, на транспорті та в роздрібній торгівлі, а також посиленням кон­куренції на ринку оптово-посередницьких послуг.

Продаж товарів оптовими підприємствами в ринкових умовах не мо­же розглядатись як головна функція оптовиків. Ефективність оптової торгівлі характеризується також обсягом і якістю послуг, що надаються оптовими підприємствами клієнтами — оптовим покупцям і постачаль­никам товарів.

Склад і види оптових торгових послуг можуть бути різний, виходя­чи з умов руху товарів ти інформаційно-комерційного обслуговування учасників торговельних операцій.

Послуги оптових підприємств постачальникам (виробникам) товарів:

1.Полегшення постачальникам функції продажу товарів. Це ба­зується на знаннях оптовими підприємствами кон'юнктури ринку по­купців, а також їх участі у рекламуванні та стимулюючих програмах ви­робників та імпортерів, пов'язаних з розширенням попиту на їхні товари.

2.Зберігання товарних запасів. Оптові підприємства скорочують по­требу своїх постачальників в основному та оборотному капіталі, у витра­тах на зберігання товарів.

3.Полегшення фінансування виробничого процесу. Це досягається періодичними замовленнями і закупівлями оптовими підприємствами продукції у виробників. У результаті скорочується потреба останніх й оборотному капіталі.

4.Зниження кредитного ризику постачальників. Це досягається за рахунок кращої інформованості оптових підприємств щодо кредитос­проможності багаточисельних роздрібних підприємств.

5.Надання постачальникам ринкової інформації про кон'юнктуру попиту і продаж товарів. Це скорочує витрати виробників та імпортерів на проведення маркетингових досліджень ринку.

Оптовим підприємствам слід активніше надавати додаткові послуги, пов'язані з складською товаропереробкою, сортуванням, комплектацією партій товарів. До таких послуг можна віднести:

• допомога у складській переробці продукції безпосередньо на виробничих підприємствах;

• приймання продукції на відповідальне зберігання при дефіциті них можливостей у виробничих підприємствах;

• консалтинг з регулювання виробничих запасів готової продукції та організації складського господарства виробничого підприємства;

• надання інформаційних та маркетингових послуг (дослідження товарного ринку, надання даних про покупців, порядок транспорту­вання товарів, організацію роботи посередників та ін.).

Доцільність залучення оптовиків до виконання всіх або частини функцій виробничого підприємства щодо розподілу продукції, включа­ючи транспортування, зберігання, управління запасами, а також сервісного обслуговування та інформаційного забезпечення логістичних операцій, обумовлюється наявністю саме у них досвіду діяльності у сфері реалізації продукції та послуг, намаганням виробника і торговель­ного підприємства інвестувати кошти на здійснення основних виробни­чих функцій.

Послуги оптових підприємств для оптових покупців:

1.Полегшення функції закупівлі товарів. Оптові підприємства добре володіють кон'юнктурою пропозиції товарів на ринку і тим самим звільняють своїх покупців від необхідності пошуку джерел та умов за­купівлі товарів.

2.Підсортування товарів. Оптові підприємства мають можливість перетворити вузький виробничий асортимент товарів у широкий торго­вий асортимент, враховуючи потреби конкретних підприємств роздрібної торгівлі.

3.Зберігання товарних запасів. Звільняючи своїх покупців від необхідності зберігання повного набору товарів, оптовики скорочують по­требу покупців в основному і оборотному капіталі, зменшують витрати на зберігання продукції.

4.Доставка товарів покупцю. За рахунок доставки своїм транспор­том за графіком, оптимізації маршруту та завантаженості автомашин оп­тові підприємства скорочують сукупні витрати на транспортування то­варів.

5.Надання кредиту покупцям при розрахунках за поставлені товари. Це має особливе значення для дрібних і середніх підприємств роздрібної торгівлі.

6.Надання покупцям цінової, кон'юнктурної та іншої комерційної інформації, а також рекомендацій щодо продажу товарів та сервісного обслуговування кінцевих покупців.

При виборі того чи іншого конкретного оптового підприємства клієнти повинні мати деяку інформацію про нього. Необхідно знати: асортимент товарів, з яким має справу даний оптовик, його зону обслуго­вування; комерційне становище, що визначається тривалістю роботи на ринку; динаміку звітних показників за останні роки; структуру капіталу; керівний склад персоналу, його професіоналізм; оцінку даного оптовика партнерами; вміння залучати нових клієнтів; технічну оснащеність та

організацію технологічних процесів на складах; наявність зручних під'їзних шляхів до складів; систему обліку складських запасів; політи­ку цін, яку проводить оптовик.

Економічна діяльність посередництва обумовлюється виникненням і розвитком цілісних господарських систем, у яких між процесом вироб­ництва продуктів та їхнім споживанням виникає низка об'єктивно не­обхідних матеріальних процесів: затарювання, маркування, комплек­тація, вантаження, транспортування, складування, підготовка до споживання, розвантаження.

Перед контрагентами поставки товарів постає проблема вибору: або поділити ці необхідні функції з просування продукції від виготівника до споживача між собою, або делегувати частину цих операцій посеред­нику.