Основні вимоги щодо закупівлі товарів та послуг за державні кошти

Верховною Радою України прийнято Закон України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. Цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів.

Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання.

Цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі для товару (товарів), послуги (послуг) становить або перевищує 20 тисяч гривень, а для робіт - 50 тисяч гривень.

В основу функціонування системи закупівлі за державні кошти покладені такі принципи:

Ø максимальна економія та ефективність;

Ø добросовісна конкуренція серед учасників;

Ø відкритість та прозорість на всіх стадіях державних закупівель;

Ø недискримінація учасників;

Ø об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.

Для сприяння економічності і підвищення ефективності закупівель, а також для припинення зловживань необхідно досягнути максимального розвитку конкуренції, забезпечити справедливе ставлення до постачальників, що спрямовують свої заявки на реалізацію державного підряду, підвищити рівень відкритості та об’єктивності.

Зазначений принцип має особливе значення для країн, де економіка знаходиться на перехідному етапі. В умовах браку коштів при здійснення закупівель важливо закупівлі здійснювати на максимально вигідних умовах.

Добросовісна конкуренція серед учасників передбачає сувору заборону будь яких переговорів між організацією, що закуповує, і постачальниками з питань впливу на прийняття рішень про визначення переможця торгів.

Замовник зобов’язаний відхилити тендерну або кваліфікаційну пропозицію у разі, якщо він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати будь-якій службовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція про найм на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або на застосування замовником певного виду процедури закупівлі.

Замовник зобов’язаний відхилити тендерну або кваліфікаційну пропозицію у разі, якщо він має незаперечні докази того, що:

- фізичну особу, яка є учасником, було засуджено за злочин, вчинений під час здійснення процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому порядку;

- посадову особу учасника, яку призначено ним відповідальною за здійснення процедури закупівлі, було засуджено за злочин, пов’язаний з порушенням процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому порядку.

Інформація про відхилення тендерної або кваліфікаційної пропозиції та підстави для відхилення подається замовником у звіті про результати проведення процедури закупівлі та протягом семи календарних днів повідомляється учаснику, який допустив несхвальні дії, передбачені цією статтею.

Вітчизняні та іноземні виконавці беруть участь у процедурі закупівлі на рівних умовах, як правіло залучаються до участі без обмежень за винятком положень щодо захисту вітчизняного ринку.

Відкритість та прозорість державних закупівель.

З метою запобігання проявам корупції та формування ефективного конкурентного середовища у сфері закупівель замовник зобов’язаний забезпечити прозорість здійснення державних закупівель шляхом оприлюднення необхідної інформації, передбаченої цим Законом щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти за допомогою інформаційних систем у мережі Інтернет, а саме розмістити:

· планів закупівель;

· оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації;

· протокол розкриття тендерних пропозицій;

· акцепт тендерної пропозиції та повідомлення про результати торгів;

· запит щодо цінових пропозицій (котирувань);

· звіт про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всі додатки до нього;

· оголошення про результати проведеної процедури закупівлі;

· інформацію, що стосується розгляду карги, у разі її надходження (інформацію про тримання скарги, рішення одо розгляду скарги).

Процедура закупівлі не може здійснюватися до публікації оголошення про неї у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, та в інформаційних системах у мережі Інтернет.

Оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників додатково розміщуються у відповідних міжнародних виданнях або в інформаційних системах у мережі Інтернет англійською мовою у разі, якщо очікувана вартість предмета закупівлі перевищує суму, еквівалентну:

- для товарів - 200 тисячам євро;

- для послуг - 300 тисячам євро;

- для робіт - 4 мільйонам євро.

Недискримінація учасників забезпечується конкурсним відбором виконавців у процесі якого постачальник не може бути виключеним із процедури державних закупівель на підставі його національної належності. Тобто вітчизняні та іноземні учасники беруть участь у процедурі закупівлі на рівних умовах. Прозорі та справедливі процедури конкурентних торгів забезпечують можливість вибору найвигіднішої, з економічної точки зору, пропозицій

Об’єктивність та неупередженість оцінки тендерних пропозицій досягається:

∙ детальним вивченням та аналізом пропозицій;

∙ з’ясуванням з претендентами питань, які виникають під час вивчення пропозицій;

∙ відхиленням та поверненням претендентам пропозицій, де є суттєві недоліки;

∙ оцінкою та порівнянням пропозицій для визначення переможця конкурсу.

При цьому замовник повинен:

∙ вимагати від учасника надання інформації щодо його відповідності кваліфікаційним вимогам:

∙ наявність відповідного дозволу або ліцензії на виконання певних робіт чи послуг;

∙ наявність коштів, обладнання та працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

∙ сплата податків і зборів (обов’язкових платежів), передбачених законодавством України;

∙ здійснення підприємницької діяльності відповідно до положень його статуту.

Замовник не повинен встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.

Стадіями державних закупівель є:

∙ 1) затвердження кошторису (програми, плану використання державних коштів);

∙ 2) затвердження річного плану державних закупівель;

∙ 3) обрання і проведення процедур закупівель на підставі затвердженого кошторису (програми, плану використання державних коштів) та річного плану державних закупівель;

∙ 4) визначення переможця процедури закупівлі;

∙ 5) укладання договорів про закупівлю;

∙ 6) складання звіту про результати здійснення процедури закупівлі;

∙ 7) виконання договорів про закупівлю;

∙ 8) контроль за виконанням договорів про закупівлю.

Рахункова палата здійснює нагляд, контроль та координацію у сфері закупівель в межах компетенції, визначеної Конституцією України, Законом України “Про Рахункову палату” та іншими законами України.

Реалізацію основної мети Закону щодо створення конкурентного середовища у сфері закупівель забезпечує Антимонопольний комітет України, який є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг.

Державний нагляд, контроль та координація у сфері закупівель здійснюються Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг, Рахунковою палатою, Державною контрольно-ревізійною службою України, Державним казначейством України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики відповідно до Закону України “Про державну статистику”, правоохоронними органами в межах компетенції, визначеної Конституцією України та законами України.