Облік використання робочого часу та розрахунків заробітної плати.

Завдання з оперативного обліку працівників у військовій частині виконує кадровий орган (стройова частина), який оформляє прийом, переведення та звільнення з роботи на підставі різних документів - заяви працівника, наказів командира військової частини.

Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Для окремих категорій працівників чинним законодавством встановлена скорочена тривалість робочого часу, наприклад для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, працівників віком від 16 до 18 років, науково-педагогічних працівників, лікарів та інших.

Для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує командир військової частини за погодженням з профспілковим комітетом. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників скорочується на одну годину.

У разі роботи в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину.

За угодою між працівником і командиром військової частини яки під час прийняття на роботу, так і згодом може встановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності.

Облік та контроль за дотриманням розпорядку дня здійснюється у кожному структурному підрозділі шляхом ведення книги обліку робочого часу кожного працюючого.

У книзі відображаються табельний номер працівника, прізвище та ініціали, займана посада, час прибуття та вибуття з роботи. Щоденний запис у книзі підтверджується власноручним підписом працівника.

Обов’язки з ведення табельного обліку використання робочого часу покладаються на працівника структурного підрозділу, призначеного для виконання цієї роботи наказом командира військової частини.

На підставі даних книги та виправдних документів (наказів, листків непрацездатності, довідок тощо) складається табель обліку використання робочого часу. У ньому фіксуються такі дані: табельний номер працівника, його прізвище, ім’я та по батькові, кількість відпрацьованих годин і днів. У разі невиходу на роботу за поважних причин (відпустка, хвороба, відрядження тощо) або не поважних причин (прогул), запізнення або передчасного вибуття з роботи у табелі здійснюються відповідні відмітки.

У разі вибуття працівників у відпустку, відрядження до періоду, в який встановлена виплата заробітної плати, для здійснення з ними грошових розрахунків до фінансово-економічного органу подається окремий табель.

Заробітна плата при погодинній оплаті праці визначається відповідно до посадових окладів (тарифних ставок), кількості відпрацьованого часу згідно з табелем.

Розміри посадових окладів (тарифних ставок), а також надбавок і доплат до них для працівників медицини, науки, культури, освіти, спорту визначаються на підставі тарифікаційних списків, які складаються постійно діючою тарифікаційною комісією щорічно на кожного працівника.

Тарифікаційна комісія створюється наказом командира військової частини у складі заступника командира військової частини, начальника фінансово-економічного органу, начальника стройового відділення, особи, яка веде кадрову роботу, інших посадових осіб. Вона керується чинним законодавством щодо порядку оплати праці працівників, посадові оклади (тарифні ставки) яких залежать від рівня освіти, стажу роботи та інших чинників.

Тарифікаційні списки підписуються всіма членами комісії і затверджуються командиром військової частини.

Крім посадових окладів (тарифних ставок) працівникам встановлюються надбавки та доплати.

Працівникам, які виконують у тій самій військовій частині поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

За почасовою системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.

Робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі:

За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Порядок нарахування заробітної плати за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки робітникам, що мають дітей, та компенсації за невикористані відпустки встановлюється Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 із змінами та доповненнями. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати та забезпечення допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю здійснюється виходячи з розміру середньоденної (погодинної) заробітної плати.

Середньоденна (погодинна) заробітна плата розраховується, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки чи виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівнику, який проробив у військовій частині менше року, середня заробітна плата нараховується виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

У випадку звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки — працівникам, які мають дітей.

Фінансування витрат на заробітну плату здійснюється за окремою статтею (кодом економічної класифікації 1111 “Заробітна плата”). Видатки на виплату заробітної плати штатним працівникам відносяться на статтю 0223 кошторису Міністерства оборони, а тим, які утримуються за штатними розписами, — на відповідні статті кошторису, за рахунок яких утримуються структурні підрозділи військової частини, де працюють ці особи.