ТОП 10:

Стисла характеристика елементів фінансового забезпечення.



на сьогоднішній день виділяються такі елементи фінансового забезпечення:

v законодавчо-правова база, яка регламентує фінансове забезпечення;

v фінансове планування коштів на наступний рік;

v витребування коштів (складання фінансово-планових документів);

v отримання готівки з установи банку через органи Державного казначейства та зберігання у військовій частині;

v економічне і доцільне витрачання коштів;

v діловодство фінансово-економічної служби;

v бухгалтерський облік;

v звітність;

v фінансовий контроль за фінансово-господарською діяльністю і використанням коштів.

Отримані нетаємні накази і вказівки обліковуються в “Книзі обліку бланків суворого обліку та керівних документів по фінансово-економічній службі” (форма №46). На кожний вид керівних документів в книзі відкривається окремий особовий рахунок. Наприклад, “Накази Міністра оборони”, “Збірники вказівок Департаменту фінансів Міністерства оборони України”.

Забезпечуючі фінансові органи щодо забезпечення законодавчо-правового зобов’язані:

Ø надавати командирам всіх ступенів допомогу в організації і правильному веденні фінансового господарства;

Ø своєчасно забезпечувати їх керівними документами;

Ø здійснювати контроль за виконанням вимог керівних документів при здійсненні фінансово-господарської діяльності;

Ø давати роз’яснення з фінансових питань згідно із законами України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами і директивами Міністра оборони України та директивами Генерального штабу Збройних Сил України, а також вказівками Департаменту фінансів МО України.

Ведення обліку керівних документів з фінансових питань, систематичне внесення до них змін та доповнень на практиці називають кодифікаційною роботою фінансово-економічної служби.

Фінансове планування - це діяльність по формуванню, розподілу й використанню цільових централізованих і децентралізованих грошових фондів, які спрямовуються на задоволення потреб Збройних Сил України.

Підставамидля проведенняфінансового планування є:

v накази та директиви Міністра оборони України, директиви начальника Генерального штабу МО України, накази та директиви командувачів видів Збройних Сил (оперативних командувань), вказівки та роз’яснення забезпечуючих фінансових органів;

v чисельність особового складу військ згідно їх штатів та штатних розписів (дані використовуються для визначення потреб в коштах для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та заробітної плати працівникам);

v норми на витрати коштів і матеріального забезпечення;

v річні плани: план бойової підготовки військ (планування потреб в коштах на утримання та обладнання об’єктів бойової та фізичної підготовки), господарські плани, план економічної роботи (заходи по економії матеріальних засобів та коштів);

v ступінь забезпеченості військової частини матеріальними ресурсами;

v дані про витрачання коштів за минулий рік, а також відомості про забезпечення військ майном та матеріалами.

Відповідальність за планове та своєчасне планування коштів несуть командир військової частини, начальник фінансового органу і відповідні посадові особи по окремим кошторисним підрозділам.

На практиці виділяють наступніетапи фінансового плануванняу військовій частині:

1) організаційний (початок квітня);

2) визначення потреби в коштах на наступний рік, складання фінансово-планових документів та їх подання до забезпечуючого фінансового органу (до 3 травня);

3) витребування коштів в рахунок призначень (протягом року);

4) уточнення потреби в коштах (обов’язково на початку листопада, при необхідності - протягом року).

Кошторис військової частини є основним фінансово-плановим документом, який підтверджує її повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання функцій та досягнення поставлених завдань відповідно до бюджетних призначень.

Основними фінансово-плановими документами військової частини є:

v кошторис військової частини;

v план асигнувань за видатками загального фонду, затвердженими у кошторисі для загального фонду;

v зведення показників спеціального фонду кошторису (з додатками до них, у яких показники доходів і видатків приведені у відповідність до класифікації видатків за кошторисом МО України у розрізі кодів економічної класифікації та статей витрат);

v заявка на потребу в коштах на відповідний період;

v кошторис видатків;

v розрахунок потреби в коштах за параграфом (КЕКВ), статтею (форма №1/фс);

v розрахунок надходжень коштів від економічної та господарської діяльності (форма №1а/фс).

v заявка на додаткове призначення коштів (форма № 9/фс);

v донесення про зменшення призначень (форма № 10/фс);

Організація роботи по фінансовому плануванню в військовій частині включає:

· подання начальником фінансового органу на початку квітня поточного року рапорту з проханням видати наказ командира військової частини про проведення фінансового планування на наступний рік та проекту цього наказу;

· видання наказу командира військової частини з постановкою задач про організацію роботи з фінансового планування на наступний рік;

· складання відповідними начальниками служб за напрямками своєї діяльності детальних розрахунків на кошти, які потрібні у наступному році (за формою № 1/фс), та кошти, які планується отримати від господарської та економічної діяльності (за формою 1а/фс);

· складання начальником фінансового органу військової частини розрахунку потреби в коштах на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям та заробітної плати працівникам за штатом, а також разом з відповідними начальниками служб, у віданні яких знаходяться кошторисні підрозділи, - розрахунку потреби в коштах на виплату заробітної плати працівникам за штатними розписами;

· перевірку начальником фінансового органу військової частини складених начальниками служб розрахунків доходів та видатків відносно законності та господарської і економічної доцільності видатків, що плануються за кошторисними підрозділами, які знаходяться у їх віданні;

· доповідь начальником фінансового органу разом з начальниками служб перевірених розрахунків командиру військової частини і, за його вказівкою, складання фінансово-планових документів.

Кошториси військової частини, плани асигнувань за видатками загального фонду, затвердженими у відповідному кошторисі, та зведення показників спеціального фонду відповідного кошторису з додатками до них складаються у двох примірниках за кожною програмою, що використовується військовою частиною. Фінансово-планові документи підписуються командиром військової частини та начальником фінансового органу і до 3 травня поточного року подаються на затвердження до забезпечуючого фінансового органу за наступною схемою:

· військові частини, які безпосередньо фінансуються з центру, – директору Департаменту фінансів Міністерства оборони України;

· військові частини, які фінансуються безпосередньо фінансовими органами видів Збройних Сил України, оперативних командувань, – їх фінансово-економічним управлінням;

До кошторису військової частини, плану асигнувань за видатками загального фонду, затвердженими у кошторисі, та зведень показників спеціального фонду кошторису додається пояснювальна записка, у якій приводяться обґрунтування заявлених сум та причин збільшення (зменшення) видатків у порівнянні з видатками минулого року, і розрахунки потреби в коштах (форма № 1/фс) та розрахунки доходів (форма № 1а/фс) за кожним видом діяльності у відповідності до кодів економічної класифікації видатків та статей витрат за кошторисом Міністерства оборони України.

Для отримання додаткових призначень та затвердження довідок про внесення змін до кошторису та плану асигнувань військова частина подає забезпечуючому фінансовому органу заявку (форма № 9/фс).

У разі, коли протягом року потреба в коштах зменшилася військова частина, не чекаючи встановлених термінів уточнення річних призначень, негайно надає забезпечуючому фінансовому органу донесення про зменшення призначень (форма № 10/фс) та довідку про внесення змін до кошторису та плану асигнувань.

Зміни до кошторису і плану асигнувань вносяться у разі:

· необхідності перерозподілу видатків за економічною класифікацією;

· прийняття нормативного акту щодо передачі повноважень та бюджетних асигнувань від одного розпорядника іншому;

· прийняття рішення щодо розподілу централізованих нерозподілених бюджетних асигнувань між розпорядниками;

· необхідності збільшення видатків спеціального фонду бюджету внаслідок перевищення надходжень до цього фонду над врахованими у бюджеті на відповідний рік;

· прийняття рішення щодо скорочення (обмеження) видатків загального фонду бюджету в цілому на рік.

Таким чином, визначення потреби в коштах, складання фінансово-планових документів витрат є лише початком процесу планування. Планомірне фінансове забезпечення потреб військової частини досягається складанням реальних фінансово-планових документів та контролем за їх виконанням.

В процесі фінансового забезпечення особлива увага звертається на такий елемент, як отримання готівки з реєстраційних і спеціальних реєстраційних рахунків та її зберігання.

Касове та розрахункове обслуговування військ здійснюється через органи Державного казначейства та Національного банку України.

Дані про потребу в готівці для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям і заробітної плати робітникам і службовцям начальник фінансового органу бере з підсумків граф “До видачі на руки” роздавальних та розрахунково-платіжних відомостей.

Крім того, начальник фінансово-економічної служби повинен враховувати залишок готівки в грошовому сейфі і можливі надходження готівки за платне майно, паливо, повернення підзвітних сум і інші. Готівка знімається з рахунку в такій сумі, щоб після здійснення всіх операцій до кінця робочого дня, залишок грошей у грошовому сейфі не перевищував норми, встановленої для даної частини.

Одержання готівки з установи банку проводиться касиром частини або іншим уповноваженим працівником фінансово-економічної служби, якщо посада касира штатом частини не передбачена.

Для отримання готівки з рахунку військовою частиною подаються до органів державного казначейства наступні документи:

v заявка на видачу готівки;

v реєстр платіжних документів;

v грошовий чек, який виписується представником Державного казначейства або військової частини, підписується начальником і головним бухгалтером відділення Державного казначейства та засвідчується гербовою печаткою цього відділення;

v платіжне доручення на суму грошового чека на перерахування грошей з рахунку військової частини у відділенні Державного казначейства на рахунок, відкритий для відділення Державного казначейства в установі банку групи 257 “Кошти для виплати”, з якого готівка отримується військовою частиною;

v при отриманні готівки на виплату заробітної плати працівникам – платіжні доручення на перерахування коштів за належністю (податок з доходів фізичних осіб, внески до пенсійного фонду, фондів соціального страхування тощо).

Успішному вирішенню задач повного фінансового забезпечення бойової та гуманітарної підготовки, життя та побуту військ сприяє суворе дотримання принципів витрачання державних коштів усіма посадовими особами військової частини, яким надані відповідні права.

1) Одним з основних принципів є планомірне і суворо доцільне використання коштів, які відпущені військовій частині. Згідно з цим принципом, перерахування військовим частинам коштів та їх витрачання здійснюється відповідно до планів заходів з бойової підготовки, господарських планів, планів капітального будівництва і ремонту, тощо. При цьому кошти за кошторисом МО України можуть витрачатися тільки на ті цілі, на які вони відпущені, тобто в суворій відповідності до чинного законодавства.

2) Наступний принцип витрачання коштів - дотримання норм витрат, правил придбання матеріальних цінностей, вимог касової та розрахункової дисциплін.

При витрачанні коштів військові частини повинні суворо дотримуватися встановлених норм виплати грошового забезпечення і заробітної плати, тощо. Виплата грошового забезпечення та заробітної плати особовому складу повинна проводитись у встановлені терміни та у розмірах, встановлених відповідно до діючого законодавства.

3) Режиму економії, як одного з принципів господарювання, повинні дотримуватися усі військові частини. Режим економії вимагає бережливого відношення до державної власності, систематичного зменшення витрат, раціонального використання матеріальних засобів і коштів.

4) При витрачанні коштів військові частини повинні дотримуватися принципу обов’язкової документальної звітності і контролю. Відповідно до цього принципу кожна витрата коштів має бути підтверджена грошовим виправдувальним документом, правильно оформленим згідно з вимогами Положення про фінансове господарство військової частини. Усі операції щодо витрачання коштів підлягають ретельній перевірці як посадовими особами, відповідальними за їх виконання, так і органами фінансового контролю.







Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.204.191.31 (0.018 с.)