Особливості фізико-географічного

ПОЛОЖЕННЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

(урок-експедиція для учнів 8-9 класів)

Мета: формувати уявлення учнів про особливості географічного положення Кіровоградщини та своєї місцевості на карті України, Європи, геологічну будову, рельєф та корисні копалини; розвивати навички роботи в групах із статистичними матеріалами та різними джерелами географічної інформації краєзнавчого значення.

Обладнання: фізичні карти України та Кіровоградської області, словники-довідники геологічних термінів, маршрутні карти-завдання, видання «Кіровоградщина. Історія та сучасність центру України» (автори: Б. Кузик, В. Білошапка), супутникова фотографія села Аджамка та карта села, ілюстративні матеріали.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Учитель.

В світі є краї багаті, Та дорожчий той, де в хаті Слухав ти пісні матусі, Де живуть твої всі друзі, Де спинався ти на ноги, І куди тебе дороги Знов ведуть, немов до Риму,

Де душа твоя незримо Вже давно перебуває, – Кращих бо країв немає … Для одних – то сиві гори, Для онаких – синє море, А для нас, синів козацьких, Спів степів Кіровоградських!

Безумовно, ви здогадалися, нашу роботу присвятимо вивченню рідної Кіровоградщини – «степової перлини» України, де все надзвичайно знайоме і близьке кожному з нас. Оглянемося довкола – і ще раз переконаємося, що рідна домівка, вулиця, село, район – це те, без чого не існує Батьківщина. А щоб краще зрозуміти значення свого краю, звернемося до його історії.

Історична довідка. Тепер уже далекого 1939 року на карті України з’явилася Кіровоградська область. Вона стала спадщиною південної Київщини та північної Херсонщини, східного Поділля та західної Катеринославщини, ще й невеличкої частинки Полтавщини. Цей край став місцем, який подарував світові багато славетних вчених, громадських діячів, письменників, поетів, непересічних талановитих особистостей, нині відомих всьому світу. Досить згадати Івана Карпенка-Карого і Василя Сухомлинського, Юрія Яновського і Георгія Флоровського, Володимира Винниченка і Григорія Зінов’єва, Марка Кропивницького і Юрія Олешу.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Учитель. Для того, щоб дізнатися якнайбільше про Кіровоградську область, згадаємо вже знайомий вам матеріал, який і допоможе нам у роботі.

- За яким планом оцінюють географічне положення певної території?

- Що таке «географічні координати»? В яких широтах та довготах простягається Україна?

- Скільки геологічних ер та періодів пройшла у своєму розвитку Земля?

- Які сліди цього розвитку залишилися в центральній частині України?

- Що таке «рельєф»? Які типи рельєфу переважають в центральній частині України?

- Як класифікують корисні копалини за способом утворення та за господарським використанням?

Учитель. А тепер ці знання використаємо для оцінки географічного положення, особливостей геологічної будови, рельєфу та корисних копалин нашої області.

ІІІ. Основна частина уроку

Учитель. Вивчення будь-якої території найдостовірніше, якщо його проводять безпосередньо на місцевості. Ми матимемо таку можливість під час дослідження свого рідного села. А познайомитися з усією областю ми спробуємо сьогодні, відправившись у заочну експедицію. І, оскільки ми спробуємо одночасно досліджувати всю територію, то створимо в класі 3 групи. Кожна отримає маршрутний лист-завдання. Через 10 хвилин ви проінформуєте інші групи про результати ваших досліджень.

Розпочнемо ж нашу експедицію спільним засіданням груп, на якому маємо визначити особливості географічного положення області, Кіровоградського району та села Аджамка.

Маршрутний лист.

1. Визначіть положення Кіровоградської області та свого села на карті Європи та України.

2. Знайдіть на карті та запишіть крайні точки області.

3. Яку протяжність має область із заходу на схід, з півночі на південь. Якою є ця відстань від нашого населеного пункту?

4. З якими областями межує Кіровоградщина? З якими районами межує Кіровоградський район?

5. Оцініть положення області щодо водних об’єктів.

6. Зробіть висновок про значення географічного положення області, району та свого села.

(Учні працюють з картами України та Кіровоградської області. Відповідають на питання, які записані на першому маршрутному листі, та наносять крайні точки, сусідні області, географічний центр України на картосхеми Кіровоградської області).

Очікувана інформація:

Кіровоградська область займає площу 24,6 тис. кв. км. Це – 4,07 % території України або 11-е місце серед інших областей. Розташована Кіровоградщина в центральній частині України, у межиріччі Дніпра та Південного Бугу. На півночі межує з Черкаською, на північному-сході – з Полтавською, на сході й південному сході – з Дніпропетровською, на півдні – з Миколаївською, на південному заході – з Одеською, на заході – з Вінницькою областями. У Добровеличківському районі за 105 км на захід від обласного центру розташований географічний центр України – смт Добровеличківка (48°21' пн. ш та 31°10' сх. д.) Протяжність області зі сходу на захід – понад 300 км, а з півночі на південь – майже 150 км. Крайні точки Кіровоградщини розташовані поблизу таких населених пунктів: північна – смт Власівка, південна – с. Юр’ївка Веселівської сільської ради Бобринецького району, західна – с. Котовка Гайворонського району, східна – с. Куцеволівка Онуфрієвського району. Відстань від Кіровограда до Києва залізницею – 392 км, шосейними дорогами – 317 км. Сприятливими факторами географічного розташування області є безпосереднє сусідство з розвинутим в промисловому відношенні Придніпров’ям, наявність густої мережі транзитних залізниць та автомагістралей, газопроводів та нафтопроводів, вихід до Дніпра. Кіровоградщина лежить у межах двох природних зон – лісостепової та степової. Агрокліматичні та агрогрунтові умови сприятливі для розвитку сільського господарства.

Кіровоградський район розташований в центральній частині області і є приміським районом міста Кіровограда. Межує на північному сході зі Знам’янським районом, на півночі – з Олександрівським, на північному заході – з Новомиргородським, на півдні – з Компаніївським, на сході – з Новгородківським, на заході – з Маловисківським, на південному заході – з Новоукраїнським. Крайні точки району: північна – с. Оситняжка, південна – с. Федорівка, західна – с. Олено-Косогорівка, східна – с. Медерове. Загальна площа району – 1,6 тис. кв. км.

Наше село знаходиться в східній частині району на відстані 27 км від обласного центру (див. супутникову фотографію села).

Підсумок роботи.

Поглянь на карту України,

Там в центрі видна іздаля

Багата, щедра, моя рідна

Кіровоградщини земля!

 

Що в центрі України – правда щира,

Добровеличківка це підтвердила.

Стоїть поважно камінь при дорозі

Серед степів у верболозі.

 

Проїдеш з заходу на схід –

Залишиш в триста кілометрів слід.

А з Власівки до Юр’ївки пройдеш,

То в половину менше ти знайдеш.

 

Черкащина – північний наш сусід,

А Полтавщина та Дніпропетровщина – на схід.

Одеська й Миколаївська до моря простяглися,

А гайворонці з вінничанами зустрілися.

 

На сході області Дніпро тече

І виручає нас його «плече».

Немов артерії від серця, водоводи

Несуть з Дніпра на правий берег води.

 

До моря з області далеко.

Вона – «перлина степова».

Їй ніжну і хвилясту пісню

Зелене море заспіва.

 

На придніпровських сивих кручах

Та на долинах річкових

Лежить і мріє наша область,

Чекає подвигів нових.

Учитель. А тепер до роботи приступають експедиції.

І експедиція має дослідити особливості геологічної будови.

Маршрутний лист № 1.

Робота з картами атласу.

1. За геологічною картою визначити:

- які тектонічні структури лежать в основі території Кіровоградської області;

- породи якого віку найпоширеніші на території області;

- які породи приурочені до основних тектонічних структур.

2. Перегляньте фотографії відслонень. Проаналізуйте характер їх залягання. Як пояснити таку будову? Що ви спостерігали у відслоненнях та піщаному кар’єрі на території нашого села?

3. Використайте джерела додаткової інформації (Б. Кузик, В. Білошапка. Кіровоградщина. Історія та сучасність центру України. І том, с. 14) та підготуйте дані про потужність осадкових відкладів, будову кристалічного фундаменту.

4. Поясніть геологічні терміни: «денудаційна поверхня», «процеси вивітрювання», «лесові породи», «алювій».

5. Зробіть висновок про унікальність та господарське значення геологічних відкладів.

Очікувана інформація:

У геоструктурному відношенні Кіровоградська область лежить у межах центральної частини Українського кристалічного щита – Кіровоградського тектонічного блоку і Білоцерківсько-Одеського тектонічного блоку.

Кристалічний фундамент утворений протерозойськими метаморфізованими породами (гранітами, гнейсами, сланцями), зібраними в лінійні складки, та їхніми продуктами вивітрювання. Відслонюються ці породи лише в річкових долинах. Осадочний чохол потужністю від кількох до 150 м залягає на денудаційній поверхні фундаменту. На всій території в його будові беруть участь кайнозойські, лише на крайньому північному заході – також мезозойські відклади. Палеоген представлений пісками, бурим вугіллям, глинами, мергелями, неоген – піщано-глинистими відкладами полтавської і балтської свит. Повсюдно поширені нижньоантропогенові червоно-бурі глини. Антропогенові відклади на плато представлені лесами, у річкових долинах – давнім і сучасним алювієм.

Кіровоградський район розмістився на потужному шарі порід докембрійського походження, вкритий товщами осадкових порід від 5 до 50 метрів. Виходи кристалічних порід зустрічаються в долинах річок, на схилах балок та ярів.

На території нашого села на південній його околиці є унікальна геологічна пам’ятка – значний вихід докембрійських порід на поверхню в долині р. Аджамки.

ІІ експедиція маєдослідити особливості рельєфу.

Маршрутний лист № 2.

1. Робота з атласами:

- визначити положення області щодо крупних одиниць рельєфу;

- оцінити абсолютні висоти в різних частинах області, знайти точку з максимальною та мінімальною висотами;

- чим пояснюється наявність балкового рельєфу? Необхідно показати його на карті;

- чи спостерігається вплив річок на формування рельєфу області?

2. Перегляньте фотографії різних куточків Кіровоградщини. Що ви можете сказати про особливості рельєфу?

3. Які особливі риси має рельєф Кіровоградського району та нашого села?

4. Поясніть географічні терміни: «абсолютна висота», «відносна висота», «карстові форми рельєфу», «акумуляція».

5. Зробіть висновок про особливості та значення рельєфу Кіровоградщини, свого району та села.

Очікувана інформація:

Область лежить в межах Придніпровської височини. Поверхня її – хвиляста рівнина заввишки 150-250 м (найвища точка – 269 м – у верхів’ї р. Чорний Ташлик, мінімальна – 39 м – у заплаві Інгулу). Характерне чергування вододільних плато з глибоко врізаними долинами річок. Розвинута яружно-балкова сітка. Найбільше розчленована північно-східна частина області (Дніпровсько-Інгулецьке межиріччя), де густота ярів і балок досягає 1 км на 1 кв. км. У цій частині області поширені також водно-льодовикові форми рельєфу у вигляді прохідних долин. Льодовик вкривав північну частину Кіровоградщини, його південна межа проходила приблизно по лінії Верхівка (Черкаська область) – Бірки – Омельгород – Триліси – Федорівка – Іванівці – Федірки – Янів – Миронівка – Талова Балка – Іванівка – Лозуватка (Онуфріївський район). Річкові долини та балки добре вироблені. У місцях, де на поверхню виходять кристалічні породи Українського щита, вони мають скельні круті схили, спостерігається чергування розширених ділянок (2-3 км) та вузьких, каньйононоподібних. У річищах трапляються перекати і пороги.

На території Кіровоградського району розміщена хвиляста лесова рівнина. Найвища точка над рівнем моря – могила Шрейтилева (217 м). Вона знаходиться на північний захід від с. Федорівки.

Село Аджамка лежить в долині р. Аджамки та р. Чорної на висотах 150-160 м над рівнем моря.

ІІІ експедиція маєдослідити мінерально-сировинну базу.

Маршрутний лист № 3

1. Робота з атласами:

- які види корисних копалин поширені на території Кіровоградщини?

- в якій частині переважають осадкові, які, чому?

- де розміщені рудні, які, чому?

- родовища яких корисних копалин розробляються в нашому районі?

2. Проаналізуйте таблицю «Мінерально-сировинна база Кіровоградщини». Визначте кількість родовищ за окремими видами корисних копалин, що розробляються на сьогоднішній день, їх балансові запаси та об’єми видобутку.

3. Уточніть місце нашого району в загальному видобутку мінеральної сировини.

4. Поясніть терміни: «консервування родовищ», «стратегічна сировина», «експорт», «перспективні родовища».

Очікувана інформація:

Надра Кіровоградщини багаті на корисні копалини. Тут залягають значні поклади бурого вугілля (частина Дніпровського буровугільного басейну), розвідано понад 30 родовищ. Є родовища горючих сланців (Бовтиське родовище), торфу. На сході області – поклади залізної руди, в тому числі залізистих кварцитів (Криворізький залізорудний басейн), на Побужжі – нікелево-хромові руди, а також графіт (Заваллівське родовище).Є золотоносні породи. Поширені різні будівельні матеріали (сірий і рожевий граніт, габро, лабрадорит, кварцит, мергель, вогнетривкі й цегельно-черепичні глини, каолін, пісковики, будівельні й склянисті піски тощо), трепел, амфіболіти.

У межах Кіровоградського району утворилися великі родовища вторинного каоліну, урану, граніту, золотої руди та інших рідкісних металів. Вторинний каолін видобувається з 1930 року. Гранітні блоки та пиляні плити Крупського родовища користуються великим попитом не тільки на території України, а й за кордоном. Крім них на території району залягають крейда, вогнетривкі глини, будівельні піски.

(Після виконання поставлених завдань члени експедицій звітують про результати досліджень. Інші учні заповнюють ці дані у свої картки).

ІV. Підсумкове узагальнення

Учитель. Перегляньте ще раз виконані вами завдання.

- Чи можемо ми сьогодні стверджувати, що зручне розташування та природні ресурси – це та основа для Кіровоградщини, яка сприятиме швидкому піднесенню її економічного процвітання? Доведіть свою думку.

(Відповіді учнів).

Цікаві матеріали до нашої теми зібрані в обласному краєзнавчому музеї. Його виставки та експозиції узагальнюють роботи видатних учених-краєзнавців, містять колекції унікальних знахідок геологів, палеонтологів, ґрунтознавців, біологів, зоологів. Ми обов’язково познайомимося з ними, і тоді ви ще раз переконаєтеся в особливості, неповторності та значних багатствах рідної Кіровоградщини.

У світі є краї багаті Природою щедро наділені. Та землі Кіровоградщини Також ресурсами не обділені.

І з гордістю ми говоримо, А в серці надію плекаємо, Що будем найкращою областю В слов’янському щедрому краї.

V. Творче завдання

-Підготувати повідомлення за заповненими на уроці схемами.

- Відшукати в матеріалах періодичної преси інформацію, що доповнить вивчену на уроці тему.

- Систематизувати у вигляді опорної схеми матеріали про положення, рельєф та корисні копалини свого села.

Список використаних джерел:

1. Заповідні куточки Кіровоградської землі. – Колектив авторів під заг. ред. д.б.н. Т.Л. Андрієнко. Кіровоград: ТОВ «Імекс-ЛТД», 2008. – 245 с.

2. Кузик Б.М., Білошапка В.В. Кіровоградщина: історія та сучасність центру України: В 2 т. / Б.М. Кузик, В.В. Білошапка. – Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2005.

3. Маринич О.М. Географічна енциклопедія України: В 3-х т. / О.М. Маринич. – Т. 2. – К.: «Українська Радянська Енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1990.

С.П. Гнатенко,

учитель історії та правознавства

Новоукраїнської гімназії № 7

Новоукраїнської районної ради