VI. Особливості анатомії птиці

232. Кількість шийних хребців у гуски:

а) 7-10;

б) 14-15;

в) 13-14;

г) 17-18;

д) 18-19

 

233. Кількість шийних хребців у курки:

а) 7-10;

б) 14-15;

в) 13-14;

г) 17-18;

д) 18-19

 

234. Кількість шийних хребців у качки:

а) 7-10;

б) 14-15;

в) 13-14;

г) 17-18;

д) 18-19

 

235. Для хребців якого відділу хребетного стовпа птиці характерним є слабко розвинуті остисті відростки, суглобові поверхні тіл хребців мають сідлоподібну форму, що дає змогу рухатись у сагітальній і фронтальній площинах:

а) шийний відділ;

б) грудний відділ;

в) поперековий відділ;

г) крижовий відділ;

д) хвостовий відділ

 

236. Кількість грудних хребців у гуски і качки:

а) 7;

б) 10;

в) 13;

г) 9;

д) 8

 

237. Кількість грудних хребців у курки:

а) 7;

б) 10;

в) 13;

г) 9;

д) 8

 

238. Для хребців якого відділу хребетного стовпа птиці характерним є наявність сідлоподібного суглобу між першими двома хребцями, хребці з 2-го по 5-й зростаються в суцільну кістку, 6-й хребець рухомо з’єднаний з 5-м і 7-м хребцями, а 7-й хребець цього відділу і 1-й хребець сусіднього відділу зрослись, остисті відростки утворюють один спільний гребінь, поперекові відростки зливаються в суцільну гряду, на вентральних поверхнях хребців розвинуті особливі вентральні остисті відростки:

а) шийний відділ;

б) грудний відділ;

в) поперековий відділ;

г) крижовий відділ;

д) хвостовий відділ

 

239. Гребінь груднини в птиці називається:

а) куприк;

б) кіль;

в) цівка;

г) воло;

д) шпора

 

240. Кіль у птиці – це:

а) хвостова кісточка;

б) гребінь груднини;

в) заплесно-плеснова кістка;

г) випин на стравоході;

д) кістковий відросток на цівці

 

241. Pygostil у птиці – це:

а) хвостова кісточка;

б) гребінь груднини;

в) заплесно-плеснова кістка;

г) випин на стравоході;

д) кістковий відросток на цівці

 

242. Хвостова кісточка в птиці називається:

а) куприк;

б) кіль;

в) цівка;

г) воло;

д) шпора

 

243. Серед кісток мозкового відділу черепа птиці відсутня:

а) os temporale;

б) os parietale;

в) os interparietale;

г) os ethmoidale;

д) os sphenoidale;

є) os occipitale;

е) os frontale

244. Оs sphenoidale у птиці має лише:

а) alae temporales;

б) processus pterygoideus;

в) alae orbitalis;

г) os presphenoidale;

д) os basisphenoidale

 

245. В os ethmoidale птиці відсутні:

а) lamina cribrosa;

б) lamina perpendicularis;

в) lamina orbitalis;

г) labyrinthus ethmoidalis

 

246. Серед кісток лицьового відділу черепа птиці, на відміну від ссавців, виділяється:

a) os nasale;

б) os incisivum;

в) os palatinum;

г) vomer;

д) mandibula;

є) os quadratus;

е) os pterygoideum

 

247. До скелета плечового поясу птиці входить:

a) scapula;

б) os brachii;

в) clavicula;

г) os coracoideus;

д) radius

 

248. До скелета тазового поясу птиці входить:

a) os femoris;

б) os ilium;

в) tibia;

г) os ischii;

д) os pubis

 

249. До скелета вільної грудної кінцівки (крила) птиці входить:

a) scapula;

б) os brachii;

в) ulna;

г) radius;

д) clavicula;

є) ossa manus

 

250. У проксимальному ряду зап’ястка птиці розміщені:

а) os carpi radiale-intermedium;

б) os carpi radiale;

в) os carpi intermedium;

г) os carpi ulnare;

д) os carpi accessorium;

є) os carpi ulnare-accessorium;

е) os carpi intermedium-ulnare

 

251. У птиці на кисті розвинуті пальці:

а) II, III, IV;

б) II, III;

в) III, IV;

г) I, II;

д) IV, V;

є) III, IV, V;

е) I, II, III

 

252. До скелета вільної тазової кінцівки птиці входить:

a) os femoris;

б) os ilium;

в) tibia;

г) os ischii;

д) os pubis

є) ossa pedis;

е) fibula

 

253. Цівка у птиці – це:

а) хвостова кісточка;

б) гребінь груднини;

в) заплесно-плеснова кістка;

г) випин на стравоході

 

254. Os tarsometatarsi у птиці називається:

а) куприк;

б) кіль;

в) цівка;

г) воло;

д) шпора

 

255. Os tibiotarsi у птиці утворюється в результаті злиття:

а) проксимального та середнього рядів кісток заплесна;

б) середнього та дистального рядів кісток заплесна;

в) великої гомілкової кістки та проксимального ряду кісток заплесна;

г) дистального ряду кісток заплесна та кісток плесна

д) середнього, дистального рядів кісток заплесна та кісток плесна

 

256. Цівка в птиці утворюється в результаті злиття:

а) проксимального та середнього рядів кісток заплесна;

б) середнього та дистального рядів кісток заплесна;

в) великої гомілкової кістки та проксимального ряду кісток заплесна;

г) дистального ряду кісток заплесна та кісток плесна

д) середнього, дистального рядів кісток заплесна та кісток плесна

 

257. Кістковий відросток на цівці в півня називається:

а) куприк;

б) кіль;

в) шпора;

г) воло

 

258. Шпора в півня – це:

а) хвостова кісточка;

б) гребінь груднини;

в) заплесно-плеснова кістка;

г) випин на стравоході;

д) кістковий відросток на цівці

 

259. Похідними шкірного покриву птиці є:

а) потові залози;

б) гребінці, борідки, сережки, корали;

в) куприкова залоза;

г) пір’я;

д) дзьоб;

є) сальні залози;

е) шпори;

ж) луска тазових кінцівок

 

260. У птиці із залоз шкіри є:

а) gl. sudoriferae;

б) gl. uropigii;

в) gl. sebaceae;

г) gl. lactiferae

 

261. У птиці відсутні:

а) м’язи грудної клітки;

б) черевні м’язи;

в) жувальні м’язи;

г) лицеві м’язи;

д) м’язи крил;

є) м’язи тазових кінцівок

262. Травна трубка птиці послідовно складається з наступних органів:

а) ротоглотка, стравохід, шлунок, дванадцятипала кишка, порожня кишка, клубова кишка, сліпа кишка, ободова кишка, пряма кишка;

б) ротоглотка, стравохід, шлунок, дванадцятипала кишка, порожня кишка, клубова кишка, ободова кишка, пряма кишка;

в) ротоглотка, стравохід, шлунок, дванадцятипала кишка, порожня кишка, клубова кишка, сліпі кишки, пряма кишка;

г) ротоглотка, стравохід, шлунок, дванадцятипала кишка, порожня кишка, клубова кишка, сліпа кишка, ободова кишка;

д) ротоглотка, стравохід, шлунок, дванадцятипала кишка, порожня кишка, клубова кишка, сліпа кишка;

є) ротоглотка, стравохід, шлунок, дванадцятипала кишка, порожня кишка, клубова кишка, ободова кишка;

е) ротоглотка, стравохід, шлунок, дванадцятипала кишка, порожня кишка, сліпа кишка, пряма кишка

 

263. У птиці ingluvies – це випин на:

а) м’язовій частині шлунку;

б) залозистій частині шлунку;

в) стравоході;

г) яйцепроводі;

д) клубовій кишці

 

264. У птиці випин на стравоході називається:

а) infundibulum;

б) isthmus;

в) ingluvies;

г) calamus;

д) scapus

 

265. Скільки камер має шлунок птиці:

а) одну;

б) дві;

в) три;

г) чотири;

д) п’ять

 

266. Середня (тонка) кишка птиці складається з:

а) дванадцятипалої, порожньої та клубової кишок;

б) дванадцятипалої та порожньої кишок;

в) дванадцятипалої та клубової кишок;

г) порожньої та клубової кишок;

д) порожньої та двох клубових кишок

 

 

267. Печінка птиці складається із наступних часток:

а) правої;

б) квадратної;

в) лівої;

г) хвостатої

 

268. Задня (товста) кишка птиці складається з:

а) двох сліпих та прямої кишок;

б) сліпої, ободової та прямої кишок;

в) двох сліпих, двох ободових та прямої кишок;

г) ободової та прямої кишок;

д) сліпої та ободової кишок

 

269. Кінцевим відділом кишкової трубки птиці є:

а) воло;

б) куприк;

в) клоака

 

270. У передній відділ клоаки - coprodeum відкриваються:

а) пряма кишка;

б) клоакальна сумка;

в) сечоводи;

г) статеві шляхи

 

271. У середній відділ клоаки - urodeum відкриваються:

а) пряма кишка;

б) клоакальна сумка;

в) сечоводи;

г) статеві шляхи

 

272. У задній відділ клоаки - proctodeum відкриваються:

а) пряма кишка;

б) клоакальна сумка;

в) сечоводи;

г) статеві шляхи

 

273. Кожна половина носової порожнини птиці має хрящові раковини:

а) одну;

б) дві;

в) три;

г) чотири

 

274. Остов гортані птиці утворюють хрящі:

а) кільцеподібний;

б) щитоподібний;

в) черпакуваті;

г) надгортанник

 

275. Гортань (верхня гортань) у птиці розташована в:

а) ділянці ротоглотки;

б) краніальній частині трахеї;

в) середній частині трахеї;

г) ділянці біфуркації трахеї

 

276. Співоча (нижня) гортань у птиці розташована в:

а) ділянці ротоглотки;

б) краніальній частині трахеї;

в) середній частині трахеї;

г) ділянці біфуркації трахеї

 

277. У межах кожної половини легень у птиці розгалужуються:

а) ендобронхи (інтрабронхи);

б) ектобронхи (екстрабронхи);

в) парабронхи

 

278. Продовжуються за межі легень, розширюються, утворюючи специфічні випини слизової та серозної оболонок – повітряні мішки:

а) ендобронхи (інтрабронхи);

б) ектобронхи (екстрабронхи);

в) парабронхи

 

279. У респіраторні ділянки легень птиці ведуть:

а) ендобронхи (інтрабронхи);

б) ектобронхи (екстрабронхи);

в) парабронхи

 

280. У птиці розрізняють наступні парні повітряні мішки:

а) шийний;

б) міжключичний;

в) краніальний грудний;

г) каудальний грудний;

д) черевний

 

281. У птиці розрізняють наступні непарні повітряні мішки:

а) шийний;

б) міжключичний;

в) краніальний грудний;

г) каудальний грудний;

д) черевний

 

282. Повітряні мішки в птиці розміщені під трахеєю і стравоходом, пневматизують шийні й грудні хребці та ребра:

а) шийні;

б) міжключичний;

в) краніальні грудні;

г) каудальні грудні;

д) черевні

 

283. Повітряні мішки в птиці лежать під легенями, пневматизують ребра:

а) шийні;

б) міжключичний;

в) краніальні грудні;

г) каудальні грудні;

д) черевні

 

284. Повітряні мішки в птиці прилягають до печінки, шлунка, кишок, пневматизують груднину:

а) шийні;

б) міжключичний;

в) краніальні грудні;

г) каудальні грудні;

д) черевні

 

285. Повітряні мішки в птиці розміщені на кишках, пневматизують поперекові і крижові хребці, кістки таза і стегна;

а) шийні;

б) міжключичний;

в) краніальні грудні;

г) каудальні грудні;

д) черевні

 

286. Повітряний мішок у птиці лежить між ключицями, охоплює серце, утворює пахвовий випин, який пневматизує плечову кістку:

а) шийний;

б) міжключичний;

в) краніальний грудний;

г) каудальний грудний;

д) черевний

 

287. Апарат сечовиділення птиці послідовно складається з наступних органів:

а) нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечівник;

б) нирки, сечоводи, сечовий міхур;

в) нирки, сечоводи;

г) нирки, сечовий міхур, сечівник;

д) нирки, сечоводи, сечівник

є) нирки, сечовий міхур;

е) нирки, сечівник

 

288. Сечоводи птиці відкриваються в:

а) сечовий міхур;

б) передній відділ клоаки;

в) середній відділ клоаки;

г) задній відділ клоаки

 

289. В апараті сечовиділення птиці відсутні:

а) нирки;

б) сечоводи;

в) сечовий міхур;

г) сечівник

 

290. Органи розмноження в самки птиці послідовно складаються з наступних органів:

а) правий яєчник, правий яйцепровід;

б) лівий яєчник, лівий яйцепровід;

в) яєчники, яйцепроводи;

г) яєчники, яйцепроводи, матка, піхва, присінок піхви, зовнішні статеві органи;

д) лівий яєчник, лівий яйцепровід, матка, піхва, присінок піхви;

є) правий яєчник, правий яйцепровід, матка, піхва, присінок піхви

е) яєчники, яйцепроводи, матка, піхва, присінок піхви

 

291. Яйцепровід у птиці послідовно складається з наступних відділів:

а) лійка, білкова частина, перешийок, пташина матка, пташина піхва;

б) білкова частина, перешийок, пташина матка, лійка, пташина піхва;

в) білкова частина, лійка, перешийок, пташина піхва, пташина матка;

г) білкова частина, пташина матка, пташина піхва;

д) білкова частина, перешийок, пташина матка, пташина піхва

 

292. Кінцевий відділ яйцепроводу (пташина піхва) птиці відкривається у:

а) сечовий міхур;

б) передній відділ клоаки;

в) середній відділ клоаки;

г) задній відділ клоаки

 

293. В якому відділі яйцепроводу птиці відбувається запліднення яйцеклітини:

а) лійці;

б) білковій частині;

в) перешийку;

г) пташиній матці;

д) пташиній піхві

 

294. В якому відділі яйцепроводу птиці утворюється товста білкова оболонка і тонка волокниста плівка:

а) лійці;

б) білковій частині;

в) перешийку;

г) пташиній матці;

д) пташиній піхві

 

295. В якому відділі яйцепроводу птиці утворюється шкаралупа:

а) лійці;

б) білковій частині;

в) перешийку;

г) пташиній матці;

д) пташиній піхві

 

296. Через який відділ яйцепроводу птиці в середній відділ клоаки виходить готове яйце:

а) лійку;

б) білкову частину;

в) перешийок;

г) пташину матку;

д) пташину піхву

 

297. Сім’явиносні протоки в самця птиці відкриваються у:

а) сечовий міхур;

б) передній відділ клоаки;

в) середній відділ клоаки;

г) задній відділ клоаки

 

298. Які органи розмноження відсутні в самця птиці:

а) сім’яниковий мішок;

б) сім’яник;

в) придаток сім’яника;

г) сім’яний канатик;

д) сім’явиносна протока;

є) сечостатевий канал;

е) додаткові статеві залози;

ж) статевий член;

з) препуцій

 

299. До органів розмноження самця птиці відносяться:

а) сім’яниковий мішок, сім’яники, придатки сім’яників, сім’явиносні протоки;

б) сім’яники, придатки сім’яників, сім’явиносні протоки;

в) сім’яники, придатки сім’яників, сім’явиносні протоки, сечостатевий канал, статевий член;

г) сім’яники, придатки сім’яників, сім’явиносні протоки, сім’яні канатики, сечостатевий канал, додаткові статеві залози, статевий член, препуцій;

д) сім’яниковий мішок, сім’яники, придатки сім’яників, сім’явиносні протоки, статевий член

 

300. Серце в птиці:

а) двокамерне;

б) трикамерне;

в) чотирикамерне

 

301. Венозна система птиці має:

а) дві краніальні порожнисті вени, каудальну порожнисту вену, дві ворітні вени;

б) краніальну порожнисту вену, дві каудальні порожнисті вени, дві ворітні вени;

в) дві краніальні порожнисті вени, дві каудальні порожнисті вени, ворітну вену;

г) дві краніальні порожнисті вени, дві каудальні порожнисті вени, дві ворітні вени;

д) краніальну порожнисту вену, каудальну порожнисту вену, ворітну вену

 

302. Дуга аорти птиці:

а) права;

б) ліва;

в) відсутня;

г) права й ліва

 

303. Лімфатичні вузли серед птиці є в:

а) качки;

б) курки;

в) гуски;

г) цесарки;

д) страуса

 

304. Щитоподібна залоза птиці розміщена:

а) на кільцеподібному хрящі гортані та перших хрящах трахеї;

б) на черпакуватих хрящах гортані та перших хрящах трахеї;

в) на перших хрящах трахеї;

г) з боків від трахеї в ділянці співочої гортані;

д) на хрящах середньої частини трахеї

 

305. У ромбоподібному мозку птиці відсутній:

а) мозочок;

б) мозковий міст;

в) довгастий мозок

 

 

306. До центральних органів кровотворення та імунного захисту птиці відносяться:

а) клоакальна сумка;

б) гіпофіз;

в) кістковий мозок;

г) лімфатичні вузли;

д) щитоподібна залоза;

є) тимус;

е) селезінка

 

307. До органів універсального гемопоезу та імунного захисту птиці відносяться:

а) клоакальна сумка;

б) гіпофіз;

в) кістковий мозок;

г) лімфатичні вузли;

д) щитоподібна залоза;

є) тимус;

е) селезінка

 

308. До центральних органів лімфоцитопоезу птиці відносяться:

а) клоакальна сумка;

б) гіпофіз;

в) кістковий мозок;

г) лімфатичні вузли;

д) щитоподібна залоза;

є) тимус;

е) селезінка

 

309. У барабанній порожнині птахів із слухових кісточок є:

а) стовпчик;

б) стремінце;

в) молоточок;

г) коваделко;

д) сочевицеподібна кісточка

 

 

Б. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Значення лімфатичної системи для життєдіяльності організму.

2. Анатомічний склад лімфатичної системи.

3. Класифікація лімфатичних судин. Основні лімфатичні стовбури та протоки.

4. Загальні закономірності будови лімфатичних капілярів, посткапілярів, внутрішньоорганних та позаорганних лімфатичних судин.

5. Особливості ходу і розгалуження лімфатичних судин.

6. Класифікація лімфатичних вузлів. Закономірності структурно-функціональної організації паренхіми лімфатичних вузлів.

7. Видові особливості будови лімфатичних вузлів.

8. Особливості індивідуального та історичного розвитку лімфатичної системи.

9. Сучасна класифікація органів кровотворення та імунного захисту.

10. Структурно-функціональні особливості органів універсального гемопоезу та імунного захисту в ссавців та птиці.

11. Структурно-функціональні особливості центральних органів лімфоцитопоезу в ссавців та птиці.

12. Структурно-функціональні особливості анатомічно оформлених периферійних лімфоїдних органів у ссавців.

13. Класифікація та структурно-функціональні особливості периферійних лімфоїдних органів без чітко виражених анатомічних меж у ссавців.

14. Основні напрямки і закономірності історичного та індивідуального розвитку органів кровотворення та імунного захисту.

15. Залози внутрішньої секреції. Значення для організму, структурно-функціональна класифікація.

16. Ендокринні залози. Видові та вікові особливості будови.

17. Структурно-функціональні особливості скелета птиці.

18. Особливості морфофункціональної організації м’язової системи та шкірного покриву птиці.

19. Особливості морфофункціональної організації органів травної системи птиці.

20. Особливості морфофункціональної організації органів дихальної системи птиці.

21. Особливості морфофункціональної організації органів сечовидільної та статевої систем птиці.

22. Особливості морфофункціональної організації нервової, кровоносної, лімфатичної систем та органів чуття птиці.

В. ПРАКТИЧНІ ПИТАННЯ

 

1. Черевна аорта, її парієтальні та вісцеральні гілки в коня, свині, собаки.

2. Черевна аорта, її парієтальні та вісцеральні гілки у великої рогатої худоби.

3. Каудальна порожниста та ворітна вени. Видові особливості.

4. Особливості відтоку крові від органів травної трубки плодів, новонароджених та дорослих тварин. Відтік крові від вим’я та грудної клітки.

5. Судини, нерви, м’язи, зв’язки, кістки, шкіра ділянки попереку. Видові особливості.

6. Судини, нерви, м’язи, зв’язки, кістки, шкіра черевних стінок. Видові особливості.

7. Пахвинний канал, біла лінія: інервація, кровопостачання, видові особливості.

8. Артеріальні магістралі тазової кінцівки.

9. Зовнішня клубова артерія та її гілки. Видові особливості.

10. Стегнова артерія та її гілки. Видові особливості.

11. Підколінна артерія та її гілки. Видові особливості.

12. Венозні магістралі тазової кінцівки.

13. Ділянка крупа: кістки, суглоби, зв’язки, м’язи, нерви, судини. Видові особливості.

14. Ділянка стегна: кістки, суглоби, м’язи, нерви, судини. Видові особливості.

15. Ділянка гомілки: кістки, суглоби, м’язи, нерви, судини. Видові особливості.

16. Автоподій задньої кінцівки, його ланки. Суглоби, зв’язки, м’язи, нерви, судини задньої лапи. Видові особливості.

17. Кульшовий суглоб: кістки, що його формують, зв’язки, м’язи, які діють на суглоб, інервація, кровопостачання. Видові особливості.

18. Колінний суглоб: кістки, що його формують, зв’язки, м’язи, які діють на суглоб, інервація, кровопостачання. Видові особливості.

19. Заплесновий суглоб: кістки, що його формують, зв’язки, м’язи, що діють на суглоб, інервація, кровопостачання. Видові особливості.

20. Суглоби пальців задньої кінцівки: кістки, що їх формують, зв’язки, м’язи, що діють на суглоби, інервація, кровопостачання. Видові особливості.

21. Молочна залоза: класифікація, будова, інервація, кровопостачання, видові особливості.

22. Передня кишка. Розподіл на відділи. Стравохід, однокамерний шлунок: будова, інервація, кровопостачання, топографія. Видові особливості.

23. Передня кишка. Розподіл на відділи. Будова багатокамерного шлунка, його інервація, кровопостачання, топографія. Видові та вікові особливості.

24. Середня кишка. Розподіл на відділи. Загальні принципи інервації, кровопостачання. Топографія. Видові особливості.

25. Застінні залози середньої кишки: будова, інервація, кровопостачання, топографія. Видові особливості.

26. Задня кишка. Розподіл на відділи. Загальні принципи інервації, кровопостачання. Топографія, видові та вікові особливості.

27. Задня кишка коня. Особливості будови, інервації, кровопостачання, топографії.

28.Задня кишка великої рогатої худоби, свині, собаки. Особливості будови, інервації, кровопостачання, топографії.

29. Черевна порожнина, розподіл її на ділянки. Перитонеальна порожнина. Очеревина та її похідні, видові особливості. Органи правого підребер’я жуйних, їх інервація, кровопостачання.

30. Черевна порожнина, розподіл її на ділянки. Перитонеальна порожнина. Очеревина та її похідні, видові особливості. Органи правої здухвини коня, їх інервація, кровопостачання.

31. Черевна порожнина, розподіл її на ділянки. Перитонеальна порожнина. Очеревина та її похідні, видові особливості. Органи правої здухвини жуйних та свині, їх інервація, кровопостачання.

32. Внутрішня клубова артерія, її парієтальні та вісцеральні гілки. Видові особливості.

33. Органи розмноження самок. Загальний принцип будови, інервація, кровопостачання.

34. Типи маток у ссавців. Будова, інервація, кровопостачання, топографія матки. Видові особливості.

35. Органи тазової порожнини самок, їх взаєморозміщення, інервація, кровопостачання, топографія. Видові особливості.

36. Органи розмноження самців. Загальний принцип будови, інервація, кровопостачання.

37. Статеві залози самців, сім’яний канатик та сечостатевий канал: будова, інервація, кровопостачання. Видові особливості.

38. Сім’яниковий мішок, зовнішні статеві органи самців: будова, інервація, кровопостачання. Видові особливості.

39. Статеві залози: будова, інервація, кровопостачання, топографія. Видові особливості.

40. Органи тазової порожнини самців, їх взаєморозміщення, інервація, кровопостачання, топографія. Видові особливості.

41. Органи сечовиділення. Особливості будови, інервації, кровопостачання, топографії. Видові особливості.

42. Лімфатичні вузли ділянок голови та шиї. Видові особливості.

43. Лімфатичні вузли грудних стінок та органів грудної порожнини. Видові особливості.

44. Лімфатичні вузли стінок і органів черевної й тазової порожнин. Видові особливості.

45. Лімфатичні вузли грудної і тазової кінцівок. Видові особливості.

46. Основні лімфатичні стовбури і протоки.

47. Органи кровотворення та імунного захисту в ссавців та птиці: сучасна класифікація, особливості будови, топографії, видові особливості.

48. Ендокринні залози: класифікація за походженням і функцією, морфологічна характеристика. Видові та вікові особливості.

49. Особливості будови, кровопостачання та інервації скелета птиці.

50. Особливості будови, кровопостачання та інервації м’язової системи птиці.

51. Особливості будови, кровопостачання та інервації шкіри та її похідних у птиці.

52. Особливості будови, кровопостачання та інервації органів головної та передньої кишки птиці.

53. Особливості будови, кровопостачання та інервації органів середньої та задньої кишки птиці.

54. Особливості будови, кровопостачання та інервації органів дихання в птиці.

55. Особливості будови, кровопостачання та інервації органів розмноження в птиці.

56. Особливості будови, кровопостачання та інервації органів сечовиділення в птиці.

57. Особливості будови нервової, кровоносної, лімфатичної системи та органів чуття в птиці.

 

 

 

Рекомендована література

1. Анатомія свійських тварин: Підручник / С.К. Рудик, Ю.О. Павловський, Б.В. Криштофорова та ін.; За ред. С.К. Рудика. – К.: Аграрна освіта, 2001. – 575 с.

2. Анатомія свійських тварин: Практикум / За ред. С.К. Рудика. – К.: Агропромвидав України, 2000. – 248 с.

3. Анатомия домашних животных / И.В. Хрусталева, Н.В. Михайлов, Я.И. Шнейберг и др.; Под ред. И.В. Хрусталевой. – М.: Колос, 1994. – 704 с.

4. Акаевский А.И. Анатомия домашних животных. – М.: Колос, 1962. – 582 с.

5. Климов А.Ф. Анатомия домашних животных. – М.: Гос. изд. с.-х. лит., 1950. – Т.1. – 560 с.

6. Климов А.Ф., Акаевский А.И. Анатомия домашних животных. – М.: Гос. изд. с.-х. лит., 1951. – Т.2. – 464 с.

7. Криштофорова Б.В., Оліяр А.В. Морфологічні особливості органів гемоімунопоезу новонароджених ссавців. – Київ: Аграрна освіта, 2004. – 32 с.

8. Гаврилін П.М., Шулешко О.О. Методичний посібник до лабораторних занять та самостійної роботи з міології свійських тварин. – Київ: Аграрна освіта, 2005. – 33 с.

9. Гаврилін П.М., Оліяр А.В. Методичний посібник до лабораторних занять та самостійної роботи з нейрології свійських тварин. – Київ: Аграрна освіта, 2006. – 47с.

10. Гаврилін П.М., Оліяр А.В., Шулешко О.О. Методичний посібник до лабораторних занять та самостійної роботи з остеології свійських тварин (осьовий скелет). – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2007. – 51 с.