Знам’янка – залізничний вузол.

Учитель географії. Завдяки зручному географічному положенню в центральній частині України виникає залізнична станція.

Якою була станція Знам’янка наприкінці ХІХ на початку ХХ ст.? Якою станція є сьогодні? Про це ми дізнаємося із звіту пошукової групи.

Учень 3. Тривалий час Знам’янка була станцією третього класу. Її депо спочатку нараховувало лише 4 паровози. У грудні 1883 року тут завершено спорудження нового приміщення. Відтоді в ньому було 29 паровозів і працювало 92 осіб. Ці відомості ми отримали, відвідавши музей локомотивного депо. У музеї є експонати, що розповідають про заснування локомотивного депо, а також знаряддя праці того часу, макети паровозів різного часу. Чільне місце в музеї займають експонати про людей, які працювали на залізниці.

Учень 4. Звіт про нашу екскурсію ми представили у вигляді стіннівки. А також підготували відповіді на питання: Що таке транспортна система, транспортний вузол? Які завдання виконує транспортна система?

Учитель географії. Працюючи над міні проектом, учні отримали завдання зібрати інформацію про проходження через станцію Знам’янка пасажирських та вантажних потягів. Ось про що вони довідалися.

Учень 5. Ми відвідали залізничний вокзал і з розкладу руху потягів дізналися, що щоденно через станцію проходить 30 пасажирських потягів. У середньому один потяг складається з 15 вагонів: плацкартних – 10 на 68 місць у кожному і 5 купейних на 32 місця. Таким чином, маючи цю інформацію ми можемо вирахувати пасажирооборот станції Знам’янка за добу, а знаючи ці дані можемо порахувати пасажирооборот станції за рік.

Учень 6. Зустрівшись з диспетчером станції Знам’янка ми дізналися, що через Знам’янку проходять не лише пасажирські потяги, а й вантажні. Щодоби через станцію проходить 60 вантажних потягів, в кожному – 65 вагонів, кожен вагон перевозить близько 60 тонн вантажу. Тож яким є вантажообіг станції за добу? А за рік?

Учитель географії. На нашу думку представлені цифри відображають значення станції Знам’янка в транспортній системі України. Учні досліджували також місце Знам’янки в Європейській транспортній системі. Вони готові презентувати результати своїх досліджень.

Учень 7. Через Знам’янку проходить міжнародний транспортний (залізничний) коридор, який має назву «Крітський № 9 «Європа-Азія». Крітським його називають за місцем проведення Панєвропейської конференції міністрів транспорту, що відбулася в березні 1994 року під егідою ЄС – острів Кріт. Цей транспортний коридор проходить містами Гданськ – Варшава –Люблін – Яготин – Ковель – Рівне – Фастів – Шевченково – Знам’янка –Дніпропетровськ – Чаплине – Дебальцеве – Довжанська – Ростов-на-Дону –Північний Кавказ – Баку – паромна переправа через Каспійське море до країн Середньої Азії.

Учень 8. У міському краєзнавчому музеї ми знайшли документ, який свідчить про те, що ще в далекому 1910 році існував проект під назвою «Великий индийский путь. Из Лондона в Бомбей в 7 суток». У документі, зокрема, зазначається: «Русские и английские общественные круги живо заинтересовались проектом соединения Европы с Индией железнодорожным путем через Россию и Персию. В Англии к этому проекту, исходящему из России, правительственные и общественные круги относятся с большим вниманием… Для англичан этот проект выгоден во всех отношениях, в виду того что с проведением этой дороги будет создано беспрерывное железнодорожное сообщение Лондон – Бомбей… При осуществлении великого индийского пути путешествие из Лондона в Бомбей через Баку – Решт – Пушки (Кушка) продолжалось бы 7-8 суток в зависимости от скорости движения на новых дорогах».

Коли ми уважно розглянули карту проекту, то на ній ми знайшли і нашу залізничну станцію – Знам’янку. У цьому ви можете пересвідчитися, познайомившись з копією даного унікального документа.

Учитель історії. Уявляєте собі, що ще в далекому 1910 році наше місто могло б стати містом європейського значення. Хто знає, яким би воно було нині. Але на заваді здійснення цього проекту стала Перша світова війна, а далі Громадянська війна і про нього забули. Лише музейні експонати нині нагадують нам про них.