Практична робота з елементами релаксації «Все в твоїх руках».

Існує така притча:

Бог зліпив із глини людину, і залишився в нього невикористаний шматок.

– Що ще тобі зліпити? – запитав Бог.

– Зліпи мені щастя, – попросила людина.

Нічого не відповів Бог, тільки поклав людині в долоню решту глини.

- Як ви гадаєте, яким чином дана притча стосується нашого уроку? (Відповіді учнів).

- Для трипільців створення та прикрашання посуду було своєрідним магічним ритуалом. Елементи орнаменту, знаки, символізували найважливіші об’єкти життя та й сам посуд часто слугував оберегом, що приносить щастя.

(Учитель роздає шматочки глини учням. У кожної пари учнів на столах є роздруківки карток «Трипільські знаки-обереги з тлумаченням значень», гребінець, шнур, паличка для нанесення візерунків).

У вас в руках шматочки глини. Виліпіть з них свій невеличкий горщик щастя. Прикрасьте його Трипільським орнаментом. Залиште на згадку про нашу подорож і як талісман-оберіг.

Притча, яку я вам розповів, стосується безпосередньо вас. Усе у ваших руках: доля Землі, майбутнє України, Кіровоградщини, Гайворонщини, маленької батьківщини, де народилися і виросли. Від того, яке ви оберете життя: чи бути «Іванами Безрідними», чи знати, вивчати і поважати історію краю, залежить не лише ваше майбутнє, а й доля багатьох наступних поколінь. Втрачене сьогодні вже не повернеться ніколи. Запам’ятайте це.

Перегляд презентації «Трипільська культура на території Гайворонщини».

Висновки про значення Трипільської спадщини для сучасності.

VІ. Підсумки уроку

Побажання «Трипільське вогнище».

Учні записують на аркушах паперу, вирізаних у вигляді язиків полум’я, побажання щодо наступного вивчення Трипільської спадщини на території Гайворонщини. Прикріплюють аркуші на дошці, викладаючи їх у вигляді вогнища – символу світла, тепла, очищення, єднання, дружби.

Примітка: до уроку запропоновано додатки та мультимедійну презентацію, які можна переглянути та завантажити на сайті науково-методичної лабораторії виховної роботи і формування культури здоров’я КОІППО імені Василя Сухомлинського (http://koippo414.at.ua).

Список використаних джерел:

1. Брайченко О., Бокій Н., Куценко Л. До джерел історії краю. – Кіровоград, 1994.

2. Бурдо Н.Б., Відейко М.Ю. Трипільська культура. Спогади про золотий вік / Худож.-оформлювач І.В. Осипов. – Харків: Фоліо, 2007.

3. Відейко М.Ю. Трипільська цивілізація. – К.: Наш час, 2008.

4. Круц В. Поселення-гіганти трипільської культури в межиріччі Південного Бугу й Дніпра // Трипільська цивілізація у спадщині України. – К.: Видавничий центр «Просвіта», 2003.

5. Пересунчак О. Із глибини тисячоліть / Гайворонські вісті. – 2005. – № 80. – С. 4.

Ю.С. Митрофаненко,

учитель історії

Первозванівської ЗШ І-ІІІ ступенів

Кіровоградської районної

державної адміністрації

«НАРОДНЕ ПОВСТАННЯ» В ЄЛИСАВЕТГРАДІ 1918 РОКУ – ІСТОРИЧНА ОСНОВА ПОВІСТІ Ю. ЯНОВСЬКОГО «БАЙГОРОД»

(інтегрований урок з історії України та української літератури

Для учнів 10 класу)

Мета: визначити історичну достовірність подій повісті Ю. Яновського «Байгород»; виховувати інтерес до історії рідного краю; формувати почуття місцевого патріотизму; виробляти вміння співставляти дані з історичних джерел та художньої літератури.

 

Хід уроку

І. Мотивація

Учитель української літератури. Повість Юрія Яновського «Байгород» не така відома як його роман «Вершники» або «Чотири шаблі». Уперше її було надруковано в журналі «Вапліте» в 1927 році. Події, описані в творі, відбуваються на території міста Єлисаветград. Важливим є той факт, що майбутньому письменнику довелося брати у них безпосередню участь, зокрема, у цьому творі є такі рядки: «Поле, моє поле! Місто моє. Ти найпрекрасніша на світі дівчина. Ти лежиш на затишних берегах. Бажання стискують моє серце. Твої ноги пахнуть травою, і, впавши на твої груди, я відчуваю найбільшу насолоду в світі». Відчуваєте енергетику цих рядків, відчуваєте патріотизм до малої Батьківщини! Тож нехай слова відомого земляка надихнуть вас на розв’язання проблеми уроку: відтворити історичні події, у романтичному стилі зображені письменником у повісті «Байгород».

(Учителі пропонують учням пригадати, що їм відомо про Ю. Яновського. Застосовується метод «мозковий штурм»).