Як ви вважаєте, якою мірою біблійна версія творення людини може бути прийнята сучасною наукою. Чи має вона переваги перед наведеними вище науковими підходами. Аргументуйте свої твердження.

"Перше, що відкривається мені із очевидністю − це те, що єдність світу має динамічну або еволюційну природу... Якщо людину пояснювати, виходячи із матерії, вона стає невідомим членом невирішуваної функції. Чому би не зробити її ключем до Всесвіту? Чому би не створити фізику, яка виходила би із Духу? Під дією такої простої заміни місць досліджуваних величин уся сукупність земного життя набула форми. Маса живих істот безпорадно розтікаються тисячами різними напрямами, поки їх не пробують розподілити в залежності від анатомічної будови. Але й вона без зусиль проявляє себе, як тільки в ній починають бачити явище постійного руху до більшої самостійності та свідомості. Своє природне місце в цьому русі набуває Думка... Самий по собі Дух є безперервно зростаюча величина. Людське єство просто є найвищою ембріональною крапкою стадій сходження Духу на землі. Людина відразу опиняється на головній вісі Всесвіту... В силу свого сходження в єдину крапку, космос не може завершитись на чомусь; він повинен завершитись на Комусь ".

(П.Тейяр де Шарден)

Яка позиція виражена у наведеному фрагменті? В чому полягають найперші особливості представленого тут еволюціонізму? Наскільки ви вважаєте виправданим евристичний підхід автора − вимірювати світову еволюцію людськими якостями? Яку проблему еволюції форм буття так чи інакше вирішує даний підхід?

"Суспільній історії людини передувала її природна передісторія: зародки трудової діяльності у людиноподібних мавп, розвиток стадних відносин вищих тварин, розвиток звукових та динамічних засобів сигналізації. Визначальною умовою реалізації цих передумов виникнення людини марксизм вважає працю − виготовлення штучних засобів праці, що й ознаменувало собою перетворення людиноподібної мавпи в людину".

(Філософська енциклопедія, т.5)

Чим відрізняється марксистський еволюціонізм від тих його варіантів, які фігурували вище? Якою мірою сучасна наука підтверджує марксистську позицію? Якою мірою − інші варіанти еволюціонізму?

На завершення розгляду даного питання спробуйте дати загальну оцінку представленим концепціям походження людини, зробити виправданий та обґрунтований вибір на користь тої з них, яка видається вам більше продуманою та докладно доведеною.

Завдання 3. Поняття "індивід − особа − особистість".

"Припущення, що людської природи не існує, містить в собі стільки ж небезпек, як і концепція фіксованої людської природи. Якщо немає сутності, спільної для всіх людей, то із цього випливає, що не може бути єдності людей, не можуть бути знайдені цінності та норми, для всіх загальнозначущі, і навіть те, що не мають права на існування такі науки, як психологія та антропологія, предметом вивчення яких постає людина. Було би корисним співвіднести поняття природи або сутності людини із визначенням атрибутів, спільних для всіх людей... Найбільш відомий із цих атрибутів − визначення людини як розумної істоти − hото sapiens. Друге суттєве визначення людини – zоопроlіticon − істота соціальна... Ще одне визначення людини − h ото faber − людина, що здатна творити, виробляти... Нарешті, слід згадати ще про один суттєвий атрибут людини: людина − істота, що здатна продукувати символи, а найбільш важливий символ, який вона створила, − слово".

(Е.Фром, Р.Хирау)

Перечитайте уважно наведені міркування, проаналізуйте їх та дайте відповіді на такі питання: 1) наскільки є виправданим прагнення окреслити сутність, а також атрибути людини; 2) яка позиція тлумачення людини видається вам більш виправданою − концепція існування єдиної людської природи чи плюралістичності людини; 3) чи можна вважати наведені атрибути людської природи достатніми, найпершими,найважливішими? Доповніть їх своїми поясненнями.

"Людина є загадка у світі, і найвища, може бути, загадка. Людина є загадкою не як тварина і не як істота соціальна, не як частина природи і суспільства, а як особистість, саме як особистість. Весь світ є ніщо у порівнянні із людською особистістю − із єдиною людською особою, із єдиною її долею".

(М.Бердяєв)