Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Завдання 2. І.Кант - засновник німецької класичної філософії.
Содержание книги
- Перелік обов’язкових видів робіт, що підлягають оцінці в балах
- Завдання 3. Особливості філософського мислення.
- Чому, на вашу думку, В. Віндельбанд не вважає науку та філософію тотожними. Що Саме у філософії виходить за межі науки.
- Чи згідні ви із таким тлумаченням завдань та функцій філософії. Які аргументи можна навести на підтвердження таких міркувань або для їх спростування.
- Якою мірою ви можете прийняти наведені нижче визначення типів філософії. Який принцип їх класифікації. Чим він відрізняється від історичного підходу та як із ним поєднується.
- Завдання 1. Особливості, умови формування та етапи розвитку античної філософії.
- З'ясуйте найвиразніші особливості такої періодизації. Чи доречно, що в ній відсутні римська та олександрійська філософії. Чим би це можна було пояснити.
- Чи свідчать наведені уривки, що Сократ також сповідував принцип відносності (релятивності) знання?
- Завдання 4. Загальні риси та провідні школи пізньої античної філософії.
- Керуючись змістом тексту, визначіть, у чому сутність концепції скептицизму? В чому полягає його позитивне значення для подальшого розвитку філософії?
- Зверніть увагу на те, як два діячі сформованого середньовіччя визначають найважливіше в людському відношенні до Бога, що кожен із них висуває як найпершу умову досягнення християнського благочестя.
- В чому, на ваш погляд, проглядають суттєві відмінності людського самоусвідомлення часів середньовіччя та Відродження? Які властивості людини постають в даних твердженнях як найперші?
- До кожного поняття з графи «а» підберіть положення, що розкриває його зміст з графи «б».
- Завдання 1. Панорама соціокультурних та духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії.
- Завдання 2. Методологічні пошуки Ф.Бекона та Р. Декарта.
- Поясніть своїми словами, як тлумачить субстанцію Б. Спіноза. Наведіть приклади акциденцій. Як пояснити різницю між свободою та необхідністю за Б. Спінозою.
- Завдання 6. Вихідні ідеї європейського Просвітництва.
- Завдання 9. До кожного поняття з графи «а» підберіть відповідне положення з графи «б».
- Завдання 2. І.Кант - засновник німецької класичної філософії.
- Завдання 3. Лінія розвитку ідей в німецькій класичній філософії після І.Канта.
- Завдання 4. Філософія Г.Гегеля.
- Як ви вважаєте, чим можна виправдати таке бачення історії філософії (та історії взагалі). Що в ньому вимагає певних корекцій. Що залишається поза увагою прибічників такого підходу.
- Завдання 6. Заповнивши вірно клітинки по вертикалі, по горизонталі отримаєте основну рису філософії фейєрбаха.
- Спробуйте чітко позначити ті найважливіші особливості філософської думки Київської Русі, які фігурують у даному міркуванні.
- Завдання 3. Філософія в Києво-Могилянській академії.
- Завдання 5. Українська філософія початку XIX ст.
- Прокоментуйте наведене положення; чи згідні ви із таким окресленням ролі ідеалу в людському житті. Аргументуйте свою відповідь.
- Яку філософську дисципліну висував Г.Челпанов, професор Київського університету, в якості найпершої і провідної? З думками якого представника німецької класичної філософії співпадали його міркування?
- Уважно вчитайтесь у наведені фрагменти і визначіть, прихильником яких філософів був Д. Донцов. Якою мірою можна вважати його міркування виправданими. Оцініть їх історичну і сучасну значущість.
- Завдання 2. Підберіть для понять з графи «а» близькі за змістом у графі «б».
- Завдання 2. Вихідні концепції буття в історії філософії.
- Завдання 3. Особливості некласичного розуміння буття.
- Завдання 4. Специфіка людського буття. Буття і мислення.
- Завдання 5. Заповнивши правильно графи по вертикалі, по горизонталі отримайте поняття, що означають процес входження людини в систему суспільних відносин, культуру.
- Завдання 1. Поняття пізнання, його чинників та складових.
- Як ви вважаєте, наскільки може бути прийнятною дана концепція істини. Чи піддається в такому випадку сама істина перевірці.
- Завдання 7. Підберіть з графи «б» судження, що розкривають зміст понять у графі «а».
- Завдання 1. Проблематичність людського буття.
- Як ви вважаєте, якою мірою біблійна версія творення людини може бути прийнята сучасною наукою. Чи має вона переваги перед наведеними вище науковими підходами. Аргументуйте свої твердження.
- Означене високе осмислення людської особистості ви схильні підтримати чи заперечити. В якому сенсі можна вважати людську особистість єдиною людською долею.
- Який різновид свободи поданий у даному марксистському її розумінні: зовнішня свобода; внутрішня свобода; свобода волі; свобода дії; негативна свобода; позитивно-творча свобода; вірогідна свобода.
- Завдання 1. Соціальна філософія про сутність суспільства та його провідні функції.
- Яка якісна ознака суспільства фігурує у даному міркуванні і наскільки вона, на вашу думку, є виправданою.
- Чи згідні ви із тим, що соціальні відносини ґрунтується на розумінні особливої природи зв'язку особистостей. Спробуйте аргументовано підтвердити чи спростувати дане положення.
- На основі даного уривка чітко назвіть характерні особливості та елементи ідеологічного рівня духовного життя суспільства. Який рівень духовного життя суспільства протистоїть ідеологічному.
- Що Нового додає дане міркування до наведених вище – відносно негативних сторін високорозвинених суспільств. Якою мірою ви погоджуєтесь із наведеним міркуванням.
Уважно перечитайте низку провідних філософських положень І. Канта − засновника німецької класичної філософії. Покажіть, якими саме твердженнями визначаються в них:
- сутність "коперніканського перевороту" у філософії;
- принцип активності людини у пізнанні;
- джерела людського пізнання, знання як синтез.
Спробуйте пояснити та обґрунтувати, які положення критичної філософії Канта зберігають своє значення і в наш час, а які вважають однобічними; яке значення має філософія Канта для розвитку природознавства; які позитивні моменти кантівського агностицизму.
"До цього часу вважали, що будь-які наші знання повинні узгоджуватись із предметами... (Але) природознавці зрозуміли, що розум бачить лише те, що сам створює за власним планом, що він із принципами своїх суджень повинен йти попереду... і змушувати природу відповідати на його запитання... Розум повинен підходити до природи, з одного боку, із своїми принципами,... з іншого боку − з експериментами, вигаданими відповідно до цих принципів для того, щоб черпати із природи знання, але не як школяр, якому вчитель підказує все.., а як суддя, що змушує свідка відповідати на запропоновані питання".
(І. Кант)
"Наше знання виникає з двох основних джерел душі: через чуттєвість предмети нам даються, і лише вона постачає нам споглядання; мисляться ж предмети розсудком, і з розсудку виникають поняття.... Жодній з цих здатностей не можна віддати перевагу в порівнянні з іншою... Думки без змісту порожні, споглядання без понять сліпі... Розсудок нічого не може споглядати, а чуття нічого не можуть мислити. Лише з їх поєднання може виникнути знання".
(І. Кант)
Звернувшись до наведених нижче положень І.Канта, з'ясуйте, як він визначав ті інтелектуальні форми, які приймають участь у створенні знання; поясніть, як доводяться:
- необхідність існування апріорних форм діяльності розсудку;
- відмінність критичної філософії Канта від емпіризму та раціоналізму ХVІІ − ХVIII ст.;
- співвідношення "речей у собі" та явищ (феноменів);
- можливості існування математики та природознавства.
"Без сумніву, усяке наше пізнання починається з досвіду... Але хоч усяке наше пізнання і починається з досвіду, звідси зовсім не випливає, що воно цілком походить із досвіду... Досвід ніколи не дає своїм судженням істинної... всезагальності, він надає їм тільки умовну і порівняльну загальність (через індукцію)... Необхідність і безумовна всезагальність є точними ознаками апріорного знання і невід'ємно пов'язані між собою."
(І. Кант)
"Не важко довести, що людське знання дійсно містить такі необхідні і... всезагальні, отже, чисті апріорні судження. Якщо хочете знайти приклади із галузі наук, то варто лише вказати на всі положення математики, якщо хочете знайти приклад із застосуванням найбільш буденного розсудку, то цим може служити універсальне твердження, що всяка зміна має мати причину".
(І.Кант)
Звертаючись до наступних фрагментів із творів І.Канта, переконайтесь у тому, що його філософія обернена не лише до питань пізнання, а й до фундаментальних питань людського буття:
"Припустимо, що... необхідна відмінність... предметів досвіду і "речей-у-собі" зовсім не була б запроваджена. В такому випадку закон причинності і... механізм природи мали б... обов'язково розповсюджуватись на всі речі взагалі... Тоді не можна було б, не впадаючи у явну суперечність, сказати... про людську душу, що її воля вільна, але в той же час підпорядкована природній необхідності, тобто не вільна."
(І.Кант)
"... Отже, я не можу навіть припустити існування бога, свободи і безсмертя душі для мети необхідного практичного застосування розуму, якщо не звільню спекулятивний розум від його зазіхань на трансцендентне (за межами явищ) знання... Тому я був змушений обмежити знання, щоб звільнити місце вірі..."
(І.Кант)
Зверніть увагу й на те, що І.Кант, всупереч давній традиції, почав тлумачити простір і час як форми, що постають необхідними для оформлення будь-яких чуттєвих сприйняттів, тобто ці форми, за І.Кантом, суб'єктивні:
"Саме час і простір є такими спогляданнями, які математика кладе в основу всього свого пізнання і суджень... Але вони саме тим, що є чистими апріорними спогляданнями, доводять, що вони є лише формами нашої чуттєвості, які мусять випереджувати будь-яке емпіричне споглядання."
(І.Кант)
Подумайте над змістом наведених нижче положень, спробуйте окреслити основні засади вчення Канта про мораль. З якими аспектами кантівського "категоричного імперативу" (остаточного морального повеління) можна погодитись, а з якими − ні?
"Дій так, щоб максима твоєї волі могла водночас мати силу принципу всезагального законодавства... Дій так, щоб ти завжди ставився до людства і в своїй особі, і в особі будь-кого іншого лише як до мети і ніколи б не ставився до нього як до засобу."
(І.Кант)
|
