Завдання 2. І.Кант - засновник німецької класичної філософії.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Завдання 2. І.Кант - засновник німецької класичної філософії.



Уважно перечитайте низку провідних філософських положень І. Канта засновника німецької класичної філософії. Покажіть, якими саме твердженнями визначаються в них:

- сутність "коперніканського перевороту" у філософії;

- принцип активності людини у пізнанні;

- джерела людського пізнання, знання як синтез.

Спробуйте пояснити та обґрунтувати, які положення критичної філософії Канта зберігають своє значення і в наш час, а які вважають однобічними; яке значення має філософія Канта для розвитку природознавства; які позитивні моменти кантівського агностицизму.

"До цього часу вважали, що будь-які наші знання повинні узгоджуватись із предметами... (Але) природознавці зрозуміли, що розум бачить лише те, що сам створює за власним планом, що він із принципами своїх суджень повинен йти попереду... і змушувати природу відповідати на його запитання... Розум повинен підходити до природи, з одного боку, із своїми принципами,... з іншого боку − з експериментами, вигаданими відповідно до цих принципів для того, щоб черпати із природи знання, але не як школяр, якому вчитель підказує все.., а як суддя, що змушує свідка відповідати на запропоновані питання".

(І. Кант)

"Наше знання виникає з двох основних джерел душі: через чуттєвість предмети нам даються, і лише вона постачає нам споглядання; мисляться ж предмети розсудком, і з розсудку виникають поняття.... Жодній з цих здатностей не можна віддати перевагу в порівнянні з іншою... Думки без змісту порожні, споглядання без понять сліпі... Розсудок нічого не може споглядати, а чуття нічого не можуть мислити. Лише з їх поєднання може виникнути знання".

(І. Кант)

Звернувшись до наведених нижче положень І.Канта, з'ясуйте, як він визначав ті інтелектуальні форми, які приймають участь у створенні знання; поясніть, як доводяться:

- необхідність існування апріорних форм діяльності розсудку;

- відмінність критичної філософії Канта від емпіризму та раціоналізму ХVІІХVIII ст.;

- співвідношення "речей у собі" та явищ (феноменів);

- можливості існування математики та природознавства.

"Без сумніву, усяке наше пізнання починається з досвіду... Але хоч усяке наше пізнання і починається з досвіду, звідси зовсім не випливає, що воно цілком походить із досвіду... Досвід ніколи не дає своїм судженням істинної... всезагальності, він надає їм тільки умовну і порівняльну загальність (через індукцію)... Необхідність і безумовна всезагальність є точними ознаками апріорного знання і невід'ємно пов'язані між собою."

(І. Кант)

"Не важко довести, що людське знання дійсно містить такі необхідні і... всезагальні, отже, чисті апріорні судження. Якщо хочете знайти приклади із галузі наук, то варто лише вказати на всі положення математики, якщо хочете знайти приклад із застосуванням найбільш буденного розсудку, то цим може служити універсальне твердження, що всяка зміна має мати причину".

(І.Кант)

Звертаючись до наступних фрагментів із творів І.Канта, переконайтесь у тому, що його філософія обернена не лише до питань пізнання, а й до фундаментальних питань людського буття:

"Припустимо, що... необхідна відмінність... предметів досвіду і "речей-у-собі" зовсім не була б запроваджена. В такому випадку закон причинності і... механізм природи мали б... обов'язково розповсюджуватись на всі речі взагалі... Тоді не можна було б, не впадаючи у явну суперечність, сказати... про людську душу, що її воля вільна, але в той же час підпорядкована природній необхідності, тобто не вільна."

(І.Кант)

"...Отже, я не можу навіть припустити існування бога, свободи і безсмертя душі для мети необхідного практичного застосування розуму, якщо не звільню спекулятивний розум від його зазіхань на трансцендентне (за межами явищ) знання... Тому я був змушений обмежити знання, щоб звільнити місце вірі..."

(І.Кант)

Зверніть увагу й на те, що І.Кант, всупереч давній традиції, почав тлумачити простір і час як форми, що постають необхідними для оформлення будь-яких чуттєвих сприйняттів, тобто ці форми, за І.Кантом, суб'єктивні:

"Саме час і простір є такими спогляданнями, які математика кладе в основу всього свого пізнання і суджень... Але вони саме тим, що є чистими апріорними спогляданнями, доводять, що вони є лише формами нашої чуттєвості, які мусять випереджувати будь-яке емпіричне споглядання."

(І.Кант)

Подумайте над змістом наведених нижче положень, спробуйте окреслити основні засади вчення Канта про мораль. З якими аспектами кантівського "категоричного імперативу" (остаточного морального повеління) можна погодитись, а з якими ні?

"Дій так, щоб максима твоєї волі могла водночас мати силу принципу всезагального законодавства... Дій так, щоб ти завжди ставився до людства і в своїй особі, і в особі будь-кого іншого лише як до мети і ніколи б не ставився до нього як до засобу."

(І.Кант)



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.204.201.220 (0.006 с.)