Зверніть увагу на те, як два діячі сформованого середньовіччя визначають найважливіше в людському відношенні до Бога, що кожен із них висуває як найпершу умову досягнення християнського благочестя.

Проаналізуйте наведені нижче положення, що окреслюють так звану "теорію подвійної істини" − одне із корінних положень зрілої схоластики. Поясніть своїми словами її сутність та історично змінний характер.

"Відмінності у способах, за допомогою яких може бути пізнаним предмет, створює багатоманітність наук. З приводу цього не існує ніяких перешкод, щоби ті ж самі предмети, що підлягають дослідженню філософськими дисциплінами, в міру їх досяжності світлу природного розуму, вивчала також і інша наука, в міру того, що можна пізнати лише у світлі божественного одкровення".

(Фома Аквінський)

"Ніхто не повинен намагатися через посередництво розуму досліджувати те, що перевершує розум. Оскільки навіть найвеличніший філософ може багато в чому помінятися, нікому не слід відкидати католицьку істину, йдучи за філософськими доведеннями".

(Сігер Брабантський)

"Істину каже християнин, твердячи про створення світу та його першодвигун, хоча це припускається можливим з причини, сила якої перевершує силу природних причин. Істину каже і той, хто стверджує, що шляхом природних причин і початків це є неможливим ".

(Боецій Дакійський)

Поясніть, в чому полягають відмінності між наведеними підходами до пояснення сутності "подвійної істини".

Ознайомтесь із твердженнями англійського схоласта Вільяма Оккама, в тому числі − із тими які отримали назву принципу "Бритви Оккама". Прокоментуйте їх, виділіть у них ті моменти, які характеризують позицію номіналізму. В яких положеннях Оккама можна помітити виходи за межі схоластичного мислення? В чому полягало значення принципу "Бритви Оккама"?

"Судження існують у виголошених словах або письменах, тобто − лише у розумі. Значить, і частини суджень також існують лише в розумі або в словах, але такого роду речі не існують як окремі субстанції. Отже, ясно, що ніяке судження не може складатися із субстанцій, оскільки воно складається із загальних понять. Значить, загальні поняття ні в якому разі не є субстанції".

(Вільям Оккам)

"Не слід примножувати сутності без необхідності. Те, що можна пояснити через посередництво меншого, не слід виражати через посередництво більшого. Без необхідності не слід стверджувати більшого".

(Вільям Оккам)

Чому саме принцип "Бритви Оккама" відіграв важливу роль у подоланні схоластики?

Завдання 5. Загальні особливості епохи Відродження та її провідні філософські напрями.

Уважно перечитайте наведені нижче характеристики епохи європейського Відродження, усвідомте її суперечливість і самостійно прокоментуйте прочитане.

"Ренесансна природа була сповненою божественних сил, постаючи, перш за все, предметом самостійного та некорисливого споглядання і лише у своєму крайньому трактуванні поставала предметом експерименту та технічного перетворення. Ренесансна людина мислила себе, у першу чергу, творцем та художником подібно до тої абсолютної особистості, створінням якої вона себе усвідомлювала.

В епоху західноєвропейського Ренесансу провідне місце зайняв салі себе стверджуючий та активно функціонуючий людський індивідуум з у ста власними небесними сподіваннями та земною обмеженістю, з усією своєю радісно-творчою силою та й з усіма власними немічністю, тугою та невпевненістю...".

(О.Ф.Лосєв)

Наступні твердження ренесансного мислителя змальовують те настановлення, яке Бог дає людині:

"Я вміщую тебе у центр світу, щоби звідти тобі було зручніше оглядати все, що є у світі. Я не зробив тебе ні небесним, ні земним, ні смертним, ні безсмертним, щоби ти сам, вільний та славний майстер, сформував себе за тим взірцем, якому віддаєш перевагу".

(Піко делла Мірандола)