ТОП 10:

Спробуйте чітко позначити ті найважливіші особливості філософської думки Київської Русі, які фігурують у даному міркуванні.



Прочитайте нижчезапропонований фрагмент, із праці "Про Закон і Благодать" митрополита Іларіона. Іларіон прославляє Володимира Великого, який прийняв християнство і був охрещений на Василія.

Ознайомившись з текстом спробуйте визначити, як риторичний стиль проповіді впливає на хід думки Іларіона, що розуміє Іларіон під "бісівською оманою" і завдяки чому вона розвіялася, як Іларіон тлумачить природу людини до і після навернення до християнства?

"Радуйся між: владиками, Апостоле, що не мертві тіла воскрешає, а душі наші мертві, що були умертвлені недугою ідольського служіння, воскресив! Тобою бо ми обоготворились і Життя Христа пізнали; ми були скорчені від бісовської омани і тобою вирівнялись, і на путь життя вийшли; сліпими були від бісівської омани − і тобою випросталися сердечними очима; осліплені незнанням − і тобою прозріли світло трисонячного Божества; німими були − і тобою заговорили, і нині вже від малого і великого прославляємо Одноістотну Тройцю.

Скинув з себе каган разом з одежею і ветхого чоловіка; скинув тлінне; обтрусив прах невірства і, ввійшовши в святу купіль, родився від Духа і води, в Христа хрестився, в Христа обволікся і вийшов з купелі, в білім образі, сином ставши нетління і ймення прийнявши вічне і славне вроди і роди − Василія, котрим записався в книгах життя, в вишнім городі нетліннім Єрусалимі".

(Іларіон)

Ознайомтесь з наступним фрагментом, із "Повчання" князя Володимира Мономаха (10531125). Зверніть увагу на повчально-виховний характер твору.

Спробуйте описати світогляд Мономаха та визначити у ньому місце людини у ставленні до Бога. Зверніть увагу на такі слова Мономаха: "І цьому диву дивуємось, як із пороху сотворив чоловіка, які лиця різноликі у людські подобі, що коли і всіх людей зібрать, не всі вони на одне лице, але кожний має своє лице за Божою мудрістю". Поясніть думку Мономаха. Оцініть також стиль твору, його етичну та естетичну насиченість. Як би ви охарактеризували те бачення світобудови, яке проведене в "Повчанні"?

"Справді, діти мої, розумійте, що чоловіколюбець Бог милостивий і премилостивий. Ми, люди, грішні і смертні, і якщо нам хтось зло зробить, то хочемо зтерти його і кров його пролити негайно. А господь наш, володіючи і життям і смертю, безмірні гріхи наші терпить і аж до кінця життя нашого. Як люблячий батько б'є дитя своє і знову пригортає до себе, так і Господь наш показав нам, як ворогів перемагать, як трьома добрими ділами позбуватися від них і перемагати їх; покаянням, сльозами і милостинею...

І хто не воздасть хвалу, не прославлятиме сили твоєї і твоїх великих чудес і доброт, содіяних на цьому світі: як небо влаштоване, а чи сонце, чи місяць, чи зорі, і тьма, і світло, і земля на водах покладена, твоїм, Господи, промислом! Звірі різні, і птиці, і риби у крашені твоїм, Господи, промислом! І цьому диву дивуємось, як із пороху сотворив чоловіка, які лиця різноликі у людські подобі, що коли і всіх людей зібрать, не всі вони на одне лице, але кожний має своє лице за Божою мудрістю".

(Володимир Мономах)

Ознайомтеся з наступним текстом із Послання Митрополита Никифора до Володимира Мономаха, в якому йдеться про піст:

Прочитавши текст, визначте з яких частин складається душа і пригадайте, хто з античних філософів говорив про те, що душа складається з трьох частин, які функції виконує кожна з частин душі? Визначте, який початок в людині керівний: розумний чи чуттєвий? Зверніть увагу на те, що митрополит застерігає князя від наївної довіри чуттям. Як ви думаєте, чому? Визначте, що є критерієм істини для митрополита.

"Подякуємо і поклонимося Владиці, який постився, піст нам дав і їжу душевного здоров'я подарував. Ним створена сутність наша: безтілесне і тілесне. Бо безтілесне деяким божественним і чудесним способом створене. І тому, в нас боротьба велика триває, і чинить опір тіло духу, а дух − тілу. Тому корисна їда пісна, бо вона знищує тілесні пристрасті, загнуздує ворожі потяги і духу дає покору тіла.

Нехай буде відомо благородному князю, що божественним натхненням створена душа, яка, як сказано, за образом і подобою Бога створена. Ця душа з трьох частин складається, іншими словами, сили має три: розумну, звірину (чуттєву) і вольову (бажання). Розумна − старша і вища від усіх, тому відрізняємося від тварин і звірів; нею небо і все інше створене розуміємо і до Божого розуму піднімаємося настільки, наскільки добре за розумне наслідуємо..

Дізнався князь про три частини душі. Дізнайся, також, про слуг її та воєвод... Бо та душа знаходиться в голові, маючи ум як світле око в собі і наповняє все тіло силою своєю. Так і ти, князь, воссідаючи на землі своїй, за допомогою воєвод і слуг своїх керуєш всією землею, і сам ти є пан і князь. Так і душа у всьому тілі діє через п'ять слуг своїх, іншими словами, через п'ять чуттів: зір, слух, нюх, дотик за допомогою рук. І зір є чуття вірне, і ним бачимо, якщо не без ума, тоді правильно бачимо... І необхідно лише єдиному очам видимому довіряти, почутому ні довіряти, ні не довіряти і багаторазово почуте перевіряти − тільки так можна отримати відповідь".

(Митрополит Никифор)

Ознайомтеся з фрагментом із "Ізборніка" 1076 року, складеного для Святослава Ярославовича.

Зверніть увагу на те, що "Наставлення багатим" відіграє особливу роль у збірнику. Визначте, до кого звертається автор цієї статті і чому? Зверніть увагу, що християнські чесноти переходять у чисто практичні поради, виражені в афористичній формі і чимось нагадують "Повчання" Володимира Мономаха.

"Оскільки ти наділений великим багатством від Бога, остільки ти повинен багато і навіть більше цього віддати. Зверни слух свій до страждаючих в бідності, тоді і тебе Господь почує. Якщо хочеш, щоб усі тебе поважали, будь сам для всіх благодійником. Твердо знай, в чому спасіння душі твоєї, − в тому, щоб нікого з людей не образити. Не виправдовуй винуватого, навіть якщо він друг тобі, і не кривди правого, навіть якщо він ворог твій. Якщо хтось чистий душею, свобідний від людських оман і усвідомлює свою ницість, той не впаде у гординю, навіть якщо і буде займати високу посаду. Не передавай того, що почув від пліткаря, щоби не загинути разом з ним".

("Ізборнік")

Прочитайте наступний текст із "Притчі про людську душу і про тіло" (або "Слово про сліпого і кульгавого") політичного памфлету, написаного Кирилом Туровським (він же Теодозій Печерський, помер в 1182 р.) в кінці 60-х початок 70-х років XII століття. Тогочасні політичні події для Кирила є лише приводом для роздумів про сенс людського буття, про відповідальність людини перед Богом, про кару за зло і особливо про співвідношення влади, церковної і світської. В основі притчі лежить розповідь про сліпого і кульгавого з Вавілонського Талмуда ("Бесіда імператора Антоніна з раввином").

"Добре, брати, і дуже корисно розуміти нам сенс Святого Письма: це і душу робить мудрою, і смирення спрямовує розум, і серце на прагнення до чеснот навертає, і самого чоловіка робить вдячним, і на небеса до Божих заповітів думку спрямовує, і до духовних справ тіло готує, і зневагу до земного життя формує, і весь життєвого світу сум відводить. Тому і прошу вас, старайтеся вдумливо читати святі книги, щоб, Божим наситившись словом, вічного життя досягнути...

...Коли прийшов господар взяти плоди у виноградник і побачив його обкраденим, покликав кульгавого і з'єднав його зі сліпим, і почали вони викривати одне одного. Кульгавий говорить сліпому: "Якщо б ти мене не поніс, ніяк я не зміг би добратися туди, так як я кульгаю". Сліпий говорить так: "Якщо б ти мені не показував дорогу, то я ніяк не добрався б туди". Тоді господар, сівши на крісло судді, почав судити їх двох. І сказав: "Як ви крали, так і тепер - нехай кульгавий сяде на сліпого". І коли кульгавий сів, наказав перед всіма рабами нещадно карати...

Пізнайте, брати, тлумачення цієї притчі. Господар − це Бог Отець, творець всіх. Його син доброго роду − Господь наш Ісус Христос. А виноградник − це земля і мир. А загорожа виноградника − закон Божий і заповіді. Слуги, сущі з ним − ангели. Кульгавий − це тіло людське. А сліпий − це душа людини. А що їх посадив біля воріт − це означає, що Він віддав у владу людини всю землю, давши йому закони і заповіді. Коли людина порушила заповідь Божу і за це осуджена на смерть, то спочатку душа до Бога приводиться і оправдується, говорячи: "Не я, але тіло згрішило". Тому і немає покарання душам до другого пришестя, але вони зберігаються, − Бог знає, де. Коли ж він прийде обновити землю і воскресить всіх померлих, як сам нам сказав, тоді: "Всі сущі в гробах почують голос Сина Божого, і оживуть, і вийдуть ті, хто робив добро у воскресіння життя, а ті, хто робив зло − у воскресіння суду". Тоді душі наші ввійдуть в тіла і кожний отримає по заслузі, згідно справ своїх: праведні − вічне життя, а грішники − нескінченну і безсмертну муку: "Чим хто згрішив, тим і муку прийме".

(Кирил Туровський)

Ознайомившись з текстом, визначте, про що йдеться у притчі про сліпого і кульгавого? Яким є філософський зміст притчі? Яке розуміння людини подає автор у "Притчі"? Зверніть увагу на заклик Кирила Туровського читати Святе Письмо вдумливо. На які повчальні висновки звертає увагу Кирило Туровський, коли тлумачить Святе Письмо? Яким є стиль "Притчі" логічно струнким чи образним, емоційним? Як називалося в середньовічній філософії мистецтво тлумачити тексти Святого Письма?







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.227.250 (0.005 с.)