Уважно вчитайтесь у наведені фрагменти і визначіть, прихильником яких філософів був Д.Донцов. Якою мірою можна вважати його міркування виправданими? Оцініть їх історичну і сучасну значущість.

"Коли б ми хотіли кількома словами висловити цілковиту різницю між націоналізмом і народництвом, то ми знайшли б її в двох діаметрально протилежних світовідчуттях: світ, де панує воля, і світ, де панує інтелект. Два темпераменти: чин (дія) і контемпляція (споглядання), інтуїція і логіка, агресія і пасивність, догматизм і релятивність, віра і знання...".

(Д.Донцов)

"Зміцнювати нашу волю до життя, до влади, до експансії, − так означив я першу підставу націоналізму... До емоційності і фанатизму великих ідей, які рухають масами, треба додати ще одну їхню прикмету: "аморальність"... Коли я говорю про "аморальність" тих ідей, то розумію їх суперечність з буденною мораллю... Історія не знає рівності, як і природа; є там здібні і нездібні. Хто хоче забезпечити собі місце під сонцем, мусить довести свою здібність до цього. Права кожної нації на життя не існує, а коли б існувало, це було б найбільш неморальною річчю у світі...".

(Д.Донцов)

Кого має на увазі Д.Донцов, говорячи про провідну касту? Яким сучасним політичним терміном можна позначити таку касту? Чи є ви прихильником такого бачення суспільного життя?

"Щоб успішно поборювати зовнішні напасти й розривну роботу відосередніх сил суспільного організму зсередини, мусить член провідної касти влити сам не піддатися ніяким шкідливим впливам, які підточували б, ослабили або знищили його основну чесноту − його мужність... Бути невблаганним і твердим до себе, щоб бути невблаганним і твердим до ворожих спільнот зовнішнього світу і власної спільноти".

(Д.Донцов)

Завдання 10. Розв’яжіть кросворд.

^1

^2

^3

^4

^5

^6

^7

^8

^9

^10

По горизонталі׃

4. Твір В.Мономаха.

6. Один з ключових моментів пізнання у Києворуських мислителів, острозьких книжників.

8. Автор «Слова про закон і благодать».

9. Шлях релігійно-містичного осягнення мудрості Бога.

10. Архімадрид, філософ, автор праці «Твір про всю філософію».

По вертикалі׃

1. Одна з головних рис філософії Київської Русі.

2. Одна з основних ідей острозьких книжників.

3. Український гуманіст, автор передмови до Острозької Біблії.

5. Мандрівний філософ, засновник класичної доби в українській філософії.

6. Поняття, яке розвивалось у філософських системах Г.Сковороди і П.Юркевича.

7. Символічний світ у філософії Г.Сковороди.

9. Назва однієї з праць П.Юркевича.

 

Завдання 11. До кожного поняття з графи «Б», які відповідають поставленим Кантом питанням у графі «А».

А	Б
1. Патристика 2. Ісихазм 3. Агіографія 4. Кордоцентризм	а) увага до внутрішнього світу людини; б) група творів релігійно-філософського характеру; в) етико-аскетичне вчення про шлях людини до Бога через «очищення серця» сльозами; г) вчення перших християнських теологів, «отців церкви»; д) серце як основа осягнення світу.

Порядок проведення заняття:

Викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів, а також виступи на підставі індивідуально виконаних рефератів.

На семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.

Список літератури

1. Філософія: Підручник для студентів-медиків / За ред. М.В.Попова, О.О.Закордонця.- Х.: ВПП „Контраст”, 2005. – 488 с.

2. Воловик В. Т. Вступ до філософії. Навчальний посібник. Запоріжжя, 2000.

3. Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник /Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.Л., та ін. – 2-е вид.. – Либідь, 1994.

4. Горський В.С. Історія української філософії / Курс лекцій. – К., 1996.

5. Надольний І.Ф. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2000.

Семінарське заняття № 10

Тема: «Сучасна світова філософія»

Філософія сьогодні є засобом критичного аналізу, усвідомлення найзначніших, універсальних процесів і проблем, від яких залежить розви­ток сучасної цивілізації. Все більшого значення в осмисленні світу на­буває принцип єдності протилежностей, їх гармонійного поєднання для усвідомлення загальнолюдських інтересів і цінностей, для відвер­нення загрози самознищення людства, для збереження життя на пла­неті.

Аналізуючи сучасний стан світової філософії, слід мати на увазі, що в існуючих концепціях знайшли специфічне відображення, по-перше, суперечності нинішнього суспільства і, по-друге, об'єктивні тенденції розвитку сучасного світу в цілому: проблеми людини, культури, гло­бальні проблеми і т.д. Тому основне завдання сучасної філософії - вивчення глибинних зрушень у культурі, динаміки співвідношень між різними її сферами (наука, технологія, політика, мораль та ін.) в усьому їх різнобарв'ї та суперечливій взаємодії різних пластів. Сучасна філосо­фія містить у собі широкий спектр проблем і підходів до їх вирішення, насущні проблеми життя і, особливо, проблему людини. Можна виді­лити три ідеї, які мали вплив на філософську думку XX ст. По-перше, людина - це істота, яка володіє даром створювати символи. Жодна жива істота на землі не будує між собою і природою символічного середовища. Це здатна робити тільки людина (Е.Кассірер). По-друге, людина, отримавши відносну самостійність від природи, набула мож­ливості саморозвитку, перевтілення (М.Шеллер). По-третє, спонтанність людської природи, здатність людини змінювати людське буття ніби знову відтворює саму людину не тільки духовно і екзистенціальне, а i як біологічний вид (Е.Фромм).

Сучасна філософія характеризується наявністю великої кількості різноманітних напрямків та шкіл зі своїми специфічними ідеями, принципами, підходами до реалій життя.

Сучасність у філософії має свій внутрішній масштаб. За звичкою, початком сучасного етапу вважають кінець XIX ст., коли з'явилися "некласичні" форми філософствування, що стали в Європі домінуючи­ми на початку XX ст.

 

 

План

1. Характерні риси сучасної західної філософії, етапи її розвитку. Критичний перегляд принципів і традицій класичної філософії кінця ХІХ – початку ХХ століття. 2. Позитивізм, його історичні форми. 3. Проблема знання і мови у філософії. Неопозитивізм (Л. Вітгенштейн, В. Карнап, Б. Рассел). 4. Структуралізм (К. Леві-Строс, М. Фуко). 5. Герменевтика (Г.Гадамер, П. Ріккерте). 6. Екзистенціалізм та його різновиди. 7. Фрейдизм та неофрейдизм. 8. Персоналізм і неоперсоналізм. 9. Неотомізм.

Мета вивчення теми:виділити і охарактеризувати основні періоди становлення сучасної філософії; здійснити критичний перегляд принципів і традицій класичної філософії кінця ХІХ − початку ХХ століття; дати об’єктивну оцінку марксистській філософії, розкрити її структуру, проблеми; проаналізувати різновиди філософії екзистенціалізму, персоналізму, філософської антропології, філософські напрями томізму, неотомізму, фрейдизму, неофрейдизму; виявити зв’язок сучасної філософії із болючими проблемами сучасної суспільної історії; осмислити значення сучасної філософії для власної теоретичної і практичної діяльності.

Ключові терміни і поняття з теми:агностицизм, апріорні синтетичні судження, розсудок та розум, „річ у собі”, „річ для нас”, агностицизм, антиномії, трансцендентальний ідеалізм, абсолютна ідея, категоричний імператив, предмет та об’єкт, суб’єкт, „Я” – не „Я”, „філософія тотожності”, антропологічний принцип, діалектична логіка.

Контрольні запитання

1. У чому найістотніша відмінність філософських течій кінця XIX − поч. XX ст. від класичної філософії?

2. У чому суть концепції «воля замість розуму» в некласичній філо­софії?

3. Назвіть основні напрями і школи сучасної світової філософії.

4. Дайте загальну характеристику позитивізму як філософсько-те­оретичної і методологічної течії. Які історичні форми розвитку він проходить?

5. Що таке позитивізм і яка його проблематика?

6. Визначте філософсько-світоглядні засади «філософії життя».

7. У чому полягає метод феноменологічної редукції Е. Гуссерля?

8. Порівняйте герменевтику з класичною теорією пізнання.

9. Філософія екзистенціалізму, її витоки і сучасні форми.

10. Дайте загальну характеристику і визначте основні характерні особливості релігійної філософії.

Навчальні завдання

Завдання 1. Заповнивши кросворд по вертикалі, по горизонталі прочитаєте ім’я філософа, автора слів׃ «Моє вчення чи погляд може бути виражено в двох словах׃ природа і людина».

			^4
		^3				^7
							^8
	^2			^5
^1					^6

1. Французький філософ, представник структуралізму.

2. Німецький філософ, засновник філософської антропології.

3. Засновник психоаналізу.

4. Російський філософ, представник персоналізму.

5. Німецький філософ, автор твору «Втеча від свободи».

6. Одне з понять, яке аналізує А.Камю.

7. Об’єкт аналізу в герменевтиці.

8. Слово, яке у перекладі з грецької означає «рухоме повітря», «подих».