Який різновид свободи поданий у даному марксистському її розумінні: зовнішня свобода; внутрішня свобода; свобода волі; свобода дії; негативна свобода; позитивно-творча свобода; вірогідна свобода.

"Бути − це значить бути приреченим до буття вільним... Свобода є ніщо інше, як існування нашої волі або наших пристрастей, оскільки це існування постає знищенням фактичності, тобто фактичного буття... Отже, основна дія свободи винайдена: вона є вибором мене самого у світі і водночас відкриття світу. Мій життєвий проект... завжди постає начерком рішення проблеми буття....Вибір може бути зробленим із покірливим ставленням до долі, або в тривозі; він може бути втечею, а може реалізовуватись у самоомані; ми навіть можемо обирати, не обираючи себе".

(Ж.-П. Сартр)

Який різновид свободи розглядається автором фрагмента як вихідний та вирішальний? Чи погоджуєтесь ви із його міркуваннями? Із чим саме погоджуєтесь, а з чим − ні або не зовсім? В якому сенсі життєвий проект людини постає рішенням проблеми буття? Поясніть це своїми словами та із допомогою прикладів.

"Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні чинити стосовно один до одного в дусі братерства".

(Всезагальна декларація прав людини. Стаття 1)

"Кожна людина має право на життя, на свободу та особисту недоторканість".

(Там само. Стаття 3)

Які цінності людського життя подаються як перші та незаперечні у світовій правовій практиці? Чи згідні ви із таким їх баченням та акцентуванням? Які ще цінності ви можете подати як найважливіші?

Завдання 5. Проблема сенсу людського буття.

"Бути людиною − це значить бути оберненим до сенсу, що вимагає здійснення, та до цінностей, що потребують реалізації. Людина живе ідеалами та цінностями... Якщо у людини немає сенсу життя, здійснення якого зробило би її щасливою, то вона намагається досягти відчуття щастя обхідними щодо сенсу шляхами, зокрема − із допомогою хімічних препаратів...".

(В.Франкл)

"... У людства немає ніякої мети, ніякої ідеї, ніякого плану, як немає мети у виду метеликів чи в орхідеї. Людство − це або зоологічне поняття або порожнє слово. Якщо усунути цей удаваний фантом із проблем історії, як перед нами постане велике багатство дійсних життєвих форм... що досі були затулені модними словами, штучними схемами та особистісними ідеалами".

(О.Шпенглер)

Порівняйте наведені фрагменти і зробіть виправдані висновки щодо:

а) єдності людського буття та сенсу;

б) того, що спрямовує розвиток людини;

в) зв'язку сенсу життя та цінностей;

г) тих засад, на яких базується прийняття чи відкидання людських потреб у сенсі життя.

Список літератури

3. Філософія: Підруч. / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Кальний та ін. / За ред. Г. А. Заїченка та ін. — К.: Вища шк., 1995. — Розд. 11—12.

4. Філософія. Курс лекцій: Навч. посіб. / За ред. І. В. Бичка, В. Г. Табачковського, Г. І. Горак та ін. — К.: Либідь, 1994. — Лекція 20.

Семінарське заняття № 16

Тема: «Соціальна філософія»

Соціальна філософія розглядає соціальні інститути як певну сукупність закладів та установ, що відповідає соціальній структурі суспільства; сукупність соціальних умов та культурних зразків, які визначають стійкі форми соціальної поведінки та діяльності; систему поведінки згідно з цими нормами. В економічній сфері суспільної діяльності є такі інститути, як розподіл праці, власність, заробітна плата та ін.; в політичній − держава, армія, партія і т. ін.; в духовній − мораль, право, мистецтво, наука, релігія тощо. Соціальна філософія розглядає й такі інститути, як сім'я, виховання, культура. Функції цих інститутів досить своєрідні: вони заохочують діяльність осіб, що входять до них, і приймають як свої 'їхні домінантні норми. Інститути регулюють поведінку та діяльність, що суперечать цим нормам, контролюють та упорядковують їх згідно із своїми принципами.

Розгалужена система інституціональності притаманна лише людству. Тваринний світ не має подібної системи. Інституціональність діяльності − характерна риса соціальності людського життя. Вивчення його з цього боку − надзвичайно складне й актуальне завдання. Розгляд діяльності з боку інституціональності людського спілкування дає змогу говорити про суспільство як систему різноманітних та розгалужених стосунків між людьми − систему суспільних відносин. Вони виникають між людьми в процесі їхньої діяльності та спілкування, становлять суспільну форму діяльного спілкування, закріплюються (й охороняються) певними соціальними інститутами, постають як своєрідні магістралі (нормативні системи), у відповідності з якими здійснюються діяльність і стосунки людей між собою. Суспільство − це система суспільних відносин людей у різноманітних підрозділах життєдіяльності.

Соціально-філософський аналіз виходить з ширшого принципу: розглядає сукупність суспільних відносин безвідносно до поділу їх на первинні й вторинні, як такі, що в певних історичних умовах можуть відігравати як провідну, так і другорядну роль. З своїми рольовими функціями суспільні відносини можуть мінятись місцями. Наприклад, політика може передувати економіці; морально-культурне зубожіння нації може звести нанівець грандіозні економіко-соціальні задуми. Мистецтво управління суспільством вимагає теоретичного хисту у визначенні суспільних пріоритетів, а не догматичного посилання на те, що економічні підвалини мають обумовити інші соціальні процеси. Усі суспільні відносини органічно пов'язані між собою і проникають одне в одне.

План

1. Особливості філософського пізнання суспільства і людини. 2. Природні умови розвитку суспільства. 3. Матеріальне виробництво як основа розвитку суспільства. 4. Соціально-політична сфера суспільства. 5. Духовні виміри життя суспільства. 6. Філософська антропологія. 7. Особистість і суспільство. 8. Суспільний прогрес, його критерії.

Мета вивчення теми: осмислення суспільства як якісно особливого прояву реальності, виявлення сутності соціальності, найперших функцій суспільного життя; знайомство із провідними категоріями та проблемами соціальної філософії; окреслення основних сфер суспільного життя та докладний аналіз найперших аспектів співвідношення людини і суспільства.

Ключові терміни і поняття з теми:суспільство, соціум, соціальні якості, соціалізація, масова свідомість, тоталітаризм, лібералізм, інтеракціонізм, ідеологія, духовне життя суспільства.

Контрольні запитання

1. Назвіть характерні риси класичного підходу до розгляду суспільства.

2. Охарактеризуйте сучасні основні підходи до розуміння суспільства.

3. Доведіть, що суспільство є системою, яка самоорганізується та саморозвивається.

4. Охарактеризуйте два основні різновиди класичного підходу, представлені поглядами Г. Гегеля і К. Маркса.

5. Доведіть, що соціальна група є основною структурною одиницею суспільства.

Навчальні завдання