Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Що Нового додає дане міркування до наведених вище – відносно негативних сторін високорозвинених суспільств. Якою мірою ви погоджуєтесь із наведеним міркуванням.
Содержание книги
- Перелік обов’язкових видів робіт, що підлягають оцінці в балах
- Завдання 3. Особливості філософського мислення.
- Чому, на вашу думку, В. Віндельбанд не вважає науку та філософію тотожними. Що Саме у філософії виходить за межі науки.
- Чи згідні ви із таким тлумаченням завдань та функцій філософії. Які аргументи можна навести на підтвердження таких міркувань або для їх спростування.
- Якою мірою ви можете прийняти наведені нижче визначення типів філософії. Який принцип їх класифікації. Чим він відрізняється від історичного підходу та як із ним поєднується.
- Завдання 1. Особливості, умови формування та етапи розвитку античної філософії.
- З'ясуйте найвиразніші особливості такої періодизації. Чи доречно, що в ній відсутні римська та олександрійська філософії. Чим би це можна було пояснити.
- Чи свідчать наведені уривки, що Сократ також сповідував принцип відносності (релятивності) знання?
- Завдання 4. Загальні риси та провідні школи пізньої античної філософії.
- Керуючись змістом тексту, визначіть, у чому сутність концепції скептицизму? В чому полягає його позитивне значення для подальшого розвитку філософії?
- Зверніть увагу на те, як два діячі сформованого середньовіччя визначають найважливіше в людському відношенні до Бога, що кожен із них висуває як найпершу умову досягнення християнського благочестя.
- В чому, на ваш погляд, проглядають суттєві відмінності людського самоусвідомлення часів середньовіччя та Відродження? Які властивості людини постають в даних твердженнях як найперші?
- До кожного поняття з графи «а» підберіть положення, що розкриває його зміст з графи «б».
- Завдання 1. Панорама соціокультурних та духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії.
- Завдання 2. Методологічні пошуки Ф.Бекона та Р. Декарта.
- Поясніть своїми словами, як тлумачить субстанцію Б. Спіноза. Наведіть приклади акциденцій. Як пояснити різницю між свободою та необхідністю за Б. Спінозою.
- Завдання 6. Вихідні ідеї європейського Просвітництва.
- Завдання 9. До кожного поняття з графи «а» підберіть відповідне положення з графи «б».
- Завдання 2. І.Кант - засновник німецької класичної філософії.
- Завдання 3. Лінія розвитку ідей в німецькій класичній філософії після І.Канта.
- Завдання 4. Філософія Г.Гегеля.
- Як ви вважаєте, чим можна виправдати таке бачення історії філософії (та історії взагалі). Що в ньому вимагає певних корекцій. Що залишається поза увагою прибічників такого підходу.
- Завдання 6. Заповнивши вірно клітинки по вертикалі, по горизонталі отримаєте основну рису філософії фейєрбаха.
- Спробуйте чітко позначити ті найважливіші особливості філософської думки Київської Русі, які фігурують у даному міркуванні.
- Завдання 3. Філософія в Києво-Могилянській академії.
- Завдання 5. Українська філософія початку XIX ст.
- Прокоментуйте наведене положення; чи згідні ви із таким окресленням ролі ідеалу в людському житті. Аргументуйте свою відповідь.
- Яку філософську дисципліну висував Г.Челпанов, професор Київського університету, в якості найпершої і провідної? З думками якого представника німецької класичної філософії співпадали його міркування?
- Уважно вчитайтесь у наведені фрагменти і визначіть, прихильником яких філософів був Д. Донцов. Якою мірою можна вважати його міркування виправданими. Оцініть їх історичну і сучасну значущість.
- Завдання 2. Підберіть для понять з графи «а» близькі за змістом у графі «б».
- Завдання 2. Вихідні концепції буття в історії філософії.
- Завдання 3. Особливості некласичного розуміння буття.
- Завдання 4. Специфіка людського буття. Буття і мислення.
- Завдання 5. Заповнивши правильно графи по вертикалі, по горизонталі отримайте поняття, що означають процес входження людини в систему суспільних відносин, культуру.
- Завдання 1. Поняття пізнання, його чинників та складових.
- Як ви вважаєте, наскільки може бути прийнятною дана концепція істини. Чи піддається в такому випадку сама істина перевірці.
- Завдання 7. Підберіть з графи «б» судження, що розкривають зміст понять у графі «а».
- Завдання 1. Проблематичність людського буття.
- Як ви вважаєте, якою мірою біблійна версія творення людини може бути прийнята сучасною наукою. Чи має вона переваги перед наведеними вище науковими підходами. Аргументуйте свої твердження.
- Означене високе осмислення людської особистості ви схильні підтримати чи заперечити. В якому сенсі можна вважати людську особистість єдиною людською долею.
- Який різновид свободи поданий у даному марксистському її розумінні: зовнішня свобода; внутрішня свобода; свобода волі; свобода дії; негативна свобода; позитивно-творча свобода; вірогідна свобода.
- Завдання 1. Соціальна філософія про сутність суспільства та його провідні функції.
- Яка якісна ознака суспільства фігурує у даному міркуванні і наскільки вона, на вашу думку, є виправданою.
- Чи згідні ви із тим, що соціальні відносини ґрунтується на розумінні особливої природи зв'язку особистостей. Спробуйте аргументовано підтвердити чи спростувати дане положення.
- На основі даного уривка чітко назвіть характерні особливості та елементи ідеологічного рівня духовного життя суспільства. Який рівень духовного життя суспільства протистоїть ідеологічному.
- Що Нового додає дане міркування до наведених вище – відносно негативних сторін високорозвинених суспільств. Якою мірою ви погоджуєтесь із наведеним міркуванням.
"Той, хто, володіючи великою державою, служить малій державі, той робить це через любов до Неба. Хто, володіючи малою державою, служить великій державі, той робить це через страх перед Небом. Той, хто любить Небо, оберігає усю Піднебесну. Той, хто боїться Неба, оберігає свою державу".
(Мен-Цзи, ІІІ−ІV ст. до н.е.)
Як ви вважаєте, яка думка постає провідною у даному уривку? Спробуйте передати його зміст своїми словами, а також сформулюйте своє ставлення до нього.
"Пропоновану мною модель зв'язку "суспільство-особистість" можна підсумувати так: люди не творять суспільства. Бо воно завжди передує їм як необхідна умова їх діяльності. Скоріше на суспільство слід дивитись як на сукупність структур, звичайних практичних процедур та умовностей, які індивіди відтворюють та перетворюють, але які реально не існували би, якби вони того не робили. Суспільство не існує незалежно від людської діяльності... Проте воно і не є її продуктом... Процесам, через посередництво яких підтримуються накопичені вміння, навички, майстерність, властиві даним соціальним явищам,... можна надати загальної назви "соціалізація". Важливо підкреслити, що ці відтворення та перетворення суспільства, хоча воно й відбувається найчастіше несвідомо, тим не.менше постає ще й деяким досягненням, результатом майстерності активних суб'єктів, а не механічним наслідком, попередніх умов".
(Р.Бхаскар)
Спробуйте уважно перечитати наведений фрагмент та з'ясувати, які саме відносини, на думку автора, існують між суспільством та окремою людиною? Якщо людина не творить суспільство, то що саме залежить в суспільстві від людини? Як би ви визначили, що здобуває людина у процесі соціалізації, а що в суспільстві тримається тільки на її зусиллі?
"Суспільне життя значною мірою допомагає людині подолати своє відчуття неповноцінності, але воно й визначає людське індивідуальне життя... Суперечність між власними інтересами та благополуччям суспільства дає можливість перевірити ступінь її (особи) ворожості до людського роду".
(А.Адлер)
Як ви думаєте, кому − людині чи суспільству − віддає перевагу автор даного уривка у своєму міркуванні? Аргументуйте свою думку.
Уважно проаналізуйте наведений великий уривок відомого філософа. Чи згідні ви із тим, що саме проблема самотності постає вихідною для вирішення тих проблем, які окреслює автор? В чому ви вбачаєте зміст даної проблеми? Спробуйте аргументовано пояснити, яку суперечність автор уривка подає як провідну щодо взаємин людини і суспільства? Чи можна було би розширити дану класифікацію? Якщо так, то як саме? Чи можна дане міркування брати як засаду для достовірного вирішення питання про співвідношення людини і суспільства?
"Можна виділити чотири типи відносин між самотністю "я" та соціальністю. 1) Людина не самотня та соціальна. Це є найбільш елементарний та поширений тип. В ньому "я" цілком пристосоване до соціального середовища. Але переважають у цьому типі люди імітативні, не творчі. 2) Людина не самотня і не соціальна. В цьому випадку "я" також: пристосоване до соціального середовища, але "я" немає соціальних інтересів, не проявляє соціальної активності... Це є розповсюджений побутовий тип. 3) Людина самотня і не соціальна. Цей тип не пристосований або мало пристосований до соціального середовища, переживає конфлікти, не гармонійний... Він просто усамітнюється від соціального середовища, тікає від нього... Такі люди, як правило, не мають в соціальній сфері вірувань та переконань... 4) Нарешті, людина може бути самотня і соціальна... Це є профетичний тип; такими бувають творчі ініціатори, реформатори, революціонери духу... Проблема самотності видається мені основною філософською проблемою; із нею пов'язані проблеми "я", особистості, суспільства, спілкування, пізнання... ".
(М.О.Бердяєв)
Список літератури
1. Філософія: Підруч. / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Кальний та ін. / За ред. Г. А. Заїченка та ін. − К.: Вища шк., 1995. − Розд. 13−17.
2. Філософія. Курс лекцій: Навч. посіб. / За ред. І. В. Бичка,
В. Г. Табачковського, Г. І. Горак та ін. − К.: Либідь, 1994. − Лекції 23−29.
3. Социальная философия: Учеб. пособие для вузов / В. Н. Лавриненко, В. П. Ратников, В. Ю. Дорошенко и др.; Под ред. проф. В. Н. Лавриненко. − М.: Культура й спорт ЮНИТИ, 1995.
|
