ТОП 10:

Завдання 5. Українська філософія початку XIX ст.



Перечитайте нижченаведені тексти; спираючись на міркування відомого дослідника історії української філософії, покажіть, як і в чому проявились у ній впливи національного характеру?

"Риси духовності бароко залишилися в українському національному типі аж досі. Основна духовна риса бароко це "декоративність", що цінить більше широкий жест, ніж глибокий зміст − більше розмах і кількість, ніж внутрішню якість, більше − вираз, форми вияву змісту, ніж зміст самий, одним словом − цінить більше "здаватися" ніж бути"...

Емоційність виявляється у високій оцінці життя, почуття. Почуття, емоція оцінюється навіть як шлях пізнання (Гоголь, Юркевич). Але ця "філософія серця" має й інший сенс − в людськім душевнім житті глибше, ніж свідомі психічні переживання, служить їх основа − "серце", найглибше в людині, "безодня", яка породжує з себе і зумовлює собою, так би мовити, "поверхню" нашої психіки (Сковорода, Гоголь, Юркевич, Куліш). З цим зв'язане і визнання, що людина є малий світ "мікрокосмос", бо в "сердечній глибині", безодні криється усе, що є у цілому світі...".

(Д.Чижевський)

Нижче наводяться тексти Я.Козелецького, який прагнув охопити цілісний комплекс філософських проблем свого часу. Спробуйте проаналізувати ці тексти відповідно філософській проблематиці.

"Філософія містить у собі всі науки, ... вирішує тільки генеральні пізнання про речі і людські справи... Метафізика є наукою випробування причин істини... В основі буття завжди є річ, яка може бути простою і складною; прості речі мають лише сутність та існування .... складні − матеріальні тіла з багатьма якостями, такими як простір, час, причина, основа, необхідність, випадковість".

(Я.Козелецький)

"Пізнати можна за допомогою відчуття які є "вікнами" і "дверима", через які враження проникають у душу. Так (тобто − відчуттям) пізнають лише окремі речі.. .а розум дає знання загального".

(Я.Козелецький)

Питання яких філософських дисциплін розглядаються у наведених рядках? Назвіть ці дисципліни та окресліть предмет їх вивчення.

Значний внесок у розробку філософії на початку XIX ст. вніс П. Лодій. Ознайомтесь із деякими уривками з його творів. Спробуйте з'ясувати в яких його тезах прослідковується вплив німецького ідеалізму.

"...Метафізика є наука, яка досліджує начала всезагальних понять і доказів, на підставі яких можемо утворювати собі найбільш повні поняття про речі".

(П.Лодій)

"Ми ясно бачимо, що людське пізнання не може бути твердіш, якщо воно не спирається на онтологію. Це випливає з того, що ми не матимемо досконалого знання перших начал і перших істин науки, а на них спираються всі докази, якщо не візьмемо його з онтології, бо крім онтології його з жодної іншої науки взяти не можна".

(П.Лодій)

Спробуйте прокоментувати дану тезу і пояснити, чому та в якому сенсі пізнання може спиратись лише на онтологію? Хто із представників західноєвропейської філософії дотримувався такої позиції?

"Сущим є все те, що має буття, або може його мати. Тим самим суще є двояким: дійсністю і можливістю. Дійсність − це те, що справді має буття.... Можливість − це те, що не існує, але може бути... Визнаючи сутність, слід визначити і властивості. Отже, як сутність, так і властивості є логічно необхідні, незмінні, вічні, бо властивості необхідно походять із сутності; оскільки достатня причина міститься у сутності".

(П.Лодій)

Згадайте, ким із німецьких філософів був введений у філософію принцип достатньої причини (підстави)?

Звертаючись до уривків з текстів Й.Б.Шада (викладав філософію у Харківському університеті), спробуйте з'ясувати, чим відрізнялась позиція Й.Шада від позиції І.Канта. Які світоглядні наслідки могла мати така відмінність?

"І.Кант виходив з поділу розуму на теоретичний та практичний... але теоретичний розум обмежувати сферою "речей для нас" не слід... Розум функціонує і в формі споглядання або бажання визначає, що і чому слід чинити, і тільки в цих різних формах називається по-різному − "теоретичний" і "практичний "розум".

(Й.Шад)

"Світ є відображенням абсолютного розуму. Речі за своєю природою відповідають ідеям, збігаються з ними. Ідеї − істинні, вічні форми всякого буття".

(Й.Шад)

Ознайомтесь із оцінкою ідей Й.Шада істориком української філософії Д.Чижевським:

"Шад хоче піти далі, ніж Кант, користуючись тим розмежуванням розуму (Vеrпипft ) і розсудку (Vеrstaпd), що його знаходить у Канта. Розсудок у своїй діяльності обмежується світом досвіду і феноменів (явищ). Він зустрічає протилежності, бо їх знаходимо в досвіді. Дух людини не заспокоюється на протилежностях та протиріччях, а хоче їх об'єднати. Розсудок може об'єднати протилежності лише "формально", при допомозі загальних понять. Розум має справу не з досвідом, а з ідеями. Ідеї ж вносять у весь світ єдність та гармонію. − Визнаючи це основне розрізняння Канта, Шад не хоче обмежувати ролі розуму "регулятивною" функцією, себто надаванням лише провідних точок погляду пізнанню, а вважає, що розум здібний і до дійсного пізнання "надсмислового", "речей по собі", "абсолютного".

(Д.Чижевський)







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.234.214.179 (0.004 с.)