Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Завдання 5. Українська філософія початку XIX ст.
Содержание книги
- Перелік обов’язкових видів робіт, що підлягають оцінці в балах
- Завдання 3. Особливості філософського мислення.
- Чому, на вашу думку, В. Віндельбанд не вважає науку та філософію тотожними. Що Саме у філософії виходить за межі науки.
- Чи згідні ви із таким тлумаченням завдань та функцій філософії. Які аргументи можна навести на підтвердження таких міркувань або для їх спростування.
- Якою мірою ви можете прийняти наведені нижче визначення типів філософії. Який принцип їх класифікації. Чим він відрізняється від історичного підходу та як із ним поєднується.
- Завдання 1. Особливості, умови формування та етапи розвитку античної філософії.
- З'ясуйте найвиразніші особливості такої періодизації. Чи доречно, що в ній відсутні римська та олександрійська філософії. Чим би це можна було пояснити.
- Чи свідчать наведені уривки, що Сократ також сповідував принцип відносності (релятивності) знання?
- Завдання 4. Загальні риси та провідні школи пізньої античної філософії.
- Керуючись змістом тексту, визначіть, у чому сутність концепції скептицизму? В чому полягає його позитивне значення для подальшого розвитку філософії?
- Зверніть увагу на те, як два діячі сформованого середньовіччя визначають найважливіше в людському відношенні до Бога, що кожен із них висуває як найпершу умову досягнення християнського благочестя.
- В чому, на ваш погляд, проглядають суттєві відмінності людського самоусвідомлення часів середньовіччя та Відродження? Які властивості людини постають в даних твердженнях як найперші?
- До кожного поняття з графи «а» підберіть положення, що розкриває його зміст з графи «б».
- Завдання 1. Панорама соціокультурних та духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії.
- Завдання 2. Методологічні пошуки Ф.Бекона та Р. Декарта.
- Поясніть своїми словами, як тлумачить субстанцію Б. Спіноза. Наведіть приклади акциденцій. Як пояснити різницю між свободою та необхідністю за Б. Спінозою.
- Завдання 6. Вихідні ідеї європейського Просвітництва.
- Завдання 9. До кожного поняття з графи «а» підберіть відповідне положення з графи «б».
- Завдання 2. І.Кант - засновник німецької класичної філософії.
- Завдання 3. Лінія розвитку ідей в німецькій класичній філософії після І.Канта.
- Завдання 4. Філософія Г.Гегеля.
- Як ви вважаєте, чим можна виправдати таке бачення історії філософії (та історії взагалі). Що в ньому вимагає певних корекцій. Що залишається поза увагою прибічників такого підходу.
- Завдання 6. Заповнивши вірно клітинки по вертикалі, по горизонталі отримаєте основну рису філософії фейєрбаха.
- Спробуйте чітко позначити ті найважливіші особливості філософської думки Київської Русі, які фігурують у даному міркуванні.
- Завдання 3. Філософія в Києво-Могилянській академії.
- Завдання 5. Українська філософія початку XIX ст.
- Прокоментуйте наведене положення; чи згідні ви із таким окресленням ролі ідеалу в людському житті. Аргументуйте свою відповідь.
- Яку філософську дисципліну висував Г.Челпанов, професор Київського університету, в якості найпершої і провідної? З думками якого представника німецької класичної філософії співпадали його міркування?
- Уважно вчитайтесь у наведені фрагменти і визначіть, прихильником яких філософів був Д. Донцов. Якою мірою можна вважати його міркування виправданими. Оцініть їх історичну і сучасну значущість.
- Завдання 2. Підберіть для понять з графи «а» близькі за змістом у графі «б».
- Завдання 2. Вихідні концепції буття в історії філософії.
- Завдання 3. Особливості некласичного розуміння буття.
- Завдання 4. Специфіка людського буття. Буття і мислення.
- Завдання 5. Заповнивши правильно графи по вертикалі, по горизонталі отримайте поняття, що означають процес входження людини в систему суспільних відносин, культуру.
- Завдання 1. Поняття пізнання, його чинників та складових.
- Як ви вважаєте, наскільки може бути прийнятною дана концепція істини. Чи піддається в такому випадку сама істина перевірці.
- Завдання 7. Підберіть з графи «б» судження, що розкривають зміст понять у графі «а».
- Завдання 1. Проблематичність людського буття.
- Як ви вважаєте, якою мірою біблійна версія творення людини може бути прийнята сучасною наукою. Чи має вона переваги перед наведеними вище науковими підходами. Аргументуйте свої твердження.
- Означене високе осмислення людської особистості ви схильні підтримати чи заперечити. В якому сенсі можна вважати людську особистість єдиною людською долею.
- Який різновид свободи поданий у даному марксистському її розумінні: зовнішня свобода; внутрішня свобода; свобода волі; свобода дії; негативна свобода; позитивно-творча свобода; вірогідна свобода.
- Завдання 1. Соціальна філософія про сутність суспільства та його провідні функції.
- Яка якісна ознака суспільства фігурує у даному міркуванні і наскільки вона, на вашу думку, є виправданою.
- Чи згідні ви із тим, що соціальні відносини ґрунтується на розумінні особливої природи зв'язку особистостей. Спробуйте аргументовано підтвердити чи спростувати дане положення.
- На основі даного уривка чітко назвіть характерні особливості та елементи ідеологічного рівня духовного життя суспільства. Який рівень духовного життя суспільства протистоїть ідеологічному.
- Що Нового додає дане міркування до наведених вище – відносно негативних сторін високорозвинених суспільств. Якою мірою ви погоджуєтесь із наведеним міркуванням.
Перечитайте нижченаведені тексти; спираючись на міркування відомого дослідника історії української філософії, покажіть, як і в чому проявились у ній впливи національного характеру?
"Риси духовності бароко залишилися в українському національному типі аж досі. Основна духовна риса бароко це "декоративність", що цінить більше широкий жест, ніж глибокий зміст − більше розмах і кількість, ніж внутрішню якість, більше − вираз, форми вияву змісту, ніж зміст самий, одним словом − цінить більше "здаватися" ніж бути"...
Емоційність виявляється у високій оцінці життя, почуття. Почуття, емоція оцінюється навіть як шлях пізнання (Гоголь, Юркевич). Але ця "філософія серця" має й інший сенс − в людськім душевнім житті глибше, ніж свідомі психічні переживання, служить їх основа − "серце", найглибше в людині, "безодня", яка породжує з себе і зумовлює собою, так би мовити, "поверхню" нашої психіки (Сковорода, Гоголь, Юркевич, Куліш). З цим зв'язане і визнання, що людина є малий світ "мікрокосмос", бо в "сердечній глибині", безодні криється усе, що є у цілому світі...".
(Д.Чижевський)
Нижче наводяться тексти Я.Козелецького, який прагнув охопити цілісний комплекс філософських проблем свого часу. Спробуйте проаналізувати ці тексти відповідно філософській проблематиці.
"Філософія містить у собі всі науки,... вирішує тільки генеральні пізнання про речі і людські справи... Метафізика є наукою випробування причин істини... В основі буття завжди є річ, яка може бути простою і складною; прості речі мають лише сутність та існування.... складні − матеріальні тіла з багатьма якостями, такими як простір, час, причина, основа, необхідність, випадковість".
(Я.Козелецький)
"Пізнати можна за допомогою відчуття які є "вікнами" і "дверима", через які враження проникають у душу. Так (тобто − відчуттям) пізнають лише окремі речі...а розум дає знання загального".
(Я.Козелецький)
Питання яких філософських дисциплін розглядаються у наведених рядках? Назвіть ці дисципліни та окресліть предмет їх вивчення.
Значний внесок у розробку філософії на початку XIX ст. вніс П. Лодій. Ознайомтесь із деякими уривками з його творів. Спробуйте з'ясувати в яких його тезах прослідковується вплив німецького ідеалізму.
"... Метафізика є наука, яка досліджує начала всезагальних понять і доказів, на підставі яких можемо утворювати собі найбільш повні поняття про речі".
(П.Лодій)
"Ми ясно бачимо, що людське пізнання не може бути твердіш, якщо воно не спирається на онтологію. Це випливає з того, що ми не матимемо досконалого знання перших начал і перших істин науки, а на них спираються всі докази, якщо не візьмемо його з онтології, бо крім онтології його з жодної іншої науки взяти не можна".
(П.Лодій)
Спробуйте прокоментувати дану тезу і пояснити, чому та в якому сенсі пізнання може спиратись лише на онтологію? Хто із представників західноєвропейської філософії дотримувався такої позиції?
"Сущим є все те, що має буття, або може його мати. Тим самим суще є двояким: дійсністю і можливістю. Дійсність − це те, що справді має буття.... Можливість − це те, що не існує, але може бути... Визнаючи сутність, слід визначити і властивості. Отже, як сутність, так і властивості є логічно необхідні, незмінні, вічні, бо властивості необхідно походять із сутності; оскільки достатня причина міститься у сутності".
(П.Лодій)
Згадайте, ким із німецьких філософів був введений у філософію принцип достатньої причини (підстави)?
Звертаючись до уривків з текстів Й.Б.Шада (викладав філософію у Харківському університеті), спробуйте з'ясувати, чим відрізнялась позиція Й.Шада від позиції І.Канта. Які світоглядні наслідки могла мати така відмінність?
"І.Кант виходив з поділу розуму на теоретичний та практичний... але теоретичний розум обмежувати сферою "речей для нас" не слід... Розум функціонує і в формі споглядання або бажання визначає, що і чому слід чинити, і тільки в цих різних формах називається по-різному − "теоретичний" і "практичний "розум".
(Й.Шад)
"Світ є відображенням абсолютного розуму. Речі за своєю природою відповідають ідеям, збігаються з ними. Ідеї − істинні, вічні форми всякого буття".
(Й.Шад)
Ознайомтесь із оцінкою ідей Й.Шада істориком української філософії Д.Чижевським:
" Шад хоче піти далі, ніж Кант, користуючись тим розмежуванням розуму (Vеrпипft) і розсудку (Vеrstaпd), що його знаходить у Канта. Розсудок у своїй діяльності обмежується світом досвіду і феноменів (явищ). Він зустрічає протилежності, бо їх знаходимо в досвіді. Дух людини не заспокоюється на протилежностях та протиріччях, а хоче їх об'єднати. Розсудок може об'єднати протилежності лише "формально", при допомозі загальних понять. Розум має справу не з досвідом, а з ідеями. Ідеї ж вносять у весь світ єдність та гармонію. − Визнаючи це основне розрізняння Канта, Шад не хоче обмежувати ролі розуму "регулятивною" функцією, себто надаванням лише провідних точок погляду пізнанню, а вважає, що розум здібний і до дійсного пізнання "надсмислового", "речей по собі", "абсолютного".
(Д.Чижевський)
|
