Якою мірою ви можете прийняти наведені нижче визначення типів філософії? Який принцип їх класифікації? Чим він відрізняється від історичного підходу та як із ним поєднується?



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Якою мірою ви можете прийняти наведені нижче визначення типів філософії? Який принцип їх класифікації? Чим він відрізняється від історичного підходу та як із ним поєднується?



"Все, що ми знаємо про філософію, або що видається за таку, можна поділити на п’ять основних видів: емпіризм, матеріалізм, скептицизм, пантеїзм та ідеалізм. Емпіризм знає лише досвід чуттєвих сприйняттів і тому все виводить із досвіду. Матеріалізм все пояснює із матерії, приймає матерію як щось перше, як джерело всіх речей. Скептицизм заперечує будь-яке знання, будь-яку філософію. Пантеїзм визначає всі речі однією і тією ж безкінечною єдністю без будь-якої відмінності... Ідеалізм все виводить із одного духу, пояснює виникнення матерії із духу, або ж підкорює йому матерію".

(Ф.Шлегель)

Завдання 9. Розв’яжіть кросворд «Світогляд».

По горизонталі׃

4. Уява або ідея, опосередкована власним досвідом.

6. Софія.

7. Спосіб існування релігійного світогляду.

8. Рок.

По вертикалі׃

1. Уявлення про досконалість світу і людини.

2. Вчення про суще як таке.

3. Складова світогляду.

5. Те, з чого народжується філософія.

      1                  
          2         3    
    4                    
                         
  5                      
                         
  6                      
                         
7                        
                         
        8                

Порядок проведення заняття:

Викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів, а також виступи на підставі індивідуально виконаних рефератів.

На семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.

Список літератури

1. Філософія: Підручник / Г.А. Заїченко, В.М. Сагатовський, І.І. Кальний та ін./ За ред. Г.А. Заїченка та ін.-К.: Вища шк., 1995. – С. 6–19.

2. Петрушенко В.Л. Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник. - К.: Каравела, 2001. – С. 7–32.

3. Філософія: Навчальний посібник / Губернський Л.В., Надольний І.Ф., Андрущенко В.П та ін. - К.: Вікар, 2003. – С. 11–23.

4. Лузан, А.О. Вступ до філософії. Вступ до філософії : навч. посіб. / А. О. Лузан. – К. : «Центр учбової літератури», 2013. – С. 6-17.


Семінарське заняття № 2,3

Тема: «Філософія античного світу»

Виникнення філософії не було швидким «одноразовим актом» її «відділення» від міфології. Це був тривалий, «розтягнутий» на століття процес.

Серед напрямів ранніх етапів історії давньоіндійської філософії зустрічаємо тлумачення реальності як втілення одного з матеріальних начал - води, вогню, повітря, простору, часу тощо, котрі е видозмінами матерії («пракриті»). Водночас існували школи, що апелювали до духовних першоджерел реальності. Проте всі вони наголошували на цілісності світу, що незаперечне домінує над усім відмінним й індивідуальним як чимось обмеженим, недосконалим, несправжнім.

Філософське вчення буддизму - впливового напряму, який згодом перетворився на одну зі світових релігій (поряд із християнством та ісламом), розглядає світ як єдиний потік матеріальних і духовних елементів - «дхарм». «Дхарми» невпинно змінюються, внаслідок чого реальність постає процесом вічного і безперервного становлення. Проте мінливий потік буття заважає людині досягти вершин досконалості, можливої лише за умови самоспоглядання та самозаглиблення, кінцевою метою яких є стан вічного блаженства - «нірвана».

Філософські вчення давнього Китаю набувають певної завершеності в VI-V ст. до н.е. Найвпливовішим напрямом, що виникає в цей період і зберігає свій вплив протягом тисячоліть (аж до наших днів), було вчення Кун Фуцзи (Конфуція). Основний зміст конфуціанства викладено у книзі «Лунь-юй», написаній учнями Кун Фу-цзи. Конфуціанство має виразний етично-гуманістичний характер (недаремно фундаментальним поняттям цього вчення є «жень» - гуманність).

Для давньогрецьких мислителів світ є живим, гармонійно упорядкованим (досконалим, подібним у цьому геометричній досконалості кола або кулі), предметно-речовим цілим - Космосом. У давньогрецькій мові слово «космос» спершу означало «воєнний порядок, стрій», потім було переосмислено як «порядок взагалі» і, нарешті, стало означати «упорядкований світ», «світопорядок».

Філософія Сократа - своєрідний вододіл в історії античної філософії. У всіх досократівських мислителів (їх так і називають в історії філософії - «досократики») світ виступає у вигляді своєрідної «натуралістичної» цілісності, що «розчиняє» і підпорядковує собі людину як «одну з» частинок космічного цілого. Сократ, вирізняючи людину з космосу і скеровуючи свою увагу лише на неї, кладе край нечіткому усвідомленню філософами специфічних рамок предмета їх досліджень - відношення «людина - світ». Платон (428/427-347 до н.е.) - один з найвідоміших філософів давньої Еллади. Припустивши реальне існування ідеальних предметів Платон проголошує ці ідеальні предмети досконалішими і тому "реальнішими" у своєму існуванні порівняно з речами повсякденного світу. Адже міркує Платон, Загальне як ідеальний предмет - ідея - в "чистому", тобто найдосконалішому, вигляді репрезентує той або інший зміст, якість тощо. Аристотель (384-322 до н.е.) - один з найавторитетніших мислителів давньої Еллади. Аристотель рішуче повертає причини, начала, сутність у світ речей, категорично вважаючи, що загальне не може існувати окремо від одиничних речей. Справжнім існуючим у самому собі буттям, субстанцією може бути, на думку Аристотеля, тільки одиничне буття. У 3 ст. до. н.е. античний світ вступає в період поступово зростаючої кризи. Хронологічно це збігається з добою так званого еллінізму.

Елліністична культура була кризисною "декадентською" культурою. Проте елліністичний "декаданс", як і сама криза античного суспільства, не був буквальним "занепадом" чи "розкладом" античної культури.

План

1. Специфічні риси та основні періоди розвитку античної філософії. 2. Мілетська школа давньогрецької філософії (Фалес, Анаксімен, Анаксімандр, школа Геракліта Ефеського). 3. Піфагорійська школа давньогрецької філософії (Піфагор та його учні). 4. Елейська школа давньогрецької філософії (Ксенофан, Парменід, Зенон). 5. Атомістичний матеріалізм Левкіппа і Демокрита. 6. Проблема людини у філософському вченні Сократа. Послідовники Сократа: кініки, кіренаїки, мегарики. 7. Платон: вчення про ідеї, етичні і соціологічні погляди. 8. Філософія Аристотеля. Вчення про „форму” і „матерію”. 9. Елліністична філософія: епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм.

Мета вивчення теми:окреслити специфічні риси античної філософії; осмислити сутність досократичного, класичного та еллінського періодів історичного розвитку античної філософії, з’ясувати місце і значення філософії античної філософії у світовому філософському процесі.

 

Основні вимоги до знань, умінь і навичок студентів

Після вивчення теми студенти повинні знати:

· культурно-історичні умови формування і характерні риси античної філософії;

· основні світоглядні засади, що покладені в основу давньогрецької філософії;

· основні етапи розвитку античної філософії та динаміку зміни філософської проблематики протягом цих етапів;

· основних представників античної філософії;

· проблематику основних філософських шкіл, їх представників та термінологічне означення їх позицій.

вміти:

· провести порівняння вихідних ідей античної філософії;

· аргументовано продемонструвати сучасне значення ідей античної філософії;

· виділяти і пояснювати новації у філософських ідеях цього часу, тлумачити зміст понять і принципів, обґрунтованих та запроваджених у наукове мислення античною філософією;

· оцінювати загальні результати її розвитку.

розуміти:

· загальні умови та основні чинники розвитку філософської думки;

· внутрішній зв’язок між різними спрямуваннями людського пізнання (на природу, людину, форми мислення та ін.);

· евристичне (творчо-пошукове) значення філософських ідей і теорій античного світу.

 

Ключові терміни і поняття з теми:натурфілософія, наївний матеріалізм, стихійна діалектика, атомізм, фізис, архе, атом, космос, хаос, логос, ідея (або ейдос), гілеморфізм, гілозоїзм, космоцентризм, апейрон, майєвтика.

Контрольні запитання

1. Які обставини сприяли виникненню античної філософії?

2. Розкрийте специфічні риси античної філософії. Дайте коротку характеристику основним періодам розвитку античної філософії.

3. Охарактеризуйте найбільш відомі філософські школи в докласичній античній давньогрецькій філософії: мілетську, піфагорійську та елейську.

4. Подумайте, яким чином вирішують проблему буття філософи Фалес, Анаксимен, Анаксимандр, Геракліт, Демокріт?

5. Яким чином вирішують проблему буття філософи Парменід, Зенон, Платон, Піфагор, Аристотель?

6. Розкрите зміст атомістичного матеріалізму Левкіппа, Демокріта.

7. Поясніть, у чому полягає суть вчення софістів. Назвіть основні ідеї філософії Сократа та його послідовників і покажіть їх значення для сучасності. Хто такі кініки, кіренаїки, мегарики?

8. Подумайте, як можна охарактеризувати філософію Платона? Покажіть, чим вона відрізняється від філософії Аристотеля.

9. Охарактеризуйте етичні погляди філософії Епікура. Розкрийте сутність раціональної етики, її вимоги до людини та її сучасне значення.

10. Покажіть вплив античної філософії на розвиток світової філософської думки та культури.

Навчальні завдання



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.232.187.177 (0.007 с.)