Завдання 4. Загальні риси та провідні школи пізньої античної філософії.

Вивчаючи це питання, треба звернути увагу на різноманітність та чисельність філософських шкіл та напрямків цього періоду. Зміни в суспільному житті сприяли змінам у змісті та основних завданнях філософії, зосередження уваги на проблемах етики, моралі, шляхів досягнення щастя.

Зверніть увагу, у чому полягає щастя людини в розумінні Епікура (засновника епікурейства):

"... Усілякі заняття, турботи, гнівливість, бажання благ є несумісними із блаженством, бо вони бувають при слабкості, страху, потребі в інших... Треба уважно ставитись до почуттів внутрішніх та зовнішніх, які ми маємо. Бо ж при уважному до цього відношенні, ми будемо правильно визначати причини, що викликають збентеження та страх... А незворушність (атараксія) полягає у відстороненні від усього... Треба привчати себе до думки про те, що смерть не має до нас ніякого стосунку. Адже все добре і погане полягає у відчутті, а смерть позбавляє відчуттів. Таким чином, найстрашніша із бід, смерть, не має до нас ніякого стосунку, оскільки коли ми існуємо, смерті ще немає, а коли смерть наявна, тоді немає нас".

(Епікур)

Спробуйте своїми словами описати, у чому вбачав Епікур життєві завдання людини, в чому вбачав ідеал філософського ставлення до дійсності. Зверніть увагу на те, із чим пов'язує Епікур найперші та найважливіші життєві враження, поясніть, як це співвідносилось із його розумінням пізнання, для чого зверніться до наступного фрагмента:

"Слід вважати, що лише тоді, коли дещо приходить до нас від зовнішніх предметів, ми бачимо їх форми та мислимо про них... А брехня чи похибка завжди зумовлені додатками, що приєднуються до чуттєвих вражень думкою...".

(Епікур)

Чи можна в наш час прийняти такі твердження Епікура? Спробуйте висунути аргументи як на користь його погляду, так і проти. Перечитайте нижче наведені міркування римського філософа − стоїка Л.А.Сенеки:

„... Є одне благо і в ньому джерело і запорука блаженного життя: покладатися на себе... Зроби сам себе щасливим! Це тобі під силу, якщо збагнеш одне: благо лише те, в чому присутня доброчесність, а те, що причетне до зла, ганебне. Що ж є благо? Знання. Що є зло? Незнання... Не зробить тебе блаженним ні сила, ні краса: і те, й інше відступають перед старістю. Треба шукати чогось такого, що не підпадає... під владу, що не знає перепон. Чи можливо називати це інакше, як богом, що знайшов притулок у тілі людини?...Благо є тільки у того, у кого є розум... У чому воно? В тому, щоб виправити і очистити душу, котра змагалася б з богами і піднялась над людські межі, вбачаючи все тільки в собі самій. Ти − розумна істота! Така душа може виявитись і у римського вершника, і у вільновідпущеника, і в раба".

(Сенека)

Чи можна вважати, що погляди Сенеки тотожні поглядам Сократа? На що саме падає наголос у наведених міркуваннях філософа? Що він вважає основним в людині? На що людина повинна спиратись у житті? Для того, щоби ваші відповіді були більш ґрунтовними, скористайтесь також наступними уривками із творів Сенеки:

"Жити щасливо та жити в мирі із природою − є те ж саме "

"Розум − це не що інше, як частина божественного духу, занурена у тіло людей"

"Той, хто думає, що рабство поширюється на всю людську особу, помиляється: її краща частина є вільною від рабства. Лише тіло є підкореним і може належати пану, дух же сам собі володар".

(Сенека)

Спираючись на міркування Епікура та Сенеки визначте, що є спільного в їх міркуваннях, що − докорінно відмінного. До чого закликають людину обидва філософи? Як ви вважаєте, творчість даних філософів адресована громадському загалу, чи людському індивіду? Що ви вважаєте найціннішим у наведених судженнях філософів?

" ...Основне ж начало скепсісу полягає, головним чином, у тому, що будь-якому положенню можна протиставити інше, рівне йому, внаслідок чого, як здається, ми приходимо до необхідності відмовитися від всіляких догм".

(Секст Емпірик)