ТОП 10:

З'ясуйте найвиразніші особливості такої періодизації. Чи доречно, що в ній відсутні римська та олександрійська філософії? Чим би це можна було пояснити?



"1. Міфологія, яку можна назвати дорефлексивною філософією... 2. Початковий період античної філософії був тим, що звичайно іменують як її класику; це − період VІ−ІV ст. до н. е. 3. Ранній еллінізм,... який відносять до IV−І ст. до н. е. 4. Пізній еллінізм − останні століття античної філософії, тобто І−VI ст. н. е.".

(О.Ф.Лосєв)

Завдання 2. Розвиток ідей в античній натурфілософії.

Як ви вважаєте, з якою метою Фалес шукав основу всього сущого? Чи можна вважати виправданим те, що він уявляє першооснову конкретною речовиною? Яке евристичне (перспективне в аспекті розвитку пізнання) значення мало саме запровадження ідеї першого начала?

"Більшість перших філософів вважала основи, що є видами матерії, єдиними основами всіх речей. З чого всі сущі речі складаються, з чого, як з першого, вони виникають і в що, як в останнє, вони переходять... − це вони вважають елементом і це основою сущих (речей). ...Але кількість і вид таких основ не всі визначають однаково. Так, Фалес, засновник філософії такого зразка, вважає, що матеріальна основа − вода, тому він і стверджував, що земля − на воді. Ймовірно, що він вивів її з того спостереження, що їжа всіх істот волога і що, власне, тепло народжується з води і живе за її рахунок, а те, з чого все виникає, це − за визначенням, і є основою всіх речей".

(Арістотель)

"Тут (спостерігається) небувале піднесення думки і фантазії, інтуїтивне зведення хаосу речей та предметів, подій та переживань в одну всеєдність...".

(О.Ф.Лосєв)

"Фалес уперше наважився відкинути повноту природного явлення та звести її до однієї простої субстанції як до того, що перебуває в усьому, не виникає та не знищується, відтак навіть боги різноманітні, мінливі та народжуються.

(С.Трубецький)

"Беручи до уваги усю запамороченість тодішнього інтелектуального світу, ми повинні в усякому разі визнати, що вимагалась велика розумова сміливість задля того, щоби відкинути усю повноту існування природного світу та звести її до простої субстанції... У твердженні, яке проголошує, що цією сутністю постає вода, заспокоєна дика, нескінченно строката давня фантазія, покладено край взаємній непов’язаності нескінченної кількості першопочатків... − Це є просте споглядання, в якому відсутні домішки фантазії...".

(Г.Гегель)

Спробуйте оцінити та продовжити наведену тут лінію оцінок та міркувань: поясніть, в чому саме полягали новації та сміливість Фалеса, чому його твердження мали важливе значення для розвитку пізнання.

"Деталі його (Геракліта) вчення такі. Вогонь − першоелемент і всі речі обмінний еквівалент вогню − виникають з нього шляхом розрідження і згущення... Все виникає через протилежності і все тече подібно річці. Всесвіт скінченний і космос єдиний. Народжується він з вогню і знову згоряє дотла через певні періоди часу, а відбувається це згідно з долею (логосом). Одна із протилежностей, яка призводить до виникнення (космосу) називається війною та незгодою, а інші, що приводять до згоряння − згодою і миром, зміна − шляхом вгору-вниз, на якому і виникає космос.

...Цей космос, той же самий для всіх, не створив ніхто ні з богів, ні з людей, але він завжди був, є і буде вічно живим вогнем, що мірами спалахує та мірами згасає".

(Діоген Лаєртій)

Яким чином у вченні Геракліта пов'язані уявлення про першооснову з діалектичним розумінням буття як безперервного руху? Як впливають протилежності на процесування, виникнення і згоряння космосу? Згадайте, як називається таке бачення буття, що подає його як рухомий процес, спричинений боротьбою протилежностей? Як ви вважаєте, Геракліт був прихильником осмислення космосу як природного процесу, чи як реалізації якогось задуму? Яку пізнавальну перспективу відкривало науці вчення Геракліта? Обґрунтуйте відповідь спираючись на зміст тексту.

"Так звані піфагорійці, зайнявшись математичними науками, вперше висунули їх на перше місце у вихованні і стали вважати їх основами всіх речей. Але... в числах вони вбачали, як їм здавалось, багато рис, схожих з тим, що існує і відбувається − більше, ніж у вогні, землі і воді; наприклад, така-то властивість чисел є справедливість, а така-то − душа і розум, інша − вдача... Все останнє вочевидь уподібнювалося числам за своєю суттю, а числа посідали чільне місце у всій природі; елементи чисел вони вважали елементами всіх речей і увесь Всесвіт (визнали) гармонією і числом".

(Арістотель)

Чому Піфагор та його послідовники вважали числа світовою першоосновою? Піфагор вбачав у числі першооснову тільки речей, чи й психічних явищ також? Чи можна вважати число більш універсальним початком у порівнянні із конкретними природними стихіями? Чим відрізняється розуміння першооснови Піфагором від першооснови Фалеса, Геракліта? Якими були загальні умови застосування числа як першооснови сущого? Спробуйте чітко сформулювати значення інтелектуальних знахідок Піфагора.

"Інші ж, відкинувши подільність до нескінченності на тій підставі, що ми не можемо ділити до нескінченності і таким способом впевнитись у нескінченності ділення, говорили, що тіла складаються з неподільних і діляться до цих неподільних. Левкіп і Демокріт вважають причиною неподільності першотілець не тільки їх непроникність, але також малі розміри і відсутність їх складових частин".

(Симплікій)

У чому, на вашу думку, полягає сенс введення атомівнеподільних частинок, що є началами речей? Спробуйте порівняти погляди на атом в античності із сучасними уявленнями про закони збереження. Чи мали такі погляди вплив на подальший розвиток науки?

"Демокріт іноді заперечує явища, що сприймаються чуттєво, і говорить, що ніщо з них не є воістину, а лише за поглядами, воістину ж існують лише атоми і порожнеча... А саме, він нам говорить: "Лише на загальну думку існує солодке, гірке, тепле, холодне, в уяві − колір, в дійсності ж існують тільки атоми і порожнеча".

(Секст Емпірик)

Уважно вдумайтесь у останні тези Демокріта; як ви вважаєте, чи дають вони підстави називати його скептиком? Чи має значення для розвитку науки розведення наочно наданого та його прихованих (протесправжніх) засад? Наведіть приклади на користь позиції Демокріта, а також і аргументи критичного плану.

Зверніть увагу на: особливості розуміння першооснови у різних представників ранньої грецької філософії, на поступове ускладнення уявлень про першооснову світу, на певну логіку руху думки від конкретного до загального, від недиференційованого до деталізованого. Спробуйте, спираючись на наведені тексти, з'ясувати, в чому полягає подібність і відмінність ранньої грецької філософії та міфології. Обґрунтуйте свою відповідь конкретними висловами з наведених текстів.







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.85.245.126 (0.005 с.)