ТОП 10:

Завдання 2. Підберіть для понять з графи «А» близькі за змістом у графі «Б».



А Б
1. Екзистенціалізм 2. Неопозитивізм 3. Психоаналіз а) верифікація; б) гранична ситуація; в) несвідоме; г) екзистенція; д) сублімація; ж) фальсифікація.

Завдання 3. Заповнивши правильно клітини по горизонталі, по вертикалі прочитаєте назву однієї з рис філософських течій ХХ ст.

  1
2
3
    4
  5  
  6
  7
8  
9
10  
11  
12  
  13

1. Впевненість у здатності науки вирішити всі соціальні проблеми, ідеал науки як культурного еталону.

2. Датський філософ, що розробив поняття «екзистенція».

3. Французький філософ, автор роботи «Екзистенціалізм − це гуманізм».

4. Німецький філософ, один з основних представників філософської гер­меневтики.

5. Поняття в неопозитивізмі, що означає достовірний характер будь-яко­го знання.

6. Французький релігійний філософ, представник неотомізму.

7. Напрям філософської науки, в основі якого лежить переконання в можливості вирішення філософсько-методологічних проблем, ґрунту­ючись лише на «позитивному» знанні.

8. Філософська течія, яка розглядає людське буття, існування як унікаль­не, що не може бути виражено в поняттях «онтологія людини».

9. Філософська течія, для якої висхідним є питання про механізми свідо­мості та духовні структури, що забезпечують продуктивну дію людини.

10. Теїстична течія у філософії, що визначає особистість і її духовні цінності вищим сенсом цивілізації.

11. Різновид сучасної релігійної філософії.

12. Теорія психоаналізу.

13. Представник неофрейдизму, німецький філософ, соціолог і психолог, автор праці «Втеча від свободи».

 

Порядок проведення заняття:

Викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів, а також виступи на підставі індивідуально виконаних рефератів.

На семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.

 

Список літератури

1. Андерсен П. Размышления о западном марксизме. На путях исто­рического материализма / Пер. с англ. − М.: Интер − Версо, 1991.

2. Філософія: Підруч. / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Каль­ний та ін. / За ред. Г. А. Заїченка та ін. − К.: Вища шк., 1995. − Розділ 4.

3. Філософія. Курс лекцій: Навч. посіб. / За ред. І. В. Бичка, В. Г. Табачковського, Г. І. Горак та ін. − К.: Либідь, 1994. − Лекція 12.

4. Зарубіжна філософія XX ст.: У 6 кн. / Ред. кол.: Г. І. Волинська, С. О. Кичигин, М. Ф. Тарасенко. − К.: Довіра, 1993. − Кн. 6.

 


Семінарське заняття № 11,12

Тема: «Онтологія»

Для того, щоб визначити частини теоретичної філософії, яка містить в собі розділи про буття (онтологія) та пізнання (епістемологія) дуже часто використовують термін "метафізика" Цей термін виник випадково, як назва, яка була дана трактатам Аристотеля їх редактором Андроніком. Сам Аристотель називав свої твори "первісною філософією". Теми первісної філософії: фундаментальні питання буття; природа причинності; знання. Основні категорії метафізики: сутність та явище; можливість та дійсність; ціле та частина.

Онтологія - це частина філософії, яка розглядає проблему буття, природу становлення та існування.

Космологія - це частина філософії, в якій вивчаються Всесвіт як ціле та його частини, вона прагне пояснити становище Всесвіту, як результат необхідного та закономірного розвитку,

Буття - це філософська категорія, яка позначає існуючу реальність. Буття протиставляється Небуттю.

Сутність та явище - це категорії, які відображують процеси пізнання та практичної діяльності. Сутність - внутрішній зміст предмету. Явище - виявлення предмету. Можливість та дійсність - це категорії, які характеризують становлення предмету. Можливість - це тенденція розвитку, умови цього розвитку. Дійсність – результат реалізації можливості, об'єктивно існуючий предмет.

Кількість - категорія, яка відображує загально однорідне в предметах, з допомогою якого ці предмети порівнюються, ділимість на частини.

Якість - категорія, яка відображує особливості предмету,йоговизначеність.

Детермінізм - філософське вчення про об'єктивний, закономірний зв'язок та обумовленість явищ матеріального та духовного світу. Центральним ядром детермінізму є положення про існування причинності, тобто такого зв'язку явищ, в якої одне явище (причина) за обумовлених обставинах з необхідності породжує інше явище (слідство).

Розвиток - спрямована, закономірна зміна матеріальних та ідеальних об'єктів. Переходом від нижчого до вищого, від менш досконалого до більш досконалого.

План

1. Категорії «існування», «субстанція», «буття». 2. Буття – центральна категорія онтології. 3. Матерія як філософська категорія. 4. Рух як властивість буття. Рух і розвиток. 5. Простір і час як форми буття.

Мета вивчення теми:виявити особливості проявів філософського мислення у сфері осмислення засад дійсності; прослідкувати, як при осмисленні буття проявляються такі важливі риси філософського мислення, як граничний рівень узагальнення, його принциповий людиноцентризм та ін.; ознайомитись із найпершими філософськими категоріями, що застосовуються при визначенні буття та його атрибутів; окреслити найважливіші особливості сучасної наукової картини світу.

Основні вимоги до знань, умінь і навичок студентів

При вивченні даної теми студенти повинні брати до уваги:

· фундаментальність проблеми буття у філософії, її визначальний статус для подальших філософських рефлексій.

· поняття буття та його філософське розуміння грають велику роль у змісті тієї чи іншої наукової картини світу. Будь-яка наука ставить питання про реальність, яку вона вивчає тобто, питання про те, як вона розуміє буття.

· фундаментальну важливість визначення буття для категоріального визначення буття людини.

 

Ключові терміни і поняття з теми:буття, існування, реальність, монізм, дійсність, мікро-, макро- та мегапроцеси, наукова картина світу, антропний принцип, інтенція.

Контрольні запитання

1. Що таке філософська категорія?

2. Що таке метафізика?

3. В чому полягає філософський зміст і життєвий сенс поняття «буття»?

4. Яке значення має ідея небуття для філософського осмислення світу й людини? В яких формах стверджувалася вона в культурі?

5. Як співвідносяться «буття» і «матерія»?

6. Дайте визначення матерії і назвіть основні рівні її організації та форми руху матерії.

7. Що таке простір і час? Чи змінилось їх соціально-історичне тлу­мачення в XX ст.?

8. Яку роль відіграють простір і час у світосприйнятті й світоро­зумінні, а також у процесі життєвого самовизначення людини?

9. Як співвідносяться за своїм змістом поняття «рух», «розвиток», «прогрес»?

10. Що нового дає сучасна наука для розуміння процесу розвитку?

11. Якими є головні ознаки феномена нелінійності? Що являє собою нелінійне мислення?

12. Як можна аргументувати або спростувати думку про те, що лю­дина є космічним феноменом?

13. Доберіть аргументи на користь або на спростування імперати­ву космічного статусу людини: «Людина повинна гідно її відпо­відально здійснювати себе перед лицем земної природи й Всесві­ту, уособлюваного можливими формами позаземного Розуму».

 

Навчальні завдання







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.225.194.144 (0.007 с.)