Яку філософську дисципліну висував Г.Челпанов, професор Київського університету, в якості найпершої і провідної? З думками якого представника німецької класичної філософії співпадали його міркування?

"Теорія пізнання являє собою одну з найголовніших частин сучасної філософії. Немає можливості будувати філософську систему, якщо не визначити заздалегідь, що може пізнавати наш розум і від пізнання чого він має відмовитися назавжди, тобто якщо заздалегідь не визначити меж людського пізнання".

(Г.Челпанов)

"... У найзагальніших рисах про неї (філософію) можна сказати, що вона має на меті визначити відношення між "буттям" і "мисленням", між суб'єктом і об'єктом".

(Г.Челпанов)

Познайомтесь із цікавими думками О.Потебні, професора Харківського університету. Як би ви визначили провідну тему наведених міркувань? Які надскладні явища допомагають нам осмислювати ідеї О.Потебні? Наскільки актуальними на сьогодні постають підняті ним проблеми?

"Мова − це засіб не стільки виражати готову істину, як відкривати раніше невідому; стосовно того, хто пізнає, вона становить щось об'єктивне, а стосовно світу, що пізнається − суб'єктивне... Дух без мови неможливий, тому що сам створюється за допомогою мови, і мова в цьому є перша в часі подія... Мову і дух, що взяті в розумінні послідовних проявів духовного життя, ми можемо виводити з "глибини індивідуальності", тобто з душі як з начала".

(О.Потебня)

"Царина мови далеко не збігається з цариною думки. В середині людського розвитку думка може бути пов'язана зі словом, але на початку вона, певно, ще не доросла до нього, а на вищому ступені абстрактності покидає його, як те, що не відповідає її вимогам".

(О.Потебня)

"Міф близький з науковим мисленням в тому, що він є акт свідомої думки, акт пізнання, пояснення через сукупність раніше даних ознак, об'єднаних і доведених до свідомості словом і образом".

(О.Потебня)

"Весь зміст нашої думки вичерпується тим, що ми знаємо, і тим, у що ми віримо. Вирішення питання про відношення знання і віри залежить від вирішення іншого: чи має думка якісь особливі засоби для засвоєння предметів віри, чи впливають на нас ці предмети не тим шляхом, яким діє пізнання?".

(О.Потебня)

Завдання 7. Філософські ідеї в літературі та в громадсько-політичних рухах.

Уважно опрацюйте наведені нижче висловлювання представників літератури та громадсько-політичних рухів України XIX ст. і спробуйте пояснити основні запропоновані ними ідеї.

"Ми приймаємо, що всі слов'яни повинні між собою поєднатись, але так, щоб кожен народ склав свою окрему республіку й управляв своїми справами незалежно від інших; щоб кожен народ мав свою мову, свою літературу і свій власний устрій. Такі народи по-нашому: москалі, українці, поляки, чехи, словаки, хорвати, серби і болгари".

("До братів українців".

Політична програма Кирило-Мефодіївського товариства)

Чи виправдана, на вашу думку, дана теза Кирило-Мефодіївців? Чи відповідає вона сучасним тенденціям суспільного процесу?

"Вінцем усього був страшний егоїзм, який виявився потім тим, що значна частина таких юних перетворювачів суспільства, змужнівши, переродилася в біржових гравців і експлуататорів чужої власності можливими засобами; ті ж, хто залишився енергійно відданим своїм нігілістичним теоріям, що виправдовують будь-який засіб для цілі, морально виробили покоління безумних фанатиків, які відважуються проводити свої переконання кинжалами і пістолетами. Такими були неминучі наслідки вчення, яке головним чином задалося матеріалізмом і відкиданням морального закону, вкладеного в серце людини найвищим вічним розумом, який керує невідомими нам шляхами, всією долею історії людства".

(М.Костомаров)

Як би ви визначили ту світоглядну позицію, на якій наполягає автор даного уривка? Наскільки ви згідні з ним в оцінці ролі матеріалістичного світогляду в певному спрямуванні політичної боротьби? Доповніть свої міркування прикладами із сьогодення.

"Як же не дивно, як не дико називати безглуздям потреби душі, яка тільки цим, а не іншим шляхом може сповістити іншій душі свою життєдайну силу? Резонерством нічого з цим прагненням не вдієш: воно зароджується глибше в душі, аніж найбільш розумні і ґрунтовні міркування. Справа тут не в одній відмінності мов; справа в особливостях, в способі виразу думок, чуттів, рухів, душі, і які мовою, не природною авторові, виразитись не можуть".

(П. Куліш)

Які загальні риси українського філософствування та менталітету проявились у наведених міркуваннях М.Костомарова та П.Куліша? Чи виправдались такі підходи до розуміння дійсності в реальному ході історії?

Ознайомтесь із тими ідеями П.Куліша, що лягли в основу концепції "Хуторянської України":

"Природня простота дає людині чисте серце. Ніяка наука такого правдивого серця не дасть... Необхідно повертатись іноді до первобутної дикості і суворості душі, втікати в широкошумні дубрави...В європейській цивілізації мало ладу... Треба містами розсипатись на села, на хутори і з’їздитися лише до контор на засідання на короткий час, ніяк не засиджуватись у велетенських скопищах многолюдства, не утворюючи дорожнечі, не наживаючи рівнодушности до незаможніх, не розриваючи сусідських зв'язків із селянами. − Лише тоді бідність урівнялася б з багатством...".

(П.Куліш)

Спробуйте оцінити, наскільки подібні погляди: а) були співзвучні своєму часу; б) відповідають українському менталітету; в) прийнятні в наш час?

"Створив мене Бог і не приховав від мене мого призначення. Справа моя є те, про що повинна перш за все думати кожна людина. Справа моя − душа і міцна справа життя. А тому і спосіб моїх дій повинен бути міцним і надійним... Грішить сьогоднішня людина... не від надлишку своєї власної розбещеності, не від нечутливості і не від того, що бажає грішити, а від того, що не бачить гріхів своїх... Ні, людина не є нечутливою, вона зрушить з місця, якщо їй зобразити справу так, як вона є... Лише злегка підведи завісу і вкажи їй хоча б один із тих щохвилинних злочинів, які вона здійснює, і в неї вже не вистачить хоробрості вихвалятися своєю безгрішністю... Життя треба показати людині, − життя, узяте під кутом зору його сьогоднішньої заплутаності... Тільки не треба забувати, що узяте нами місце у земній державі задля того, щоби служити Господарю небес. Повірте, що Бог не даремно повелів кожному бути на тому місці, на якому він тепер стоїть".

(М.В.Гоголь)

Уважно проаналізуйте вихідні положення гоголівської концепції "непомітного зла", спробуйте передати її зміст власними словами. Чітко окресліть особливості світоглядних орієнтацій М.В.Гоголя, світоглядне та моральне значення його ідей.

"Розум не є в нас найвищою здатністю. Його посада не більше, ніж: поліцейська: він може тільки приводити у порядок та розставити по місцях все те, що ми вже маємо... Він незрівнянно більше залежить від інших душевних станів... Розум іде вперед, коли йдуть вперед усі моральні сили в людині, і він стоїть непорушно й навіть йде назад, коли не підносяться моральні сили....".

(М.В.Гоголь)