ТОП 10:

Завдання 2. Вихідні концепції буття в історії філософії.



При вивченні даного питання слід мати на увазі, що поняття "буття", "світ", "природа", "суще", "дійсність", "реальність", "річ (речі)", "Універсум" часто виступають синонімами. Те ж саме стосується понять "суб'єкт", "людина", "свідомість", "розум" тощо.

За наступними уривками прослідкуйте історичні ступені постановки та осмислення сутності буття, виділіть головні особливості визначення буття, які характерні для кожної історичної епохи (наприклад, буття як зосередження вічного та незмінного, як субстанція, як характеристика свідомості тощо).

"Одна й та ж річ існує та не існує".

(Геракліт)

"Потрібно відвернутися всією душею від усього, що постає: тоді здатність людини до пізнання зможе витримати споглядання буття", "... істинне буття − це певні осягнеш розумом та безтілесні ідеї", "всі ідеї є те, що вони є, лише у відношенні одна до іншої, й лише в цьому відношенні вони володіють сутністю, а не у відношенні до їхньої подоби, яка знаходиться в нас...".

(Платон)

Порівняйте підходи до буття Геракліта та Платона. Як називаються світоглядно-методологічні позиції, які представляють дані мислителі? Охарактеризуйте ці позиції. Як Ви гадаєте, як співвідноситься змінне та незмінне в бутті?

"Буття ж саме по собі приписується всьому тому, що позначається через форми категоріального висловлювання, бо скількома способами робляться ці висловлювання, у стількох же сенсах позначається буття. А так як одні висловлювання означають суть речі, інші − якість, інакші − кількість, інакші − "де", інакші − "коли", то відповідно до кожного з них ті ж значення має і буття".

(Арістотель)

Чим підхід Арістотеля відрізняється від підходу Платона? Чому Арістотель звертається до буття речей? Як це пов'язано з його науковими інтересами?

"Слід розрізняти буття і те, що є. Саме буття ще не є, але навпаки, те, що є (суще), є й існує, лише прийнявши форму буття... Все, що є, задля того, щоби бути, є причетним буттю, і щоби бути чимось, є причетним до чогось іншого".

(С.Боецій)

Вдумайтесь у наведені міркування відомого середньовічного філософа; спробуйте чітко відрізнити буття і суще. Яке із цих понять підлягає визначенню і яким чином (в який спосіб), а яке не підлягає?

Зверніть також увагу на категоріальні визначення буття, що широко використовувались у середньовічній та подальшій філософії:

"Субсистенція − це те, що не потребує акциденцій задля того, щоби бути. А субстанція − це те, що слугує основою для інших акциденцій, поза чим останні не можуть існувати; вона стоїть "під" ( "sub") акциденціями як їх основа... Роди й види не мають акциденцій, тому вони є субсистенції. А індивіди не лише субстистенції,... оскільки служать основою для акциденцій...".

(С.Боецій)

Спробуйте навести приклади для того, щоби належною мірою засвоїти зміст названих категорій. Зверніть увагу й на те, що вони мають певне використання і в сучасній філософії.

"Все суще або створене, або не створене. Якщо створене, то, безумовно, підвладне змінам; бо оскільки воно через зміну одержало буття, воно, безумовно, залишається підвладним змінам... Якщо ж не створене, то з необхідністю також... незмінне... Все створене, безумовно, створене кимось. Творцю ж необхідно бути нествореним; бо якщо він створений, то, безумовно, кимось, і так далі, поки не дійдемо до чогось нествореного... Кого ж може стосуватися сказане, як не бога?.. Бог містить в собі все буття як деяка безмежна... глибина сутності".

(Іоанн Дамаскін)

Проаналізуйте зв'язок міркувань Іоанна Дамаскіна з попередньою філософською традицією. Виділіть спільні та відмінні риси у підходах до буття античної та християнської традиції. Якщо такі наявні, то чим вони зумовлені. Як ви вважаєте, якими рисами наділяється буття у даному міркуванні?







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.175.180.108 (0.003 с.)