Завдання 5. Заповнивши правильно графи по вертикалі, по горизонталі отримайте поняття, що означають процес входження людини в систему суспільних відносин, культуру.

^1	^2	^3	^4	^5	^6	^7	^8	^9	^10	^11	^12

1. Одна з найважливіших людських цінностей.

2. Сукупність ролей, які виконує людина в суспільстві, індивідуальне буття суспільних відносин.

3. Категорія, що виражає значимість процесів, предметів з життєдіяльності людини.

4. Поняття, що фіксує спрямованість діяльності суб’єкта на певне коло явищ.

5. Історичний стан в розвитку філософії.

6. Суспільна істота, суб’єкт діяльності і культури.

7. Окремий представник людського роду.

8. Результат пізнавальної діяльності.

9. Теорія цінностей.

10. Поняття, яким Шпенглер називає заключну стадію розвитку культури.

11. Уявлення про належне, досконале буття.

12. Представник екзистенціалізму.

Завдання 6. Підберіть концепції з графи «Б», розроблені філософами, чиї імена названі з графи «А».

А	Б
1. Буття 2. Субстанція 3. Універсум	а) світ як ціле; єдиний Всесвіт; б) інобуття абсолютної ідеї; в) поняття для означення всього існуючого; г) те, що лежить в основі; д) об’єктивно-реальне буття світу в часі, просторі, русі; ж) все суще.

Завдання 7. До кожного поняття з графи «А» підберіть відповідне положен­ня з графи «Б».

А	Б
1. Ноосфера 2. Людина 3. Соціологізм 4. Суспільство	а) біологічні фактори відіграють визначальну роль у поведінці людини; б) існування випадковості породжує свободу вибору; в) сфера становлення загальнопланетарного розуму; г) система зв'язків та взаємодій між людьми; ґ) суспільна істота, суб'єкт діяльності культури; д) суспільно розвинута людина; е) суспільно-економічні фактори відіграють вирішальну роль в житті людини.

Завдання 8. Підберіть з графи «Б» значення, що розкривають зміст понять, наведених у графі «А».

А	Б
1. Відчуження 2. Творчість 3. Суспільне виробництво 4. Новаторство	а) виробництво людьми свого суспільного життя; б) конкретно-історичний тип суспільства; в) сукупність елементів, що передаються від покоління до покоління; г) розрив єдності між суб'єктом і його функціями; д) процес людської діяльності, що призводить до виникнення якісно нового; ж) творчий бік культури.

Завдання 9. Підберіть з графи «Б» пояснення, які відповідають перерахова­ним у графі «А» базовим життєвим цінностям..

А	Б
1. Життя 2. Користь 3. Правда 4. Святість 5. Творчість 6. Традиція	а) благо, що стверджується у царині практичних інтересів; б) безумовна ствердність буття; в) форма ствердження блага, яка викликає безумовну пошану й довіру; г) і стіш а в її соціально-історичному бутті; ґ) ствердження цінності усталеного; д) ствердження цінності нового.

Порядок проведення заняття:

Викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів, а також виступи на підставі індивідуально виконаних рефератів.

На семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.

Список літератури

1. Андерсен П. Размышления о западном марксизме. На путях исто­рического материализма / Пер. с англ. − М.: Интер − Версо, 1991.

2. Філософія: Підруч. / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Каль­ний та ін. / За ред. Г. А. Заїченка та ін. − К.: Вища шк., 1995

3. Філософія. Курс лекцій: Навч. посіб. / За ред. І. В. Бичка, В. Г. Табачковського, Г. І. Горак та ін. − К.: Либідь, 1994

4. Зарубіжна філософія XX ст.: У 6 кн. / Ред. кол.: Г. І. Волинська, С. О. Кичигин, М. Ф. Тарасенко. − К.: Довіра, 1993

Семінарське заняття № 13,14

Тема: «Гносеологія»

Проблема пізнання, пізнаваності світу − одна з основних проблем філософії. Здавна вона була й залишається предметом посиленої уваги філософії (особливо з тих пір коли була усвідомлена відносна протилежність суб'єкта і об'єкта, ідеального й матеріального).

Пізнання − це процес, в якому здійснюється пізнавальне відношення суб'єкта до об'єкта, досліджується суть і можливість пізнання людиною природи та самої себе, виявляються передумови, засоби, закономірності руху пізнання та критерії його істинності. Гносеологія досліджує вихідні умови й основи пізнання, виступає узагальненням пізнавального досвіду людства.

З розвитком філософії, науки та практики змінювалась і проблематика пізнання. Воно ставало дедалі більш творчим, особливо наукове. Накопичувались знання, навички й уміння людини, що сприяло формуванню проблем, вирішенню одних і постановці інших, осмисленню їх характеру та сутності.

 

План

1. Основні принципи теорії пізнання. 2. Пізнання як відображення. Характеристика об’єкта пізнання. 3. Основні пізнавальні феномени суб’єкта пізнання (пояснення, розуміння, рефлексія). 4. Розуміння як виявлення прихованого смислу в пізнавальних об’єктах. Роль комунікації. Мова. 5. Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні. 6. Емпіричний і теоретичний рівні пізнання. 7. Творчість та інтуїція. 8. Проблема істини, її критерії.

Мета вивчення теми: поглибити уявлення про особливості духовних процесів, що перебувають у дії, функціонуванні; з'ясувати зв'язок пізнання із становищем людини у світі, із її життєвою долею та перспективами; окреслити умови, можливості та рівні пізнання, його різновиди та форми; доторкнутись до таємничого поняття істини та виявити його відмінність від правди, а також: його складний зв'язок із знанням та пізнанням.

 

Ключові терміни і поняття з теми:суб'єкт, об'єкт, предмет, гносеологія, епістемологія, агностицизм, чуттєве пізнання, скептицизм, релятивізм, догматизм, істина, достовірність, правда, раціональне пізнання.

Контрольні запитання

1. У чому полягає суть пізнавального ставлення до світу?

2. Що розуміється під «об’єктом», «суб’єктом», «предметом», «ме­тою» і «засобом» пізнання?

3. Що є рушійною силою пізнання?

4. У чому суть діалектичного характеру процесу пізнання?

5. На яких трьох основних рівнях здійснюється пізнання?

6. Абсолютизація яких сторін пізнання веде до емпіризму, раціоналізму та технократизму?

7. Що таке наука? Які історичні етапи свого розвитку вона прохо­дить?

8. Що являє собою «постнекласична наука»? Дайте характеристи­ку цьому етапу розвитку науки.

9. Що таке істина? Які існують концепції істини? Наведіть прикла­ди спрощеного і хибного розуміння істини.

10. У чому полягає критерій істини?

11. 11.Які етичні виміри науково-технічної діяльності ви могли б на­звати?

12. У чому суть проблеми відповідальності вченого перед суспільст­вом?

Навчальні завдання