ТОП 10:

Завдання 1. Поняття пізнання, його чинників та складових.



Звертаючись до наведених нижче фрагментів з філософських творів, спробуйте перш за все отримати загальне уявлення про те, що є пізнання:

"Якщо ми хочемо пояснити феномен людини, то не можемо заплющити очі на факт відкритості і спілкування людини із іншими людьми та оточуючим середовищем в цілому, середовищем, яке можна визначити як тотальність нашого життєвого простору і нашого пізнавального горизонту. Ця очевидна реальність передбачає, що ми пізнаємо інших, світ і самих себе в якості реальних об'єктів. Якщо би це було не так, було би неможливо пояснити людський спосіб дій та співробітництво усіх людей для досягнення спільних цілей...".

(К.Вальверде)

Оцініть особливості пояснення феномена пізнання у наведеному твердженні. Із яких особливостей людини та людської життєдіяльності виводиться тут пізнання? На що воно спрямоване?

"Починаючи міркувати про людську особистість, ми відразу відчуваємо, яку фундаментальну роль виконує пізнання в її житті. Засадою всього нашого духовного життя слугує унікальна здатність пізнання на всіх його ієрархічних сходинках − від простого ознайомлення до проникнення в сутність явищ − прилучення до всього іншого світу. Всі наші бажання і прагнення, наші радощі й скорботи, наша любов та ненависть передбачають наявність пізнання, усвідомлення об'єкта наших бажань, прилучень, любові, знання про нього, розумного сприйняття".

(Д. фон Гільдебранд)

Поясніть, чим відрізняється друге розуміння пізнання від першого? Яке з них є багатшим, деталізованим? Яке враховує більше аспектів та сторін пізнання? Спробуйте виділити ті людські здібності та властивості, які зараховуються до пізнавальної діяльності.

"...Саме із взаємодії суб'єкта та об'єкта випливає дія − джерело пізнання. Вихідним пунктом пізнання постає ні суб'єкт, ані об'єкт, а їх взаємозв'язок, характерний для дії... Відштовхуючись від цієї взаємодії, суб'єкт, розкриваючи та пізнаючи об'єкт, організує дії в струнку систему, яка складається із операцій його інтелекту або мислення".

(Ж.Піаже)

Спробуйте пояснити, які переваги для осмислення пізнання дає трактування його як взаємодії суб'єкта та об'єкта, а в чому виявляються недоліки такого трактування. Для вирішення останнього завдання скористайтесь ще більш вузьким розумінням сутності пізнання:

"В моїй спробі вирішити проблему адаптації до мого оточення я вдаюсь до винаходів деяких пристосувань, частина з яких виявляються ефективними, і я використовую їх у своєму мисленні".

(П.Бриджмен)

Ознайомтесь також із суто психологічним трактуванням пізнання:

"...Пізнавальна активність − це активність, пов'язана із надбанням, організацією та використанням знання. Така активність є характерною для всіх живих організмів, а особливо для людини. З цієї причини дослідження пізнавальної активності складає частину психології, а теорії пізнання постають психологічними теоріями".

(У.Найсер)

Які із наведених версій осмислення пізнання видаються вам найбільш виваженими? Чому? Які з них можна вважати власне філософськими?

Ознайомтесь із положеннями, які намагаються доповнити більш-менш поширені розуміння пізнання зверненням уваги на його особливі виявлення:

"Пізнання мас дві спрямованості і два значення: воно є активний прорив до смислу, до істини, що підноситься над світом, і воно є пристосуванням до даного світу, до соціальної повсякденності".

(М.Бердяєв)

Як ви можете пояснити відмінності у наведених різних спрямуваннях пізнання? Як би ви назвали ті складові пізнання, які спеціально підкреслені автором уривка?

"Релігія стверджує, що існує лише одна річ, яка рівнозначна вічності і має в ній сенс − це любов. Насправді ж ця річ − пізнання".

(О.Суворов, сучасний російський філософ)







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.236.171.181 (0.006 с.)