Завдання 9. До кожного поняття з графи «а» підберіть відповідне положення з графи «б».

А	Б
1. Раціоналізм 2. Емпіризм 3. Сенсуалізм 4. Картезіанство	а) течія, що об’єднує послідовників філософії Декарта; б) визнання розуму вищою цінністю і основою пізнання; в) твердження про тотожність Бога і природи; г) визнання первинності (першості) досвіду в пізнанні; д) прагнення до античного ідеалу; ж) проголошення відчуття єдиним джерелом пізнання; з) уявлення про універсальну «оживленість» матерії.

Список літератури

1. Філософія: Підручник / Г.А. Заїченко, В.М. Сагатовський, І.І. Кальний та ін./ За ред. Г.А. Заїченка та ін.-К.: Вища шк., 1995. - С. 35 - 45.

2. Петрушенко В.Л. Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник. - К.: Каравела, 2001. - С. 108 - 133.

3. Філософія: Навчальний посібник / Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Бойченко І.В., Розумний В.П. та ін. - К.: Вікар, 1997. – С. 64 – 87.

4. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації. – 3-тє видання, перероб. і доповн. – Львів: "Магнолія плюс"; видавець СПД ФО В. М. Піча, 2005. – 506 с. Тема 6. – С.116-140.

5. Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія: Навч.посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – C.88-119.

Семінарське заняття № 7

Тема: «Німецька класична філософія та марксизм»

Німецька класична філософія - І. Кант, Й. Г. Фіхте. Ф.В. Шеллінг. Формуючись як мислитель в атмосфері напруженого діалогу між матеріалістично-раціоналістично наснаженим Просвітництвом і містично-діалектичними медитаціями його опонентів, І. Кант (1724-1804), подібно до Гердера, Гете, братів Гумбольдтів та інших, явно тяжів до просвітницької програми. У початковий, так званий "докритичний", період творчості філософська позиція Канта мала явно матеріалістичне спрямування. Наше філософське зазначення, як писав Кант, не може вийти за межі досвіду, хоч "це і становить найсуттєвіше завдання метафізики ".

Видатний німецький філософ Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) створив всеохоплюючу універсальну теоретичну систему реальності. Фундаментальним поняттям гегелівської системи є об'єктивно існуючий абсолютний дух, який живе і розвивається відповідно до об'єктивних законів діалектики.

Безперечним досягненням Гегеля є розгляд свободи як творчого утвердження певного позитивного змісту всупереч поширеним уявленням про свободу як про абсолютну негативність.

План

1. Культурно-історичні передумови формування німецької класичної філософії, її основні риси. 2. Філософські та соціально-етичні погляди Іммануїла Канта, засновника німецької класичної філософії. 3. Післякантівський суб’єктивний ідеалізм (Йоган Готліб Фіхте). 4. Діалектика і натурфілософія Фрідріха Вільгельма Шеллінга. 5. Об’єктивний ідеалізм і діалектика Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля. 6. Антропологічний матеріалізм та психологічний аналіз сутності релігії Людвіга Фейєрбаха. 7. Німецька класична філософія і сучасне бачення світу. 8. Марксистська філософія, її структура, проблеми й основні різновиди.

Мета вивчення теми: проаналізувати історичні умови та духовні підвалини формування німецької класичної філософії; з’ясувати найперші засади класичного типу філософування через ознайомлення з провідними ідеями німецької класичної філософії; окреслити основні напрями та визначити здобутки німецької класичної філософії; охарактеризувати значення цього історичного етапу для подальшого розвитку філософської думки, показати внутрішній зв’язок філософії ХІХ століття з сучасним розвитком філософії.

 

Основні вимоги до знань, умінь і навичок студентів

Після вивчення теми студенти повинні знати:

· культурно-історичні умови формування і характерні риси німецької класичної філософії;

· основні світоглядні засади, що покладені в основу німецької класики;

· на чому ґрунтується об’єктивний ідеалізм представників німецької класичної філософії, їх соціальні погляди;

· основних представників філософії цього періоду;

· чому і в якому сенсі німецька класична філософія постала вершиною у розвитку новоєвропейської філософії.

вміти:

· визначати зміст основних філософських позицій, що сформувалися в німецькій класиці;

· співвідносити погляди філософів ХІХ століття із сучасним розвитком філософської думки;

· виділяти і пояснювати новації у філософських ідеях цього часу, тлумачити зміст понять і принципів, обґрунтованих та запроваджених у наукове мислення німецькою класикою;

· оцінювати загальні результати її розвитку.

розуміти:

· новаторську роль німецької класичної філософії у розвитку тогочасної європейської науки і культури;

· особливості вирішення фундаментальних філософських проблем – будови Всесвіту, пізнання, людського буття і духу – представниками німецької класичної філософії;

· у якому плані німецька класична філософія завершила розвиток класичної європейської філософії.

Ключові терміни і поняття з теми:агностицизм, апріорні синтетичні судження, розсудок та розум, „річ у собі”, „річ для нас”, агностицизм, антиномії, трансцендентальний ідеалізм, абсолютна ідея, категоричний імператив, предмет та об’єкт, суб’єкт, „Я” – не „Я”, „філософія тотожності”, антропологічний принцип, діалектична логіка.

Контрольні запитання

1. Дайте характеристику основних культурно-історичних передумов виникнення німецької класичної філософії. Поясніть, чому німецьку класичну філософію виділяють в окремий період розвитку новоєвропейської філософії.

2. З’ясуйте роль і місце німецької класичної філософії в історії філософії.

3. Розкрийте основні принципи теорії пізнання І.Канта, її позитивні сторони і недоліки.

4. Покажіть, як І.Кант розвиває оригінальну концепцію, що отримала назву „трансцендентального ідеалізму”.

5. Подумайте, при вирішенні яких питань гносеологічного плану І. Кант є матеріалістом, а в яких – ідеалістом.

6. Охарактеризуйте гуманізм та етичні погляди І.Канта, їх історичне значення:

§ на яких трьох максимах ґрунтується поведінка людини, за І.Кантом?

§ у чому полягає суть категоричного імперативу І.Канта, що став відомим як золоте правило моралі?

§ яких соціальних поглядів дотримувався І.Кант?

7. Поясніть, яким чином Й.Фіхте прагне перетворити критичний метод І.Канта на суб’єктивний ідеалізм. Що для Й.Фіхте є справжньою реальністю?

8. Подумайте, як можна охарактеризувати філософію Фрідріха Шеллінга? Покажіть, чим вона відрізняється від філософії Й.Фіхте.

9. Окресліть основні риси діалектики Ф.Шеллінга.

10. Розкрийте зміст ідеї свободи, за Ф. Шеллінгом.

11. Поясніть, чому Г. Гегеля називають філософом-ідеалістом, в чому виявляється двоїстість його світогляду?

12. Покажіть розуміння Г. Гегелем життєвого циклу абсолютної ідеї, джерел її руху та розвитку. Розкрийте зміст поняття Абсолютна ідея.

13. Охарактеризуйте діалектику Г.Гегеля як розвиток сукупної людської думки.

14. Покажіть суперечність між методом і системою філософії Г.Гегеля, подумайте, як її слід подолати.

15. Поясніть, чому матеріалізм Л.Фейєрбаха називають антропологічним. У чому полягає його суть і обмеженість?

16. Окресліть погляди Л.Фейєрбаха на релігію. У чому полягає суть і значення її психологічного аналізу?

17. Подумайте, як співвідноситься німецька класична філософія і сучасне бачення світу.

18. У чому суть філософської антропології К.Маркса?

Навчальні завдання