Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Завдання 1. Особливості, умови формування та етапи розвитку античної філософії.
Содержание книги
- Перелік обов’язкових видів робіт, що підлягають оцінці в балах
- Завдання 3. Особливості філософського мислення.
- Чому, на вашу думку, В. Віндельбанд не вважає науку та філософію тотожними. Що Саме у філософії виходить за межі науки.
- Чи згідні ви із таким тлумаченням завдань та функцій філософії. Які аргументи можна навести на підтвердження таких міркувань або для їх спростування.
- Якою мірою ви можете прийняти наведені нижче визначення типів філософії. Який принцип їх класифікації. Чим він відрізняється від історичного підходу та як із ним поєднується.
- Завдання 1. Особливості, умови формування та етапи розвитку античної філософії.
- З'ясуйте найвиразніші особливості такої періодизації. Чи доречно, що в ній відсутні римська та олександрійська філософії. Чим би це можна було пояснити.
- Чи свідчать наведені уривки, що Сократ також сповідував принцип відносності (релятивності) знання?
- Завдання 4. Загальні риси та провідні школи пізньої античної філософії.
- Керуючись змістом тексту, визначіть, у чому сутність концепції скептицизму? В чому полягає його позитивне значення для подальшого розвитку філософії?
- Зверніть увагу на те, як два діячі сформованого середньовіччя визначають найважливіше в людському відношенні до Бога, що кожен із них висуває як найпершу умову досягнення християнського благочестя.
- В чому, на ваш погляд, проглядають суттєві відмінності людського самоусвідомлення часів середньовіччя та Відродження? Які властивості людини постають в даних твердженнях як найперші?
- До кожного поняття з графи «а» підберіть положення, що розкриває його зміст з графи «б».
- Завдання 1. Панорама соціокультурних та духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії.
- Завдання 2. Методологічні пошуки Ф.Бекона та Р. Декарта.
- Поясніть своїми словами, як тлумачить субстанцію Б. Спіноза. Наведіть приклади акциденцій. Як пояснити різницю між свободою та необхідністю за Б. Спінозою.
- Завдання 6. Вихідні ідеї європейського Просвітництва.
- Завдання 9. До кожного поняття з графи «а» підберіть відповідне положення з графи «б».
- Завдання 2. І.Кант - засновник німецької класичної філософії.
- Завдання 3. Лінія розвитку ідей в німецькій класичній філософії після І.Канта.
- Завдання 4. Філософія Г.Гегеля.
- Як ви вважаєте, чим можна виправдати таке бачення історії філософії (та історії взагалі). Що в ньому вимагає певних корекцій. Що залишається поза увагою прибічників такого підходу.
- Завдання 6. Заповнивши вірно клітинки по вертикалі, по горизонталі отримаєте основну рису філософії фейєрбаха.
- Спробуйте чітко позначити ті найважливіші особливості філософської думки Київської Русі, які фігурують у даному міркуванні.
- Завдання 3. Філософія в Києво-Могилянській академії.
- Завдання 5. Українська філософія початку XIX ст.
- Прокоментуйте наведене положення; чи згідні ви із таким окресленням ролі ідеалу в людському житті. Аргументуйте свою відповідь.
- Яку філософську дисципліну висував Г.Челпанов, професор Київського університету, в якості найпершої і провідної? З думками якого представника німецької класичної філософії співпадали його міркування?
- Уважно вчитайтесь у наведені фрагменти і визначіть, прихильником яких філософів був Д. Донцов. Якою мірою можна вважати його міркування виправданими. Оцініть їх історичну і сучасну значущість.
- Завдання 2. Підберіть для понять з графи «а» близькі за змістом у графі «б».
- Завдання 2. Вихідні концепції буття в історії філософії.
- Завдання 3. Особливості некласичного розуміння буття.
- Завдання 4. Специфіка людського буття. Буття і мислення.
- Завдання 5. Заповнивши правильно графи по вертикалі, по горизонталі отримайте поняття, що означають процес входження людини в систему суспільних відносин, культуру.
- Завдання 1. Поняття пізнання, його чинників та складових.
- Як ви вважаєте, наскільки може бути прийнятною дана концепція істини. Чи піддається в такому випадку сама істина перевірці.
- Завдання 7. Підберіть з графи «б» судження, що розкривають зміст понять у графі «а».
- Завдання 1. Проблематичність людського буття.
- Як ви вважаєте, якою мірою біблійна версія творення людини може бути прийнята сучасною наукою. Чи має вона переваги перед наведеними вище науковими підходами. Аргументуйте свої твердження.
- Означене високе осмислення людської особистості ви схильні підтримати чи заперечити. В якому сенсі можна вважати людську особистість єдиною людською долею.
- Який різновид свободи поданий у даному марксистському її розумінні: зовнішня свобода; внутрішня свобода; свобода волі; свобода дії; негативна свобода; позитивно-творча свобода; вірогідна свобода.
- Завдання 1. Соціальна філософія про сутність суспільства та його провідні функції.
- Яка якісна ознака суспільства фігурує у даному міркуванні і наскільки вона, на вашу думку, є виправданою.
- Чи згідні ви із тим, що соціальні відносини ґрунтується на розумінні особливої природи зв'язку особистостей. Спробуйте аргументовано підтвердити чи спростувати дане положення.
- На основі даного уривка чітко назвіть характерні особливості та елементи ідеологічного рівня духовного життя суспільства. Який рівень духовного життя суспільства протистоїть ідеологічному.
- Що Нового додає дане міркування до наведених вище – відносно негативних сторін високорозвинених суспільств. Якою мірою ви погоджуєтесь із наведеним міркуванням.
При вивченні цього питання треба звернутись до деяких особливостей античної міфології, приділяючи увагу характерній проблематиці.
З точки зору грецької міфології світ виник чи був створений? В яких міфологічних сюжетах Стародавнього Сходу ви вже зустрічались із подібними поглядами?
"На початку існував лише вічний, безмежний, темний Хаос. У ньому містилося джерело життя світу. Все виникло з безмежного Хаосу − весь світ і безсмертні боги".
Спираючись на наведений текст, зробіть висновок, чи існувало у давніх греків на міфологічному рівні поняття про об'єктивну необхідність? Як ви вважаєте, чи вплинуло міфологічне уявлення про пануючу в світі необхідність на проблематику античної філософії?
"Володарює фатум над смертними і над богами. Нікому не уникнути повелінь невблаганної долі. Немає такої сили, такої влади, яка могла б хоч щось змінити в тому, що призначене богам і смертним. Можна лише покірно схилитись перед долею і підкоритись їй".
Уважно перечитайте твердження відомого французького дослідника античної філософії:
Виділіть найперші особливості нового − філософського − типу мислення; оцініть роль соціальних та пізнавальних чинників у появі філософії, її значення для життя суспільства, для розвитку особистості. Які умови, на ваш погляд, повинні були сприяти формуванню філософії в Стародавній Греції?
"Перша мудрість відкриває істину настільки чудову, що досягнути її можна лише через значні зусилля... Виносячи цю таємну істину на площу, мудрість робить її предметом обговорення, дослідження, не лишаючи її, проте, утаємниченості та містичності. Мудрість та філософія заміняють традиційні ритуали посвяти у соціальну повноцінність, що перешкоджали доступу до найперших одкровень... Відбулось піднесення слова, яке у своєму вільному застосуванні − у сперечанні, дискусії, діалозі − стає найпершою політичною зброєю. Воно приносить повну відкритість як у ставленні до проявів громадянського, так і духовного життя. Останнє у письмовій формі повідомляє усіх громадян і стає доступним для критики...за умов рівності громадян; відбувається відмова від традицій, які більше не вважаються нерухомими та вшанованими... Основна мудрість грецьких мислителів полягала у розмірковуваннях з приводу політики і моралі".
(Ж.-П.Вернан)
Ознайомтесь із тим, як характеризував основні етапи розвитку античної філософії видатний німецький філософ Г.Гегель.
Уважно перечитавши наведені міркування Г.Гегеля, визначте, що саме автор покладав в основу розвитку грецької філософії, зрушення в яких характеристиках філософського мислення вважав вирішальними для її еволюції. Наскільки таке розуміння прогресу мислення можна вважати виправданим? Наскільки воно дає нам повне уявлення про давню філософію?
"Перший період: від Фалеса до Арістотеля. Цей період ми знову ділимо на три розділи:
1. Перший простягається від Фалеса до Анаксагора, від абстрактної думки, яка існує в безпосередній визначеності, до думки про саму себе визначаючу думку; тут починають з абсолютно простого, в якому далі виникають в якості спроб перші види визначення, далі доходять до Анаксагора, який визначає істину як рушійну думку, яка вже не існує в певній визначеності, а є думка, яка сама себе визначає.
2. У другий розділ входять софісти, Сократ і сократики; тут думка, яка сама себе визначає, розуміється як наявна, конкретна в мені; це − принцип суб'єктивності, хоча і не кінцевої, тому що мислення уявляється тут найближчим способом лише як абстрактний принцип, частково лише як випадкова суб'єктивність.
3. Третій розділ включає в себе Платона та Арістотеля, грецьку науку, в якій об'єктивна думка, ідея оформляється в ціле. Конкретна, визначаюча себе в самій собі думка являє собою у Платона ще абстрактну ідею, ідею лише у формі всезагальності, тим часом як Арістотель розуміє її як визначення самої себе, як ідею у визначенні дійсності або діяльності".
(Г.-В.-Ф. Гегель)
Ознайомтесь також із періодизацією розвитку античної філософії, проведену відомим російським дослідником античності:
|
