Поясніть своїми словами, як тлумачить субстанцію Б. Спіноза. Наведіть приклади акциденцій. Як пояснити різницю між свободою та необхідністю за Б. Спінозою.

"Під субстанцією я розумію те, що існує само у собі і представляється саме через себе, тобто те, явлення чого не потребує явлення іншої речі, з якої воно повинно було би утворитися.

Під атрибутом я розумію те, що розум маніфестує в субстанції як таке, що складає її сутність.

Під модусом я розумію стан субстанції, те, що існує в іншому та маніфестується через це інше.

Під богом я розумію істоту абсолютно безконечну..., тобто субстанцію, що складається з безконечно багатьох атрибутів, з котрих кожен виражає вічну та безконечну сутність.

Вільною називається така річ, яка існує з однієї лише необхідності своєї власної природи і визначається до дії лише сама собою. Необхідною ж...називається така, котра чимось іншим спонукається до існування та дії за певним та визначеним образом".

(Бенедикт Спіноза)

Чи відповідає поняття "монада" у Г.Лейбніца поняттю "атом" у Демокріта? У наведеному тексті монада тлумачиться як матеріальне утворення чи як елемент духовного світу? Порівняйте вихідні онтологічні ідеї Б.Спінози та Г.Лейбніца: в чому вони співпадають, чим докорінно відрізняються? Якою мірою ці ідеї можна використати в наш час для пояснення дійсності?

"Монада... є... проста субстанція, що входить до складу складних; проста − значить така, що не має частин. Із необхідністю повинні існувати прості субстанції, тому що існують складні, бо складна субстанція є... зібрання або агрегат простих (монад). Кожна монада необхідно повинна відрізнятися від іншої. Бо ніколи не буває у природі двох істот,... у котрих не можна було би знайти відмінності... Всяке створене буття − а, отже, і створена монада, − підлягає зміні і... такі зміни у монаді є безперервними. Нічого іншого не можна знайти у простій субстанції..., крім сприймань та їх змін. І тільки в них... є всі внутрішні дії простих субстанцій".

(Готфрід Вільгельм Лейбніц)

Завдання 5 Б.Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі.

Як Б.Паскаль тлумачить співвідношення людини із Всесвітом? Що є причиною сумного становища людини у світі? Що є можливою основою гідності людини? Яким чином (за Б.Паскалем) людина може достойно усталити своє життя? Як ви можете пояснити зв'язок гідного мислення із людською моральністю? Чи не сповідує в цьому пункті Б.Паскаль позицію Сократа? Обґрунтуйте свої твердження.

"Нехай людина віддасться спогляданню природи у всій її неосяжній величі... Хай погляне на засліплюючий світоч, що осяває Всесвіт як... смолоскип, хай усвідомить, що Земля − всього лише крапка у порівнянні з величезною орбітою, яку описує це світило, нехай вражається думкою, що й сама ця величезна орбіта − не більше ніж непримітна рисочка по відношенню до орбіт інших світич....Бо що таке людина у Всесвіті? Небуття у порівнянні з нескінченністю, все сутнє у порівнянні з небуттям, середнє між всім і нічим...

Я неодноразово міркував про те, скільки неспокою, небезпек, незгод накликають на себе люди, живучи при дворі або змагаючись на війні потім я глибше вдумався в цю тяжку людську особливість, мені схотілося дістатися до причини, що лежить в її основі, і така причина дійсно знайшлася: вона вкорінена... у крихкості, смертності і такій ницьості людини, що варто лише задуматись над цим − вже ніщо не здатне нас втішити. Ось чому люди так цінують ігри та базікання... Ми шукаємо... хвилювань, що нас розважають і відвертають від болісних роздумів.

Велич людини - у її здатності мислити. Людина всього лише очерет, найслабше із творінь природи, але вона − очерет мислячий. Щоб її знищити, зовсім не треба всього Всесвіту: досить віяння вітру, краплі води. Але хай навіть її знищить всесвіт, людина все одно перевищує його, бо усвідомлює, що розлучається із життям і що слабша за всесвіт, а він нічого не усвідомлює.

Отже, вся наша гідність − у здібності мислити....Спробуємо ж мислити гідно: в цьому основа моральності".

(Блез Паскаль)