До кожного поняття з графи «а» підберіть положення, що розкриває його зміст з графи «б».

А	Б
1. Гуманізм 2. Пантеїзм 3. Натурфілософія	а) філософія природи; б) бог має персональне буття; в) віра в людину, як вільну і необмежену в своїх можливостях; г) ідея божественного творення світу; д) бог та природа – одне й те ж саме.

Порядок проведення заняття:

Викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів, а також виступи на підставі індивідуально виконаних рефератів.

На семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.

Список літератури

1. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти III–IV рівнів акредитації. – 3-тє видання, перероб. і доповн. – Львів: "Магнолія плюс"; видавець СПД ФО В. М. Піча, 2005. – 506 с. Тема 4-5. – С.81-115.

2. Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія: Навч.посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – C.76-87.

3. Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4-т. – СПб., 1994-1997. – Т.2

4. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009. – С.549-560.

5. Філософія: Хрестоматія: навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей / О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова. – К., 2010. – Т.1. – С.215-257.

Семінарське заняття № 6

Тема: «Філософія Нового часу та доби Просвітництва»

 

У XIV-XV ст. відбувався процес поступового "відмирання" вже кризової на той час середньовічної філософської парадигми. Натомість формувалася нова філософська парадигма, основні риси котрої змістовно корелювалися зі специфікою буржуазного суспільства, яке утверджувало себе як нову – промислово-урбаністичну цивілізацію. Відповідно до цього відбувається і зміна світоглядних орієнтирів. Поряд із традиційними духовними інтенціями на світ з'являється тенденція до ототожнення буття з природнім буттям.

Ф. Бекон (1561-1626) - англійський філософ, який вважається першим філософом Нового часу. Незважаючи на ще досить відчутні залишки ренесансно-гуманістичної традиції, він уже досить виразно зміщує акценти з ренесансного образу людини-творця на образ людини-частини природи. У систематизатора беконівського матеріалізму англійського філософа Томаса Гоббса (1588-1679) гуманістичний спадок Ренесансу губиться остаточно. На перший план висувається механістичне тлумачення реальності. Філософія Гоббса - типовий приклад тлумачення людини як частини природи, функції якої принципово зводимі до найпростішої форми руху, а закони розуму як природної властивості природної людини до законів математики.

"Очищення" філософії від гуманістичної орієнтації, спрямуванняна "чисту", об'єктивну природу, характерне для післяренесансного етапу розвитку західноєвропейської філософії, було послідовно проведене французьким філософом Р. Декартом.

Дуалістичний характер філософії Декарта (1596-1650) - картезіанства - приводить до того, що його послідовники поділяються на дві несумісні лінії.

Першу репрезентували ті, що розвивали природниче-наукові сторони картезіанства. Представники другої лінії - заперечували причинний зв'язок між матеріальними і духовними явищами, вважаючи відповідність фізичних і психічних явищ результатом діяння божественної волі.

Г.Лейбніц, погоджуючись із Б.Спінозою в питанні про субстанціональну основу світу, а також у визнанні божественної природи цієї субстанції, всупереч Спінозі прагне максимально врахувати індивідуальність, унікальність і неповторність реального існування. Унітарне - моністичній орієнтації Лейбніц протиставляє плюралістичний підхід.

 

План

1. Основні риси філософії Нового часу. Наукова революція ХVІІ століття та проблема методу пізнання у філософії. 2. Емпіризм і гносеологія Ф. Бекона. 3. Дуалізм та раціоналізм Р. Декарта. 4. Створення механістично-матеріалістичної картини світу. Пантеїзм Б. Спінози. Монадологія Г. В. Лейбніца. 5. Суб’єктивний ідеалізм і агностицизм (Дж. Берклі, Д. Юм). 6. Французькі матеріалісти ХVІІІ століття (Д. Дідро, П.А. Гольбах, Ш.Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо).

Мета вивчення теми: проаналізувати загальні особливості соціальних і духовних процесів та розвитку філософії в епоху Нового часу; прослідкувати передумови формування наукового стилю мислення (в межах експериментального природознавства); обґрунтувати необхідність філософського осмислення наукових фактів, що виникла в цей час; виявити особливості проявів філософії за умов її діалогу з численними конкретними науками; послідовно довести, що філософами Нового часу визначені нові цілі науки і філософії: з показної служниці богослов’я перетворитися на безпосередню виробничу силу; показати розвиток онтології, методології та гносеології у філософії Нового часу, розкрити зміст провідних філософських позицій у тлумаченні пізнання; окреслити соціальні та антропологічні ідеї у філософії Нового часу.

 

Основні вимоги до знань, умінь і навичок студентів

Після вивчення теми студенти повинні знати:

§ характерні риси філософії Нового часу;

§ основні змістові наголоси у новоєвропейському світогляді;

§ провідні наукові ідеї та їх вплив на розвиток філософії в цей період;

§ основних представників філософії Нового часу.

вміти:

§ визначати зміст основних філософських позицій, що сформувалися в епоху Нового часу;

§ знаходити і обґрунтовувати органічний зв’язок між основними напрямами філософії цього періоду;

§ виділяти і пояснювати принципові новації у філософських ідеях цього часу.

розуміти:

§ значення світоглядних знань та орієнтацій новоєвропейської філософії для подальшого розвитку філософської думки;

§ особливості тлумачення людини і суспільства у філософії Нового часу;

§ внутрішній зв’язок філософії Нового часу з епохою Просвітництва та німецькою класичною філософією.

 

Ключові терміни і поняття з теми:методологія пізнання, монізм, плюралізм, метод, деїзм, емпіризм, гносеологія, дуалізм, раціоналізм, субстанція, пантеїзм, атрибут, модус, акциденція, монадологія, суб’єктивний ідеалізм, сенсуалізм, гілозоїзм, агностицизм, метафізичний матеріалізм, механіцизм, діалектика, теологія, демократія, дедукція, індуктивний метод.

Контрольні запитання

1. Дайте характеристику західної філософії Нового часу як нового періоду в розвитку філософської думки, як епохи наукової революції

2. Поясніть, внаслідок чого виникла необхідність філософського осмислення нових наукових фактів, розробки нової методології пізнання.

3. Розкрийте вихідну тезу сенсуалізму (емпіризму) за Ф. Беконом.

4. Визначте сутність індуктивного методу, що введений в науку Ф. Беконом.

5. Поясність, у чому вбачає головне джерело пізнання раціоналізм на відміну від емпіризму.

6. Як Ви розумієте слова основоположника раціоналізму Рене Декарта: ”Я мислю, отже я існую”?

7. Подумайте, у чому виявився дуалізм філософії Р. Декарта.

8. Охарактеризуйте сутність пантеїстично-матеріалістичного вчення Б.Спінози про субстанцію, атрибути і модуси. У чому полягає ідея гілозоїзму?

9. Окресліть сутність філософії Г. Лейбніца, його вчення про монади:

§ з чого складається світ?(„вищі”, „нижчі” монади, ідея „верховної” монади).

§ що є результатом єдності та узгодженості монад?

§ як Г. Лейбніц через теологію підходить до принципу діалектики?

10. Визначте, у чому полягає суть і обмеженість суб’єктивного ідеалізму Дж. Берклі. Як Ви розумієте зміст афористичного постулату Дж. Берклі: „Бути – це значить бути сприйнятим”?

11. Поясніть, у чому виражається агностицизм Д. Юма?

12. Дайте загальну характеристику ХVІІІ ст. як періоду Просвітництва в історії Європи.

13. Визначте, які проблеми знаходилися у центрі уваги європейського просвітництва.

14. Охарактеризуйте раціональну теорію „суспільного договору” Ж.-Ж. Руссо.

15. Окресліть загальнофілософські та соціально-політичні погляди Д. Дідро, П.А. Гольбаха.

16. З’ясуйте, які ідеї відстоював Ш. Монтеск’є в галузі гносеології.

Навчальні завдання