Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Завдання 4. Специфіка людського буття. Буття і мислення.
Содержание книги
- Перелік обов’язкових видів робіт, що підлягають оцінці в балах
- Завдання 3. Особливості філософського мислення.
- Чому, на вашу думку, В. Віндельбанд не вважає науку та філософію тотожними. Що Саме у філософії виходить за межі науки.
- Чи згідні ви із таким тлумаченням завдань та функцій філософії. Які аргументи можна навести на підтвердження таких міркувань або для їх спростування.
- Якою мірою ви можете прийняти наведені нижче визначення типів філософії. Який принцип їх класифікації. Чим він відрізняється від історичного підходу та як із ним поєднується.
- Завдання 1. Особливості, умови формування та етапи розвитку античної філософії.
- З'ясуйте найвиразніші особливості такої періодизації. Чи доречно, що в ній відсутні римська та олександрійська філософії. Чим би це можна було пояснити.
- Чи свідчать наведені уривки, що Сократ також сповідував принцип відносності (релятивності) знання?
- Завдання 4. Загальні риси та провідні школи пізньої античної філософії.
- Керуючись змістом тексту, визначіть, у чому сутність концепції скептицизму? В чому полягає його позитивне значення для подальшого розвитку філософії?
- Зверніть увагу на те, як два діячі сформованого середньовіччя визначають найважливіше в людському відношенні до Бога, що кожен із них висуває як найпершу умову досягнення християнського благочестя.
- В чому, на ваш погляд, проглядають суттєві відмінності людського самоусвідомлення часів середньовіччя та Відродження? Які властивості людини постають в даних твердженнях як найперші?
- До кожного поняття з графи «а» підберіть положення, що розкриває його зміст з графи «б».
- Завдання 1. Панорама соціокультурних та духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії.
- Завдання 2. Методологічні пошуки Ф.Бекона та Р. Декарта.
- Поясніть своїми словами, як тлумачить субстанцію Б. Спіноза. Наведіть приклади акциденцій. Як пояснити різницю між свободою та необхідністю за Б. Спінозою.
- Завдання 6. Вихідні ідеї європейського Просвітництва.
- Завдання 9. До кожного поняття з графи «а» підберіть відповідне положення з графи «б».
- Завдання 2. І.Кант - засновник німецької класичної філософії.
- Завдання 3. Лінія розвитку ідей в німецькій класичній філософії після І.Канта.
- Завдання 4. Філософія Г.Гегеля.
- Як ви вважаєте, чим можна виправдати таке бачення історії філософії (та історії взагалі). Що в ньому вимагає певних корекцій. Що залишається поза увагою прибічників такого підходу.
- Завдання 6. Заповнивши вірно клітинки по вертикалі, по горизонталі отримаєте основну рису філософії фейєрбаха.
- Спробуйте чітко позначити ті найважливіші особливості філософської думки Київської Русі, які фігурують у даному міркуванні.
- Завдання 3. Філософія в Києво-Могилянській академії.
- Завдання 5. Українська філософія початку XIX ст.
- Прокоментуйте наведене положення; чи згідні ви із таким окресленням ролі ідеалу в людському житті. Аргументуйте свою відповідь.
- Яку філософську дисципліну висував Г.Челпанов, професор Київського університету, в якості найпершої і провідної? З думками якого представника німецької класичної філософії співпадали його міркування?
- Уважно вчитайтесь у наведені фрагменти і визначіть, прихильником яких філософів був Д. Донцов. Якою мірою можна вважати його міркування виправданими. Оцініть їх історичну і сучасну значущість.
- Завдання 2. Підберіть для понять з графи «а» близькі за змістом у графі «б».
- Завдання 2. Вихідні концепції буття в історії філософії.
- Завдання 3. Особливості некласичного розуміння буття.
- Завдання 4. Специфіка людського буття. Буття і мислення.
- Завдання 5. Заповнивши правильно графи по вертикалі, по горизонталі отримайте поняття, що означають процес входження людини в систему суспільних відносин, культуру.
- Завдання 1. Поняття пізнання, його чинників та складових.
- Як ви вважаєте, наскільки може бути прийнятною дана концепція істини. Чи піддається в такому випадку сама істина перевірці.
- Завдання 7. Підберіть з графи «б» судження, що розкривають зміст понять у графі «а».
- Завдання 1. Проблематичність людського буття.
- Як ви вважаєте, якою мірою біблійна версія творення людини може бути прийнята сучасною наукою. Чи має вона переваги перед наведеними вище науковими підходами. Аргументуйте свої твердження.
- Означене високе осмислення людської особистості ви схильні підтримати чи заперечити. В якому сенсі можна вважати людську особистість єдиною людською долею.
- Який різновид свободи поданий у даному марксистському її розумінні: зовнішня свобода; внутрішня свобода; свобода волі; свобода дії; негативна свобода; позитивно-творча свобода; вірогідна свобода.
- Завдання 1. Соціальна філософія про сутність суспільства та його провідні функції.
- Яка якісна ознака суспільства фігурує у даному міркуванні і наскільки вона, на вашу думку, є виправданою.
- Чи згідні ви із тим, що соціальні відносини ґрунтується на розумінні особливої природи зв'язку особистостей. Спробуйте аргументовано підтвердити чи спростувати дане положення.
- На основі даного уривка чітко назвіть характерні особливості та елементи ідеологічного рівня духовного життя суспільства. Який рівень духовного життя суспільства протистоїть ідеологічному.
- Що Нового додає дане міркування до наведених вище – відносно негативних сторін високорозвинених суспільств. Якою мірою ви погоджуєтесь із наведеним міркуванням.
Як Ви розумієте наступне визначення людського буття? Як називається подібний світоглядний підхід? Для якої епохи європейської філософії він характерний?
"Людина − фокус, в якому сходяться всі шари буття".
(М.Бердяєв)
Порівняйте між собою наступні підходи до визначення специфіки людського буття. Як можна назвати кожен з підходів? Виділіть головні моменти кожного з них. Який із них, на Вашу думку, є найбільш доречним для сучасної епохи?
"... Людина − це істота, створена актом божественного творіння, і Бог дає їй дихання життя, щоб вступити з нею в особистісні відносини. Людина − душа і життя, що починають бути тоді, коли Бог закликає їх в цей світ. Але людина – це і плоть. Вся людська сутність є творінням Бога, вся людська сутність − образ і подоба Божа... Бог, Абсолют, вступає в особисті відносини з людиною".
(К.Вальверде)
"У своїй дійсності вона [сутність людини] є сукупністю суспільних відносин".
(К.Маркс)
"Буття − це співтовариство; буття-для-себе − це відчуження та відсутність комунікабельності...Сутність людини полягає лише в співтоваристві, у спілкуванні людини з людиною".
(Л.Фейєрбах)
Чим відрізняється позиція К.Маркса та Л.Фейєрбаха, враховуючи, що вони обоє стверджують соціальність людського буття?
"Людина − істота, яка не тільки є, але й знає, що вона є. Впевнена в своїх силах, вона досліджує довколишній світ і змінює його за певним планом. Вона вирвалась із природного процесу, який завжди залишався лише неусвідомленим повторенням незмінного; вона − істота, яка не може бути повністю пізнана як буття, але ще вільно вирішує, що воно є; людина − це дух, ситуація справжньої людини − її духовна ситуація".
(К.Ясперс)
На якій зі сторін людського буття акцентує К.Ясперс? Яким, на Вашу думку, є специфічно людське буття (матеріальним, духовним, єдністю першого та другого тощо)? Обґрунтуйте Вашу відповідь.
Як Н. Аббаньяно за допомогою категорії буття окреслює таку специфічну рису людського буття, як свобода? Чи можна сказати, що світоглядна позиція, яку обирає собі людина − це вільна можливість обрати своє ставлення до буття? Обґрунтуйте свою відповідь.
"Незалежно від того, як трактується буття (як світ цілей, абсолютна суб'єктивність, або як щось інакше), людина не тотожна з ним. Людина конституюється лише при допущенні можливості відношення людини до буття. Можливість відношення до буття − єдина можлива основа для розуміння людини як свободи. І якщо ця можливість визначає спосіб буття, притаманний людині, тобто екзистенцію, то з цього випливає, що екзистенція − єдиний можливий горизонт для розуміння людини як свободи".
(Н.Аббаньяно)
Яка з двох запропонованих позицій видається вам ближчою до істини? Чому?
"Яким чином в нас могла б бути ідея буття, якби нам самим не було притаманне буття й ми не знаходили б таким чином буття в собі".
(Г.Лейбніц)
"Буття стало об'єктом думки, і тим самим воно означало об'єктивацію. Розум знаходить власний продукт. Реальність ставиться у залежність від того, що вона робиться предметом пізнання, тобто об'єктом. Але насправді правильно зворотне − реальність не перед пізнаючим суб'єктом, а за ним, в його екзистенціальності".
(М.Бердяєв)
Яке, на Вашу думку, реальне співвідношення буття та мислення: буття визначає зміст мислення, мислення встановлює межі буття, присутнє взаємовизначення буття та мислення тощо?
Завдання 5. Сучасна наука про рівні та форми проявів буття.
"... космос, в якому знаходиться людина, завдяки нездоланній цілісності свого ансамблю утворює систему, ціле, квант. Систему за своєю множинністю; ціле за своєю єдністю; квант за своєю енергією..."
(П.Тейяр де Шарден)
Як Ви розумієте названі П.Тейяром де Шарденом загальні закономірності природних процесів з урахуванням особливостей Вашої спеціальності.
|