Принципи координації в діяльності ЦНС.

В умовах фізіологічної норми робота всіх органів і систем організму є узгодженою.

Координація - це узгоджена проява окремих рефлексів, які забезпечують виконання цілісних

робочих актів.

 

Принципи координації:

1.Принцип конвергенції - імпульси, котрі приходять в ЦНС різними аферентними волокнами

можуть сходитися (конвергірувати) до одних і тих же вставних та еферентних нейронів.

Це пояснюється тим, що аферентних нейронів в декілька разів більше ніж еферентних,

тому аферентні нейрони утворюють на тілах та дендритах еферентних та вставних нейронів

багаточисленні синапси.

2. Принцип іррадіації збудження - імпульси, які поступають в ЦНС при сильному та тривалому

подразненні рецепторів, викликають збудження не тільки даного рефлекторного центру, а й

інших нервових центрів.

Це пов’язано з наявністю в ЦНС багаточисленних розгалужень аксонів і дендритів нейронів

та ланцюгів вставних нейронів, котрі об’єднують один з одним різні нервові центри.

 

3.Принцип реципрокності (взаємозв’язку) в роботі нервових центрів - при збудженні одних

нервових центрів діяльність других може гальмуватися.

Це дає змогу людині оволодівати складними трудовими процесами та складними

спеціальними рухами (плавання, акробатика тощо)

4. Принцип послідовної заміни збудження гальмуванням та гальмування збудженням.

5. Феномен «віддачі».

Ланцюгові та ритмічні рефлекси.

7. Принцип загального кінцевого шляху - особливість заключається в тому, що аферентних

нейронів більше ніж еферентних, внаслідок чого різні аферентні імпульси сходяться до

загальних вихідних шляхів. Імпульси, які сходяться на загальному шляху «конкурують» один

з одним за використання цього шляху. Таким чином відбувається упорядкування

рефлекторної відповіді, взаємопідпорядкованість рефлексів та гальмування менш значних

8.Принцип зворотного зв’яку - аферентні імпульси, які виникають в організмі внаслідок

рефлекторної діяльності органів і тканин (ефекторів)- аферентні імпульси або зворотні

зв’язки. Вони можуть бути:

а)позитивними - сприяють посиленню рефлекторних реакцій;

б)негативними - сприяють пригніченню рефлекторних реакцій.

9.Принцип домінанти - домінанта це тимчасове пануюче вогнище збудження в ЦНС, яке

визначає характер відповідної реакції організму на зовнішнє та внутрішнє подразнення.

Домінуюче вогнище характеризується:

а)підвищеною збудливістю;

б)стійкістю збудження;

в)здатністю до сумації збудження;

г)інерцією - домінанта у вигляди слідів збудження може тривало зберігатись і після

припинення збудження викликаного його подразнення.

Домінанта лежить в основі координованої діяльності організму та забезпечує поведінку

людини в навколишньому середовищі, а також емоційних станів і реакцій уваги.

 

Поняття про синапси. Види. Будова.

Синапс - функціональний контакт між збудливими клітинами, цитоплазма кожної з яких

занурена в окрему електрогенну мембрану.

Залежно від локалізації синапси поділяють на:

1.Центральні - здійснюють контакт між нервовими клітинами ЦНС.

 

2.Периферичні - бувають:

а)міоневральні - являють собою функціональний зв’язок між аксоном мотонейрона

та м’язовими волокнами

б)невроепітеліальні - здійснюють нервову регуляцію залозистого апарату.

Будова синапсу.

1.Пресинаптина мембрана - це електрогенна мембрана нервового закінчення, аксоплазма

якого включає велику кількість гранул або міхурців, які містять ацетилхолін.

2.Постсинаптична мембрана або кінцева пластинка - це електрогенна мембрана м’язового

волокна, яка має велику кількість складок, що приводять до збільшення її площі.

Містить холінорецептори (спеціальні білки мембрани). Також на мембрані є фермент

холінестераза, котрий руйнує ацетилхолін.

3.Вузька синаптична щілина (20-50нм), яка забезпечує швидку дифузію ацетилхоліну.

Вона відкривається у позаклітинний простір та заповнена міжклітинною рідиною.

 

Механізм передачі збудження через міоневрональний синапс.

Передача збудження через міоневрональний синапс здійснюється внаслідок виділення нервовими закінченнями високоактивних хімічних з’єднань, які називаються медіаторами (посередниками, передатчиками нервового імпульсу).

Проведення збудження через міоневрональний синапс здійснюється наступним чином. Короткочасна деполяризація пресинаптичної мембрани, що викликана потенціалом дії нервового волокна, забезпечує вивільнення ацетилхоліну з пухірців. Визволений ацетилхолін проникає крізь синаптичну щілину до постсинаптиичної мембрани та зв’язується з холінорецепторами. Указана взаємодія супроводжується підвищенням проникності постсинаптичної мембрани для іонів натрію і калію, що зумовлює деполяризацію, яка проявляється у вигляді електронегативного збуджуючого постсинаптичного потенціалу. Він має характер локальної відповіді, або відповіді, що не розповсюджується. По мірі розвитку електронегативного збуджуючого постсинаптичного потенціалу мі деполяризованою постсинаптичною мембраною та неполяризованою мембраною м’язового волокна, яка прилягає до неї, виникає різниця потенціалів та виникають місцеві або колові струми. При досягненні ними порогового рівня в мембрані м’язового волокна виникає потенціал дії.

Зв’язок ацетилхоліну з холінорецепторами не міцний. Молекули ацетилхоліну контактують з холінестеразою, що веде до розпаду медіатора. Внаслідок поновлюється готовність синапса до проведення наступного нервового імпульсу.

Сильний та частий подразник призводить до виділення надлишкової кількості ацетілхоліну на пресинаптичній мембрані. Медіатор, який проникає на постсинапсинаптичну мембрану не встигає руйнуватися холінестеразою, що являється причиною сумації постсинаптичних потенціалів, виникнення стійкої деполяризації постсинаптичної мембрани та блока проведення збудження.

Таким чином в основі передачі збудження через міоневрональний синапс лежать потенціал дії та складні взаємовідносини ацетилхоліну з постсинаптичною мембраною.

 

Основні фізіологічні властивості синапсів.

1.Однобічність проведення збудження -пов’зане з морфологічними особливостями.

Ацетилхолін виробляється в пресинаптичній мембрані, дифундує крізь синаптичну

щілину та взаємодіє з холінорецептором, який локалізується на постсинаптичній

мембрані. Крім того синаптична щілина перешкоджає електричному розповсюдженню

збудження з нервового волокна на м’язове та з м’яза не нервове волокно.

2. Симпатична затримка -обумовлена наступними факторами:

n часом необхідним для вивільнення та дифузії медіатора через синаптичну щілину;

n часом взаємодії ацетилхоліну з холінорецептором. Затримка = 0,2-0,5 мс.

 

ЛЕКЦІЯ №6

ТЕМА: «Фізіологія нейрону. Збудження і гальмування в ЦНС. Інтегративна функція

Нейронних ланцюгів».

Визначення

Сіра речовина -це накопичення нервових клітин.

Біла речовина -це накопичення нервових волокон.

Ядро -накопичення сірої речовини всередині білої.

Вузол -накопичення сірої речовини поза тканиною мозку.

Кора -накопичення сірої речовини на поверхні білої.

Сегмент - ділянка спинного мозку, від якої відходить одна пара спинномозкових нервів.

Рефлекс - це відповідна реакція організму на подразнення за обов’язковою участю ЦНС.

Рефлекторна дуга - це шлях нервового імпульсу від рецептора до ефектора.

Рецептор - початок любої рефлекторної дуги;

Аферентний нервовий шлях (чутливе волокно) - відростки рецепторних нейронів, які

проводять збудження до нервового центру

Нервовий центр - група клітин, які розташовані в різних відділах ЦНС та відповідають за

проведення певного рефлексу; в ньому відбувається переключення збудження від чутливих

клітин на рухові. Кожний рефлекс має свою локалізацію в ЦНС.

Еферентний нервовий шлях (рухові волокна) - передають нервові імпульси від нервового

центру до ефектора;

Ефектор - робочий орган (м’язи або залоза) діяльність якого змінюється під впливом імпульсів,

які до нього потрапляють.

Прості (двохнейтронні) рефлекторні дуги - складаються з двох нейронів: сприймаючого та

ефекторного між якими є один синапс (колінний рефлекс).

Складні (трьохнейронні) рефлекторні дуги - вміщують не 2, а більше нейронів: рецепторний,

один або декілька проміжних(вставних) нейронів та ефекторний.

Нервові центри:

Анатомічне визначення - група клітин, які розташовані в різних відділах ЦНС та відповідають за

проведення певного рефлексу; в ньому відбувається переключення збудження від чутливих

клітин на рухові. Кожний рефлекс має свою локалізацію в ЦНС.

Фізіологічне визначення - це складне функціональне об’єднання декількох анатомічних нервових

центрів, які розташовані на різних рівнях ЦНС та які обумовлюють за рахунок своєї

активності складні рефлекторні акти.

Збудження - нервовий процес, який викликає діяльність органу, або підсилює існуючу.

При збудженні в нейронах посилюються процеси окислення. Ззовні процеси збудження

проявляються виникненням відповідних реакцій на дію подразника.

Гальмування - нервовий процес, що послаблює діяльність, перериває її, або перешкоджає її

виникненню.

Координація - це узгоджена проява окремих рефлексів, які забезпечують виконання цілісних

робочих актів.

Принцип конвергенції - імпульси, котрі приходять в ЦНС різними аферентними волокнами

можуть сходитися (конвергірувати) до одних і тих же вставних та еферентних нейронів.

Принцип іррадіації збудження - імпульси, які поступають в ЦНС при сильному та тривалому

подразненні рецепторів, викликають збудження не тільки даного рефлекторного центру, а й

інших нервових центрів.

Принцип реципрокності (взаємозв’язку) в роботі нервових центрів - при збудженні одних

нервових центрів діяльність других може гальмуватися.

Принцип загального кінцевого шляху - особливість заключається в тому, що аферентних

нейронів більше ніж еферентних, внаслідок чого різні аферентні імпульси сходяться до

загальних вихідних шляхів. Імпульси, які сходяться на загальному шляху «конкурують»

один з одним за використання цього шляху.

Принцип зворотного зв’яку - аферентні імпульси, які виникають в організмі внаслідок

рефлекторної діяльності органів і тканин (ефекторів)- аферентні імпульси або зворотні

зв’язки.

Принцип домінанти - домінанта це тимчасове пануюче вогнище збудження в ЦНС, яке

визначає характер відповідної реакції організму на зовнішнє та внутрішнє подразнення.

Домінанта лежить в основі координованої діяльності організму та забезпечує поведінку

людини в навколишньому середовищі, а також емоційних станів і реакцій уваги.

Синапс - функціональний контакт між збудливими клітинами, цитоплазма кожної з яких

занурена в окрему електрогенну мембрану.

 

Лекція № 7