Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Фізіологія переднього мозку, кори великих півкуль і мозочка

Поиск

Кора великих півкуль головного мозку в філогенетичному відношенні являється вищим та найбільш молодим відділом.

Кора складається з нейронів. Їх відростків та нейроглії.

У дорослої людини товщина кори складає 3мм, площа кори завдяки багаточисленним складкам та борознам складає 0,25 м2. Для більшості ділянок кори головного мозку характерно шести шарове розташування нейронів. Кора містить 14-17 млрд клітин.

Нейрони кори: а) зірчасті - виконують аферентну фунцкію;

б)пірамідні - еферентні нейрони

в)веретеноподібні

Також є нейрони які сприймають аферентні імпульси від певного рецептора - сенсорні нейрони, і нейрони, які збуджуються нервовими імпульсами, котрі йдуть від різних рецепторів - полісенсорні нейрони.

Відростки нейронів зв’язують її різні відділи між собою або встановлюють контакти кори великих півкуль з нищележачими відділами ЦНС.

а)асоціативні - з’єднують ділянки одної півкулі;

б)комісуральні - однакові ділянки двох півкуль

в)провідні (центробіжні) - забезпечують контакти кори головного мозку з іншими відділами ЦНС.

Клітини нейроглії - виконують ряд важливих функції:

а)це опорна тканина;

б)беруть участь в обміні речовин головного мозку;

в)регулюють кровотік всередині мозку;

г) виділяють нейросекрет, який регулює збудливість нейронів кори головного мозку.

Для вивчення функцій кори використовують методи:

1.Видалення окремих ділянок кори великих півкуль оперативним шляхом і спостерігають, які

функції в організмі збереглися а які порушуються.

2.Метод подразнення з використанням електричних, хімічних та температурних подразників.

Метод дозволяє визначити значення різних ділянок кори в регуляції функцій організму.

3.Метод відведення біопотенціалів від окремих зон та нейронів кори головного мозку. Метод

дозволяє региструвати електричну активність поверхневих та глибоких структур головного

мозку.

4.Класичний метод умовних рефлексів, який розроблений Павловим (дослідження вищої нервової

діяльності на здорових тваринах та людях.

5.Клінічний метод дозволяє вивчати діяльність окремих органів і систем, які спостерігаються при

пошкодження кори головного мозку (крововиливи, поранення, пухлини мозку).

 

Функції кори

1.Здійснює взаємодію організму з навколишнім середовищем за рахунок умовних та безумовних рефлексів

2.Є основою вищої нервової діяльності (поведінки) організму.

3.За рахунок діяльності кори здійснюються вищі психічні функції (мислення, свідомість).

4.Регулює та об’єднує роботу всіх внутрішніх органів та регулює обмін речовин

І.П.Павлов характеризуя значення кори головного мозку вказав, що вона є розпорядником та розподільником діяльності тваринного та людського організму.

 

Функціональне значення різних областей кори головного мозку.

За сучасним уявленням розрізняють три типи зон кори:

Первинні проекційні зони - це центральні відділи ядер аналізаторів. В них розміщені високо диференційовані та спеціалізовані нервові клітини, до яких поступають імпульси від певних

рецепторів(зорових, слухових, нюхових смакових та шкірних).У цих зонах відбувається тонкий аналіз аферентних імпульсів різного значення.

Ураження вказаних зон приводить до розладу чуттєвих та рухових функцій.

Вторинні зони - периферичні відділи ядер аналізаторів.

Тут відбувається: а) подальша обробка інформації,

б) встановлюються зв'язки між різними за характерами подразниками.

При ураженні вторинних зон виникають складні розлади сприйняття.

Третинні зони (асоціативні) - нейрони цих зон можуть збу­джуватися під впливом

імпульсів, які ідуть від рецепторів різного зна­чення (від рецепторів слуху, фоторецепторів,

рецепторів шкіри т.п.). Це так звані полісенсорні нейрони, за рахунок яких встанов-

люються зв'язки між різними аналізаторами. Асоціативні зони отримують перероблену

інформацію від первинних і вторинних зон кори великих півкуль.

Третинні зони грають роль:

- у формуванні умовних рефлексів,

- вони забезпечують складні форми пізнання навколишньої дійсності.

Нейрони цих областей не пов’язані ні з органами чуття, ні з м’язами - вони здійснюють

зв’язок між різними областями кориінтегруя (поєднуючи) всі імпульси, які надходять

в кору,в цілісні акти:

навчання (читання, мова, писання),

логічного мовлення,

пам’яті та

забезпечення можливості цілеспрямованої реакції поведінки.

При пошкодженні асоціативних зон з’являється:

а) агнозія - нездатність пізнавати;

б) апраксія - нездатність виконувати заучені рухи;

в) афазія - втрата мови, може бути моторною і сенсорною;

г ) аграфія - втрата вміння писати

 

Значення різних областей кори головного мозку

Рухові зони кори - рухи виникають при подразненні кори в області передцентральної звивини.

Подразнення: а) верхньої частини звивини викликає рухи м’язів ніг та тулуба;

б) середньої частини - рук;

в) нижньої частини - м’язів обличчя.

Величина кіркової рухової зони пропорційна не масі м’язів, а точності рухів. Особливо велика зона, яка керує рухами кисті рук, язиком, мімічною мускулатурою.

Сенсорні зони

Область шкірної рецепції

(мозковий кінець шкірного аналізатора)

Клітини цієї області сприймають імпульси від тактильних, больових і темпе­ратурних рецепторів шкіри. представлена в основному задньою центральною звивиною. У верхній її частині знаходиться проекція шкірної чутливості ніг, тулуба, в середній - рук, і в нижній - голови.

Пошкодження області задньої центральної звивини на одній стороні приводить до порушення шкірної чутливості на другій стороні. При двосторонньому пошкодження зони кори спостерігається повна втрата чутливості (анестезія0

Область зорової рецепції

(мозковий кінець зорового аналізатора)

розміщена в потиличних долях кори головного мозку обох півкуль. Цю область слід розглядати як проекцію сітчастої оболонки ока.

При пошкодженні потиличної області: може порушуватись зорова пам’ять, орієнтація в звичній обстановці та розвиватися повна кіркова сліпота.

 

Область слухової рецепції

(мозковий кінець слухового аналізатора)

локалізується у скроневих долях кори головного мозку. Сюди по­трапляють нервові імпульси від рецепторів завитки внутрішнього вуха.

При пошкодженні цієї зони може виникнути музикальна та словесна глухота (людина чує але не розуміє значення слів). Двостороннє ураження слухової області приводить до повної глухоти.

 

Область смакової рецепції

(мозковий кінець смакового аналізатора)

розташована у нижніх долях центральної звивини. Сприймає нер­вові імпульси від смакових рецепторів слизової оболонки порожни­ни рота.

Пошкодження цієїзони приводить до втрати або викривленню смакових відчуттів.

Область нюхової рецепції

(мозковий кінець нюхового аналізатора)

розташовані в передній частині грушоподібної долі кори головного мозку. Сприймає нервові імпульси від нюхових рецепторів слизової оболонки носа.

Пошкодження цієї зони веде до пониження або втрати нюху.

 

Зони, які відповідають за функцію мови

(мозковий кінець мовнорухового аналізатора):

а) в лобній областілівої півкулі (у прадворуких) розміщується моторний центр мови

(центри Брока). При його ураженні мова ускладнена або неможлива;

б ) в скроневій області розміщується сенсорний центр мови (ц. Верніке).

Ураження цієї області призводить до розладів сприйняття мови. Хворий не розуміє

значення слів, хоча здатність вимовляти слова зберігається;

в ) в потиличній долі кори знаходяться зони, які забезпечують сприй­няття письмової

(зорової) мови. При ураженні хворий не розуміє на­писаного.

Будь яка функціональна зона кори головного мозку знаходить­ся і в анатомічному і в функціональному контакті:

З другими зонами кори великих півкуль,

З підкорковими ядрами,

З утвореннями проміжного мозку та

Ретикулярною формацією,

що забезпечує доско­налість функцій, які вони виконують.

 

ІХ. ЛІМБІЧНА СИСТЕМА.

Лімбічною системою наз. найбільш стародавньою частиною кори го­ловного мозку, розміщену на медіальній (внутрішній) стороні вели­ких півкуль головного мозку.

Основними структурами лімбічної си­стеми є:

а) поперекова звивина, яка окантовує мозолисте тіло,

б)гіпокамна звивина,

в) гіпокамп,

г)мигдалеподібне тіло,

д)склепіння,

Є)прозора перетинка

Чим більше розвинена тварина, тим відносно меншу область займає лімбічна система головного мозку. В наш час доведено, що утворення лімбічної системи прий­мають активну участь:

1.в регуляції вегетативних ф-цій (особливо травлення);

2.в регуляції поведінкових реакцій організму;

3. у формуванні та регуляції емоцій;



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-09-20; просмотров: 611; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.138.178.162 (0.009 с.)