III. Травлення у тонкій кишці

В залежності від локалізації травного процесу в кишечнику розрізняють порожнинне і пристінкове травлення.

Порожнинне травлення характеризується тим, що ферменти, які виділяються у складі травних

соків в порожнину кишок, впливають специфічно на травну кашицю.

Пристінкове травлення здійснюється ферментами, які фіксовані на клітинній мембрані, тому

пристінкове травлення називають ще мембранним. Особливістю пристінкового

травлення є те, що воно здійснюється на межі позаклітинного та внутрішнього сере-

довищ.

Пристінкове та порожнинне травлення взаємопов’язані.

Порожнисте травлення забезпечує початковий гідроліз травних речовин до проміжних продуктів. Мембранне травлення забезпечує проміжну та заключну його стадії, а також перехід до всмоктування.

ІУ.ВСМОКТУВАННЯ ЯК ПРОЦЕС.

Всмоктування – це універсальний фізіологічний процес переходу різного роду речовин

через шар будь-яких клітин у внутрішнє середовище організму.

Завдяки йому організм одержує все необхідне для життя.

Всмоктування відбувається на всьому протязі травного каналу, але основним місцем є

тонка кишка.

Інтенсивність всмоктування в різних відділах ШКТ неоднакова.

Вуглеводи всмоктуються в кров у вигляді глюкози або інших моноцукрів. Всмоктування

моноцукрів відбувається у верхніх відділах тонкої кишки.

Білки всмоктуються в кров у вигляді амінокислот та простих пептидів. Продукти

розщеплення білків рослинного походження всмоктуються – на 60-80%,.

тваринного походження - на 90-95%,

Жири розщеплюються до гліцерину та жирних кислот.

Гліцерин добре розчиняється у воді тому легко всмоктується.

Жирні кислоти всмоктуються тільки після взаємодії з жовчними кислотами, з якими

вони утворюють комплексні з’єднання.

Жири поступають головним чином в лімфу (70 %) і тільки 30% - в кров.

Вода, мінеральні солі, вітаміні всмоктуються в кров на всьому протязі ШКТ.

 

У. Механізм всмоктування

Всмоктування забезпечують фізичні процеси:

- дифузія,

- фільтрація,

- осмос і

- діяльність епітелію. Епітелій тонкої кишки являє собою напив проникну біологічну

мембрану, яка має ряд особливостей:

- володіє однобічною всмоктувальною здібністю (із кишки в кров і лімфу);

- володіє вибірковою всмоктувальною здібністю (одні речовини всмоктуються,

інші - погано, деякі зовсім не всмоктуються);

- в ньому відбуваються складні біохімічні процеси (синтез жиру із жирних кислот

і гліцерину);

- його діяльність тісно пов’язане з енергетичним обміном (чим активніше клітина,

тим більше кисню вона поглинає і навпаки).

 

VІ. Моторна функція кишки. Евакуація їжі в товсту кишку

В тонкій кишці розрізняють: перистальтичні і неперистальтичні рухи.

Перистальтичні скорочення забезпечують пересування травної кашці по кишечнику. При

цьому відбувається скорочення кільцевих м’язів верхнього відрізка кишки та видав-

лювання травної кашці у нижню ділянку. Внаслідок перистальтичних рухів тонкої

кишки відбувається евакуація їжі в товсту кишку через ілєоцекальний сфінктер.

Неперистальтичні рухи представлені сегментарними скороченнями.

Це: ритмічна сегментація і маятникоподібні рухи.

1.Ритмічна сегментація забезпечується скороченням кільцевих м’язів, внаслідок чого

утворюються поперечні перехвати, які поділяють кишку на невеликі сегменти.

Через деякий час ці перехвати розслаблюються і знову виникають, але в інших

ділянках кишки.

2. Маятникоподібні рухи зумовлені скороченням колових та повздовжніх м’язів. На

невеликій ділянці внаслідок послідовних скорочень м’язів відрізок кишки то

скорочується і одночасно розширюється, то подовжується і звужується.

 

УІІ Регуляція моторики тонкої кишки.

І. Нервовий шлях регуляції.

1. Здійснюється: а)інтрамуральною

б)екстрамуральною нервовими системами.

До інтрамуральної нервової системи відносять:

а) м’язово - кишкове (ауербахівське);

б) глибоке міжм’язове;

в) підслизове (мейснеровське) сплетіння.

Вони забезпечують виникнення місцевих рефлекторних реакцій, які виникають при

подразненні слизової оболонки шлунка його вмістом.

Екстрамуральна нервова система кишечнику представлена:

а) блукаючими нервами - при їх подразненні стимулюється моторика кишок;

б) черевними нервами - при їх подразненні гальмується моторика кишок.

2. Рефлекторно:

а) моторика тонкого кишечнику стимулюється при збудженні рецепторів любого

відділу ШКТ (розтягнення стінки стравоходу, подразнення механорецепторів

шлунка, акт їжі);

б) моторика тонкого кишечнику гальмується при сильних подразненнях слизової

оболонки любого відділу ШКТ.

3. Вплив кори великого мозку на моторику тонкої кишки доводять шляхом утворення

умовних рефлексів.

ІІ. Гуморальна регуляція моторної функції тонкого кишечнику.

1. Стимулюють моторику:

а) біологічно - активні речовини - серотонін, гістамін. брадикінін;

б) гормони ШКТ - гастрин, перистальтин);

в) гормони залоз внутрішньої секреції - інсулін;

г) груба їжа, яка вміщує велику кількість клітковини;

д) соляна кислота шлункового соку;

є) жовчні кислоти.

2. Гальмують моторику гормони надниркових залоз:

а) адреналін;

б) норадреналін.

Такі емоційні стани, як жах, переляк, гнів, злоба, лютість викликають викид в кров

великої кількості адреналіну, що і гальмує моторику.

Поза травленням ілєоцекальний сфінктер закритий. Під час травлення сфінктер відкривається рефлекторно кожні 30 сек. Внаслідок хімус невеликими порціями поступає в сліпу кишку.

УІІI. Травлення в товстій кишці

Основною функцією проксимальної частини товстої кишки є всмоктування води.

Роль дистального відділу полягає в формуванні калових мас, накопичення їх і

Виділення з організму.

Всмоктуються поживні речовині лише в тому випадку, коли вони потрапляють в товсту

кишку в значній кількості та легко розщеплюються. На цьому побудоване застосування

поживних клізм, тобто введення в пряму кишку легкозасвоюваних продуктів.

 

IХ. Кишковий сік, його властивості

PH =8,5-9,0.

Виділяється 0,055-0,06 л за добу.

Складається: 98% з води;значна кількість злущених клітин епітелію,

лімфоцитів та слизу; невелика кількість ферментів:

пептидази, ліпази, амілази. Властивості ферментів: дуже мало

поступаютьз хімусом і інактивуються мікрофлороюкишки.

Виділення соку стимулюється механічним подразненням слизової.

Формуванню калу сприяють згустки слизу кишкового соку, які склеюють не

перетравлені частки їжі. Крім того, в склад калу входять:

- відмерлі клітини кишечнику,

- жовчні пігменти,

- в великій кількості (30 - 53%), бактерії, (бактерії молочнокислого бродіння

та кишкова паличка),які в процесі життєдіяльності

виконують позитивні функції:

а) утворюють молочну кислоту, яка володіє антисептичною дією;

б) синтезують вітаміни групи В, вітамін К, лактовін, пантотенову

кислоту;

в)мікрофлора інактивує ферменти,

г) пригнічують розмноження патогенних мікробів.

Негативна роль мікроорганізмів кишок полягає в тому, що вони:

а) утворюють ендотоксини, які викликають бродіння і гнилісні

процеси, з утворенням отруйних речовин (індол, скатол, фенол);

б) за певнихумов можуть викликати захворювання.

ІХ. Моторна функція товстої кишки.

 

Моторна функція товстої кишки забезпечує:

накопичення калових мас;

періодичне їх виділення з кишечнику;

Сприяє всмоктуванню води.

В товстій кишці спостерігаються такі рухи:

- перистальтичні;

- антиперистальтичні;

- маятникоподібні;

- мас-скорочення – воно виникає рідко (2-4 рази на добу). Скорочення охоплюють

більшу частину кишки та забезпечують швидке спорожнення її значних ділянок.

 

Х. Регуляція моторної функції товстого кишечнику.

І. Нервові механізми.

1. Товста кишка має:

а)інтрамуральну;

б)екстрамуральну іннервацію, яка представлена:

симпатичними нервам, що виходять з верхнього та нижнього брижових сплетінь,

і парасимпатичними, що входять до складу блукаючих та тазового нервів.

Внаслідок цього всі рефлекторні впливи на моторику товстої кишки опосередковуються

через симпатичну та парасимпатичний відділи вегетативної нервової системи.

2. Рефлекторний вплив на рухову активність здійснюється:

а) під час їжі, внаслідок збудження хемо- і механорецепторів шлунка і тонкої кишки

б) місцевими рефлексами, які виникають під час збудження механорецепторів.

 

ІІ. Характер прийнятої їжі.

Чим більше в їжі клітковини, тим більш виражена моторна активність товстої кишки.

ХІ. Акт дефекації.

Акт дефекації – це складний рефлекторний акт спорожнення дистального відділу товстої

кишки через відхідник.

Дефекація наступає при розтягненні прямої кишки каловими масами. При цьому

подразнюються механорецептори не тільки слизової оболонки, але й м’язового шару

кишки. Здійсненню дефекації сприяє скорочення м’язів діафрагми,