Система стандартів вищої освіти України, її складові

 

Систему стандартів вищої освіти України складають державний стандарт вищої освіти, галузеві стандарти вищої освіти та стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів.

Стандарти вищої освіти є основою оцінки якості вищої освіти та професійної підготовки, а також якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів незалежно від їх типів, рівнів акредитації та форм навчання.

Державний стандарт вищої освіти містить такі складові:

· перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;

· перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;

· вимоги до освітніх рівнів вищої освіти;

· вимоги до освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти;

· перелік вищих навчальних закладів України.

Галузеві стандарти вищої освіти містять такі складові:

· освітньо-кваліфікаційні характеристики (ОКХ) випускників вищих навчальних закладів;

· освітньо-професійні програми підготовки (ОПП);

· засоби діагностики якості вищої освіти.

Стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів містять такі складові:

· перелік спеціалізацій за спеціальностями;

· варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників вищих навчальних закладів;

· варіативні частини освітньо-професійних програм підготовки;

· варіативні частини засобів діагностики якості вищої освіти;

· навчальні плани;

· програми навчальних дисциплін.

Перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, вимоги до освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки, погодженим із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі праці та соціальної політики [7,23,98,114].

Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника вищого навчального закладу відбиває цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначає місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих якостей, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації.

Освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників вищих навчальних закладів затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі праці та соціальної політики.

Освітньо-професійна програма підготовки визначає нормативний термін та нормативну частину змісту навчання за певним напрямом або спеціальністю відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, встановлює вимоги до змісту, обсягу та рівня освіти й професійної підготовки фахівця. Освітньо-професійні програми підготовки затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки. Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою підготовки встановлюється відповідно до визначеного рівня професійної діяльності.

Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою підготовки молодшого спеціаліста для осіб, які мають повну загальну середню освіту та освітньо-кваліфікаційний рівень кваліфікованого робітника за спорідненою професією, зменшується на один рік.

Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра для осіб, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за відповідною до напряму підготовки бакалавра спеціальністю, може зменшуватися до двох років.

Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою підготовки магістра для осіб, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста за відповідною спеціальністю, не може перевищувати одного року.

Якщо вищий навчальний заклад має відповідні угоди з навчальними закладами іноземних держав, що передбачають взаємовизнання документів про вищу освіту за умови інших термінів навчання, такі терміни можуть бути встановлені відповідним центральним органом виконавчої влади, що має у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Засоби діагностики якості вищої освіти визначають стандартизовані методики, які призначені для кількісного та якісного оцінювання досягнутого особою рівня сформованості знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних та громадянських якостей. Засоби діагностики якості вищої освіти в Україні використовуються для встановлення відповідності рівня якості вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки [7,21,23,114].

Слід акцентувати увагу і на тому, що стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів включають:

· перелік спеціалізацій за спеціальностями: ВНЗ визначають спеціалізації за спеціальностями, за якими здійснюється підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста, спеціаліста та магістра. Назви спеціалізацій за спеціальностями відображають відмінності у засобах, умовах та продуктах діяльності в межах спеціальності;

· варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників вищих навчальних закладів;

· варіативні частини освітньо-професійних програм підготовки;

· варіативні частини засобів діагностики якості вищої освіти.

Варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників вищих навчальних закладів, освітньо-професійних програм підготовки та засобів діагностики якості вищої освіти забезпечують підготовку фахівців за спеціалізаціями за спеціальностями з урахуванням особливостей суспільного поділу праці в Україні та мобільності системи освіти щодо задоволення вимог ринку праці. Відповідно до закону України «Про вищу освіту» зміст варіативних частин освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників вищих навчальних закладів, освітньо-професійних програм підготовки, засобів діагностики якості вищої освіти, навчальних планів, програм навчальних дисциплін визначається вищим навчальним закладом у межах структури та форми, що встановлені уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

· навчальні плани: визначають графік навчального процесу, перелік, послідовність та час вивчення навчальних дисциплін, форми навчальних занять та терміни їх проведення, а також форми проведення підсумкового контролю;

· програми навчальних дисциплін:визначають їх інформаційний обсяг, рівень сформованості вмінь та знань, перелік рекомендованих підручників, інших методичних та дидактичних матеріалів, критерії успішності навчання та засоби діагностики успішності навчання.

Завдання і форми модульного контролю знань студентів

а) складання глосарію:

· Стандарт вищої освіти – це...

· Система стандартів вищої освіти – це...

· Державні стандарти вищої освіти – це...

· Галузевий стандарт вищої освіти – це...

· Освітньо – кваліфікаційна характеристика (ОКХ) – це...

· Освітньо – професійна програма (ОПП) – це...

· Стандарти вищих навчальних закладів (ВНЗ) – це...

· Навчальний план – це...

· Освітньо – кваліфікаційний рівень (ОКР) вищої освіти – це...

· Закон України „Про вищу освіту” – це...

· Вища освіта – це...

· Базова вища освіта – це...

· Повна вища освіта – це...

· Молодший спеціаліст – це...

· Бакалавр – це...

· Спеціаліст – це...

· Магістр – це...

· Якість вищої освіти – це...

· Кваліфікація – це...

· Зміст вищої освіти – це...

· Професійна підготовка – це...

· Освітня діяльність – це...

· Акредитований вищий навчальний заклад – це...

· Державна політика в сфері освіти – це...

· Принципи державної політики в сфері освіти – це...

б) питання для модульного контролю знань студентів:

1. Що таке Стандарт вищої освіти?

2. Які стандарти вищої освіти в Україні Ви знаєте і в якому законі України вони прописані?

3. Зробіть перелік головних складових стандартів вищої освіти в Україні.

4. Що є державним стандартом вищої освіти в Україні?

5. Що складає систему стандартів вищої освіти в Україні?

6. Які стандарти будуть існувати і використовуватися в системі вищої освіти в умовах Болонського процесу?

7. Зробіть перелік Європейських стандартів, упровадження яких в освітянський простір уможливить підвищення рівня освіти в Європі і Україні.

8. Які Ви знаєте Європейські стандарти і рекомендації щодо внутрішнього забезпечення якості освіти?

9. Які Ви знаєте Європейські стандарти щодо зовнішнього забезпечення якості освіти?

10. Що є для Вас Європейські стандарти для агенції із зовнішнього забезпечення якості університетської освіти? Які критерії оцінки якості освіти в Болонського процесу використовують країни-учасники?

11. Що Ви знаєте про організації такі, як: ЄМЗЯ (Європейська мережа із забезпечення якості вищої освіти); ЄАУ (Європейська асоціація університетів)? Які функції та завдання вони виконують?

12. Чи входить університет, в якому Ви навчаєтесь, до ЄАУ?

13. Які принципи досягнення високого рівня якості вищої освіти в умовах Європейського простору є фундаментальними?

в) складання логіко-структурних схем:

Складіть логіко-структурну схему: Система стандартів вищої освіти України (державні, галузеві, вищих навчальних закладів).

г) завдання для самостійної роботи студентів:

Підготуйте доповідь відповідно до теми статті Віктора Януковича "Державі дуже потрібні освічені люди, які будуватимуть сучасну країну". (Газета "Університетська освіта". - № 65-66 від 09.09.2010 р.).

д) тести:

1. Стандарти вищої освіти – це:

а) основа оцінки якості вищої освіти та професійної підготовки, а також якості освітньої діяльності ВНЗ;

б) нормативно-правові акти, які регламентують механізм вищої освіти в Україні;

в) система указів Президента України щодо реформування вищої освіти;

г) компоненти ВНЗ стандарту вищої освіти.

2. Метою стандартизації вищої освіти є:

а) задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів суспільства на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів;

б) відбиття сучасних тенденцій розвитку освіти;

в) модернізація стандартів різних галузей діяльності суспільства;

г) оптимізація навантаження на викладачів технічних наук.

3. Головними принципами реалізації стандартизації вищої освіти є:

а) диверсифікація, випереджуваність, безперервність, інформатизація;

б) адаптація, оптимізація, підпорядкованість, субсидіарність;

в) обґрунтованість, справедливість, ефективність, самостійність;

г) повнота, прозорість, публічність, збалансованість.

4. Стратегія стандартизації вищої освіти полягає в такому:

а) відбиття сучасних тенденцій розвитку різних галузей країни;

б) створення єдиних підходів до формування змісту вищої освіти;

в) всебічне комплексне вивчення проблем сучасної економіки України;

г) державне управління та регулювання виробничої сфери.

5. Яким органом влади затверджуються державні стандарти вищої освіти:

а) Кабінетом Міністрів України;

б) Верховною Радою України;

в) Міністерством вугільної промисловості;

г) Міністерством транспорту та зв’язку.

6. На кого покладається відповідальність за відповідність рівня підготовки студента вимогам державних стандартів вищої освіти?

а) Міністра фінансів України;

б) Президента України;

в) Декана факультету;

г) Завідувача кафедри;

д) Міністра освіти і науки України.

7. «Сукупність норм, що визначають вимоги до освітнього, освітньо – кваліфікаційного рівня» - це визначення:

а) державного стандарту вищої освіти;

б) галузевого стандарту вищої освіти;

в) місцевого стандарту вищої освіти;

г) компоненти навчального закладу.

8. Зміст освітньо – кваліфікаційної характеристики визначається для кожного освітньо – кваліфікаційного рівня:

а) Міністром фінансів України;

б) Міністерством освіти України;

в) Державною атестаційною комісією;

г) управлінням методичним забезпеченням.

9. До освітньо – кваліфікаційних рівнів (ОКР) у системі університетської освіти України в умовах Болонського процесу не належать:

а) молодший спеціаліст;

б) бакалавр;

в) спеціаліст;

г) магістр.

10. Нормативні навчальні дисципліни визначаються:

а) вищим навчальним закладом (ВНЗ);

б) освітньо – професійною програмою підготовки (державним стандартом освіти);

в) Вченою радою університету;

г) навчально-методичною комісією факультету.

11. До системи стандартів вищої освіти в Україні не відноситься:

а) державні стандарти;

б) галузеві стандарти;

в) стандарти вищої освіти ВНЗ України;

г) стандарти середніх спеціальних навчальних закладів;

д) освітньо-кваліфікаційні характеристики (ОКХ) конкретних спеціальностей; освітньо-професійні програми(ОПП); навчальні плани; програми навчальних дисциплін.

12. До галузевих стандартів вищої освіти в Україні належать:

а) освітньо-кваліфікаційні характеристики (ОКХ) випускників ВНЗ;

б) освітньо-професійні програми (ОПП) підготовки фахівців;

в) засоби діагностики якості вищої освіти;

г) засоби контролю якості вищої освіти;

д) механізм ліцензування спеціальностей.

13. До стандартів ВНЗ України не належать:

а) перелік спеціалізацій за спеціальностями;

б) варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників ВНЗ;

в) варіативні частини освітньо-професійних програм підготовки фахівців;

г) навчальні плани спеціальностей і програми навчальних дисциплін;

д)рішення Кабінету Міністрів України, пов’язані з реструктуризацією ВНЗ.

14.Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) використовується при:

а) визначенні первинних посад випускників вищих навчальних закладів та умов їх використання;

б) визначенні об’єкту, цілей освітньої та професійної підготовки;

в) визначенні змісту навчання як бази для опанування новими спеціальностями, кваліфікаціями;

г) атестації випускників вищих навчальних закладів і сертифікації фахівців та визначенні їх кваліфікації;

д) визначенні кваліфікації фахівців;

Е) усі відповіді правильні.

15. Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціальності „Фінанси і кредит” у Донецькому національному університеті відбиває:

а) цілі професійної підготовки фінансистів і банкірів з вищою освітою;

б) місце майбутнього фахівця в структурі галузей економіки держави;

в) навички, уміння, типові завдання та компетентності в сфері економіки, фінансів і кредиту;

г) галузь знань, освітній рівень, кваліфікацію і назву посад, які має право обіймати фахівець напряму „Фінанси і кредит”;

д) усі відповіді правильні.